Бюджет-2010: оптимальная структура, перспективы принятия
23 ноября в «Главреде» состоялась пресс-конференция на тему: «Бюджет-2010: оптимальная структура, перспективы принятия».
В пресс-конференции приняли участие:
-директор Института бюджета и социально-экономических исследований Ирина Щербина;
-член Совета предпринимателей при Кабинете Министров Украины Виктор Лисицкий;
-автор книги «Как поднять украинскую экономику» Андрей Новак.
«Главред»: Як ви вважаєте, на що потрібно в першу чергу звернути увагу авторам Бюджету-2010? Як ми знаємо, є близько 1300 правок від народних депутатів. На які з них варто звернути увагу, а які є суто популістичними, на ваш погляд?
Андрій Новак: Вже не секрет, що ми маємо на часі новий бюджетний процес. Той проект Бюджету, який був поданий на розгляд народних депутатів, з різних обставин і коли розроблявся вже був нереалістичним, а новоявлені обставини зробили його взагалі нереалістичним. Тому зараз навіть уряд погоджується з тим, що уряд фактично буде приступати до нового бюджетного процесу.
Я думаю, що вже не варто звертатись до цього проекту бюджету, оскільки всі ми розуміємо, що він буде повністю перероблений. Є більший сенс обговорювати, яким повинен бути Бюджет 2010 року.
Тут є два аспекти: суто економічний і політичний.
На жаль, політичний градус зараз надто високий, і від нього залежить і економічний аспект. Я думаю, що Бюджет 2010 року ні в якому разі не можна доручати розробляти і затверджувати тільки уряду. По-перше, тому що уряд вже показав свою «професійність» у попередньому проекті бюджету. Таку ж «професійність» він показав у бюджеті на 2009 рік. Якщо цій же команді доручати ще раз бюджетний процес, я думаю., ми далеко не заїдемо. Але питання навіть не в цьому. Я вважаю, що бюджет 2010 року повинен бути спільним бюджетом, розробленим як урядом, так і Національним банком за активної участі Президента, який є висококласним економістом
Чому я говорю, що це має бути спільний продукт? Тому що для того, щоб подолати кризові явища в нашій економіці, недостатньо просто зусиль уряду. Ми розуміємо, що криза в Україні почалась з грошової кризи – з обвалу національної валюти. Саме з цього явища почались інші ланцюгові реакції в економіці.
Тому я вважаю, що одне з ключових завдань бюджету на 2010 рік – ми повинні повернутись до практики валютного коридору. Уряд спільно з Національним банком повинні встановити чіткий валютний коридор на 2010 рік для того, щоб суб’єкти господарювання, по-перше, змогли хоча б більш-менш реально вирахувати показники собівартості своєї продукції, а ті суб’єкти господарювання, які безпосередньо працюють на експортно-імпортних операціях, - щоб вони могли прорахувати свій бізнес-план на 2010 рік.
Тому встановлення чіткого валютного коридору, який зможе виконати уряд і Національний банк, я вважаю, це перша умова, яка повинна бути закладена в проект бюджету на 2010 рік.
Друга умова, яка повинна бути закладена в проект. Я вважаю, що Бюджет-2010 повинен бути бюджетом радикальних економічних реформ. Криза, яка відбулась у нас, - ще один шанс Україні врешті-решт здійснити ці економічні реформи, тому що ми всі роки незалежності весь час говоримо про них. Економічні реформи потрібні, і з року в рік ми їх переносимо. І так ми дожились до того, до чого ми дожились.
Криза – це ідеальний шанс для економічних реформ. Я вважаю, що в Україні вже не треба панькатись в якісь лояльні, ліберальні методи. Це прекрасний шанс для здійснення радикальних економічних реформ.
В чому вони мають полягати? Проектом бюджету можна закласти кілька фундаментальних речей, які нам треба здійснити.
