Кінець спиртової монополії Олексій Білий, журнал «Главред» Як це не парадоксально звучить, але державна спиртова монополія в Україні стає збитковою. Тож логічно, що приватні виробники алкоголю хочуть скористатися ситуацією й відібрати у чиновників виключне право на виробництво та реалізацію спирту

Ще в 1995 році Верховна Рада ухвалила закон про державне регулювання виробництва й обігу спиртів, за яким виключне право на його виробництво і продаж надалося державним спиртовим підприємствам. Кабмін тоді визначив список із 80 заводів, які отримали ліцензії на таке виробництво й увійшли до державного концерну «Укрспирт». З того часу всі виробники горілчаних виробів в Україні купують спирт тільки у нього, а чиновники контролюють такий ласий шматок економіки.

За умов існування ефективної системи державного управління такий хід був би правильний, адже гріх віддавати надприбуткову спиртову галузь у приватні руки. Проте в українських умовах розквітлої корупції й державної управлінської неефективності створення державної монополії на виробництво спирту означало передачу грошових потоків до рук чиновників.

Уже за рік після початку функціонування держмонополії виник перший гучний корупційний скандал навколо тіньових схем реалізацій. У жовтні 1997 року журналісти називали його чи не найгучнішою кримінальною справою економічного характеру в Україні. Уже тоді правоохоронці виявили схеми, що й дотепер панують в українській спиртовій сфері – продаж окремим підприємствам спирту за заниженою вартістю та експорт спирту за цінами, нижчими від внутрішніх. Добре відомо, коли держпідприємство щось продає або робить за заниженими ставками, то довго «відкатів» шукати не треба.

Зараз так само існує державна монополія на виробництво спирту. Так само з усіх сторін у бік «Укрспирту» лунають звинувачення в корупції та неефективності. Проте вже виросли й розправили плечі безліч надпотужних алкогольних компаній, які мають і можливість, і бажання лобіювати знищення державної монополії на виробництво спирту. Компаніям із багатомільйонними прибутками дуже незручно бути заручниками у постачанні спирту від часто корумпованих та незговірливих постачальників. Набагато простіше і вигідніше мати свій спиртозавод.

Спиртова галузь на межі краху

На фоні постійних дискусій про доцільність перебування спиртової галузі в державній власності самі спиртозаводи показують дедалі гірші економічні показники. За даними державної податкової адміністрації, в першому кварталі 2008-го порівняно з таким же періодом 2007 року всі показники «Укрспирту» суттєво впали. Рівень заробітної плати на підприємствах знижується, а заборгованість із зарплатні зростає. Крім цього, кількість працюючих спиртозаводів поступово зменшується, а технічний стан працюючих викликає занепокоєння. 2007 рік галузь закінчила з чистим прибутком лише в 1 млн грн. Із 78 заводів кількість прибуткових підприємств впала до 57, а 28 – мають статус банкротів.

На думку голови аграрного парламентського комітету Миколи Присяжнюка, спиртова галузь наскрізь корумпована. «Люди, які сидять роками без зарплатні, розповідають, що на кожному заводі сидять „наглядачі” – представники тіньових структур, які починають працювати в шортах, а їдуть на мерседесах», – заявив він. Експерти погоджуються, що практично на всіх працюючих заводах присутні представники невідомих структур, які контролюють виробництво, реалізацію та фінанси.

Найбільше питань у причетних до галузі людей викликає здійснення експорту спирту за цінами, нижчими від внутрішніх на 15–25%. Найцікавіше, що такі експортери найчастіше декларують свою збитковість. Більше того, за даними експертів, керівники заводів, які не погоджуються спів¬працювати з приватними «наглядачами», негайно звільняються.

У цей час горілчана галузь України динамічно росте й потребує дедалі більше сировини. Колись надпотужна спиртова галузь України вже не може забезпечити потреби горілчаних виробників як у кількісному, так і в якісному вимірі.

Як не дивно, на фоні всього цього проблем у чільників «Укрспирту» не виникає. Складається враження, що вище керівництво Мінагрополітики не дуже переймається погіршенням показників держмонополії. Сам же голова концерну Іван Яковець проблем не бачить й заявляє, що «за час свого правління вперше за десять років було отримано прибуток, майже на 1 млн декалітрів зросло виробництво спирту».

