Досрочные парламентские выборы: основания, сроки, победители
11 декабря в «Главреде» состоялась пресс-конференция на тему: «Досрочные парламентские выборы: основания, сроки, победители».
В пресс-конференции приняли участие:
-руководитель Центра прикладных политических исследований «Пента» Владимир Фесенко;
-эксперт Центра политических исследований и конфликтологии Денис Кирюхин.
Володимир Фесенко: На мій погляд, поки що трохи зарано всерйоз розмовляти про дострокові парламентські вибори. І от чому. Вірогідність таких виборів достатньо велика, всі це розуміють, тому що в нинішньому складі Верховної Ради дуже хитка ситуація: де-юре парламентська більшість існує, де-факто її немає, багато політичних сил і політичних гравців зацікавлені в дострокових парламентських виборах. Тому вірогідність достатньої висока. Проте в залежності від того, хто стане президентом буде визначатися це питання. Підкреслюю: немає абсолютної безумовної вірогідності цих парламентських виборів.
Якщо, наприклад, на президентських виборах перемагає Юлія Тимошенко, у неї немає прямої зацікавленості у дострокових парламентських виборах. У неї уже є парламентська більшість, завдяки цьому вона відразу матиме вплив на Верховну Раду і на уряд, тобто може сконцентрувати майже всю владу в своїх руках. Завдяки ситуативній більшості у Верховній Раді, - тобто є юридична більшість, і буде ще ситуативна більшість, оскільки на її бік може перейти частина регіоналів, - вона може дуже швидко провести необхідні кадрові рішення. Які кадрові рішення? Це і по керівнику Генеральної прокуратури, по СБУ, по Національному банку, і по прем’єр-міністру. У нас вже пройшла комбінація, коли без створення коаліції був оновлений склад уряду. Це відбулося, коли Тимошенко була призначена прем’єр-міністром. Тоді трохи помінявся формат коаліції, але фактично Тимошенко залишилася прем’єр-міністром. І от в даному випадку, я думаю, щось подібне може відбутися і після президентських виборів, тобто необов’язково буде створюватися нова парламентська коаліція. І тому Тимошенко не треба буде піклуватися про дострокові парламентські вибори.
А ось якщо перемагає Янукович, саме тоді перспектива дострокових парламентських виборів стає більше вірогідною, більш реальною. Тому що для Януковича вибір дуже простий. Або домовлятися з Тимошенко, і співіснувати з нею як з прем’єр-міністром, що дуже складно і конфліктогенно. Тут або створювати коаліцію, - але знов таки, досвід свідчить, що коли два конкуренти створюють коаліцію не завжди доводиться знайти спільну мову та необхідний рівень координації дій і т.д., - або, дійсно, треба йти на дострокові парламентські вибори.
Схоже на те, судячи із заяв багатьох представників керівництва Партії регіонів, там все більше і більше схиляються до варіанту парламентських виборів. До цього варіанту їх будуть підштовхувати і можливі домовленості з працівниками другого ешелону президентських перегонів. З тим же Ющенком, Яценюком, і з деякими іншими. Якщо домовлятися про певну співпрацю з ними після першого туру, то однією з умов таких домовленостей буде інтерес учасників другого ешелону в дострокових парламентських виборах. Такого інтересу не приховують ні Яценюк, ні Ющенко, ні Тігіпко, і в цьому сенсі Янукович, можливо, також буде розігрувати карту дострокових парламентських виборів, як одну з умов домовленості з потенційними союзниками після першого туру президентських виборів.
Але головне питання: як юридично обумовити проведення дострокових парламентських виборів? Автоматично вони не можуть відбутися. Потрібні юридичні підстави. Вони визначені в Конституції. Ще раз підкреслюю дуже важливу деталь: однієї волі майбутнього президента для проведення дострокових парламентських виборів недостатньо. Що може зробити новий президент, для того, щоб провести дострокові парламентські вибори? Або зруйнувати нинішню парламентську коаліцію, політично це можливо, але навіть нинішні ситуативні союзники, - я маю на увазі блок Литвина, частину НУНСівців, комуністів, - вони не дуже зацікавлені в тому, щоб втратити свої депутатські мандати. Особливо це стосується блоку Литвина і НУНСівців. Блок Литвина навряд піде на розкол нинішньої парламентської коаліції, це їм не вигідно, тому що не факт, що вони опиняться у наступному складі Верховної Ради, а Литвин залишиться там спікером Верховної Ради.