Децентралізація бюджетної системи. На сьогодні за 18 років незалежності в Україні склалася ситуація, коли 80% доходів зведеного бюджету акумулюються до центрального бюджету і, відповідно, тільки 20% залишається у місцевих бюджетах. Тобто співвідношення між бюджетами 80/20 на користь центру – я шукав варіанти в історії. Жоден з кровавих диктаторів не концентрував у себе аж 80% бюджетних ресурсів.
Радикальна децентралізація бюджетної системи, хоча б повернення її до радянської системи, яка вважалась централізованою, але в радянській системі у 1990 році бюджетне співвідношення становило 52% в центральному бюджеті і, відповідно, 48% - у місцевих. І ця система вважалась дуже централізованою. Ця централізація вважалася основною причиною, чому радянська економіка не витримала.
Радикальна децентралізація бюджетної системи – це те, що можна виконати в бюджеті 2010 року.
Третє. З року в рік ми говоримо, що треба оптимізувати бюджетні витрати. У нас надто роздуті бюрократичні апарати, у нас надто неконтрольовані витрати з державного бюджету, я вже не кажу про систему державних закупівель. Ми просто не можемо собі дозволити настільки вальяжно розпоряджатись витратною частиною бюджету. Тобто оптимізація витратної частини бюджету, скорочення бюрократичних, не обов’язкових витрат, так само вимагає кризова ситуація, я цю ситуацію треба використати.
Ми розуміємо, що наступного року ми не зберемо стільки доходів, скільки декларував уряд. Такі доходи можна залучити тільки за рахунок нових боргів, а продовжувати копати собі боргову яму – це буде просто злочин проти власної держави і власного народу.
Якщо ми цим шансом не скористаємося, навіть в цьому році, я вже не знаю, коли в нас буде наступний шанс, щоб нарешті здійснити економічні реформи, про які ми говоримо з року в рік, але їх не робимо.
Ірина Щербина: По-перше, я спробую описати сьогоднішню ситуацію. Чим відрізняється ситуація з виконанням Бюджету? Давайте почнемо з виконання, тому що від того, як виконується Бюджет сьогодні, відповідно, ми з вами можемо передбачити, яким буде бюджет поточного року. Він відрізняється тим, що вперше за всі роки незалежності України номінальні доходи бюджету, як на державному, так і на місцевому рівнях є дещо нижчими за дев’ять місяців, ніж в попередньому році. Я наведу пару цифр. За січень-вересень 2009 року доходи зведеного бюджету, тобто, це консолідований бюджет - всі види місцевих бюджетів, складали 195 мільярдів гривень, що менше аналогічного показника минулого року на 10,6%. Причому, зменшення спостерігається як по державному бюджету на 12,3% менше, так і по місцевих бюджетах - на 5,4% менше. Що це означає? Ми розуміємо, що коли у нас іде інфляція, коли у нас, і це не новина, включено друкарський станок, відповідно, друкуються кошти, то номінальний обсяг мав би збільшуватися, але він зменшується. Це означає, що економічне падіння відбувається більш швидкими темпами, ніж це було закладено в проекті Бюджету 2009 року.
Тому, я вважаю, що необхідно, звичайно, переглянути поданий проект на 2010 рік, тому що змінилося, перш за все, макроекономічна ситуація. Коли розроблявся Бюджет на 2010 рік, я не можу погодитися, що він був на той час абсолютно нереалістичним. Колись ми з вами уже зустрічалися і я казала, що давайте переживемо перше півріччя і лише після того, а краще після дев’яти місяців, ми побачимо, наскільки потрібно переглянути проект Бюджету на 2010 рік. Тому що ми вже будемо мати статичні дані. Виходячи з цих статистичних даних, що я вам навела, а Бюджет на 2010 рік розраховувався виходячи, все ж таки, з динаміки зростання і доходів, і відповідних видатків в державних і місцевих бюджетів, потрібно переглянути макропоказники, уточнити, який буде рівень ВВП, яка все ж таки буде інфляція, обов’язково уточнити курс, - тому що курс закладений 7,50, на сьогодні мабуть у всіх в залі викличе запитання, чи він є реалістичним. Звичайно, після того переглянути рамки Бюджету, і після того вже говорити про його структурне наповнення. Тому я вважаю, що це абсолютно адекватний процес перегляду Бюджету, і він має відбутися. Це перше питання.
