Ігор Мітюков: «В Україні немає жодних передумов для дефолту»
Бізнес давно б’є на сполох і попереджає про масові звільнення працівників та можливу зупинку виробництва в деяких галузях економіки. З України вже пішли портфельні іноземні інвестиції, різко впав попит на українські товари на світових ринках, зокрема метал, до того ж, ми втратили доступ до зовнішніх кредитних ресурсів. На думку Ігоря Мітюкова, який, зокрема, працював міністром фінансів в урядах Валерія Пустовойтенка та Віктора Ющенка, на ці виклики українська влада має давати відповіді без жодних зволікань
Ігоре Олександровичу, які наслідки світової економічної кризи ми вже маємо в Україні?
На рівні українського уряду ще ніхто не робив системного аналізу світової фінансової кризи. Водночас ми бачимо, як активно керівництво розвинених країн ухвалює нестандартні рішення для подолання фінансової кризи.
Перший і найочевидніший наслідок фінансової кризи для України – повний відтік портфельних інвестицій з українського фондового ринку. Сьогодні наші біржі просто стоять. Другий наслідок – відсутність доступу України до зовнішніх кредитних ресурсів від комерційних банків.
Третій наслідок – суттєве скорочення попиту на світових ринках на продукцію українського експорту. Насамперед у нас уже постраждала металургія, що загрожує стрімким скороченням виробництва. Також ми бачимо зовсім неспокійну ситуацію в банківському секторі.
Думаю, цього вже більш ніж достатньо, аби серйозно замислитися над терміновим запровадженням комплексу заходів для стабілізації економічної ситуації. Це б дало можливість запобігти неефективному використанню наявних в Україні ресурсів та зорієнтувати виробників, що держава думатиме про їхню долю.
Ми зараз всі чуємо достатньо песимістичні прогнози щодо економічної кризи в Україні. До цього додають потенційну можливість дефолту в Україні через необхідність виплатити в наступному році великі кредитні зобов’язання. Чи можливий такий розвиток ситуації?
Думаю, що для таких прогнозів немає підстав. Немає жодних передумов для дефолту нашої держави. У цій сфері ситуація виглядає досить стабільною. Рівень державного боргу є достатньо незначним. Валютні резерви Національного банку майже в чотири рази перевищують суму всього боргу і в десятки разів перевищують обсяг платежів уряду наступного року.
Гарячі голови називають борг України в $100 млрд, а запаси Нацбанку оцінюють в $38 млрд. Ви з такими цифрами не погоджуєтесь?
У своєму аналізі я використовую офіційний борг, згідно з міжнародною статистикою. Прямий гарантований урядом борг України знаходиться в контрольованих межах суми – трохи більше $10 млрд. Правильно кажуть експерти, що крім боргу держави, існує ще зовнішній борг фінансового та корпоративного секторів. Але по корпоративному сектору, за нашим законодавством, держава не відповідає. По кредитам, які взяли за кордоном приватні компанії, вимог до уряду пред’явити не можна. Йдеться про те, що ці компанії повинні будуть проходити процедуру реструктуризації або можливого банкрутства, якщо не знайдуть шляхів вирішення боргових питань. Вони просто можуть змінити власника.
Яких заходів треба вживати владі для подолання фінансової кризи в державі та що з цього робить українська влада?
Важко ці дії оцінити, оскільки влада мало що говорить про свої дії. Якісь там плани та заходи розробляють, проте про них невідомо. Нам би всім допомогло, аби урядові дії були більш публічними.
Якщо говорити про заходи для подолання кризи, то першочерговим для уряду є серйозне бюджетне планування. Обов’язково треба переглядати поточний бюджет у бік зменшення витратної частини. Однозначно треба оптимізувати витрати в бюджеті на наступний рік, щоб він, як мінімум, був бездефіцитним. Це потрібно для того, щоб не сподіватися на зовнішні запозичення – їх не буде, і це треба усвідомити. Уряд терміново має оптимізувати структуру зовнішньоторговельного обороту з метою суттєвого скорочення імпорту й зменшення негативного торговельного балансу.
Унаслідок оптимізації витрат бюджету та й інших заходів уряд має створити стабілізаційний фонд, щоб витрачати його на кризові виклики у тому чи іншому секторі економіки. Мають створити зрозумілі правила доступу економічних гравців до цього фонду. Цілі галузі економіки опиняються під загрозою, їм треба буде активно допомагати, аби люди масово не втрачали свої робочі місця.