Негативною тенденцією спиртової галузі неабияк зацікавився парламентський аграрний комітет. Посилаючись на доповіді Генеральної Прокуратури, міліції та СБУ, комітет дав досить негативну оцінку роботі державного концерну «Укрспирт». «Враховуючи надзвичайну криміногенну ситуацію, що склалася у сфері виробництва та реалізації спирту і лікеро-горілчаних виробів, рекомендувати Генеральній Прокуратурі України, СБУ, Міністерству внутрішніх справ України провести комплекс заходів для припинення зловживань», – йдеться в рішенні комітету.

Крім цього, Кабміну запропоновано дати доручення відповідним органам провести комплексну перевірку фінансово-господарської діяльності Державного концерну «Укрспирт» за 2007 рік та розглянути питання про відповідність займаним посадам керівництва Державного концерну «Укрспирт», зокрема чільника – Івана Яківця. Уперше за всю історію профільний парламентський комітет вирішив розглянути питання щодо можливості роздержавлення української спиртової галузі.

Правда, заступник керівника «Укрспирту» Ніна Гаркава називає розгляд парламентським комітетом ситуації в спиртовій галузі заангажованим. Вона вважає: «Рішення комітету було необ’єктивним. Депутати просто мали бажання накидати побільше каміння на адресу „Укрспирту”. Державна галузь має право на існування, але відповідальність за її стан мають нести і депутати, і Кабмін, і „Укрспирт”».

Можливо, перевірки СБУ і прокуратури прол¬лють світло на корупційні схеми в «Укрспирті» й покажуть, хто за ними стоїть.

Де шукати вихід?

Представники «Укрспирту» кажуть, що зарадити ситуації має цілеспрямована державна програма з розвитку та підтримки спиртової галузі. Така позиція логічна, адже ця галузь потенційно може давати величезні прибутки в бюджет. Проте дивним видається прагнення збільшувати бюд¬жетні витрати на галузь, яка сама має приносити чималі прибутки.

Кабмін поки що адекватно не дав відповіді на проблеми спиртовиків. Єдине, що можна віднести в актив урядовців, – це розробка законопроекту щодо централізації експорту спирту, що могло би знищити експортну корупцію. Його після негативних висновків аграрного комітету подав до парламенту Кабінет Міністрів. Хоча важко зрозуміти, чому керівники «Укрспирту», яких звинувачують у тотальній корупції, ще й досі залишаються на посадах!!!

На думку представників лікеро-горілчаної галузі, під неефективним державним управлінням виробництво спирту занепадає, розкрадається та дедалі більше оплітається корупційними тенетами. Логічно, що був підготовлений законопроект про роздержавлення спиртової галузі. Зараз його вже підтримують представники парламентського аграрного комітету, представники усіх парламентських фракцій.

На думку депутата-регіонала Павла Климця, у разі демонополізації виробництва спирту не треба буде приймати жодних програм розвитку спиртової галузі. Адже інвестори самі будуть вкладати гроші в будівництво нових спиртозаводів або у реконструкцію старих. Звичайно, в такій ситуації необхідно буде встановити жорсткий контроль над приватними виробниками. Поки що відповідний законопроект не зареєстрований в парламенті, тож детальніше про нього поки важко говорити. Але в будь-якому випадку, одним законом не обійтися, адже відповідні зміни ще треба буде вносити в програму приватизації й виключати спиртозаводи зі списку підприємств, що не можуть передаватися в приватні руки. Тож роботи тут для «горілчаного» лобі – непочатий край.

Можливо, демонополізувати галузь й запустити туди приватного власника є правильним виходом. Проте піти на такий крок – означає взяти на себе відповідальність за роздержавлення стратегічної спиртової галузі. А це може злякати будь-якого чиновника напередодні виборів. З іншого боку, бізнесове «алкогольне» лобі вже достатньо сильне, щоб знайти засоби відстоювати демонополізацію української спиртової промисловості. Якщо ж їм це не вдасться, то зі вступом у СОТ перед виробниками алкоголю відкривається можливість купувати дешевший спирт за кордоном. Тоді держава просто залишиться із застарілою та збитковою державною галуззю.