Друге питання щодо ідеології бюджетного процесу і ідеології бюджету. Я повторюся, я це досить часто говорю, що головна проблема бюджету, нашого бюджетування в цілому, бюджету як процесу, бюджету як документа полягає в тому, що ми продовжуємо використовувати бюджет, як баланс у фінансових ресурсах. Це було визначено, ще в радянських законах про бюджетну систему. Відповідно до цього, уряд і Верховна Рада, фактично, виходить з того, що потрібно збалансувати доходи, видатки, дефіцит, і розподілити існуючий фінансовий ресурс. На жаль, при цьому не відслідковується середньострокова перспектива, не проводиться аналіз того, наскільки ефективно було витрачено кошти попередніх бюджетних періодів. Головне, чого було досягнуто, знов таки, це відслідковується у звіті, - заплановано використати стільки-то коштів, використано стільки-то коштів - план, факт, відхилення. Про ефективність, на жаль, мова не йде.
І так само в самому бюджетному процесі при підготовці бюджету на новий рік, я вже не кажу про середньострокову перспективу, якої, на жаль, не існує в Україні, ані уряд, ані Верховна Рада, не розглядають питання ефективності витрачання коштів. Яскраве тому підтвердження - усі без виключення пропозиції народних депутатів України, які подані до цього Бюджету. Я уважно продивилася всі 950 сторінок пропозицій, - є слушні, є: змінити текст, змінити термінологію, уточнити макропоказники. Але, все ж таки, всі вони в основному, так само, як і Бюджет, який був у всі останні роки, - я 25 років займаюсь бюджетом, - за 25 років був такий самий бюджет, - нічого не змінилося. Так само і пропозиції, на жаль, такі самі.
90% пропозицій виключно лобістського характеру. Тобто, це відслідковується або в привілеях, або в пільгах, або в проханні збільшити видаткову частину по будь-яких програмах, для будь-який конкретних підприємств. Особливо в такий складний передвиборчий рік, дуже багато лобізму у відносинах між державним і місцевими бюджетами. Величезна кількість, я не стала рахувати, бо це неможливо, у одного депутата може бути до ста пропозицій: місто таке-то, селище таке-то, рада така-то, район такий-то, - стільки-то коштів. Я там побачила навіть пропозиції: об’єднанню співвласників квартири, в місті такому-то, за адресою такою-то, передбачити окрему субвенцію.
Для чого я це вам говорю? Зрозуміло, що це все виконати просто неможливо і нереально, навіть без кризи. Але системна проблема в тому, знов таки, що, на жаль, кожен депутат відноситься до бюджету так, що головне побачити свій рядочок, свою циферку і відзвітуватися виборцям, чи тим, хто йому замовляв, про цей рядочок.
Третій додаток Закону «Про Державний бюджет України» - це розподіл за бюджетними програмами. Що це таке? Кожна бюджетна програма має мету, завдання і індикатори результативності виконання. Якщо ми витрачаємо величезні кошти, наприклад, на правоохоронні дії, на утримання служб у справах неповнолітніх, чому у нас зростає неповнолітня злочинність? Якщо ми витрачаємо величезні кошти на соціальний захист населення, чому у нас все більш і більше осіб потребує соціального захисту населення? Якщо ми дійсно витрачаємо величезні кошти на боротьбу зі СНІДом і туберкульозом, чому Україна постійно має негативну динаміку? Це питання, які на мій погляд, потрібно задавати. І це і є структурна зміна бюджету.
