Prorvemos чи vseremos? Юлія Лимар, журнал «Главред» Апостолів Христа, обручів Андруховича та пунктів нової програми БЮТ рівно 12

Окрім величі цифри, решта у програмі «Український прорив» – чистої води популізм. Махровий у своїй величі. На щастя, авторка ідеї не вказує жодних конкретних термінів – окрім «прориву конституційного». Увесь той битий шлях правової казуїстики, що ним країна мандрує з десяток років, Юлія Володимирівна пропонує подолати днів за 20–30. Саме стільки часу потрібно, аби зібрати три мільйони підписів та провести всеукраїнський референдум щодо ухвалення нового Основного закону. А там, дивись, за якийсь місяць можна приступати до побудови Нью-Васюків в окремо взятій країні.

«Ідеальна країна» виглядатиме так. Живі й ненароджені «демографічним проривом» (передбачає виплати за другу, третю і решту дітей) за допомогою «будівельного прориву» (дешеві кредити на нерухомість) вирішать проблему житла. Воно буде світлим і теплим, бо прориви бувають «енергоефективними» (нові транзитні газопроводи, диверсифікація джерел енергопостачання, відкриття нових власних родовищ на території України) та «транзитними» (знову нові транзитні газопроводи плюс військовий порядок на залізниці).

І всі, хто хотітиме працювати на благо у такій чудовій країні, згрупуються у відповідні «прориви». Селянам – «аграрний» (інфраструктура та просування продукції на зовнішні ринки), недобитому урядом ЮВТ малому та середньому – «підприємницький» (ухвалення Податкового кодексу та ліквідація ПДВ), купці живих після 15 років реформи учених – «інтелектуальний» (відродження авторитету науки, інтелекту та повернення дітей із нічних клубів у бібліотеки). Ну, а тим талановитим айтишникам, хто не встиг влаштуватися в Німеччині, США чи Китаї, – власна силіконова долина. Бо «інформаційний прорив» передбачає Інтернет в останню українську хату. Навіть ту, де немає каналізації і пропадає світло. Очевидно, у поміч цим «проривам» прийде не лише Всевишній у білому, а й «Інвестиційний прорив», і потечуть у країну гроші тихою річечкою.

А щоб нікому не закортіло окопатися на її кисільних берегах, Юлія Тимошенко придумала ще два прориви – «антикорупційний» (аж до довічного ув’язнення) та «судово-правовий». Амінь. Досить неприємно нагадувати, але якось Юлія Володимирівна вже захоплювалася високими цілями. Затверджуючи програму власного уряду, вона будувала «справедливість» та «гармонію». Збудувала, як відомо, нафтову та хлібну кризи і забила цвях у фундамент корупційного скандалу Олександра Зінченка.

Та то стара історія, яку, очевидно, хіба що й пам’ятають «багномети» з Інтернету. Усі решта – навіть партнери по опозиції з «Нашої України» – рукоплещуть намірам партнерки. Вітають її з тим, що БЮТ у складі «Батьківщини», Української соціал-демократичної партії та «Реформ і порядку» – створено. Вітають, бо колись БЮТ «еволюційним шляхом» перетвориться на єдину партію. А вже тоді, як пі-

вень свисне, опозиціонери таки подумають про головне – хто і яку країну будує? І чи Прорвемось?