Кожна така будівля викликає конфлікт інтересів чи то держави та представників конфесій, чи то тих самих конфесій і нового приватного власника. Трапляються випадки, коли всі три групи інтересів концентруються навколо одного об’єкта. Яскравий приклад – будівля в Києві на вулиці Шота Руставелі,19. Раніше там, у приміщенні «Кінопанорами», містилася Купецька синагога. Про деталі конфлікту корпорацій, місцевої влади і єврейської громади, а також про стосунки єврейської громади з владою – в інтерв’ю головного рабина України Моше-Реувена Асмана
Пане Асман, ви супроводжували Президента Ющенка з державним візитом до Ізраїлю. Як ви оцінюєте поїздку?
На мою думку, візит був вдалим. Він важив для всіх – українська й ізраїльська сторони надали великого значення приїзду Президента. Насамперед я та всі, з ким Віктор Ющенко зустрічався в Ізраїлі, дякували йому за повернення Сувоїв Тори. Президент видав дійсно історичний указ про повернення Сувоїв Тори єврейській спільноті України. А президентові Росії Владіміру Путіну я порадив би ще повчитися в Ющенка. Як відомо, у РФ є проблема з поверненням тамтешній єврейській громаді бібліотеки – 12-ти тисяч книг Любавицького Ребе. Суд постановив повернути книги, а російський колега Ющенка не поспішає. А що ж до повернення Сувоїв, то це тривалий процес. Проте впевнений: Президент завершить розпочату справу.
А як вирішується питання щодо повернення культових споруд єврейській громаді?
Я просив би Президента посприяти поверненню Купецької синагоги в Києві (нині там міститься «Кінопанорама»). Ви знаєте, що Україна, обравши демократичний шлях розвитку, продовжує повертати культові споруди конфесіям. У столиці залишилося кілька будівель – колишніх синагог. Ще за часів Омельченка (Олександра, екс-мера міста Києва. – Авт.) ми просили повернути синагогу Баришпольського в районі автовокзалу, яка багато років пустувала. Тільки-но ми попросили її повернути, цю будівлю було передано для інших потреб. Там розташовано Будинок піонерів. Стосовно «Кінопанорами» можу сказати наступне: щойно ми звернулися до мера Омельченка, аби повернути синагогу єврейській громаді, міська адміністрація підписала з працівниками кінотеатру трудову угоду до 2014 року. У нас є всі архівні документи, які підтверджують факт, що в приміщенні, де нині «Кінопанорама», колись була синагога – це не викликає жодних сумнівів. Після Помаранчевої революції, на наше прохання, новообраний Президент Ющенко підписав доручення щодо передачі «Кінопанорами» нашій громаді. Він, виступаючи в США перед чисельною єврейською громадою світу 2 роки тому, підтвердив: «Я щойно повернув Купецьку синагогу». Віктор Андрійович був упевнений у цьому. Утім, міська влада глуха до указів Президента. Мені дивно, що Леонід Черновецький, нинішній мер міста Києва, як людина, що позиціонує себе глибоко віруючою, не бере до уваги побажання єврейської громади столиці. І це при тому, що керівники всіх конфесій України підписали лист на підтримку наших прагнень.
Тепер слід чекати закінчення терміну дії трудової угоди?
Нині ситуація ускладнилася ще більше. Нам стало відомо, що «Кінопанораму» придбав голова спостережної ради ЗАТ «Мандарин-Плаза» Вагіф Алієв. Я з ним розмовляв. За його словами, він планує побудувати на місці «Кінопанорами» торговельний центр і семизірковий готельний комплекс. Я, у свою чергу, пояснив йому, що він, звичайно, не винен, але місцева влада його неправильно поінформувала – «Кінопанорама» продажу не підлягає. Я також упевнений, що Леонід Черновецький самотужки не міг би продати цю будівлю, – це справа рук когось із його оточення. Три тижні тому ми отримали також листа із Секретаріату Президента про те, що всі документи стосовно справи «Кінопанорами» передані у прокуратуру. Приватизацію призупинено. Найцікавіше те, що в книзі «Храми Києва», виданій нещодавно КМДА, було визнано: «Кінопанорама» – дійсно була колись синагогою Бродського! Раніше вони цього факту не визнавали...
Ви плануєте звертатися до суду?
Так, ми плануємо позиватися з КМДА. Якщо вітчизняна судова система не вплине, звернемося до Європейського суду з прав людини.
Яку кількість єврейських культових споруд іще не повернено?
Є такі міста, де нема кому вже щось повертати. А Київ – місто з чисельною єврейською громадою. Наразі по всій Україні повернено приблизно 50% майна, яке належало єврейській громаді. Справа не лише у спорудах: є ще Сувої Тори, архівні документи, синагогальне начиння, єврейські книги, конфісковані комуністичним режимом і донині нам не повернені.
Ви все-таки сподіваєтеся знайти спільну мову з нинішнім мером?
У Талмуді написано – «Судитимеш людину за словами її – пошиєшся в дурні. Судитимеш за діями її – не помилишся». Колишня влада міста, представником якої був Омельченко, дистанціювалася. Звучало більше «ні», ніж «так». Влада Черновецького завжди каже «так», проте слова залишаються лише словами. Його «так» – це те ж саме, що колись було «ні»!
Інша проблема – Бабин Яр. Бізнесмени єврейського походження хочуть збудувати там Музей Голокосту й придбали для цього шмат землі, до того ж – своїм коштом. Відтак ми не вимагаємо фінансової підтримки в зведенні меморіального комплексу. Потрібен один-єдиний підпис... Наприклад, в Ізраїлі, де Голокосту не було, є «Яд Вашем». І в Вашингтоні, де не було трагедії єврейського народу, є Музей пам’яті жертв Голокосту. А в Україні, де євреїв нищили мільйонами, – музею немає!
В Україні багато єврейських бізнесменів, єврейське лобі – дуже впливове. Їхнє прохання підтримати створення музею і повернути Купецьку синагогу – не аргумент?
Ні. Я гадаю, що від них нічого не залежить. Нинішня київська влада зовсім не реагує на прояви громадського невдоволення. За нашими підрахунками, у Києві приблизно 80 тисяч євреїв. Для нас питання повернення Купецької синагоги – принципове.
А ви заздрите релігійній громаді «Посольства Божого», якій Черновецький нібито виділив дев’ять гектарів землі під будівництво релігійного Центру?
Ні, ми їй співчуваємо (жартує. – Авт.).