Тільки коли ми почнемо використовувати, у нас в Україні воно має назву програмно-цільовий метод, коли ми почнемо використовувати аналіз ефективності бюджетних витрат і індикатори ефективності і результативності, які, я хочу вас обов’язково запевнити, розробляються кожним міністерством. Так в Міністерстві фінансів і всередині в міністерствах кожна ця бюджетна програма має запит, має паспорт, це все розписано, але воно не має попиту у політиків. Політики не цікавляться ефективністю витрачання коштів. І звідси на мій погляд починається все, про що ми потім говоримо. Всі решта проблем накопичуються. Тому що, якщо ми просто прийшли, щоб поділити між собою кошти, якщо ми у власному бюджеті будемо просто витрачати кошти, не беручи до уваги, що ми від цього отримуємо, то це - просто іти розкидувати гроші по асфальту.
Я зараз мабуть скажу дуже немодну річ. Але для мене, за умов такого менталітету нашої політики, наших політиків, - я не маю на увазі цей уряд, так само було і в попередньому уряді, - я, на жаль, не можу сказати, чи це буде при наступних урядах, і так само було при всіх скликаннях Верховної Ради, - але за такого політикуму я би рекомендувала зараз, до завершення президентських виборів, скористатися Бюджетним кодексом України, який, якщо не прийнятий бюджет до початку календарного року, дозволяє витрачати 1/12 від річного обсягу на ті ж самі програми. Я вам тільки що показала динаміку. Зараз ця динаміка ще гірша. За оперативними даними Державного казначейства, динаміка ще погіршилася. Отже, коштів все рівно ні на що не буде, крім, дай Боже, виплатити заробітну плату, нарахування, медикаменти, перев’язувальні матеріали, харчування, енергоносії. Все. Для цього не потрібно переробляти бюджет. Для цього потрібно в межах 1/12, відповідно до рамок і механізмів Закону «Про Державний бюджет 2009 року», спокійно профінансувати перший квартал для того, щоб не дати привід знов, в черговий раз, зробити бюджет просто політичним інструментом. Коли почнеться перерозподіл не по економічним характеристикам, а по розподілу політичних голосів в майбутньому періоді, після того країна не отримає жодного зиску від цього бюджету, жодного економічного впливу. І якщо прийде економічно грамотний уряд, то йому все рівно прийдеться переробляти цей бюджет. А якщо країна і залишиться жити з таким бюджетом, то не буде очікувати від цього нічого кращого.
«Главред»: Ірина Федорівна, Ви сказали про те, що 90% пропозицій народних депутатів мають лобістський характер. Решта 10% - це дійсно конструктивні речі?
Ірина Щербина: Так, але це такі загальні речі. Наприклад, переглянути макроекономічні показники, відповідно до цього, переглянути доходи і видатки бюджету. Не можна з цим не погодитися. Це загальна правда, вона абсолютно економічно обґрунтована. Переглянути курс, змінити, вдосконалити нормативну, термінологічну базу.
Але перший квартал можна спокійно прожити, а якщо виникне запитання, як профінансувати вибори, яких не було в 2009 році, то можна внести сьогодні зміни постановою Верховної Ради профінансувати це, внести зміни, передбачити в резервному фонді цю суму і дозволити Кабінету Міністрів профінансувати з резервного фонду вибори.
«Главред»: Тобто, за великим рахунком, жодну з цих 1300 пропозицій не варто враховувати?
Ірина Щербина: Ні, я не кажу, що їх не варто враховувати. Я кажу, що не має системних пропозицій, які б повністю змінили підхід до бюджету, які б зробили бюджет інструментом економічного зростання чи економічного врегулювання хоча б. Для того, щоб бюджет міг впливати на поставлену мету, цю мету потрібно поставити. Якщо, розглядаючи бюджетні програми, ми не ставимо мету, не ставимо індикатори ефективності, то нам потім годі очікувати такої ефективності.
