Олег Медведев: «Уважаю Россию, но в пределах 1991 года»
На сайте «Главред» состоялся чат с политтехнологом, вице-президентом Украинской PR-лиги Олегом Медведевым. Общаясь с читателями, он рассказал о проблеме «тушек», касающейся не только БЮТ, о греховности человеческой природы, которая «в полной мере проявилась после президентских выборов», о том, что ждет власть и Украину в ближайшие годы, о функции выборов в демократическом обществе, а также о том, при каких условиях Юлия Тимошенко могла бы добиться меньшей цены на газ в 2009 году.
Представляем стенограмму чата с Олегом Медведевым.
хахол: Гражданин Медведев, вы действительно считаете, что «любить Украину» – это обязательно быть адептом секты денисенки, исповедовать идеологию нацизма-бандеровщины, являться яростным русофобом, как вы, искренне ненавидеть всё русское, Россию и миллионы своих русскоязычных соотечественников? Я не увидел ответ на свой вопрос: вы действительно считаете, что только идеологический раскол, противостояние укромовных и русскоязычных на Украине может привести нашу страну не к уничтожению, а к развитию и превращению в демократическую державу? По какой причине вы отнесли русскоязычных граждан Украины к людям второго сорта, не имеющим права на своей земле иметь свой родной язык в статусе государственного? Или нацистский лозунг «Украина для украинцев!» - это и есть ваша идеологическая позиция?
Олег Медведєв: Моя Вам порада – вчіть українську. І Вам стане легше.
Пантелей: Кого Ви бачите майбутнім тираном України в 2015 році?
Олег Медведєв: Сподіваюся, що в 2015 році ми отримаємо сучасного європейського президента, а не тирана.
Пантелей: Так что с либеральной олигархией делать будем? Что с Кипром решать будем? Ведь замуровали, я бы даже сказал, замордовали, демоны, народ Украины.
Олег Медведєв: «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни...» Коли бачите демонів, завжди треба хреститися.
etetet: Пане Олеже! Чи пов’язуєте Ви нову справу проти ЮВТ із візитом Путіна? Спробою впливу на нього? А по життю – тримайтеся.
Олег Медведєв: Так воно вже збіглося по датах, що важко заперечувати наявність зв’язку. Влада, очевидно, відчуває, що в неї не вистачить духу встояти перед колосальним російським тиском щодо вступу України до Митного союзу. І ключовим аргументом публічного захисту для себе бачить винятково тему ціни на газ. Крім того, всередині країни потрібно якось виправдовуватися за постійне підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та цін на газ для населення, більшість якого не знає, що для задоволення його потреб у блакитному паливі Україна видобуває більше, ніж достатньо, власного газу, значно дешевшого за російський.
Русский Украинец: Пан Олег! Ваша ненависть ко всему русскому и российскому – это политтехнология или патологическая ненависть? Вы заявляете, что с уважением относитесь к русскому языку, россиянам, России, но вся Ваша «деятельность» говорит об обратном, абсолютно противоположном? Спасибо!
Олег Медведєв: Поважаю Росію, але в кордонах 1991 року. Коли вона порушує ці кордони, маємо захищати свій простір.
rad2011: Олег, як ти в цілому оцінюєш ситуацію із протестними настроями українців? Чи зможуть громадяни, наприклад, в 2012 році легітимно обрати новий склад парламенту? Чи з’являться нові обличчя? Чому раніше (2008-2009 роки) Юлія Тимошенко була проти пункту «не підтримує жодного кандидата (партію і т.д.)» у бюлетнях, а тепер висловлюється за? Як гадаєте, які методи обере влада для боротьби із політичними конкурентами на майбутніх парламентських виборах?
Олег Медведєв: Соціологія демонструє вражаюче високу готовність українців до акцій протесту. Народ хоче «рвать и метать». Але, здається, поки що це лише декларативна готовність. Очевидно, інтерв’юери виступають психотерапевтами до респондентів, які виплескують їм все, що накипіло, і на тому готовність до активних дій дещо згасає. Спровокувати майдан можуть не Сорос з Березовським, а швидше Єфремов з Януковичем. Останні мали б бути зацікавленими в чесних виборах-2012, оскільки в демократичному суспільстві вибори – це система клапанів, яка випускає пар. Ті, хто таку систему перекривають, кінчають як Чаушеску або Мубарак.
don4anin: Почему Тимошенко, которой многие верили (не в последнюю очередь благодаря хорошим политтехнологам), до сих пор не покаялась за тот мусор, который за деньги взяла в свой список? Один Губский чего стоит (самый богатый землевладелец Киевской области). По количеству тушек БЮТ лидирует. И за тушки должна ответить именно она, Тимошенко. Губский, Лозинский, Фельдман и десятки других «инских» и «манов» платили за попадание в список миллионы долларов ей, а отдуваться за это должны мы, наивно верившие Тимошенко украинцы.
