Готовність до «готовності №1»
Економічна криза та політична неспроможність Верховної Ради відсунули проведення дострокових парламентських виборів на другий план. Точніше, на наступний рік. За останній сесійний тиждень депутати двічі намагалися проголосувати за виділення коштів на вибори – і обидва рази це питання з успіхом провалили. Причому якщо перше голосування (29 жовтня) не стало результативним лише дивом – кнопки «за» натиснули 222 народних обранці, то друге голосування показало, що ентузіастів кампанії поменшало – 31 жовтня вибори підтримали всього 189 депутатів.
Втім, навіть незважаючи на це, «виборче питання» не зняте з порядку денного. «Старої» коаліції в парламенті як не було, так і немає, перспектив створення нової більшості теж не видно, а це значить, що у Президента досі залишаються всі підстави для того, аби видати ще один указ про розпуск Ради. Тим більше, політичних резонів для того, щоб підтримувати парламент шостого скликання при житті, за останній час у Ющенка не побільшало, навіть попри те, що Раді вдалося проголосувати за ініційований Банковою «антикризовий» пакет. Яка б більшість не сформувалась під куполом – пропрезидентською вона явно не буде, тому рішучість Ющенка припинити існування чинного парламенту нікуди не зникла.
Позиція Банкової підтримує у тонусі і прихильників, і противників виборів. Президент та чиновники з його Секретаріату продовжують випромінювати впевненість у тому, що навіть якщо дострокових виборів вдасться уникнути у цьому році (в чому, до речі, вже ніхто не сумнівається), то свято всезагального волевиявлення прийде на нашу вулицю на початку року наступного.
В цьому, подейкують, якраз і полягає «план Ющенка», в результаті якого зі свого рейтингового п’єдесталу має впасти Юлія Тимошенко. Мовляв, на Банковій переконані, що вибори найвигідніше провести в кінці лютого - на початку березня, коли український виборець сповна відчує на собі всі «принади» економічної кризи, яка зараз тільки підходить до нашої держави. Вину за катаклізми з бюджетом кожної української родини можна буде перекласти на прем’єра і на цьому тлі зібрати непоганий електоральний врожай.
На Банковій підрахували: для того, щоб вибори відбулися саме в цей час «Х», указ про дострокові вибори повинен з’явитися наприкінці грудня. Тоді навіть у найнепримиренніших противників розпуску парламенту з БЮТ не виникне заперечень щодо конституційності такого кроку, і судові війни «біло-сердечним» у справі відтягування виборів не допоможуть. Підписання указу про розпуск парламенту наприкінці року дозволяє вирішити і ще одну проблему: фінансування кампанії можна буде закласти у проект державного бюджету на наступний, 2009 рік!
Однак до реалізації цього плану ще треба дожити, а на разі український політикум позірно поділився надвоє. Частина впливових політсил – в першу чергу, «Наша Україна» та Партія регіонів – впевнені, що дострокові вибори відбудуться. Інша частина – перш за все, БЮТ та комуністи – кажуть: «Тему дострокових виборів уже «проїхали». Об’єднує ці дві табори одне – вони наполегливо готуються до кампанії. Котра якщо навіть не відбудеться цього року, то обов’язково стартує у наступному.
Центральні апарати вітчизняних політсил – вірять вони у вибори чи ні – вже фактично готові до виборів: їхні штаби сформовані, рекламні площі заброньовані, політтехнологи найняті. Зрештою, дехто, не криючись, давно веде свою кампанію на кожну котушку, і надалі кількість лідерів, які звертатимуться до нас – своїх потенційних виборців – з білбордів, тільки зростатиме.
Слід сказати, що великі українські партії ставляться до грядущої кампанії без надмірного ентузіазму. У блоці імені чинного прем’єра мотиви не бажати проведення виборів найпростіші: там не виключають, що в результаті кампанії владні кабінети треба буде звільнити. Хай навіть і не надовго – радіють думкою «бютівці» – та все одно неприємно.
