Похоронне бюро Віктор Шлінчак, журнал «Главред» Я увесь тиждень чекав, що Віктор Янукович поїде на Львівщину. І якщо навіть не для того, щоб зробити рекогносцировку зараженої фосфором місцевості, то бодай проконтролювати висоту трави, яку днями обіцяє висіяти на місці залізничної аварії його заступник генерал Кузьмук. Бо той ще насіє

Не поїхав. Можливо, фосфор погано впливає на пошкоджені та прооперовані колінні суглоби, хтозна? Зрештою, може дійсно не треба заважати і таки довірити хоч щось довести до кінця Кузьмуку. Як не як – він пройшов не одну навчально-показову «Десну» (де, за легендами, до приїзду начальства призовників заставляють фарбувати не лише траву, а й листя).

У Віктора Федоровича минулий тиждень і так було чим займатися. Наприклад, приймати в обійми міністра внутрішніх справ Василя Цушка після тривалої «відсидки» на бюргерських харчах. Зустрічатися з Президентом, а потім морочитися, як так звільнити міністра транспорту Рудьковського (знову ж таки за розплесканий на полях фосфор), щоб той ще за ніч кілька вагонів не перевернув. А ще прем’єр довго натякав членам уряду на відпустку. Бо з міністрами краще не возитись у період виборчої кампанії.

Ще треба було спілкуватися з Віктором Медведчуком щодо його реального працевлаштування (хоча останнє, думається, Віктор Федорович робить без особливого ентузіазму). А ще – вирішувати, як реагувати на московський змах «від воріт», куди товариші Колесніков та Азаров їздили за підтримкою. Але сьогодні прокремлівським силам не до Регіонів – вони самі хапаються за голову й не знають, чим закінчиться рік прийдешній та з чого розпочнеться наступний. А оскільки в Москві розуміють: чим би вибори не закінчилися, ПР все одно топтатиме дорогу до Білокам’яної, то послуговуються простим гаслом: навіщо платити більше?

Але можна констатувати: за рік, що добігає кінця, на посаді голови уряду, Янукович розслабився. А даремно. Якщо раніше лідер Регіонів кидався на кожну амбразуру, то йому дедалі важче віднаходити аргументи, чому, подібно лікарю Ойболить, він має абсолютно не своїм міністрам «бігти на поміч»? Чому має «відмазувати» соціалістів, навіть якщо б вони його тричі (а не раз) садовили на престол. І головне в цій усій історії – не втратити інстинкт самозбереження. Бо «похоронне бюро» відчинено не лише для міністрів.

Причому, на ці двері якось здалеку натякнув і Президент. На запитання журналістів, чи внесе він кандидатуру діючого голови уряду на прем’єра, якщо Партія регіонів сформує коаліцію, Віктор Ющенко відповів ствердно: «Внесу». Що в перекладі на нормальну мову, очевидно, означає: «Не внесу ніколи!». Бо тоді дійсно, навіщо було Президенту заварювати усю цю кашу з перевиборами, якщо нічого не зміниться?