Щодо окремих пропозицій, якщо буде потім буде, скажімо, середньостроковий бюджет з економічною ефективністю, я так мрію, тоді ці пропозиції потрібно розглянути з точки зору економічної ефективності бюджетних видатків. Звичайно, я думаю, знайдуться такі, які потрібно профінансувати. Чому ні?
Виктор Лисицький: Лозунгом моего выступления будет следующее: дайте Юле порулить. Когда я был совсем молодой, то был модный такой лозунг: «нынешнее поколение советских людей будет жить при коммунизме». Я хочу сказать, что нынешнее поколение украинцев уже живет при матриархате, и, на самом деле, неплохо получается.
Почему «дайте Юле порулить»? Я вообще никогда не был ее сторонником, но она, конечно, умеет мобилизовывать свое окружение на решение сложнейших задач. Я хочу сказать, что когда работали в правительстве, была тоже очень критическая ситуация - висела угроза дефолта. Тогда не был принят бюджет на 2000-й год только из-за того, что было непонятно с дефолтом, нужно было решать вопрос, как от него уйдем. Его принимали в январе. Юля, когда пришла, была единственным вице-премьером, у кого служба работала круглосуточно, все семь дней в неделю. Мы сегодня имеем достаточно динамичную верхушку нашего правительства.
Я сейчас продемонстрирую несколько цифр, нужно перестать дергать правительство, и дать ему возможность работать нормально. А вот эти 90%, там получается примерно 400 замечаний лоббистского характера надо депутатам раздать и отправить с этими замечаниями к самому умному и самому богатому чукче лет на десять без права переписки, чтобы они здесь не путались под ногами.
Если говорить серьезно, без эмоций, то Андрей сказал, что кризис начался с обвала гривны. На самом деле не совсем так, потому что перед этим обвалился экспорт. И это не могло не вызвать соответствующую отрицательную реакцию, по всем цепочкам пробежало. Удивительно, что это не добежало до пенсионеров и бюджетников. Это притом, что у нас номинальное поступление в бюджет сократились или на 15, или на 20%. Такого у нас не было никогда. Это коренится в том, что у нас ВВП упал. Количество денег, которые находятся в обращении, с начала года упало на 48 миллиардов гривен за десять месяцев, это примерно 10%. Что было год назад? Год назад количество денег, находящихся в обращении, за десять месяцев приросло на 83 миллиарда, или на 20%. Понимаете, какие качели? Эти показатели не могут не совпадать с общей динамикой ВВП и поступлениями в бюджет. Меньше денег – меньше поступление в бюджет.
Депозиты в этом году упали за десять месяцев на 11%, на 41 миллиард. Год назад за 10 месяцев приросли на 51 миллиард, или на 18%. Меня больше всего беспокоит, что очень сильно упали депозиты юридических лиц, - почти на 29 миллиардов. Год назад был рост – плюс 19 миллиардов. О чем это говорит? Что предприятия проедают то, что накопили.
Ситуация совершенно неординарная, в этой связи, такое впечатление, что депутаты думают, что мы находимся в состоянии такого уверенного стабильного роста, который был достаточно длительный промежуток времени, грубо говоря, с 2000 года, в 2005 году была просадка, но в общем говоря был рост. Они еще как-то живут в своем представлении, что деньги откуда-то возьмутся. Откуда возьмутся? Вот мы видим монетарные показатели – нет денег. А они продолжают качать пересмотр бюджета и т.д.
Дайте Юле порулить – это, конечно, шуточный лозунг, но на самом деле можно было установить, я не знаю как это по законодательству, специальную норму, что ежемесячно Министерство финансов должно давать фундаментальный отчет по формированию и исполнению бюджета. Чтобы был контроль со стороны народа.