Інший варіант – відставка уряду, вотум недовіри уряду. У разі перемоги Януковича, цей варіант цілком вірогідний, це може відбутися. Що далі? Далі треба створювати новий уряд, на це Конституцією відводиться два місяці. Якщо не вдасться створити або новий уряд в нинішній парламентській коаліції, або не вдасться створити нову коаліцію противникам Тимошенко, тоді і виникне питання про дострокові парламентські вибори.
Тут я відразу скажу про терміни. Якщо реалізується такий варіант, то все залежить від того, коли відбудеться рішення про відставку уряду Тимошенко. Якщо воно відбудеться, наприклад, у березні, то два місяці приблизно, це вже буде травень, потім два місяці на указ президента і про видання виборчої кампанії, це липень місяць - не дуже зручний термін для проведення дострокових парламентських виборів. Тому, я думаю, такий варіант не дуже вигідний для тих, хто зараз робить ставку на сценарій дострокових парламентських виборів.
Вже визначена дата місцевих вибрів – 30 травня. Зараз головні прогнози щодо проведення дострокових парламентських виборів стосуються саме того, щоб поєднати можливі парламентські вибори з місцевими виборами. Як зробити таке поєднання? Технологічно це можливо, але тоді треба запустити інший сценарій. Який? Про нього вже багато казали раніше, це сценарій непростий, достатньо ризикований, але можливий. Він полягає в тому, що фракції Партії регіонів відразу після президентських виборів відмовляються від депутатських мандатів – це перший крок. Другий крок: вони проводять з’їзд, і на ньому всі члени виборчого списку Партії регіонів пишуть заяви про відмову від претензій на депутатські мандати. Зараз не можна обновити списки – закон цього не дозволяє, але, якщо кожен член виборчого списку Партії регіонів персонально відмовиться від претензій, то фактично список буде обновлений. І тоді виникне ситуація, що у Верховні Раді немає 300-т необхідних депутатів, немає кворуму із 300-т голосів. Це також буде підставою для проведення дострокових парламентських виборів. Якщо весь цей процес відбудеться в березні, то тоді новий президент десь наприкінці березня може видати указ на проведення дострокових парламентських виборів 30 травня. От такий сценарій.
Щодо фаворитів. Зараз я б не поспішав визначати фаворитів майбутніх парламентських виборів, тому що, по-перше, треба дочекатися самої можливості таких виборів, а, по-друге, результати президентських виборів, як в першому, так і в другому турі, суттєво вплинуть на конфігурацію сил в майбутній парламентській кампанії. В залежності від того, хто переможе, це і буде визначати перспективи. Для двох найбільш провідних політичних сил - для Партії регіонів і БЮТ – в цьому сенсі важливим буде результат другого туру, і факт перемоги або поразки дуже серйозно вплине не лише на відсоткові перспективи, а і на такі серйозні речі, як, наприклад, фінансування виборчої кампанії, ресурсне забезпечення виборчої кампанії. Щодо другого ешелону, то знов таки результат в першому турі буде визначати перспективи окремих політичних сил.
Я думаю, що єдиний висновок, який ми можемо зробити зараз, полягає в наступному. У разі проведення дострокових парламентських виборів, вже у наступному році, дуже велика вірогідність, що в новому складі Верховної Ради будуть нові політичні сили. Вірогідність достатньо висока.
Хто це буде? Тут я б поки що не поспішав. Але хто має на це шанси? Поки зберігає такі шанси політична сила Арсенія Яценюка, хоча тенденція падіння є загрожуючою для нього і його прихильників. Думаю, що непогані шанси потрапити в нову Верховну Раді має Сергій Тігіпко і його політична сила. Що це буде: партія «Сильна Україна» або блок Сергія Тігіпка? Я думаю, він буде визначатися після президентських виборів, це вже питання тактики, як краще йти на парламентські вибори. В принципі збігають певні шанси, хоча не просто буде виконати це завдання, політичні сили, які нині представлені в парламенті, я маю на увазі, блок Литвина і комуністів. Для Блоку Литвина ризики більші, шансів більше у комуністів.