«Регіонали» виглядають силою, найбільш зацікавленою у призначенні дострокових виборів. Парламентська кампанія дає їм непогані шанси повернутися у владу – по-перше, «біло-блакитні» розраховують максимально мобілізувати своїх прихильників на сході країни, а, по-друге, якими б не були підсумки виборів, намалювати конфігурацію, за якої б Партія регіонів не потрапила до складу коаліції, дуже складно, щоб не сказати неможливо.
З іншого боку, проблем у стані «біло-блакитних» теж вистачає. Відсвяткувавши на минулому тижні свій день народження, «регіонали» раптом помітили, що відцентрові тенденції в партії посилились до краю. «Партія, яка не колеться» несподівано опинилась перед перспективою навіть не розколотись, а «посипатись». Чи не головною причиною такого стану справ стала системна відсутність у «регіоналів» власної політичної гри протягом останнього часу. У будь-якому разі грядущі вибори поставлять перед партією кілька нагальних питань – і про фінансування кампанії, і про квоти в майбутньому списку, і про партнерів у Раді наступного скликання і, зрештою, про можливі зміни в ідеології «біло-блакитної» сили. Від того, які відповіді дадуть «регіонали» на ці запитання, залежатиме без перебільшення майбутнє цієї сили.
Пропрезидентська ж сила взагалі знаходиться у напіврозваленому стані. Області, в яких «Наша Україна» зберігає більш-менш пристойні позиції, можна перелічити на пальцях. Соціологічні дослідження показують: якщо на грядущих виборах «нашоукраїнці» візьмуть удвічі менше голосів, ніж на виборах-2007, то це буде дуже навіть непоганим результатом. Надія на обвал рейтингу Тимошенко не особливо гріє душі «помаранчевих», а додаткова причина не голосувати за проведення виборів для чималої кількості «нашоукраїнців» – це перспектива не побачити своє прізвище у майбутньому виборчому списку. До речі, саме відмова «нашоукраїнців» сидіти у наступному парламенті поруч з Віктором Балогою та його колегами по «Єдиному центру» призвела до того, що і ця частина фракції «НУ», раніше всерйоз настроєна на участь у виборах, втратила весь ентузіазм щодо входу в кампанію...
Найкрупніша ж сила, яка зовсім не рветься у кампанію, – це потенційні фінансисти учасників виборів. Світова фінансова криза уже й так відчутно потріпала кишені вітчизняних олігархів, тому перспектива викластись ще й на кампанію їх зовсім не тішить. Тим більше, в умовах, коли за півроку доведеться скидатись на президентські перегони, а одразу після них не виключено, що новообраний глава держави захоче ще раз переформатувати парламент під себе...
Втім, незважаючи на загальний скепсис, маховик виборів уже запущено. Чи не найкраще цьому свідчення – те, як провели минулий тиждень «маленькі нардепи». Взагалі-то цей час у календарному плані Верховної Ради був позначений як тиждень роботи в округах. І – о, диво! – чимало народних обранців, які зазвичай не зважали на такі умовності, справді поїхали зі столиці в регіони і справді жваво цікавились станом справ на ввірених їм територіях. Самі депутати, звичайно, називають це «нормальною роботою», проте зі сторони видається, що сплеск інтересу нардепів до української глибинки насправді пояснюється рознарядкою терміново почати «освоєння» своїх округів, даною їм згори.
Отож – Україна підходить до чергових позачергових парламентських виборів, і виборчий процес, схоже, не зупинити. Чим відрізнятиметься ця кампанія від усіх попередніх? Тотальним розчаруванням електорату у своїх колишніх кумирах, відсутністю надій на покращення свого життя в результаті виборів. Проте – політиків це не лякає. Вони привчають нас ходити на виборчі дільниці за інерцією, не пред’являючи жодних вимог до себе за свою бездіяльність. Більше того, регулярно займатися виборами політики привчилися самі – так вони позбавляються необхідності займатися своїми прямими обов’язками і звітувати за це перед нами, своїми виборцями. Ця ситуація не є нормальною, і хтось врешті-решт має згадати про те, чим він має займатися: або влада про те, що вона повинна проводити реформи і боротися з кризами, які битимуть по Україні дедалі сильніше, або ж громадяни – про те, що вони теж несуть відповідальність за бездіяльність своєї влади і тому мають контролювати її. І для політиків, правду кажучи, було б краще прийти до тями першими...
