Янукормчий
Я в це не вірю. Бо політична історія країни навчила, що різниця між виконувачем обов’язки прем’єр-міністра і затвердженим Верховною Радою головою уряду приблизно така само, як між кольорами зимового неба над Києвом і над Донецьком.
Якщо і були у Януковича якісь емоції –то тільки тому, що ситуація з його подальшим прем’єрством (спікерством, лідерством у фракції тощо), як, зрештою, і у Юлії Тимошенко, досі не визначена. Страх перед майбутнім і відсутність системи координат – ось те, що непокоїть Януковича.
Обрання Раїси Богатирьової головою фракції звужує поле для маневру, а найголовніше – не сприяє зростанню кількості тих, хто у випадку остаточної відставки готовий померти за Лідера.
Янукович дуже довгий час грав одну роль. Потрібні зміни. «Час розплати настав», – здається, так писав класик? На посаді голови уряду Янукович зробив достатньо політичних помилок, і потрібен певний період, щоб їх усвідомити. Починаючи від нездійсненого реформування в аморфній партії, і закінчуючи неможливістю нейтралізації потенційних лідерів всередині структури. І як наслідок – створення кількох центрів впливу.
Зрештою, станом на 23 листопада формальне складання повноважень урядом поки що не відібрало у Януковича ні адміністративних, ні юридичних важелів впливу. Навпаки – в останні дні роботи Кабінету міністрів ці важелі задіяні на усі сто.
Швидкість, з якою ухвалюються рішення в урядових кабінетах, вражає. Якби ще ця швидкість якось впливала на загальний стан економіки – ціни б такому менеджерському підходу не було б.
Але коли уряду не до державних справ, а до своїх, внутрішньо-господарських і внутрішньо-партійних розкладів, – вже не смішно. Бо якщо перемовини по газу у Москві зриваються лише тому, що можуть бути арештовані рахунки «Нафтогазу України» – це означає, що ситуація з вирішенням стратегічних питань є, м’яко кажучи, малоконтрольованою. Це ж стосується і митниці, яку, поки йде мишина возня «нагорі», м’яко і без «пилу» прибирають під своє крило вихідці із Мукачевого.
Кабмін Януковича має право на існування ще протягом кількох тижнів. Так само, як і Рада, яку вже назвав Президент центром нестабільності. За ці дні шлюпку з Януковичем, Радою і майбутньою коаліцією буде розхитувати у різні боки, поки коаліціада хоч чимось не закінчиться.
Віктору Федоровичу будуть багато обіцяти, але ще більше буде обіцяти він…
