Донбацька? Віктор Шлінчак, журнал «Главред» Весна прийшла! Констатація цього безгрішного факту на минулотижневому засіданні Кабінету Міністрів з уст мого тезки – прем’єр-міністра Віктора Януковича – прозвучала чомусь безнадійно. Хоча, як здається, в коаліції мав би поліпшитися настрій.

Дивіться: прем’єр звітує, що економічні показники підвищуються, прожитковий мінімум і пенсії зростають, сніг тане. Навіть лідер Компартії Петро Симоненко і той захотів щось у житті змінити. Наприклад, назву. Щоправда, не Компартії – коаліції. З «антикризової» на – «розвитку та прогресу».

Лідер коаліції на ідею не відреагував. До розвитку та прогресу об’єктивно ще дуже далеко. Це – по-перше. А по-друге, главі уряду, на відміну від комуністів, ніколи за назвами бігати. І є над чим іншим ламати голову.

От, наприклад, не встиг літак прем’єр-міністра набрати висоту та взяти курс на Берлін (куди він з’їздив з офіційним візитом, і де, як повідомила прес-служба Президента, робив заяви, узгоджені з Банковою), як у київських офісах зашурхотіли паперами про можливе «зречення» Віктора Януковича з посади найрегіональнішого з регіоналів. Хто першим написав такі папери – чи то «любі друзі» з оточення самого прем’єр-міністра, чи то ідеологи Партії регіонів, чи інші сили, які в такий спосіб вирішили влаштувати забаву: як, мовляв, на таку новину зреагує Сам? – невідомо.

Але якщо в партії допускається думка про нового лідера Партії регіонів, то, очевидно, там не така вже й недемократична дисципліна, як закидають цій політичній силі її опоненти. Чи стане Януковичу легше бути прем’єром, якщо йому розв’язати партійні пута? Хтозна. Хоча, за легендою, воно так і має статися – помпезний з’їзд через місяць, виступ Віктора Януковича, пояснення про неможливість суміщення двох публічно-політичних ролей, і – вітаємо нове обличчя. Тарас Чорновіл, Раїса Богатирьова і ще кілька імен, які можна вписати у вільну ієрархічну клітинку. Щодо останньої, то в самій ПР жартують: мовляв, у «пацанячій партії» місце жінки відоме...

У будь-якому разі в керівництві Партії регіонів розпочалися якісь процеси. Причому, підкреслено публічні. Спершу відбулися дебати стосовно мовної проблеми між секретарем Донецької міськради Миколою Левченком – з однієї сторони, і депутатами Тарасом Чорноволом і Ганною Герман – з іншої. «Це елементарне тупе хамство... Секретар ради виявився людиною, яка ганьбить нашу політичну силу», – обурювався Чорновіл, називаючи думки однопартійця стосовно надання російській мові статусу першої офіційної «печерним шовінізмом».

Але особливо впав у око різнобій у коментарях щодо одразу кількох політичних ініціатив: від скасування посади секретаря Ради національної безпеки й оборони – до одночасного проведення парламентських і президентських виборів. «Прощупування ґрунту»? Провокація злості в президентській команді? Перехоплення ініціативи (про вибори) в БЮТ і «Нашої України»?

Як результат – змазані коментарі, невиразні заяви, кожна з яких заперечує попередню і... жорстка реакція колег по коаліції. Першим кинулись захищати парламент соціалісти. «Одразу після видання цього указу (Указу Президента про дострокові парламентські вибори. – Авт.), всі центральні органи виконавчої влади беруться під жорстку охорону військами МВС», – пригрозив у інтерв’ю газеті «День» лідер фракції СПУ Василь Волга.

Стає очевидним, що країна знову втягується в чергову передвиборну фазу. Зрештою, коли вона з неї виходила? І в такій ситуації лідеру коаліції є над чим замислитися. Хоч би з огляду на свою публічну вагу. Ну, не можуть заяви нового партійного спікера Василя Кисельова мати більш виваженіший вигляд, аніж спічі прем’єр-міністра! Не можуть апріорі. Однак саме так і виходить. І якщо в ефірі Віктор Янукович обіцяє «повідбивати руки» тим, хто, за словами прем`єра, встромляє палиці в колеса його уряду, то чи буде завтра з ким ручкатися?