Сейчас Уманский сказал, что они чего-то там подправят. Я, честно говоря, Уманского не понимаю, потому что в той ситуации, в которой есть Украина, системы координат, по которым формируется бюджет меняются каждую неделю, невозможно посчитать. Я сегодня захожу в Интернет и читаю, о том, что Нацбанк сообщил, что впервые за ноябрь, за последние много месяцев, приток иностранной валюты превысил отток. Мог Уманский об этом знать? Я думаю, что нет. Мне представляется, что здесь нужно было в значительной степени поверить на слово правительству, если уже не взялись за то, чтобы вывести экономику страны из этого кризиса, то меньше надо мешать, а больше помогать.
Вы понимаете, если за эти 18 лет не произошло серьезных изменений в механизмах создания добавленной стоимости, не появилось новых производств, не обновились старые, за некоторыми исключениями, то что можно говорить про бюджет, какой может быть оптимальный бюджет и т.д.?
Конкретное предложение по бюджету-2010. Нужно выбросить в корзину эти все лоббистские предложения, раз. Второе, принять то, что предложит правительство без особых рассуждений. Если Верховный Совет не согласится проголосовать за этот бюджет, то у Юлии Владимировны, у ее команды есть опробованный вариант: первые несколько месяцев жить исходя из того, что каждый месяц по всем строчкам, по всем направлениям будет выдаваться 1/12 от бюджета прошлого года. Так?
Ирина Щербина: Так. Но я хочу напомнить, что недавно принятое постановление о реализации бюджета 2010 года как раз противоречит Бюджетному кодексу. Оно как раз не опирается на Бюджетный кодекс в части 1/12. И, к сожалению, хотя такое постановление должно было иметь место, даже в случае 1/12, но какие-то моменты нужно перенести чисто технологически из Закона «О Государственном бюджете на 2009 год» в такую временную роспись бюджета 2010 года.
Для меня самая большая проблема этого постановления в том, что оно достаточно часто отсылает к проекту Закона «О Государственном бюджете», который сейчас возвращен на доработку, то есть опирается на несуществующий документ. Я думаю, если это постановление привести в соответствие с Бюджетным кодексом Украины, то есть, действовать в рамках исключительно 1/12, то, еще раз повторю, ничего страшного для Украины не случится. Мне кажется, это пойдет на пользу, потому, что еще раз повторюсь, те мизерные ресурсы, которые мы на сегодняшний день имеем, хотя бы будут распределяться по экономическим признакам, а не по политическим. А уже после выборов, вновь сформированная команда президента, вновь сформированное правительство будут брать на себя ответственность за то, каким быть бюджету, каким быть социально-экономическому курсу страны. Хотелось бы, если не на 20, то хотя бы лет на пять иметь перспективу в виде программы социально-экономического развития и трехлетнюю перспективу в бюджете.
Я хочу вернуться к опять канувшему сейчас в политической борьбе Бюджетному кодексу Украины, и я хочу сказать, что все-таки для меня очень важен этот документ. Я считаю, его необходимо принять, прежде всего, перед формированием бюджета 2010 года. Потому что, кроме некоторых спорных политических вопросов, этот Кодекс в течение почти трех лет писался очень сильной командой экспертов и Министерства финансов, привлекались и общественные организации, и мы работали, и научные организации, и международные эксперты. 90% это нормы сейчас уже настолько наболели, без них уже дальше работать в существующей системе нельзя. В том числе и среднесрочный бюджет, в том числе там какие-то основы для оценки экономической эффективности бюджетного процесса. Поэтому по логике вещей, нужно было бы принять Бюджетный кодекс, таким, как его подавали. Намного хуже, что его нет, действительно, очень плохо, что его нет. Потому что он очень много давал и для органов местного самоуправления, и для увеличения доходов местного самоуправления, и точно так же, я уже повторяюсь, и в целом для увеличения эффективности бюджетной системы, и приведения ее в соответствии с европейскими стандартами. Потому что, прежде всего то, о чем я вам говорила, это есть одно из задекларированных требований Европейского Союза, что все страны, которые входят в Европейский Союз, должны проводить бюджетирование в среднесрочной перспективе, и ориентированное на результат.
