|
Нові йдуть. ТОП-10 молодих політиків.
Журнал «Главред»
Український політикум – доволі закрита структура, тому потрапити туди молодим політикам вартує чимало зусиль.
|
Хтось пройшов усі сходинки своєї політичної кар’єри від низів до вищих щаблів управління державою, комусь допомогли батьки чи випадок, а дехто взагалі одразу після навчання має перший запис у трудовій книжці – «народний депутат Верховної Ради України». Тож правдами й неправдами наша молодь таки пробивається в політику, намагаючись якнайкраще зарекомендувати себе, аби втриматися в когорті обраних. Водночас, нині не спостерігається особливого прагнення політичних еліт до оновлення. Тож цей процес поки що йде за принципом «виключення», а не свідомого добору молодих та перспективних кандидатур. «Главред», за результатами внутрішнього редакційного опитування, пропонує рейтинг наймолодших політиків із різних політичних таборів та представників усіх гілок влади. Граничний вік кандидатів – не більше 35 років. До рейтингу потрапили й народні депутати Верховної Ради України зі своїм наймолодшим спікером, і представники місцевої влади, і кадри Секретаріату Президента, а також наймолодший міністр нинішнього уряду. Чи є потенціал у цих людей – іще питання, але безперечним фактом на їхню користь залишається молодість. Олесь Довгий секретар Київради 27 років Київ 
Якби Олесь Довгий не став у свої 25 сек¬ретарем Київради, він обов’язково випірнув би, наприклад, у Верховній Раді чи Секретаріаті Президента. У зовсім молодому віці він вдало зміг конвертувати ступінь кандидата економічних наук в успішну кар’єру в бізнесі. Йому було потрібне нове поле діяльності, і ним стала політика. Крім того, у нього політичні гени. І батько, і дядько Олеся є народними депутатами від «Нашої України» не одного скликання ВР і вважаються близькими до Віктора Ющенка. За два роки у Київраді Олесь, завдяки власній енергійності й напору, зумів стати якщо не першим, то й не зовсім другим у стінах на Хрещатику, 36. Саме завдяки організаторським талантам молодого Довгого Київрада таки запрацювала. Незважаючи на хитке становище Черновецького, Довгий почувається доволі впевнено. І має для цього всі підстави. Він став головним комунікатором між міською владою й українським політичним сере¬довищем. Свій успіх сам Довгий пояснює здатністю до компромісів, хистом переговірника й вмінням грати на перемогу. Кость БОНДАРЕНКО, директор Київського інституту проб¬лем управління імені Горшеніна Серед перспективних молодих політиків можна назвати Довгого, Басса та інших з молодшої когорти Черновецького, які прий¬шли в Київську міськ¬раду. Доки всі критикують Черновецького, він, як квочка, висиджує курчат – зубастих, з сильними ліктями, пазурами, і дійсно розумних людей. Людей, з якими навряд чи зможуть тягବтись нинішні олігархи, це дійсно перспективні люди. Черновецького можна критикувати, можна не любити, але створена ним управлінська школа ще скаже своє слово. Анатолій ЛУЦЕНКО, Інститут політичних технологій Більшість експертів зазначають певну зміну в іміджевих характеристиках Олеся. Насамперед вона пов’язана з тим, що коли ще рік тому він сприймався як залежна від Черновецького політична фігура, то зараз до певної міри зайняв свою нішу, і на сьогодні більшість експертів зазначає, що він є одним із головних комунікаторів між київською владою та Банковою. Також цілком очевидно, що на сьогодні Олесь достатньо виріс як самостійна політична фігура. Але, звичайно, щоб перейти в розряд важковаговиків, йому потрібен час, і він у нього є з огляду на вік. Щодо негативних шлейфів, пов’язаних із київською тематикою, то тут треба нагадати, що Юлія Тимошенко прийшла в політику зі значно більшим негативом по ЄЕСУ, але їй вдалося повністю зняти темні тенденції цього шлейфу та вийти на новий якісний потенціал – вона стала віце-прем’єром, а потім очолила уряд. Отже, якщо Олесь буде над собою працювати, і вистачить терпіння для того, щоб реалізувати цей власний проект, то він знайде можливість нейтралізувати негативні шлейфи, як це зробила свого часу Тимошенко. Ярослав Ющенкозаступник губернатора Харківщини 27 років Харків 
