Впарена «тінь» Віктор Шлінчак, журнал «Главред» Тіньовий Кабмін – це таке відділення опозиції, куди міністрів записують одразу ж після того, як їх виганяють з роботи. І тому Віктор Янукович залишається головою «тіньового уряду» Партії регіонів. У списку «Кабміну Януковича» – всі знайомі обличчя.

Для тих, хто пропустив цю новину, представляємо: Микола Азаров – тіньовий міністр фінансів, Ірина Кімова – тіньовий міністр економіки, Олександр Кузьмук – тіньовий міністр оборони, Микола Джига – тіньовий міністр внутрішніх справ, Юрій Бойко – тіньовий міністр палива і енергетики, Сергій Тулуб – тіньовий міністр вугільної промисловості, Володимир Козак – тіньовий міністр транспорту і зв`язку, Михайло Папієв – тіньовий міністр праці та соціальної політики, Дмитро Табачник – тіньовий міністр освіти і науки, Костянтин Грищенко – тіньовий міністр закордонних справ, Олександр Лавринович – тіньовий міністр юстиції, Анатолій Толстоухов – тіньовий міністр охорони навколишнього середовища, Віктор Слаута – тіньовий міністр сільського господарства, Олександр Попов – тіньовий міністр з питань житлово-комунального господарства, Віктор Корж – тіньовий міністр у справах молоді і сім`ї, Анатолій Кінах – тіньовий міністр промисловості, Нестор Шуфрич – тіньовий міністр з питань надзвичайних ситуацій, Володимир Яцуба – тіньовий міністр будівництва і регіонального розвитку, Сергій Льовочкін – тіньовий голова Нацбанку, Інна Богословська – тіньовий голова ДПА. І, звичайно, Віктор Янукович на посаді тіньового прем’єр-міністра.

Гра у «тіньових» і реальних міністрів в Україні бере свій початок у 1998 році, коли «тіньовий уряд» на зло Президентові Кучмі створювала Юлія Тимошенко зі своєю (Лазаренківською) «Громадою». Усі подальші випадки заснування українських «тіньових» Кабмінів так і не переросли у якість. У 2002-му, коли після перерозподілу мажоритарних депутатів БЮТ і «Наша Україна» виявилися у меншості, ідея «тіньового» Кабміну також витала над Радою. Зрештою, як і у 2006-му після призначення Віктора Януковича прем’єр-міністром…

Так що ідея не нова. Ось тільки до реалізації її ніхто так і не дістався. І в наступні десятиліття навряд чи дістанеться. Скепсис виникає не тому, що у світовій практиці тіньових урядів не існує. Завсім ні! За малопартійної системи вони є у Австралії та Канаді. А у Великобританії, наприклад, у тіньовому уряді протягом останніх десяти років трудяться консерватори. І це – політична традиція. Вони пропонують альтернативні рішення, вносять законопроекти, проштовхують їх у парламенті. У нас же традиція інша – бажання постійно нагадувати про себе і чіплятися хоча б за візитівку. Не смішно?

Опозиційних і помірковано опозиційних до чинного Кабміну партій вистачає. Дивись, завтра про тіньовий Кабмін оголосить Компартія, післязавтра – Блок Литвина. І всі вони разом як один побіжать боротися з тіньовою економікою? Аякже, чекайте. А, може, краще було б назватися просто – неформальним депутатським об’єднанням – і не «парити»?