Андрей Новак: Я розумію, що, на жаль, в своїх економічних оцінках дуже важко відійти від політичних симпатій. Мені найбільше сподобалося, коли пан Віктор сказав «дайте Юле порулить», але це жарт.
Виктор Лисицький: Это не шутка. Это в шуточной форме, но не шутка.
Андрей Новак: Якщо ми будемо оцінювати факти, то «просадки» 2005 року - це перший раз, коли Юля «рулила». Зараз 2008, 2009, ще і наступний, не дай Бог, 2010. З приводу лобістських пропозицій, наскільки я знаю, там 70% лобістських пропозицій саме з фракції БЮТ.
Давайте зараз ми знову не будемо нічого робити, давайте поставимо 1/12, а десь прийде нова влада і вона вже все зробить. Яка нова влада? Якісь інакші люди будуть у владі? Навіть в математиці є елементарний закон: від перестановки доданків сума результат не зміниться. Тих самих людей ви переставляєте з посади на посаду, з однієї гілки влади на іншу. Все на що ці люди здатні, вони вже показали. Скільки вони вже «рулили» з різними повноваженнями, вже ясний результат. Я молода людина, я ще хочу за свого життя застати Україну нормальною державою. Тому що прозвучало, чи бачимо ми Україну через 20 років. Скажіть, а коли ми виборювали незалежність, ми собі могли уявити, що через 18 років Україна, незалежна держава буде в такому стані, в якому ми є? Це була наша мрія, - Україна така, яка вона зараз
Тобто, якщо далі будемо «рулити» такими ж методами і такими ж підходами, то через 20 років знову будемо констатувати те ж саме, що і зараз. Тобто, я категорично проти того, що: давайте зараз не будемо нічого робити, от ще одні вибори, от хтось прийде, не знаю, хто має прийти інакший, і він, чи вона уже все зробить. Не буде цього. Криза – це шанс, це черговий шанс нам нарешті зайнятися економічними реформами.
Те, що зараз звучало на цій прес-конференції - ми обговорювали наслідки. А давайте погоримо про причини, звідки дійсно почалася криза. Обвал експорту. Але чому, коли був обвал експорту уряд в минулому році забороняв експортерам продавати зерно, олію? Таким чином, в Україну не надходила валюта, що потім призвело до обвалу гривні. Тобто, давайте говорити уже не тільки про наслідки, а і про причини, звідки це проросло, звідки коріння. Якщо на середину минулого року уряд довів негативний зовнішній баланс, сальдо - мінус 1,5 мільярдів доларів, було на липень 2008 року, то ясно, що восени це призвело до обвалу гривні.
Давайте говорити про причини. Я розумію, що зараз політичний процес, коли ми будемо зараз комусь підігравати, ми знову відкладаємо те, що треба робити, без цього ми нікуди не дінемося, політичну реформу в країні треба зробити, децентралізацію треба зробити. Тому ще це співвідношення 80/20, звідки воно взялося? Взялось від того «руління». Якщо ми залишаємо все так, як є зараз, і дозволяємо працювати в ручному режимі, то ми вже бачимо наслідки цього ручного режиму.
Звідки у нас з’явиться диво? Воно ж само не з’явиться. Його треба створити руками. А якщо ми будемо знову чекати: давайте цього року ще раз нічого не робимо, - і так ми вісімнадцять років відкладаємо. Мені вже це, чесно кажучи, просто набридло. Перспектив немає, якщо ми далі з року в рік будемо відкладати те, що треба робити, воно само не зробиться. Тому, правильно прозвучало, щоб політики давали звіт, як використовуються бюджетні кошти. Тому що, дійсно, витрати збільшуються на напрямки, а по цих напрямках все більші обвали. Це те, про що я говорив – оптимізація державних витрат. Тобто, давайте уже врешті-решт займемося не констатацією наслідків, а боротьбою з першопричинами. Бо інакше ми і через двадцять років будемо говорить про той самий рівень проблем: як нам вижити? чи отримають пенсіонери пенсію, яка уже абсолютно неадекватна до цін? Це вже несумісні речі - ціни минулого року і цього року.