Більшість вважає, що стати в 24 роки віце-губернатором Харківщини Ярославу Ющенку допомогли його родинні зв’язки з Президентом. Проте сам Ярослав вірить, що його призначили, в першу чергу, як хорошого економіста – фахівця з інвестицій. «Я – племінник, але ж не Бога!» – сердечно говорить він. Щодо навчання Ярослав виявився справжнім патріотом свого краю, закінчивши спершу Харківський національний університет імені Каразіна (фінанси та кредит), а потім юридичну академію імені Ярослава Мудрого (правознавство). Ющенко-молодший зізнався, що працювати почав ще в 12 років, допомагаючи батькові – Пет¬ру Ющенку, який ще за Союзу «став одним із перших кооператорів, який постачав продукцію до США». З роками Ярослав залишався вірним помічником батькові як у Верховній Раді, так і в бізнесі. Він п’ять років пропрацював економістом у батьковій фірмі «Сула», ставши співвласником ряду аграрних підприємств. Звідси його й забрали у 2005-му до Харківської ОДА. «Влада, політика – це теж бізнес, тільки своєрідний», – вважає Ярослав Петрович. Проте йому поки не поталанило стати депутатом. У 2002-му він безуспішно балотувався до Харківської міськради. У 2006-му йшов до ВР за списком «Нашої України», але його 99-те місце виявилося непрохідним. Така ж доля його спіткала і в 2007-му, бо ще й досі не дійшла черга за мандатом до 87-го номера списку НСНУ. Але в перспективність Ярослава повірила рідна партія, і нещодавно він став заступником голови політради НСНУ. Тож ця посада у наступному списку кандидатів у депутати вже гарантовано зробить його прохідним. Ян БерназюкКерівник Служби забезпечення зв’язків Секретаріату Президента з ВР та КМ 29 років Чернівецька область 
Цей молодий кадровик у Секретаріаті Президента ретранслює позицію глави держави практично з усіх питань. Із уст Яна Берназюка за останні півтора року, які він працює на Банковій, можна було почути думку Президента і про конституційний процес, і про приватизацію, і про оцінку багатьох економічних та соціальних питань, вже не кажучи про юридичні нюанси. Берназюка називають близьким до Арсенія Яценюка, і, схоже, їх пов’язує не лише Буковина, бо місце роботи обох дивним чином збігалося. ЗМІ навіть писали, що Держдепартамент з питань банкрутства Берназюк очолив завдяки зусиллям Яценюка, а до цього працював під керівництвом Арсенія Петровича у Нацбанку та Мінекономіки. Звичайно, тільки-но Яценюка призначили на Банкову, через місяць там з’явився і Берназюк. І хоч Гарвард Ян Олександрович не закінчував, молоді у Секретаріаті Президента «дають дорогу», бо, крім усього, він ще й за квотою Президента входить до спос¬тережних рад «Укрексімбанку» та Ощадбанку. А чи залишиться Берназюк у ролі простого виконавця, чи вирішить вести самостійну гру – залежить виключно від нього. Олексій ГАРАНЬ, науковий директор Школи політичної аналітики НаУКМА Нічого сказати про його перспективи, окрім того, що він озвучує лінію Секретаріату Президента в боротьбі з урядом, що виглядає, чесно кажучи, доволі смішно, як і вся ця критика на рівні молодих клерків, коли вони починають критикувати коаліційний уряд, в який входять й представники пропрезидентської партії. Про перспективи його кар’єрного росту не знаю, діяльність Секретаріату не є пуб¬лічною, кілька разів він вискочив, і це виглядало досить кумедно. Віктор БондаргубернаторДніпропетровщини 32 роки Ленінград (Росія) 
В одному зі своїх інтерв’ю Віктор Бондар зізнався, що ще на четвертому курсі навчання купив квартиру, машину та один із перших мобільних телефонів у Харкові. Проте навряд чи тоді молодий бізнесмен думав, що в свої 29 років уже стане міністром. З двох вищих освіт – юридичної та комп’ютерної – Віктор Бондар сповна вже використав обидві. Пропрацювавши п’ять років у Секретаріаті Кабінету Міністрів, він опікувався ще й питаннями інформатизації та переробив і нині діючий урядовий веб-портал. Він також активно сприяв відкриттю в Україні представництв відомих у світі компаній: Microsoft , IBM, Intel, CISCO. Більше того, в 2002-му Бондарю поталанило особисто зустрітися з