Ручки, які ніколи не брали Юлія Лимар, журнал «Главред» Купка селян Київщини, що їх «кинули» на земельні паї, об’єдналася в громаду і подалася до суду шукати правди.

Несподівано для самих обездолених, на їхню підтримку виступив пан Сергій Міщенко – народний депутат, дипломований юрист, екс-прокурор Київщини часів пізнього Кучми. І ще більш несподівано представнику жителів сіл Щасливе та Гора вдалося виграти суд, що повернув селянам «понад 2000 га землі сільськогосподарського призначення».

Сайт БЮТ, за чиїм списком Робін Гуд у білому балотується у народні депутати на нинішніх виборах, радо звітує виборцям: «Ця подія є яскравим прикладом наявності чесних представників суддівського корпусу, і… незабаром цю справу буде доведено до кінця, коли справедливість візьме гору над корумпованістю та шахрайством, і простий селянин переможе потужну олігархічну групу, а схема незаконного привласнення землі виявиться недієвою». Отака красива передвиборна історія.

Зовсім інша історія – та, що відбувається між виборами. Коли, наприклад, представники однієї політичної сили мають більшість в облраді названої області й протягом майже двох років блокують рішення, заздалегідь неузгоджені зі спеціально делегованими представниками. Суми, які фігурують у розцінках лояльності, мають не чотири, а часом і не п’ять нулів. Залишимо на совісті вільного демократа Михайла Бродського історії про те, що начебто фракцію БЮТ у Київській обласній раді стовідсотково контролюють пани Губський і Осика. Свічок не тримали, та й прокурорами не працюємо. Але чому земельні розцінки на чорному ринку зростають, мов політики на мітингах, день у день, може прокоментувати останній «зелений» девелопер.

Два діаметральні епізоди з життя одного виборчого блоку демонструють, власне, усю специфіку вибору по-українськи. Чи б то пак українського ж прориву.

На словах, які охриплим голосом виголошувала Юлія Тимошенко у Харкові, цей прорив схожий на першу частину історії. Коли прийдуть добрі дяді з БЮТ, і відразу настане вселенська – таки благодать. І відсудять, і підтримають, і нададуть матеріальну допомогу, і науку піднімуть. Останній месидж – спеціально для харківських науковців, з якими леді Справедливість підписала спеціальний пакт.

Утім, про вітчизняний популізм і коротку політичну пам’ять на обіцянки допитливий читач прочитає більше у темі цього номеру. А от відповіді на запитання, чому така коротка пам’ять народна, ви навряд чи знайдете в будь-якому часописі. Чи навіть у товстому талмуді. Як не знайдете в жодних програмах гарантій того, що дяді, які займуть місця в наступному парламенті, чимось відрізнятимуться від дядь, яких вони підсиділи у попередньому. І ніякий Олександр Турчинов, що вже багато років носиться з ідеєю тотальної партійної чистки і вже був почав її робити, не зможе захистити БЮТ від схем-перевертнів. Бо ж якщо у бочку солодкого меду додати лише одну ложечку г..на, отримаєш не мед. Доведено політиками.