Ескалатори Юлія Лимар, журнал «Главред» Тиждень видався жахливим. Спочатку Президент розказав прем’єру, як саме треба реалізовувати програму із забезпечення соціальним житлом. Юлія Тимошенко промовчала.

Потім Кабмін погримався з Секретаріатом через Валентину Семенюк. Віктор Балога, котрий, очевидно, підробляє Конституційним Судом, назвав урядову постанову про припинення повноважень глави Фонду держмайна «неконституційною». Олександр Турчинов обрушив на Віктора Івановича весь праведний гнів недільного пастора: мовляв, ми керувалися іншим законом – «Про державну службу». Як би там не було, а Андрію Портнову, новопризначеному першому заступникові Валентини Петрівни, так і не вдалося погодувати акваріумних рибок у її кабінеті.

Далі – гірше. Юлія Тимошенко не з’явилася на щорічному президентському прийнятті для дипломатичного корпусу. Списати це на те, що за клопотами про виплати вкладів «Ощадбанку» не знайшла довгої сукні з закритими плечима, було б нечемно щодо стиліста Юлії Володимирівни. Очевидно, їй до вподоби спілкуватися з іноземними дипломатами не у присутності Віктора Ющенка. Бо при главі держави складніше жалітися на непросту жіночу долю прем’єра демократичної коаліції. Та й пояснити, з якого це дива партію «Батьківщина», котра молитвами Йосипа Вінського так прагнула в лівацький «Соцінтерн», прийняли як партію-спостерігача до правоцентристської Європейської народної партії, дипломатам було б непросто. Цього разу витівку бунтівливої прем’єрки «з’їв» Президент.

Кожен залишився ненаїденим та при апетиті.

Питання в тому, чому виникла ескалація конфлікту між Президентом і прем’єром, конфлікту, якого не передбачав хіба що дурний і від якого так вперто відхрещувалися вони самі? І головне – хто працює ескалатором?

На перший погляд, загострення у стосунках не на руку Юлії Тимошенко. Бо ж вона начебто збирається працювати главою уряду в команді Президента. Та легше повірити, що китайський рік Пацюка не змінив рік рожевої Свинки, ніж у те, що Тимошенко до скону буде поряд з Ющенком. Щиро!

Видається, що Юлія Володимирівна йде на конфлікт свідомо. Бо ж розпочати усі намічені урядом плани можливо, а закінчити – це питання. Наприклад, де взяти гроші на виплати Ощадбанку, якщо не вдатися до реприватизації? Яким чином будувати соціальне житло за бездефіцитного бюджету? Як прибрати «Росукренерго» і уникнути звинувачень у лобіюванні нового посередника?

На всі ці запитання команда Юлії Володимирівни, вочевидь, вирішила відповісти по-своєму. А дійсно, навіщо триматися за посаду прем’єра, котрий наражається на крах? Ефектніше не триматися за пост, постійно пояснюючи: «Я хотіла – вони не дали!». За такої позиції Віктор Ющенко не зможе відправити уряд Тимошенко у відставку – якої б дурні той не робив. Адже примірювати шати великомучениці для Юлії Володимирівни не вперше, і завжди ефективно. Тож всі прогнозисти Секретаріату, котрі переконували Президента, що уряд Тимошенко буде соціально непопулярним і зникне у політичному Тартарі, помилилися. Вона – ескалатор. Ваш вхід, Вікторе Андрійовичу!