Біллом Гейтсом. Коли ж до влади прийшли «помаранчеві», модним стало активно залучати молодь до управління державою. Саме тоді міністр транспорту Євген Червоненко забрав Бондаря до себе першим заступником, запевняючи, що на цього молодика у нього особливі плани. А вже у вересні 2005-го після відставки Червоненка Президент своїм указом призначив Віктора Васильовича главою Мінтрансу. Та навіть з відставкою уряду Бондарю вдалося втриматися на політичному олімпі, з 2006-го він стає заступником глави Секретаріату Президента, де курує регіональний напрямок. Проте рівно через рік з Банкової його відправили губернатором до Дніпропетровської області. Дмитро ВИДРІН, політолог Рівень вище середнього, хороший потенціал, достатня освіта, непоганий послужний список, але він дуже не виразний і не яскравий, не харизматичний для можливого політичного лідера. Олексій ГАРАНЬ, науковий директор Школи політичної аналітики Тут я більше стриманий. Коли його покликали на посаду заступника голови Секретаріату Президента, про нього багато говорили як про перспективну людину, але я не отримав достатніх підтверджень. Мені теж важко сказати, наскільки добре він себе проявив на посаді губернатора Дніпропетровської області. Перспективність є, але як у кожної молодої толкової людини, я в ньому чогось особливого, що б мене вразило, не помітив. Можливо, він ще себе покаже, не безнадійний. Наталія Королевська народний депутат України, БЮТ 32 роки Луганськ 
Кажуть, що Наталія Королевська цілеспрямовано копіює манеру публічних виступів та стиль одягу своєї нинішньої шефині – Юлії Тимошенко. Втім, у команді БЮТ Королевська не так давно. У 2002 році, коли вона прийшла в політику (була обрана до Луганської облради), тісно співпрацювала з Партією регіонів. Кажуть, що у 2004-му саме вона привезла на «сепаратистський» з’їзд до Сєверодонецька скандального гостя –Юрія Лужкова. А все через те, що її рідний брат займає високий пост у московській мерії. З цим же часто пов’язують і бізнесові успіхи Королевської. Свою першу менеджерську посаду вона обійняла в 17 років, а сьогодні за версією журналу «Фокус» входить до сотні найбагатших людей України з капіталом 243 млн доларів. Зараз співпраця з «біло-синіми» для Королевської в минулому. З осені 2005-го вона – переконана БЮТівка і виступає на передовій поширення впливу «біло-сердечних» на рідну Луганщину. Зростають також її власні політичні впливи – у Раді VI скликання Королевська очолює комітет з питань промполітики. Володимир ПОЛОХАЛО, політолог Невипадково Наталія Королевська потрапила до вашого рейтингу. Я думаю, це об’єктивна оцінка досягнень моєї колеги, хоча певною мірою авансом. Вона є головою комітету, має аналітичний розум і досить підприємлива людина, швидко орієнтується в ситуації та має потенціал для зростання. Наскільки Королевська його реалізує – побачимо. Зараз Юлія Тимошенко має величезний відрив від інших політиків, далі йдуть Ющенко та Янукович. Після них група з 20-30 політиків, до якої вже сміливо входить Наталія Королевська. Але вона має шанси поліпшити свою позицію, для неї молодість не порок. Олена Лукашнародний депутат,Партія регіонів 32 роки Молдова 
Політична кар’єра фахівця з цивільного й господарського права Олени Лукаш почалася у 2004 році: вона захищала кандидата на пост Президента Віктора Януковича у Верховному Суді, знаючи, що вердикт буде винесено не на користь її клієнта. У 2005-му була адвокатом Бориса Колеснікова, обвинуваченого у здирництві й ув’язненого в СІЗО. Влітку цього ж року була обрана членом правління ВГО «Союз молоді регіонів України», у 2006-му вступила до Партії регіонів. Була обрана народним депутатом України по списку регіоналів у 2006-му (№26) й 2007-му (№27). Після створення коаліції ПР-СПУ-КПУ влітку 2006-го призначена заступником міністра Кабінету Міністрів України. Брала активну участь у засіданні робочих груп з узгодження тексту Універсалу національної єдності й переговорів з проведення дострокових виборів 2007-го, вела консультації групи «коаліційних» членів ЦВК, курувала юридичний напрямок діяльності уряду Януковича