Інтрига буде з прихильниками Ющенка. В чому саме? В тому, що ми поки що не знаємо майбутнього самого Віктора Ющенка: чи захоче він залишитися в публічній політиці, по-перше, а, по-друге, думаю, що дуже велика вірогідність оновлення націонал-демократичного табору в Україні, і певної реструктуризації політичних симпатій, в першу чергу, в західній Україні, і частково в центральній Україні. Я не виключаю, що після президентських виборів ми побачимо черговий раунд боротьби за політичний спадок Віктора Ющенка. Можливо, ця боротьба буде персоніфікована. Одна група, скажімо так, це стара команда Віктора Ющенка, яка і зараз з ним, це Віра Ульянченко, Юрій Єхануров і деякі інші, які спробують і далі використовувати бренд «Нашої України», і будуть паразитувати на залишках рейтингу Віктора Ющенка. А з іншого боку, думаю, що спробують оновити націонал-демократичний рух представники руху «За Україну!», прихильники В’ячеслава Кириленка.
Дуже схоже на те, що може розпочатися певне розмежування в націонал-демократичному таборі. Неминуча поразка Юрія Костенка, на жаль, це доводиться казати, при всій повазі до пана Юрія, але рейтинги у нього дуже низькі. Також сумна ситуація у Народного руху України, він не бере участі у президентських перегонах, але фактичний вибір його буде дуже простий: або розчинятися в блоці Юлії Тимошенко, або знов таки шукати якесь місце в новій політичній структурі.
Тому я і кажу про те, що неминуче буде відбуватися ре конфігурація націонал-демократичного табору. Тут питання у тому, хто зможе навколо себе консолідувати націонал-демократичний електорат в першу чергу в західній Україні. Думаю, що будуть певні шанси у інших претендентів на роль нових політичних сил. Ідеться про Тягнибока зі «Свободою», шанси поборотися за входження в новий склад Верховної Ради у українських правих є. Думаю, що будуть певні шанси у Анатолія Гриценка. На мій погляд, у нього зараз не дуже вдала президентка кампанія, але інтерес до нього є. Кількість людей, які довіряють Гриценкуо, близько 5%. Якщо йому вдасться поборотися за цей хоч і невеличкий сегмент, але сегмент тих людей, які шукають нові обличчя, то шанси будуть.
Я не виключаю, що в принципі можуть виникнути переговори про об’єднання нових сил, особливо в націонал-демократичному таборі. Думаю, що, можливо, це було б для них найкращим варіантом. Тому, я кажу, що поки зарано казати про остаточні перспективи, хто може претендувати на входження до нової Верховної Ради, але висновок головний: у Верховній Раді наступного скликання будуть нові політичні сили. Це само по собі дуже позитивна тенденція.
Денис Кирюхин: Я согласен с коллегой в том, что досрочные парламентские выборы исключать нельзя, хотя их очевидность не столь велика.
При каких условиях вообще у нас после президентских выборов возможны досрочные парламентские выборы? Во-первых, надо заранее сказать, что низкий шанс таких выборов возможен в случае, если между первым и вторым туром будет заключена какая-либо договоренность о разделении постов, полномочий между двумя основными претендентами на президентский пост – Тимошенко и Януковичем.
Конечно, сейчас шанс таких договоренностей не очень велик, но полностью ее исключать нельзя – мы не знаем, каков будет результат первого тура. Он сильно повлияет на перспективы такого союза. Но если такая договоренность будет заключена, то договариваться будут не о досрочных парламентских выборах.
Как раз досрочные парламентские выборы будут свидетельством того, что элиты не смогли между собой договориться.
В конечном итоге может оказаться, что досрочные парламентские выборы могут быть единственным выходом из острого политического кризиса, который может стать результатом президентской избирательной кампании.
Действительно, победа Тимошенко на выборах, возможно, во многом отсрочит досрочные парламентские выборы, потому что сейчас нестабильное большинство, которое у нее есть, может стабилизироваться на какое-то время. Многое будет зависеть от того, удастся ли ей сформировать свою команду во власти, удастся ли ей провести все необходимые назначения, что не так очевидно. Хотя, конечно же, ресурс победителя, который она получит, если станет первой в избирательной гонке, будет способствовать вокруг нее части НУНС и, возможно, кого-то из Партии регионов. Возможно, на некоторое время будет относительно стабильное парламентское большинство, которое дает шанс ей сформировать свое правительство и провести необходимые назначения в силовых структурах, НБУ и так далее. Но это не столь очевидно.