Михайло Папієв, Партія регіонів, відповідальний за вибори в Чернівецькій, Тернопільській, Львівській та Івано-Франківській областях:
У Президента є право зараз призначати дострокові вибори. Коли Президент призначить вибори, тоді ми на них і підемо. У нас серйозно розбудована партійна організація. Щоб повністю розгорнутим виборчі штаби нам не треба багато часу. Наступного дня після відповідного указу Президента, вся ця машина зможе почати підготовку до виборів.
Ми в поточному режимі ведемо роз’яснювальну роботу на місцях. Основний акцент робимо на поясненні кризових явищ в економіці України. Ми акцентуємо увагу на необхідності передбачення антикризових заходів для реального сектору економіки, виступаємо за створення окремої програми допомоги людям, які можуть опинитися безробітними. Якщо так складеться, що заробітчани з-за меж України будуть повертатися додому, то треба ще й мати окрему програма підтримки таких громадян.
Катерина Ващук, Блок Литвина, відповідальна за вибори в Волинській області:
Які зараз можуть бути вибори? Гляньте, що відбувається в економіці. Ми зараз в дуже тяжкій ситуації, у нас всі виробництва стають одне за одним. Сьогодні треба говорити як вилізти з домовини, а ми дурницями займаємося.
Я зараз зустрічаюсь з виборцями, працюю на окрузі у Волинській області. Але це – стандартна робота народного депутата. Особисто я до виборів не готуюсь, а щодо лідера нашої фракції – не знаю. Сьогодні вся Верховна Рада має стати єдиною, можливо, домовитись про коаліцію.
Катерина Самойлик, КПУ, відповідальна за вибори в Херсонській області:
КПУ зараз готується до парламентських виборів – їх, швидше за все, перенесуть на початок 2009 року, хоча краще відмінили б зовсім. Думаю, зараз всі до них готуються, хоч і розуміють, що це абсурд. Краще б ми готувалися до одночасних виборів Президента і парламенту. Гарант Конституції повинен брати на себе відповідальність за ситуацію в країні, а не лише розводити не зрозумілу нікому філософію.
Всі члени нашої фракції закріплені за округами, ми працюємо на місцях. У мене округ на Херсонщині, я зустрічаюсь з виборцями і розкриваю їм сутність чинної влади. Ми не замовляли ані рекламних площ, ані ефірів у ЗМІ, але, звичайно, коли стане відомою дата виборів, ми активізуємо свою передвиборну активність.
Андрій Парубій, партія НСНУ, відповідальний за вибори у Львівській, Закарпатській та Волинській областях:
Ми ведемо роботу в регіонах, але вона не чітко пов’язана з виборами. Зараз іде наша кампанія «Нато – Так!». В контексті цієї кампанії ми використовуємо багато білбордів. Очевидно, що рекламні площі за підтримку вступу до НАТО, якщо буде оголошено про початок виборів, будуть використовуватися для наших стратегічних повідомлень на виборчу кампанію.
Крім того, ми їздимо по регіонах і роз’яснюємо позицію нашої фракції у Верховній Раді. А ще ми вчасно подали своїх кандидатів на посади членів окружних виборчих комісій в строки ще попереднього указу Президента. Організаційно наша партія до виборів готова.
Святослав Олійник, БЮТ, відповідальний за вибори на сході Дніпропетровської області:
Я розумію, що вибори не потрібні, їх не хочуть люди, але якщо вже так станеться, то виборчі штаби на території мого округу буде розгорнуто протягом двадцяти чотирьох годин.
Робота на місцях у БЮТ поставлена дуже серйозно, в кращих традиціях управлінської системи. Ми працюємо не тільки на свій творчий розсуд, ми працюємо системно, партія контролює, як депутат працює на окрузі. Тому можна сказати, що ми завжди організаційно готові до виборів