й Партії регіонів. Лукаш є членом Ради і виконкому Ради юристів України й членом Спілки адвокатів України. Андрій ЄРМОЛАЄВ, керівник Центру соціальних досліджень «Софія» Якщо говорити про публічну політичну кар’єру, то є перспективи у Арсенія Яценюка та Олени Лукаш. Це пов’язано з інтелектуальним потенціалом та здатністю до самостійних вчинків, які мотивовані власним розумінням ситуації, а не тому, що так диктує колективна воля чи якісь рішення зверху. До того ж це амбіційні політики. Стосовно інших, на жаль, більшість названих вами молодиків є сервісними політиками за характером, а такі люди дуже рідко стають самостійними. Юрій Павленкоміністр України у справах молоді та спорту 32 рокиКиїв 
Кар’єрні злети Юрія Павленка недоброзичливці пояснюють тим, що батько його дружини – давній і близький товариш Віктора Ющенка. А хрещені його старшого сина – Катерина Ющенко і... Леонід Кучма. У в嬬л謬¬ку політику Павленко прийшов у 2002-му, коли його нікому не відома Молодіжна партія України стала однією з десяти співзасновниць блоку Ющенка «Наша Україна». На президентських виборах-2004 Павленко курував роботу донецького штабу кандидата в Президенти Віктора Ющенка. Мабуть, саме за заслуги на цій посаді він отримав пост міністра у справах молоді та спорту в першому «помаранчевому» уряді Юлії Ти¬мошенко. Залишився Павленко на плаву і після відставки цього Кабміну – він зберіг посаду в кабінеті Юрія Єханурова, а потім навіть трохи попрацював з Віктором Януковичем. Опозиційне лихоліття «Нашої України» він перебув у кріслі житомирського губернатора. Після невдалої парламентської кампанії блоку НУНС на Житомирщині Павленко подав у відставку й очікував чергового призначення в уряд. Його мрією була посада віце-прем’єра, відповідального за проведення Євро-2012. Утім, до другого уряду Тимошенко Павленко повернувся на вже знайоме місце головного спортсмена і тепер там лишається наймолодшим міністром. Олексій ГАРАНЬ, науковий директор Школи політичної аналітики Павленко фотогенічний, молодий, користується довірою і Ющенка, і його оточення, він ніби займає якісь важливі посади, але я думаю, що нічого насправді особливого не зробив. Не бачу за ним якихось справ і особливого потенціалу, у нього може бути потенціал в тому сенсі, що його штовхає Ющенко та його оточення, але нічого особливого не бачу, він нічим себе не зарекомендував. Олена Бондаренко народний депутат, Партія регіонів 33 рокиДонецьк 
Олена Бондаренко дотична до політики з 1997-го: вона була політичним оглядачем регіонального відділення телеканалу «Інтер». У 2001-му стала громадським прес-секретарем донецької обласної організації Партії зелених, а через декілька місяців її запросив у свою команду голова облради Борис Колесніков. За кілька років Олена стала чільним членом його команди й особистим медіа-консультантом. Після арешту Колеснікова у 2005-му виступила як один із головних коментаторів перебігу подій аж до його звільнення. Неодноразово заявляла про переслідування її самої та членів сім’ї через захист Колеснікова. Бондаренко – народний депутат від Партії регіонів у ВР V і VI скликань (відповідно №125 і №146). Працювала в комітеті ВР з питань свободи слова й інформації. Відзначилася критикою Нацради з питань телебачення й радіомовлення і поданням відповідного проекту закону про Нацраду. Член Національної спілки журналістів України. Дмитро ВИДРІН, політолог Поки рано говорити про її перспективи, вона ще на тій стадії, коли немає підстав робити якісь припущення з приводу майбутнього кар’єрного росту. Кость БОНДАРЕНКО, директор Київського інституту проблем управління імені Горшеніна Олена Бондаренко є, безумовно, добрим організатором, у неї жорстка хватка. Вона показує властивості, які видають в ній лідерські якості, вміє сказати «ні» і наполягти на своєму, так само, як вміє сказати «так». Це людина і слова, і дії. Думаю, вона багато зробить і багато чого досягне. Арсеній Яценюк голова Верховної Ради України 33 роки Чернівці 