Я думаю, що зараз більш перспективно витрачати кошти на підтримку зайнятості, а не на підвищення соціальних видатків з бюджету. Стримування безробіття зараз стає пріоритетним.
Головне – дати зрозуміти громадськості та бізнесу, що влада контролює ситуацію.
Наскільки правильно діє в нинішній ситуації Національний банк?
На мою думку, Національний банк зі свого боку вже зробив першочергові кроки з регуляції банківського сектору задля термінової стабілізації кризи. Я повністю підтримую дії НБУ щодо замороження банківських депозитів. Краще нам всім трошки потерпіти і потім гарантовано отримати свої вклади, ніж розгойдати всю банківську систему. НБУ повинен чітко сформулювати, яким чином він буде підтримувати ті комерційні банки, які мають в наступному році погасити зовнішні кредити. Також головний банк країни має відпрацювати гнучку політику у рефінансуванні своїх комерційних банків задля підтримки їх ліквідності. Українські банки мають підтримувати економіку в нових зовнішніх умовах.
Банки мають знати, що у разі виникнення фінансових несподіванок вони можуть звернутися до НБУ та швидко отримати гроші. Подібні програми вже розробили більшість центральних банків розвинених країн.
Також я думаю, що Кабміну та НБУ треба терміново ухвалити рішення про збільшення суми з фонду гарантування вкладів приватних осіб з 50 тисяч гривень хоча б до 100, а краще 200 тисяч гривень. Такі кроки потрібні вже найближчим часом.
Нацбанк не має більше підтримувати фіксований курс гривні. Треба дати можливість їй коливатися відповідно до попиту і пропозиції, зберігаючи цінні в умовах кризи валютні резерви.
Зараз Президент і Кабмін ведуть переговори про отримання кредиту МВФ для стабілізації економічної ситуації у розмірі $14 млрд. Наскільки потрібне таке запозичення?
Було б нерозумно відмовитися від такої пропозиції. Не йдеться ж про виділення коштів Національному банку. Ці кошти можуть знадобитися НБУ наступного року в умовах зменшення його резервів. Таким чином можна буде виграти час для проведення структурних реформ і оптимізації торговельного балансу. Тобто це не прямі гроші до бюджету, це сигнал ринку, що у нас буде серйозний запас міцності.
Ви говорили, що металургія перебуває зараз в кризовому стані. Самі металурги оцінюють своє становище ще трагічніше й говорять про можливі масові звільнення працівників. Як можна зберегти ключову галузь нашої економіки?
Криза металургійної галузі – це загальносвітова тенденція. Подібні кризи вже неодноразово траплялися у металургії, адже вона розвивається циклічно. Влада має зробити все, аби металурги вийшли з кризи з мінімальними втратами, треба терміново запроваджувати програми допомоги галузі. Хоча очевидно, що коли попит на метал у світі значно падає, то без скорочення виробництва не обійтись.
Ми з вами говоримо про запровадження якихось антикризових заходів, оптимізацію бюджету і тому подібні речі. Чи реально це здійснювати за умов політичної кризи і дострокових парламентських виборів?
Політики зараз мають працювати на подолання політичної та економічної кризи. Якщо нові вибори допоможуть нам швидко пройти політичну кризу, то їх, безумовно, треба провести. Якщо ж не допоможуть – то ми всі за це заплатимо. Ефективність роботи уряду після виборів залежатиме від команди, яка прийде до влади й матиме наснагу чинити дуже непопулярні економічні кроки з обмеження або й скорочення соціальних витрат.
Яка політична сила може відмовитися від соціального популізму напередодні президентських виборів й ухвалить бездефіцитний бюджет? Це видається фантастикою...
Я сподіваюсь, що професійність та тверезість економічних поглядів буде стандартом поведінки для політиків. Ніяких соціальних обіцянок жоден уряд в умовах економічної кризи не виконає, а сама криза мала б швидко протверезити політиків.
Свого часу ви працювали міністром фінансів в уряді Віктора Ющенка. Можете порівняти, як економічний блок уряду тоді взаємодіяв з Президентом та як зараз взаємодіє у вирішенні економічних питань?
Знаєте, тут немає чого порівнювати. Я просто не бачу взаємодії уряду та Президента в економічній сфері. На сьогодні це є однією з головних причин того, чому ще досі ми тільки чекаємо на конкретні заходи влади щодо подолання економічної кризи.
