Голуб миру Віктор Шлінчак, журнал «Главред» Образи Лебедя, Рака та Щуки у нових політичних реаліях суттєво видозмінилися. Минулого тижня Олександр Голуб, один із речників Компартії, заявив про можливе об’єднання в спільному опозиційному пориві комуністів із Партією регіонів.

Далі – нічого конкретного. Ні стратегії, ні бодай елементарної спільної тактики. «Тіньовий уряд Януковича» продовжує працювати сам по собі, комуністи пішли у підпілля. За інформацією «Главреда», чергові переговори лідерів КПУ і ПР призначено на ці сесійні тижні.

Та як показує українська традиція, швидше Рак свисне, ніж опозиційні сили намалюють карту спільних дій і дотримуватимуться її. І це – камінь в город не лише комуністів (хоча і в них теж, бо ще на жодні вибори вони не ходили з іншими лівими партіями).

Не було традицій жорстко об’єдну-ватися і у так званих опозиційних демократів. Вони кожен окремою сапою копали під Кабмін Віктора Януковича (навіть попри публічні декларації і домовленості). І через те ефективності від такої опозиційної діяльності – нуль.

Вождізм – одна з причин, чому і зараз такого об’єднання не відбудеться. У ПР – вождізм свій, буржуазний; у КПУ –

партійно-ленінський. А от робити локальні вилазки (не ходити в парламент), піаритися, бити в одну мішень – це будь-ласка. До дружньої гри в об’єднану коаліцію наскоками долучатиметься і фракція Володимира Литвина. Воно ж разом батька бити легше, еге ж? Це поки що литвинівці хочуть бути однаково рівновіддаленими і від «біло-синьо-червоних», і від «помаранчево-біло-червоних». Із публічних заяв Михайла Сироти випливає, що Блок Литвина постійно розриватиметься між красивими і розумними: не входитиме в жорсткі рамки, які нав’язують з однієї та іншої сторони. А далі що?

Упродовж останнього тижня вся трійка (ПР, КПУ, Блок Литвина) зі своєї дзвіниці трусила уряд за смерті біля віконець Ощадбанку, «захищала» журналістів від втручання міліції в діяльність працівників ЗМІ, критикувала бюджет. Але знову –

безсистемно, популістськи, без реальних пропозицій.

А ще Партія регіонів (уже окремо від усіх) висловлювала претензії до Тимошенко, бо офіційний Кабмін не відповідає на опозиційні листи, не публікує стенограми засідання уряду і взагалі – ігнорує по повній. А Ганна Герман не змогла додзвонитися до Секретаріату Президента. От повезло.

«Опозиція шукає своє місце». Це – слова спікера Арсенія Яценюка, який категорично проти «схрещення влади з опозицією». Та ідеалістичної картини годі чекати. Не мине й місяця – і частина депутатів від «трійки» зведе собі мости й місточки з коаліціантами. І тоді на консолідованій опозиції можна буде поставити крапку. Бо з владою, знаєте, якось упевненіше...