Читатель сайта «Главред» Ivan Gegel (Ukraine, Kiev): Причини виникнення перманентних жахливих проблем із формуванням державних бюджетів?
Андрій Новак: Проблеми з року в рік дуже схожі. Перша проблема – це надмірне бажання використати лобістські можливості. Лобізм переважає над здоровими розрахунками. В цій сфері можна запропонувати тільки одну пропозицію – щоб кожна лобістська ініціатива мала не тільки витратну частину. Суєт лобізму має одразу вказувати джерела, за рахунок чого. Якщо є 100% витратної частини, він хоче збільшити якусь статтю, то яку статтю він пропонує урізати? Не може бути десять бюджетів.
Ми хочемо знову відкласти ухвалення бюджету, тому що президентська кампанія. Політологи кажуть, що який би президент не прийшов, скоріш за все, будуть позачергові парламентські вибори. Значить, восени наступного року будемо знову казати: «Зараз у нас парламентські вибори, давайте знов відкладемо бюджет на потім».
Немає кращого часу, ніж час криз.
Читачка сайту «Главред» Марта (Ukraine, Kiev): А бюджет 2010 реальний? чи знов з дірками?
Віктор Лисицький: Всі бюджети з дірками.
Ірина Щербина: Да, абсолютно правильно. Как говорят, денег достаточно не бывает никогда. Если говорить серьезно, то, безусловно, у нас никогда не хватало денег на все потребности, и не будет хватать. Все зависит от того, как бюджет будет сбалансирован, какие цели и задачи будут поставлены.
Читатель сайта «Главред» CЭМ (Ukraine, Kiev): Почему в планировании социально-экономического развития пользуются понятием ВВП,а не национальный доход,а такие категории как расширенное воспроизводство и совокупная денежная масса вообще вне поля зрения?Как можно планировать бюджет не сведя кассовый баланс и не имея контроля над оборотными средствами планировать социально-экономическое развитие?Классический капитализм,первоначальное накопление капитала,товарно-денежный фетишизм описываются не Фридманом,а Марксом.И от того,что закон всевозрастающих потребностей отменен постановлением уряду,он существовать не перестанет.А значит вы ввергаете население в пауперизацию и люмпенизацию,мелкий товаропроизводитель разорится,но пролетарием не станет - безработица.Ваши новые рабочие места - открытие конкуренции на рынке труда и снижение доходов трудящихся.Октябрьской революции и террора захотели?
Виктор Лисицкий: Этот человек, как и я, много читал Карла Маркса.
Вообще говоря, вопрос по делу. Почему национальный доход не используется, а используется ВВП? Это общепринятые мировые стандарты, которые тоже имеют свое определенное обоснование.
Октябрьская революция. Я несколько раз примерно то же самое говорил другими словами. Украина закончила 9 месяцев этого года с дефицитом платежного баланса в 12 миллиардов долларов. Я хочу напомнить, что в ноябре 1990 года Николай Рыжков, премьер-министр Советского Союза, выступая на сессии ВС СССР объявил, что 1990 год закрывался с дефицитом в 35 миллиардов долларов – американцы посадили цены на нефть и нас «кинули». Но рядом с СССР не было МВФ. С нами рядом есть МВФ.
Но если бы не было МВФ, то ситуация была бы очень острой.
А Октябрьской революции не будет по простой причине: раз-бе-гут-ся. Если у нас программист в приличной компании получает от 2 тысяч долларов, они эти деньги тратят здесь, но они на самом деле тоже убежавшие, потому что подавляющее большинство этих хороших программеров работает в режиме аутсорсинга, работает на рынок США или на мировой рынок информационных технологий.
У меня такое ощущение, что если не удастся переломать ситуацию, процессы, которые сложились реально, то через некоторое время от Украины останется одна география и несколько страничек в учебнике истории. Все.
