|
Криза скресла?
Віктор Шлінчак, журнал «Главред»
Україна може встановити рекорд за кількістю призначених Генпрокурорів за один календарний місяць. Медведько–Піскун–Шемчук–Піскун–Медведько. Від перестановки доданків результат мало чим відрізняється.
|
Тим паче, що кожен із Генпрокурорів іншого має собі за зама. Або просто має. На увазі. Не вистачає, щоправда, ще Потебенька для повноти картини. Але нехай хоч хтось буде депутатом… За минулий тиждень країна тричі прокручувала гіпотетичні силові сценарії у виконанні команди з Секретаріату Президента і тридцять три рази – у виконанні коаліції. У тому числі – і з можливим арештом Президента «орлами Цушка» в аеропорту по закінченні візиту Віктора Ющенка до Хорватії. Натомість сам Цушко заробив серцевий напад і поспішну медевакуацію за кордон. І – перспективу бути арештованим по приїзді. За часи незалежності країну покидали під різними інформаційними приводами – Лазаренко – ховаючись від Кучми, Щербань – ховаючись від Ющенка. Ще були Білоконь, Бакай, Боделан, Засуха. Дай, Боже, здоров’я Василю Петровичу, але чогось не дуже віриться, що він аж так швидко рватиметься в Україну. Адже на батьківщині до нього «клеїться» одразу кілька кримінальних справ – від захоплення Генпрокуратури у складі групи бійців «Беркута» до перевищення службових повноважень. Перспектива опинитися в одному з закритих закладів типу буцигарні (за традицією – Лук’янівський СІЗО), що за іронією долі Цушко поки що курирує, – не надто втішна. А враховуючи чутки про те, що гарантій повернення міністру ніхто не дає, чи погодиться він стати прапором коаліції, з яким та вирушить на вибори, – це ще питання. З одного боку – посидиш кілька днів за ґратами – і, якщо правильно інформаційно відпрацювати, скоро тебе упізнає вся країна. Далі – застава. Підписка про невиїзд – і рейтинг. Бо ображених люблять. З іншого – є загроза стати винятком в усталеній політтрадиції, яку започаткували Юлія Тимошенко і Борис Колесников. І відсидіти по повній. Але у цій ситуації є ще подвійний символ – у нас ще ніколи не арештовували діючого міністра. До того ж, як видається, Секретаріату випадає нагода остаточно розвінчати міф про нерішучість Президента Ющенка. Але все це – запасний варіант на той випадок, якщо коаліційна команда (а особливо Олександр Мороз) знову гратиме. Вечір минулої п’ятниці завершився зміною членів ЦВК, ухваленням нового закону про вибори (де явка виборців має бути не менше 50%) і офіційними заявами опозиції про складання депутатських повноважень. Це означає, що домовленість двох Вікторів – Ющенка і Януковича набуває цілком реальних і зрозумілих обрисів. І дострокові вибори 30 вересня відбудуться. Якщо коаліція: • не влаштовуватиме будь-яких нових пікетувань; • не спонукатиме Конституційний Суд дратувати Секретаріат Президента своїми однозначними, цілком запрограмованими, висновками; • не активізує діяльність відновленого на посаді члена Вищої Ради юстиції Віктора Медведчука у прагненні наштампувати якомога більше апеляцій на укази Президента… І таких пунктів – безліч. Але останнє «якщо» – це коли східним областям 30 вересня буде дана команда не йти голосувати. От тоді буде гарною наша пісня…
|