Примус до безпеки
«Даішники» в один голос заявляють: спочатку, а саме з осені 2008-го, різко зменшилася кількість порушень і ДТП. Такій позиції можна вірити, адже воно й не дивно – нові штрафи «кусаються», а зі своїми кровними розставатися ніхто не хоче. Змінився і характер порушень.
Переглянувши протоколи, можна дійти висновку: найпопулярніше порушення – стоянка під заборонним знаком. Зі всіх «злих тарифів» це порушення найдешевше. Лише 255 гривень. Але завдяки йому план щодо протоколів ДАІ виконує регулярно. Хоча, з іншого боку, за цією «статтею» найчастіше звинувачують приїжджих. Людина не знає міста і навіть не підозрює, що зупинила своє авто під заборонним знаком, надійно захованим у листі дерев. І тут же чує: «Лейтенант Петров. Ваші документи». Доводиться платити, адже таке поняття, як усне попередження, тепер узагалі відсутнє. Хоча це і не штраф, а зухвале вимагання грошей на кшталт історії зі світловідбивними смужками на автомобіль, які колись доводилося спеціально купувати, аби уникнути штрафів. Коли на смужках усі заробили – вимогу скасували.
Але на зменшення кількості аварій вплинуло не лише запровадження штрафів, а й безлад у країні, який називають «світовою фінансовою кризою». Він збігся у часі з нововведенням.
Через кризу без роботи залишилася значна кількість людей, зокрема й приїжджих. Для багатьох їздити до Києва наразі немає потреби. Люди виїхали зі столиці. А відповідно – зменшилася й кількість автомобілів. Так само проблема торкнулася і «кредитчиків», у яких або банк забрав автомобіль (таких випадків чимало), або вони самі добровільно здали його через неспроможність сплачувати кредит. Звільнили дороги й ті, хто почав економити на бензині й пересів на громадський транспорт. От і виходить: що менше машин, то менша вірогідність аварій.
Штрафи і криза вплинули на зменшення кількості важких ДТП – «жерсті». Єдине, на що штрафні санкції не вплинули, – аварії з участю пішоходів. Хоч як дивно, але більшість таких аварій, як і раніше, трапляються на пішохідних переходах.
Тенденція до зменшення аварійності, на жаль, тривала недовго. Це було лише тимчасове затишшя, що супроводжувалось аваріями середньої тяжкості й побитими бамперами.
Уже навесні 2009 року ситуація на дорогах почала поступово загострюватися й повертатися у своє старе русло – автолюбителі розслабилися, а аварії почастішали.
Наприклад, «даішники» стали рідше звертати увагу на таке порушення, як непристебнутий ремінь безпеки. У відповідь – переважна більшість водіїв і пасажирів автоматично перестали пристібатися. Тепер раптом що – павутина на лобовому склі.
Не надсилають уже й «листи щастя» після фіксації порушення ПДР за допомогою «Візира». А якщо фото «на пам’ять» поштою вже не надходить, то й користі від нього немає. При цьому всі ми знаємо, що «Візир» фіксує порушення, пов’язані з перевищенням швидкості, а відтак – втратою керування.
І хоча ці заходи безпеки не надто впливали на події на дорогах, але все ж таки були таким собі примусом до безпеки.
Поступово, але аварійність на дорогах набирає обертів усупереч офіційній статистиці. І високі штрафи практично безсилі, адже люди просто їх не сплачують. Виконавчими службами теж нікого особливо не налякаєш. З одного боку, все одно доведеться платити під час проходження техогляду, а з іншого – ніхто не скасовував техогляду за дорученням... Отже, завжди можна послатися на людський чинник у великому транспортному потоці.
Зараз, хоч як дивно, в сонячну і суху погоду, ДТП трапляються значно частіше, ніж у дощову й навіть сніжну. Пояснення просте: водій розслабляється і втрачає пильність. Навесні й на початку літа збільшилася й кількість «жерсті». Вона – наслідок банального порушення правил дорожнього руху.
Завдяки періоду відпусток трагічних випадків на дорогах дещо поменшало. Хоча вже ближче до осені знову все пішло накатаною доріжкою. Зросла кількість «перевертнів».
І наприкінці хочеться зазначити: аварії трапляються виключно з вини людей. Усе решта – побічне і безпосереднього стосунку до ДТП не має.