Если следующий президент не сможет решить задачу закрепления своей власти после победы путем простых назначений, то тогда возможен конфликт между президентом и правительством, потому Тимошенко сохраняет премьерский пост, по крайней мере на какое-то время после выборов, если она их проигрывает. Возможна дестабилизация в парламенте, и таким образом, возникнет очень острый политический кризис, единственным выходом из которого станут досрочные парламентские выборы.
Проблема в том, когда эти выборы проводить. Действительно, не так давно мы слышали заявление о том, чтобы эти выборы совпали с выборами в местные советы. Но тут есть проблемы, с которым столкнуться желающие распустить парламент досрочно. Речь идет о том, что досрочная избирательная кампания в парламент и обычные, рядовые выборы в местные советы, по срокам различны. Одна – 90 дней (выборы в местные советы), досрочная парламентская кампания – 60 дней. Таким образом, чтобы 30 мая провести досрочные парламентские выборы, парламент должен быть распущен 30 марта. Вряд ли удастся провести до 30 марта, в течение 2-3 недель после инаугурации, всю необходимую систему процедур, чтобы распустить парламент и подгадать, чтобы совпали сроки и досрочных парламентских выборов, и выборов в местные советы. Это технически очень сложно.
Если же не удастся совместить эти двое выборов по срокам, то летом проводить избирательную кампанию не выгодно. Скорее всего, тогда мы получим затяжной политический кризис до осени. Возможны метания, временные союзы до осени, когда проведение досрочных парламентских выборов станет наиболее вероятным. В том случае, повторюсь, если президент не сможет сконсолидировать вокруг себя необходимое большинство в парламенте для проведения необходимых для него назначений. В противном случае президент будет ограничен в возможностях реализовывать собственную политику.
Необходимо заметить, что мы уже имели опыт одновременного проведения выборов в местные советы и в парламент. Но есть тут некоторый негативный момент, связанный с развитием политической системы в Украине – на самом деле парламентская кампания поглощает кампанию местную. Эти две кампании проходят по разной логике. Совпадение выборов в местные советы и выборов в парламент во многом не позволяет реализоваться местным общественно-политическим инициативам, которые получили бы иной результат в случае, если бы выборы в местные советы проходили самостоятельно.
Если совпадают обе кампании, то на результаты выборов в местные советы сильное влияние оказывает ход парламентской избирательной кампании. Это достаточно негативный фактор, влияющий на развитие местного самоуправления в Украине и развитие местных социально-экономических инициатив.
Но такое совпадение достаточно сложно.
Каковы могут быть результаты таких досрочных парламентских выборов? Действительно, ключевым фактором, который определит победителей, будут результаты президентской избирательной кампании. Не менее важно и то, как чегодня некторые политики, которые заявили о своих претензиях на самостоятельную политическую игру – Яценюк, Тигипко, - насколько им удастся сформировать разветвленную сеть на местах. Если у таких мега-партий, как «Наша Украина», Партия регионов есть готовые сети, готовые штабы, хорошо развитые местные партийные организации, но у новых политиков такой налаженной системы нет. Это существенно усложнит их работу и в конечном итоге может сказаться на их результатах. В этом отношении с технологической точки зрения для них было бы выгоднее сначала провести выборы в местные советы, на которых апробировать работу местных штабов, и потом уже идти на парламентские выборы – это для них создает лучший базис – политический, ресурсный - для победы на парламентских выборах.
Однако, повторюсь, что досрочные парламентские выборы остаются под вопросом, но поскольку ситуация нестабильная, то даже если в течение этого года досрочных парламентских выборов мы и не увидим, то я не исключаю, что до конца каденции нынешнего парламента мы еще неоднократно будет возвращаться к теме того, что парламент вот-вот может быть распущен, поскольку стабильного большинства в Раде у нас нет. Учитывая раздробленность во фракции НУНС, ВР вряд ли в ближайшее время сможет сформировать большинство. То есть эта тема все равно время от времени будет неоднократно всплывать во время каденции нынешнего парламента.
На такой не очень оптимистической ноте я бы закончил (смеется).
Владимир Фесенко: Два момента я хотело бы прокомментировать. Что касается договоренностей между первым и вторым туром. На мой взгляд, учитывая нынешнюю рейтинговую ситуацию и нынешний характер отношений между двумя главными фаворитами выборов, вероятность договоренностей между ними минимальна.