Олег Медведєв: Все значно складніше, ніж Ви собі уявляєте. Очевидно, що кадрові помилки були, і вони проявилися не лише на бізнесменах, але і на доволі ідеологічних депутатах. За ці помилки Тимошенко неодноразово публічно вибачалася, в тому числі і в таких великих аудиторіях, як глядачі телеканалу «Інтер». Можна зробити висновки з кадрових помилок, але жоден політичний лідер, навіть найгеніальніший, не зможе скасувати гріховність людської природи, яка повною мірою проявилася після президентських виборів. Крім того, проблема «тушок» - це не лише проблема БЮТ. Вона віддзеркалює політичну культуру Партії регіонів. Як свідчать плівки Мельниченка, ще в кінці 90-х перша фракція регіоналів формувалася шляхом скуповування депутатів. В 2007 році така практика виявилася в позачергові парламентські вибори. Тоді ПР дали по руках, але, на жаль, не повідбивали, і минулого року з ними відбувся рецидив. Будучи в опозиції, Партія регіонів мала в своєму складі значно більше бізнесменів, але попередня влада поводилася так, що жодного з них ані батогом, ані пряником не примусили перефарбуватися в помаранчевих чи біло-червоних. Правда, в 2004 році Микола Янович про всяк випадок пострибав по Майдану у помаранчевому шалику, Ландик випустив помаранчеві холодильники, але влада не практикувала системного примусу до зміни політичної орієнтації. Нікому з регіоналів, на щастя чи на жаль, не загрожувала конфіскація бізнесу з міркувань політичної доцільності.
Таміла: Шановний Олег Медвєдєв! Хочу засвідчити Вам свою глибоку повагу, і дозвольте задати запитання. На Вашу думку, чому Анатолій Гриценко не підтримав нашу Юлю у другому турі президентських виборів, а після них активно протестував проти її лідерства в опозиції? З іншими вождиками-противсіхами все зрозуміло, але Гриценко справляє враження порядної людини і чесного політика. Сам він цю причину старанно приховує. Може щось відомо Вам? Чи є якісь припущення? І якщо на це запитання відповісти не можна, то скажіть свою думку про цього політика. Дякую.
Олег Медведєв: Думаю, про це Вам краще спитати у Гриценка. Не хочу в даному питанні бути йому суддею, тим більше, що знаю його багато років і ставлюся до нього з глибокою повагою. Людина, врешті-решт, має право на власну думку, якщо вона навіть помилкова.
Scarlett: Пане Олеже! Чи могла пані Тимошенко добитися меншої ціни на газ у 2009 році при президентові Ющенку, який все робив, щоб зірвати переговори, і якого «страшенно любили» керівники Росії?
Олег Медведєв: Думаю, що вона добилася максимум того, на що можна було спромогтися в тих умовах. Чи могла б бути ціна кращою? Мабуть, що так. Якби не глибока криза в стосунках президентів двох держав. Якби «РосУкрЕнерго» не вело за спиною у офіційної делегації залаштункових переговорів, про які згодом розповідали і керівництво «Гозпрому», і очільник «Нафтогазу». Якби 31 грудня Ющенко не відкликав Дубину із Москви. Якби три вищеназваних чинники не призвели до відключення Росією газу і паралічу постачання до України та Європи. Якби Росія не була монополістом, і Україна мала би доступ до алжирського чи норвезького газу. Якби, врешті-решт, Тимошенко припускала можливість політичних поступок, як то здача Севастополя чи вступ до Митного союзу, чи відмова від вступу до НАТО, тощо. А так вийшла ринкова ціна. І це абсолютно правильний підхід, справедливість якого доведена часом. Бо і зараз бачимо, що Росія готова знижувати ціну на газ тільки в обмін на політичні поступки. На таких неприйнятних умовах поторгуватися і дурень зможе.
Дикун: Пане Олеже! Скажіть, будь ласка, чим закінчиться вся ця вакханалія? Розвалом України або її модернізованним европейським вибором?
