Ініціативи влади: де взяти гроші на пенсії та дешеві квартири?

Де і як уряд і Нацбанк шукають кошти, аби втілити у життя нові соціальні ініціативи Президента.

Прем’єр-міністр України, а заразом і Мінфін та Нацбанк шукають навіть у тих кишенях, у яких ще нещодавно було порожньо, та у тих коморах, де навіть миші вже не живуть… Але в уряду вже є план: погратися у Робін Гудів – забрати у багатих та роздати бідним. Щоправда, не без вигоди для себе – бо ж парламентські вибори не за горами.

Пенсійний «рай»

Останнім часом у пенсіонерів тільки й розмов про підвищення пенсій, яке пообіцяв Президент. Про це говорять у поліклініках та ЖЕКах, ощадкасах та магазинах, у метро, трамваях, тролейбусах. Одні сподіваються на зайву копійчину, інші сварять пана Президента за зайвий популізм. Проте й для тих, і для інших навіть обіцяні сто гривень – гроші суттєві. Тим, у кого щомісячні виплати ледь дотягують до тисячі гривень, треба рахувати кожну монетку, а при цьому їсти хліб, молоко та каші, а по святах – дешеву ковбасу… Багатьом міністрам, депутатам, суддям та просто заможним людям подібні проблеми чужі.

Утім, про підвищення пенсій як про активний й позитивний крок вже тиждень гомонять і в уряді. Микола Азаров поставив новому міністру фінансів Юрію Колобову завдання розробити до кінця березня законопроект про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет на 2012 рік» з урахуванням президентських ініціатив.

І в Пенсійному фонді кажуть, що вже з 1 травня почнуть перерахунок пенсій для тих пенсіонерів, яким вони були призначені до 2008 року. За їх підрахунками, збільшення торкнуться 8,8 мільйона українців, які впродовж травня-грудня 2012 року в середньому додатково отримають 103,6 гривні щомісяця. Сподіватися на покращення матеріального становища вправі й непрацездатні особи – прожитковий мінімум збільшиться з 28% до 42%, а також члени сімей померлих інвалідів війни. «Кожен з них протягом травня-грудня отримає додатково близько 119 гривень щомісяця», – переконують в фонді. А ще військовослужбовці, які залишили лави армії. Загалом з 13,8 мільйонів пенсіонерів, а саме стільки їх в Україні станом на 1 січня 2012 року, покращення відчують близько дев’яти мільйонів.

Але ж насправді сто гривень – сума смішна. Особливо якщо порівнювати з пенсіями у Європі чи витратами «рідних» серцю кожного українця президентської Адміністрації, Кабміну, парламенту тощо. Чи не виглядає таке ситуативне підвищення пенсій лицемірством і знущанням з пенсіонерами? Цікаво, чи знають можновладці, що можна купити у супермаркеті на 100 гривень? Кілограм сиру чи ковбаси, наприклад. Інше питання – на скільки вистачить цих продуктів? Звичайно, можна купити на ці гроші двадцять кілограм борошна та пекти пісний хліб. Шкода, нікого з впливових українських «небожителів» цим хлібом не пригостиш – надто недосяжні ті, хто вибірково пропонує пенсіонерам бонус у розмірі ста гривень.

Міф про доступне житло

Ще одна обіцянка Президента – іпотечні кредити від держави під 2-3% річних. Чи це не фантастика – сплачувати щомісяця по кредиту за квартиру лише півтори тисячі гривень? В уряді вірять, що ні. Або ж не вірять, але декларують, що вже з травня саме так може виглядати обіцянка Президента.

Звичайно, її реалізація торкнеться лише обраних. «Цілком очевидно, що тема масових кредитів, абсолютно для будь-якого громадянина, в рамках цієї ініціативи піднята бути не може. Ініціатива, безумовно, повинна бути адресна і, перш за все, стосуватиметься людей найбільш соціально незахищених», – вважає перший заступник голови Адміністрації Президента Ірина Акімова. Тож пільговою іпотекою зможуть скористатися, наприклад, ті, хто довгий час стоїть на квартирній черзі.