Один із найуспішніших серед молодих політиків та управлінців, за що отримав прізвисько «кіндер-сюрприз». Відразу після закінчення університету працював у банку «Аваль». У 26 років розпочав стрімку кар’єру держслужбовця: від міністра економіки АРК й заступника голови Нацбанку (де у 2004-му фактично виконував обов’язки голови) до першого заступника голови Секретаріату Президента Ющенка й міністра закордонних справ. На дострокові вибори 2007-го пішов у списку блоку НУНС під номером 3. Після створення коаліції з БЮТ за кандидатуру Яценюка на пост голови ВР проголосувало 227 депутатів. Яценюк володіє талантом здобувати прихильність сильних світу цього: за своє коротке політичне життя він був чільником провладної команди при Президентові Кучмі, продовжив блискучу кар’єру при Президентові Ющенку. Свого часу саме Яценюка хотіли бачити головою президентської партії НСНУ. Тепер саме його хочуть бачити лідером нової політичної сили, що поверне довіру до влади – чи то об’єднаної партії на базі «Нашої України», чи то зовсім нової партії, яку будує Віктор Балога. Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій Арсеній Яценюк – не радянський європеєць, він комунікабельний, досить твердий голова ВР. У нього є перспектива, він вигідно відрізняється від усіх інших «молодих старих». Яценюк – сучасний, толковий, освічений, наполегливий. У нього прорізаються зуби борця. Олексій ГАРАНЬ, науковий директор Школи політичної аналітики Яценюк – професіонал, економіст, юрист, я думаю, вперше він це добре показав у 2004 році, коли Тігіпко побіг з Нацбанку керувати виборчим штабом Януковича і все звалилося на тоді маловідомого Арсенія Петровича. Він гідно справився з цим завданням, а воно було непросте, люди тоді добряче перелякалися і побігли забирати свої внески. Людина, яка абсолютно вільно говорить англійською мовою, це при тому, що він ніколи не стажувався на Заході, а просто сам вивчив мову. Він належить до тієї нечисельної когорти українських політиків, які можуть спілкуватися з міжнародною спільнотою не лише англійською, а й в професійному плані. Думаю, що він – достатньо компромісна людина, вміє згладжувати гострі кути, має почуття гумору, швидко вчиться. Дмитро ВИДРІН, політолог Перспективи дещо вище середнього, високий рівень інтелекту, непоганий послужний список, але вередливість характеру та надмірні амбіції відлякують можливих партнерів. Володимир ФЕСЕНКО, керівник центру політичних досліджень «Пента» Зараз найбільш перспективним здається Арсеній Яценюк, в будь-якому разі він має найбільший рейтинг довіри. У нього відбувся карколомний кар’єрний злет, є певні передумови для подальшої політичної кар’єри. Проте були такі люди, які також дуже потужно починали, але потім або з’являлися проблеми, або відбувалося гальмування. Із тих, хто має ресурс публічності, він є, можливо, на сьогодні найбільш перспективним серед молодих. Андрій Портновнародний депутат, БЮТ 34 роки Луганськ 
Андрій Портнов починав як юрист-консультант низки підприємств Луганщини. З 97-го по 2005-й працював у Державній комісії з цінних паперів, де дослужився до керівних посад. У 2002-му заснував власну юридичну фірму «Портнов і партнери», яка спеціалізувалася на послугах у сфері інвестиційного бізнесу й корпоративного права. Був адвокатом Олександра Зінченка в судовій справі, порушеній після «корупційного скандалу» 2005-го. Виступав проти недружніх поглинань у бізнесі, тобто рейдерства, пропонуючи законодавчо закріпити захист прав акціонерів. У 2007-му голосував за відставку Юрія Луценка з поста міністра внутрішніх справ і порушення проти нього кримінальної справи за несанкціоноване стеження за народними депутатами. Портнов – член ВО «Батьківщина», керівник юридичного департаменту БЮТ. Народний детутат від БЮТ V і VI скликань (№ 66 і №58). Член комітету з питань правосуддя. Є найбільш імовірним кандидатом на посаду голови Фонду держмайна. Олексій ГАРАНЬ, науковий директор Школи політичної аналітики Людина перспективна і може зробити кар’єру. Дмитро ВИДРІН, політолог Бачу його високу юридичну компетентність, але не бачу необхідних політичних якостей, тому можлива блискуча кар’єра юриста, але блискуча кар’єра політика під питанням.
|
