Мантія величі Віктор Шлінчак, журнал «Главред» «Вони працюють по нулях. Коли вони почули про наші плани, то сказали, що обов’язково вивчатимуть наш досвід». Це слова прем’єр-міністра Віктора Януковича про надзвичайні досягнення «антикризового» уряду, які він сказав, повернувшись з Угорщини, де минулого тижня перебував з офіційним візитом. Ну, і далі за текстом – мовляв, «нас не влаштовує європейський рівень зростання ВВП, умовно кажучи, на рівні 3%. Нам потрібен рівень зростання 7–8%».

Цифри у виконанні вітчизняних чиновників – це взагалі окрема тема. Хоч би тому, що в Україні звикли отримувати прибутки не за рахунок поступового та рівнопланового росту економіки, а зараз і швидко. Так само і прем’єри – чи не кожен з них за час свого урядування будь-якою ціною намагався довести, що в Україні – просто шалені темпи економічного розвитку. І ще дивувалися: чому ж ніхто їх не бачить. 5%, 6%, 7%... Хто більше? Для тих, хто не забув, – пригадайте, які цифри в 2004 році називав Віктор Янукович. За ним цієї ж тактики дотримувалися Юлія Тимошенко, згодом – Юрій Єхануров і знову – Віктор Янукович.

Якщо їх усіх слухати одночасно, то з року в рік українцям стає жити дедалі краще, а кишені буквально тріщать від доданих урядом соціальних благ. От лише є інша статистика й інші розрахунки, ніж ті, якими перед очима своїх колег у Європі розмахують українські урядовці. І їм до європейських стандартів – ще ого-го!

До речі, у світлі візиту прем’єр-міністра України помічникам Віктора Януковича треба було б дещо професійніше підготувати свого шефа. Наприклад, проінформувати, що у відповідь на маніпулювання цифрами та приховування реального стану економіки минулого року керівник уряду Угорщини Ференц Дюрчань спровокував справжню революцію. Допомогли плівки «місцевого Мельниченка». Щоправда, Дюрчань вистояв.

І тепер, якщо перед угорським прем’єром Януковичу конче треба було набити собі ціну, то на іншій темі: на тому, що українська антикризова коаліція поки що веде у грі «Обріж повноваження Президенту». В Угорщині це вже зробили. І сьогодні угорський президент Ласло Шойма перебуває в опозиції до чинного уряду. До уряду, керівника якого на Заході, м’яко кажучи, серйозно не сприймають.

Але складається враження, що Віктор Янукович досі живе радянськими стереотипами. Побував в одній країні (в цьому випадку – Угорщині) – і вже знає, як воно там, за кордоном, у Європі...

Але Угорщина – це ще не весь Євросоюз. Так, Франція та Німеччина справді не можуть вихвалятися високими показниками економічного росту, але й говорити, що ті «працюють по нулях» не доводиться. А тим часом Європа розвивається. І навіть ті країни, які стали новими членами Євросоюзу (наприклад, Литва (7,5% ВВП), Естонія (10,5%), Латвія (10,2), Чехія (6,0%) або Словаччина (6,1%)), особливих проблем з економічним ростом не мають. Можливо тому, що не займаються «приписками»?

Отож, або Янукович не знає реальної ситуації, або відверто лукавить. Зрештою, знайти того, в кого гірше, завжди можна. Наприклад, чому було б не згадати, наприклад, Сьєрра-Леоне, Колумбію, Республіку Чад чи Буркіна-Фасо? Чи, може, назви цих країн нашому прем’єру здаються складними для вимови, щоб, не дай Боже, вкотре не осоромитись на людях.

Але хоч би як там було, є ще й інша сторона висловлювань Віктора Федоровича. Людина зі шляхетними манерами ніколи не обговорюватиме порядку, встановленого в хаті господаря, який запросив на гостину. І ніколи не розповідатиме, як там, за кордоном, просто «мріють, що коли-небудь їхня економіка ростиме, як українська».