Пар і лемент Віктор Шлінчак, журнал «Главред» Минулої п’ятниці мала впасти завіса на сцені Верховної Ради п’ятого скликання. Finita la сomedia. Чи як там кажуть про мавра?

Але закон депутатського самозбереження, як і закон депутатської недоторканності, продовжує діяти. А напівнедорозпущена Верховна Рада – відповідно – засідати. Відчувається, що психологічно не так легко розпрощатися з депутатством, якщо вклеїтися в крісло п’ятою точкою, що знає напевне: у наступному складі парламенту навряд чи доведеться перебувати у такому ж побутовому комфорті.

Президент пішов окремим депутатам назустріч. І навіть запропонував, зокрема, Олександру Морозу забрати спікерське крісло додому – поставити на кухні, щоб керувати з нього домашніми. Та з моменту захоплення парламентського місця сидіння Президента Кучми Михайлом Бродським, виносити фотель із сесійної зали вважається несмаком. Хіба що Мороз, який відкрито демонструє бажання вкотре переграти обох Вікторів – Ющенка та Януковича, – піде на такий крок, бо знатиме, як подати це у вигідному для себе світлі. Наприклад, вірша напише.

Зрештою, чого спікеру сумувати? Ось, приміром, Дмитро Видрін після року роботи в парламенті уже збирається записуватися в інваліди. Бо «всі ці тріщотки, свистульки й ультразвукові прилади, виявляється, зруйнували барабанні перетинки» («Рупор»). Якщо йти від супротивного – то, лише вийшовши з парламенту на волю, зможеш оцінити смак здорового життя. Володимир Литвин – чудовий приклад: у футбол людина грає, на конях їздить...

Партнери соціалістів по коаліції на маніпуляції спікера дивляться збоку. Нервує тільки прем’єр. Він навіть у Верховну Раду приїжджав – аби на власні очі розгледіти, чого там нового задумав Сан Санич, і чи не підірве це «регіональний» імідж. І чи варто «здавати» Мороза раніше, ніж цього вимагають правила хорошого тону.

Зрештою, Секретаріат Президента має доплачувати Морозу за послуги. Бо якби спікер не волинив із зачитуванням 156 депутатських заяв про складання повноважень членів «Нашої України» та БЮТ, що мало б бути основним підґрунтям для потенційного розпуску парламенту, то й термін дострокових парламентських виборів мав би зміститися з 30 вересня, як було оголошено, щонайменше на серпень. Отже, Мороз може гратися

ще до липня. Що він із азартом і робить.

Минулої п’ятниці спікер знову поставив під сумнів дату виборів. Цього разу – апелюючи до Центрвиборчкому, який може замістити частину депутатів від БЮТ та «Нашої України». Проблема лише в тому, що ЦВК ось уже який день, як і свого часу Конституційний Суд, не може досягти кворуму – а отже – піти шляхом відновлення депутатських душ.

Здається, це останній штурм. Коаліції імені спікера Олександра Мороза залишилося жити години. Настала пора на ВР вішати амбарні замки.