Лузери Віктор Шлінчак, журнал «Главред» На Майдані Незалежності все ще стоїть підготовлена до роботи синьо-біла сцена. Віктор Янукович піднімався по ній ще у переддень проведення парламентських виборів, але до цього часу її ніхто не демонтував. Як і намети під стінами Центрвиборчкому.

Наразі ця сцена – як знак для усього прогресивного Києва: історія з виборами ще не завершена. Бо розв’язка буде потому, як Регіони зрозуміють, у яку гру їм відведено забавлятися у найближчий рік-півтора. Віктор Янукович – політичний невдаха. Це доконаний факт. Вигравши вибори, він умудрився їх програти. Зрештою, Янукович уже кільканадцять разів був за крок від мрії, і стільки ж від неї віддалявся. Що це? Комплекс меншовартості перед настирністю і азартом чи банальна недалекоглядність, якої не здатні навчити навіть високооплачувані політтехнологи? І чому, коли у ніч на 1 жовтня Юлія Тимошенко заявила на всю країну, що вона виграла вибори, людина з ім’ям переможця і з найкращими результатами, тихо просиділа у своєму штабі?

Страх перед програшем перетворив Януковича на жертву чужого піару. Минулого тижня діючий прем’єр взагалі заліг на самісіньке дно. За винятком засідання уряду й епістолярного послання Юлії Тимошенко, яке ми процитуємо нижче, діючий прем’єр публічне життя проміняв на глибоку засаду, розставивши по всьому полю маневрів міни уповільненої дії. Як і оту сцену, що вершіє в центрі столиці.

Уже зрозуміло, що як тільки сформується коаліція демократичних сил, Янукович зі своїм Кабміном переходить на режим надзвичайного стану. З одного боку, він має можливість добряче «пошуміти», організовуючи один Майдан за другим. З іншого – прагматичного – добрий шмат часу для проведення чергових позачергових виборів, мобілізуючи свій східних електорат на наступну кампанію.

Опозиція Януковича до коаліції БЮТ і НУНС – така ж неконструктивна, якби у його ролі опинилася Юлія Володимирівна. Хоча, чого гріха таїти, остання в опозиції – ще страшніша, зокрема для Президента Ющенка. Критикувати уряд Тимошенко буде за що. Бо популістських обіцянок БЮТ на цих виборах не шкодував.

«Шановна Юліє Володимирівно! Дозвольте засвідчити вам свою повагу і, підтримуючи сьогоднішню заяву Президента, запропонувати 4 жовтня 2007 року розпочати попередні консультації між ПР, НУНС та БЮТ на тему створення парламентської коаліції. Зустріч може бути проведена у Верховній Раді України у будь-який зручний для вас час.»

Навряд чи заплатить Віктор Янукович до казни якісь гроші за оренду конференц-зали парламенту, але перспектива бути «не у дел» його явно лякає. Зі свого досвіду Янукович знає, як важко протоптувати дорогу назад до кабінетів, з яких тебе уже один раз турнули. Тимошенко, до речі, теж пройшла цей шлях. Тому й шукає Віктор Федорович будь-якої «широкої коаліції». Байдуже з ким. Навіть якби до парламенту пройшла партія під умовною назвою «АнтиПР», лідер Регіонів написав би і туди...

Головне, що втратив Янукович на цих виборах – це віру в себе.