До начала избирательной кампании было немало слухов о том, что и в ПР, и в БЮТ есть сторонники неконфликтного разрешения конкуренции на президентских выборах. Но сейчас, судя по тому, как развивается избирательная кампания, это вряд ли возможно. А вот после второго тура, если возникнет кризис, если разрыв будет относительно небольшим, тогда начнутся переговоры – как выходить из политического кризиса и, возможно, формулой выхода будут как раз договоренности о том, что на определенный период времени два главных поста в стране будут распределены по факту – президентом может быт признан Янукович, а на посту премьер-министра останется Тимошенко.
Не исключено, что на этих переговорах будет решаться вопрос и о проведении досрочных парламентских выборов, в том числе о том, когда их проводить – весной или осенью.
Что касается роли местных штабов. Проявилась интересная тенденция: почти все политические силы, участвующие в президентских выборах, снизили роль местных штабов. Кампания в регионах почти не ведется. Может быть, это связано с кризисом – таким образом экономят затраты на проведение избирательной кампании. Но если эта тенденция для фаворитов кампании покажет свою эффективность, тогда не исключено ее повторение на парламентских выборах. Но если местная кампания и парламентская будут соединены, то, конечно же, тогда надо будет заниматься местными выборами.
В чем будет новый смысл парламентских выборов? Это формирование команд. И здесь могут возникнуть новые тенденции. Не думаю, что какие-то кардинальные изменения произойдут у регионалов, за исключением одного нюанса: могут выйти на поверхность старые конфликты в Партии регионов. Это может случиться как в случае победы Януковича, и уж тем более в случае его поражения.
Для Тимошенко тоже возникнет необходимость обновления команды. Я думаю, что она и в случае победы, и в случае поражения займется перестройкой своей команды – и политической, и профессиональной. А вот представителям второго эшелона, особенно претендентам на роль второго лидера, придется решать очень непростую задачу. Яценюку, Тигипко, Гриценко, Богословской, Тягнибоку надо будет показать свою команду. Причем, речь идет не просто о формальном списке известных или менее известных людей. Я думаю, что надо будет оценивать их состоятельность взять на себя ответственность за управление страной или поучаствовать в управлении страной.
В списке надо будет показать, на кого та или иная политическая сила – в том числе новая – будет выдвигать на пост министра иностранных дел, или на пост главы парламентского комитета по иностранным делам. Кого они будут предлагать в качестве главного финансиста? В качестве руководителя силовых структур? И так далее.
Так что, думаю, вопрос команд на парламентских выборах приобретет важное самостоятельное значение.
Что касается роли местных штабов, то я бы отметил несколько иное значение – не столько для проведения агитационной кампании, сколько для защиты голосов в процессе голосования.
Денис Кирюхин: Действительно, возможность заключения договоренностей между Тимошенко и Януковичем достаточно низка, хотя заключение такой договоренности стабилизировало бы политическую ситуацию в стране. Но наиболее честной договоренность в этом отношении была бы между первым и вторым туром, пока неизвестен победитель, потому что потом у победителя всегда будет соблазн выдвинуть больше требований к побежденному, и вряд ли вторая политическая сила пойдет на эти договоренности.
Заключать договоренности после второго тура будет гораздо сложнее.
Наиболее честной в данном случае была бы игра с закрытыми картами, когда еще никто не знает, кто победит, и каждая политическая сила сохраняет за собой возможность влиять на политическую ситуацию в стране.
Это был бы фактор, который, возможно, стабилизировал бы ситуацию в стране хотя бы на какое-то время, однако принимая во внимание нынешнюю риторику основных кандидатов в президенты, вероятность таких договоренностей чрезвычайно низка.
Что касается списков новых политических команд на парламентских выборах, то действительно, многие кандидаты в президенты сегодня участвуют в качестве одиночек. Большой ошибкой Яценюка было то, что он не представил команду. Этот фактор крайне важен для президентских выборов, поскольку мы выбираем не только главу государства, но и людей, которые будут проводить его политику.
С парламентскими выборами этот фактор несколько ниже, поскольку когда мы выбираем ту или иную политическую силу в парламент, мы делегируем ей полномочия относительно обшей политики государства, а не конкретных фигур на занятие конкретных должностей в министерствах. Хотя учитывая коалиции это тоже немаловажный фактор, по крайней мере, психологического публичного давления на оппонентов.
