Не свистіть – грошей не буде! Юлія Лимар, журнал «Главред» У 2004-му, під час виборчого туру Віктора Ющенка, в одному з містечок кореспондент газети а-ля «За вільну Україну» домагався від майбутнього Президента відповіді на сакраментальне запитання: «А яка наразі глибина консолідації демократичних сил?»

Відповів на нього минулого вівторка вкорте лідер фракції «Наша Україна» В’ячеслав Кириленко: «Опозиція єдина як ніколи». А Юлія Тимошенко взагалі вважає, що більше вони, БЮТ та НУ, не «Кайдашева сім’я», а інший приклад з української літератури. Тобто не той «центр тяжести».

Усі ці «компліманти» відстібнули одне одному сьогоднішні соратники по опозиційній боротьбі з нагоди величної події – підписання угод представниками БЮТ та «Нашою Україною» аж до останнього села. Нормальна вийшла глибина консолідації демократичних сил. Сконсолідувалися так – аж гай шумить про дострокові вибори. І ця ідея, яка ще позавчора сприймалася з реготом, вчора – з нервовим смішком, сьогодні є нереальною, але реальністю. На тему «дострокових», вдало підкинуту в інформаційний простір БЮТ, сьогодні рефлектують Регіони і комуністи, голова уряду та спікер Мороз. Юристи по обидва боки фронту вкотре «шерстять» Конституцію, гадаючи при цьому: так є чи немає і чи можуть з’явитися для цих виборів підстави? І дедалі більше світлих голів починають розуміти, що після висновку Верховного Суду про третій тур президентських виборів питання дострокових виборів – питання не юридичне і навіть не політичних домовленостей. Дострокові вибори – питання політичної доцільності. Свиснув – і готово?

До речі, про свист. Великі оригінали сидять у Секретаріаті Президента, генії піару та інших комбінацій. Останній вдалий хід – подарунок Віктора Балоги Юлії Тимошенко з нагоди дня Клари Цеткін. Мовляв, от вам, Юліє Володимирівно, свисток. «Я гадаю, це свисток до дій, і ми разом з вами з цим завданням впораємося», – саме так, ну дуже вже оригінально привітав Віктор Іванович Юлію Володимирівну. Та ж відмовилася свистіти у свисток Балоги, мотивуючи це його, свистка, незначними розмірами: «Ви бачите, він такий маленький, що свиснути в нього неможливо, хіба що з Віктором Івановичем». Утім, є підозра, що Тимошенко краще за Балогу розуміється на народних прикметах, згідно з якими свистіти в хаті – моветон, адже грошей не буде. А що як символізм свистка глибший, і Віктор Іванович хотів сказати Юлії Володимирівні, що вибори почнуться, як рак свисне? У Секретаріаті Президента, між іншим, коментувати ситуацію відмовилися, зберігаючи, очевидно, державну таємницю свистка.

Жарти жартами, але складається враження, що опозиція так захопилася внутрішньою грою і підколками, що інтерпретація свистка дійсно може підказати більше, ніж читання Основного Закону. Адже головна мета об’єднаної опозиції – дострокові вибори – одночасно і об’єднує, і роз’єднує її учасників.

Чи вигідні вибори Тимошенко? Якщо вірити сьогоднішнім рейтингам БЮТ – так, вигідні. Чи вигідні вони «Нашій Україні» – це ще те запитання. Навіщо тоді свистіти про їхній початок? Чи таки Україна справді семимильними кроками прямує до європейських стандартів, один з яких – правова держава. Держава, в якій вибори оголошуються за законом, а не за свистком.