Олег Медведєв: Я – не баба Ванга, майбутнього не бачу. Я оптиміст з одного боку, але з іншого – ще й добре поінформований.
Ігор Дніпропетровськ: Пане Олеже! Просте технологічне питання. Чому Юлія Володимірівна не зняла перед другим туром свою кандидатуру? ПроФФесор «по-любому» не набирав 50%. Чому Юля не зняла свою кандидатуру? Березовський вважає, що Юля возлюбила себе більше за Україну і цим зрадила Україну. А як Ви вважаєте?
Олег Медведєв: Не було підстав знімати свою кандидатуру. Це я можу стверджувати на підставі власного соціологічного аналізу. Тепер же правильність такого підходу доведено ще й результатами діяльності самого Тігіпка.
Віктор: Пане Олеже! По місту Ніжину кістяк блоку Ю. Тиможенко складають люди, в яких почуття наживи повністю затмило розум. Крім повністю від’ємного іміджу, Вашій силі вони нічого не зробили. Невже Ви цього не знаєте?
Олег Медведєв: Тепер вже знаю. Дякую.
Обыватель: 1. Не думали ли вы, Олег, из политтехнолога переквалифицироваться в профессионального политика? Мне кажется, вы бы стали хорошей поддержкой демократическим силам. 2. Не кажется ли вам, что вы в нашей стране никогда не победите, так как у нас поголовная аморальность населения и ваша аналитика нужна народу, как бисер свиньям?
Олег Медведєв: Кожному – своє. Якби я хотів стати політиком, то давно би свою мрію реалізував. Значно комфортніше почуваюся в ролі політтехнолога та консультанта. Можливо, тому що ані розум, ані серце не воліють брати на себе ту міру відповідальності, яка лягає на політиків.
dim1961: Олег, являюсь сторонником Юлии Владимировны с 2004 года. В свете последних выборов считаю её акцент на украинизацию ошибкой, благодаря Ющенко и националистам, многих, в частности я живу в Одессе, отпугивала эта её подчёркнутая позиция. К сожалению поддержки в западных регионах она также не получила, что наряду с фальсификациями не позволило ей стать президентом. Не считаете ли вы, что надо внести коррективы и сделать её позицию гибче, умеренней в сторону русскоязычных граждан? Надо уже начинать. До выборов полтора года. Я смотрел последние её эфиры, пока выпячивание «украинского вектора» продолжается. В наших регионах это явный минус. А даст ли ей это плюс на Западе? Сильно сомневаюсь. Подскажите ей, пожалуйста, я агитирую за неё, а мне говорят «она нам, русским, жизни не даст».
Олег Медведєв: Спитайте у «русских», як їм тепер живеться під омофором професійного «защитника русскоязычных». Тимошенко, як і Ваш покірний слуга, народилася на Східній Україні, але збагатилася цінностями України Західної і Центральної. Власне кажучи, і Ющенко походить зі Сходу, а точніше північного Сходу, України. Мені пощастило добре знати їх обох. І Тимошенко відрізняється від Ющенка тим, що вона не ділила і не ділить українців на «правильних», які поділяють її цінності, і «неправильних», які залишилися на цінностях, сформованих за часів СРСР. Українці не діляться на дві нації – «правильну» і «неправильну».Це – єдина нація, члени якої мають достатню кількість спільного, щоб бути єдиною нацією, але і мають певні відмінності, які не є настільки драматичними, щоб сепарувавтися один від одного. Але оскільки люди неоднакові і мають різні думки, то не можна сподобатися всім одночасно, особливо тоді, коли наявні у тебе комунікаційні можливості не дозволяють повною мірою донести свою позицію і спрацювати проти контрпропаганди противників. Он регіонали вигадали, що Тимошенко «обнесе колючим дротом» Донбас, а тепер при владі регіоналів там закриваються школи, лікарні, не виплачується зарплата шахтарям. У вас лякали, що Тимошенко «закатает в асфальт» сьомий кілометр. Думаю, тепер Ви в Одесі добре знаєте, в чию кишеню течуть гроші з сьогомого кілометра. Асфальтом Вас засипали не з того боку, як Ви боялися.
КОЩ: Побажання всм, хто з БЮТ-Батьківщиною: тримайтесь. Люди починають прозрівати, в яку халепу вскочили, повіривши в «покращення життя вже сьогодні». Тому збережіть сили й команду до наступних виборів. Питання: у зв’язку з газовими справами якось в тіні залишився той факт, що під час сумнозвісних переговорів пан Бойко весь час інкогніто перебував у Москві. Кому він допомагав на переговорах, як колишній міністр ПЕК, Україні отримати прийнятну ціну на газ, чи Януковичу здолати конкурента на президентських перегонах?
Олег Медведєв: А я вже й забув про цей факт. Дуже промовистий, нема що й додати.
Татьяна: Олег! Посоветуйте Юле Владимировне серьезнее отнестись к выбору спикеров на программах ТВ. Хотелось бы видеть Вас, Томенко. Правда, Соболев в последнее время пользуется поддержкой аудитории. Однако ни один из них не сумел доходчиво объяснить публике, что вина за соглашение по газу 2009 года лежит на Ющенко с Фирташем, об этом и Путин говорил. Я очень прошу это сделать Вас! Надеюсь увидеть Вас в следующем парламенте, если выборы, конечно, состоятся!
Олег Медведєв: На жаль, ефіри інколи навмисне плануються так, що неможливо донести свою думку.
RayaOdessa: Пане Олеже, поділяю і ціную Ваші погляди. Але останнім часом Ви дуже нечастий гість на програмі у Савіка. Чому? Що Ви думаєте з приводу суспільного телебачення, і як воно функціонує в інших країнах (не Росії)? За який кошт утримується? Окремий податок на громадан? Хто хоче – той платить?
Олег Медведєв: Колись покійний вже нині Черномирдін вирік крилату фразу: «Яку партію будувати не почнемо – виходить КПРС». Я дуже боюся, що за теперішніх умов із суспільного телебачення вийде Перший національний. Ідея суспільного телебачення фетишизована. Краще витрачати зусилля на боротьбу за те, аби комерційні приватні телеканали у своїх новинах, принаймні, дотримувалися загальноприйнятих європейських стандартів щодо об’єктивності і неупередженості.
луганчанин: Жизнь похожа на собачью упряжку. Если Юлия Владимировна Тимошенко не вожак – картина никогда не меняется. Это правда?
Олег Медведєв: Чесно кажучи, Вашого питання я не зрозумів.
хахол: Алешка больше многих других сделал для раскола нашего общества и Украины, ненавидя смертельно каждого русского, весь русский народ, русский язык и русскую культуру, а также миллионы своих соотечественников, говорящих по-русски, исповедующих истинную православную веру, а не посещающих секту преданного анафеме денисенки, отрицающих нацистские-бандеровские «ценности», не признающих героями нацистских пособников и холуев из ОУН-УПА. Какие могут быть вопросы к яростному украинофобу, продолжающему исполнять волю своего духовного учителя Адольфа Гитлера по уничтожению нашей государственности и нашего народа, призывая к противостоянию более, чем с половиной населения нашей страны? Никаких. Господь сам накажет этого нелюдя. Только нелюдь может требовать идти наш народ по дороге раскола по национальному и религиозному признакам.
Олег Медведєв: Любіть Україну. Це – не Сосюра, це Вам Янукович радить.
вера: Благодарю вас за последовательную, аргументированную точку зрения, за отстаивание своих убеждений в такое нелегкое время. Спасибо за любовь к нашей стране. дайте совет: как жить в это время? Что делать простому человеку, чтобы не дать убить будущее наших детей и внуков?
Олег Медведєв: У Вас таке чудове ім’я – Віра. От Вам і підказка.
cfyz: Что ожидает Власть Януковича и Украину, на ваш взгляд, в ближайшие 2-3 года?
Олег Медведєв: Чесно? Хорошого – нічого. Вибачте, що правда.
Splitter: Оскільки Ви закидаєте окремим представникам «донецьких» нездатність вивчити українську чи небажання нею розмовляти, що Вам завадило за більш ніж 10 років тісної співпраці з Бродським «українізувати» його? Чим він кращий? Як і своїх колишніх соратників Баграєва, Фельдмана і т.п.
Олег Медведєв: Бродський доволі часто говорить українською. Так було ще в часи «Яблука», коли у нас начальником штабу був Сергій Одарич. Так було в часи Майдану. І навіть зараз інколи бачу в ефірах, він намагається говорити українською попри те, що в його теперішній команді це так немодно. Людину не можна примусити говорити якоюсь мовою. От навіть з україномовних багато хто українською говорить лише вдома, а Ви – про Фельдмана та Баграєва. Українізацію слід починати з себе, і власним прикладом демонструвати затребуваність української мови.