Зокрема голова правління Державної іпотечної установи Віктор Миргородський говорить: «Людина повинна мати можливість на місяць платити від тисячі до трьох тисяч гривень, в залежності від терміну. Тому люди, які отримують на сім’ю п’ять-шість тисяч, зможуть отримати кредит на таких умовах».

Не хотілось би чіплятися до слів, але бажано було би подивитися на ту родину, яка, отримуючи сукупний сімейний дохід п’ять тисяч гривень, могла би не тільки харчуватися, сплачувати за комунальні послуги, проїзд у громадському транспорті, дитячий садок тощо, а ще й платити щомісяця кілька тисяч за іпотеку…

Борги СРСР

Цікаво, чи залишилися у представників нашої влади вклади Ощадбанку колишнього Радянського Союзу, про які та ж влада змусила також говорити пересічних громадян у дворах, магазинах, вагонах метро?..

Нагадаємо, ще у 2009 році тоді ще кандидат у президенти Віктор Янукович обіцяв щорічно закладати і виділяти з бюджету України по десять мільярдів гривень для компенсації вкладів Ощадбанку СРСР. А ще – повернути вклади повністю, з урахуванням двадцятирічної інфляції. Але не так сталося, як обіцялося. Навіть ті 250 мільйонів гривень, які були закладені в Держбюджеті 2010-го ще урядом Тимошенко, на виплати громадянам не пішли. Нічого і не закладалося на ці цілі у бюджеті 2011 року. Щоправда, у результаті парламентських слухань «Про державну політику щодо проблеми відновлення й компенсації втрачених знецінених заощаджень», які відбулися 13 квітня 2011 року, було досягнуто відносного компромісу: на погашення заборгованості перед вкладниками передбачити в Держбюджеті країни 2012 року суму в три мільярди гривень. Тобто по 500 гривень родичам померлих вкладників – ніби на похорони. Але від такої статті витрат згодом відмовилися. Вкладники та їх родичі знову обурилися, що змусило 30 вересня Віктора Януковича на прес-конференції у Польщі заявити про необхідність розробки механізму компенсації громадянам знецінених вкладів Ощадбанку. Минуло ще кілька місяців, і в передостанні дні свого головування у Мінфіні Федір Ярошенко доручив відомству подумати над загаданим механізмом. Там думали понад два місяці. Але їх випередив Віктор Янукович, який  раптом згадав, що в Україні шість мільйонів громадян не отримали вклади Ощадбанку СРСР. Тож вже з 1 червня і до кінця року ця частина боргу має бути повернена обов’язково. Відповідальність за це покладена на прем’єр-міністра, міністра соціальної політики і керівника Національного банку.

За інформацією Ощадбанку, до «Реєстру вкладників заощаджень громадян» цієї фінустанови станом на 1 жовтня 2011 року внесені дані про знецінені заощадження близько 11,8 мільйона громадян України, загальний обсяг яких на компенсаційних рахунках складає 60 мільярдів гривень.

Та навіть якщо так станеться, і вкладники побачать бодай якісь свої гроші, то час грає проти них – якщо у 2008 році тисяча гривень прирівнювалась до 200 доларів, то нині лише до 125 «зелених». До того ж, не треба забувати про інфляцію.

Водночас Ірина Акімова заявила, що компенсації вкладникам Ощадбанку СРСР обійдуться державі приблизно в 6 мільярдів гривень.

У пошуках грошей…

За словами пані Акімової, з 16 мільярдів гривень (на думку віце-прем’єра Сергія Тігіпка, у цю суму обійдуться всі соціальні ініціативи Януковича, окрім іпотеки), необхідних на реалізацію нещодавніх соціальних обіцянок Януковича, близько 11 мільярдів вже є. А решту суми можна акумулювати із надходжень від державної митної та податкової служби. Наприклад, варто лише ухвалити закон про лібералізацію ринку видобутку корисних копалин, згідно з яким буде здійснюватися ринкова продажа ліцензій на видобуток копалин, як до бюджету за рік надійде 5-5,5 мільярда гривень.

Ще одна урядова ініціатива – запровадження пенсійного збору з операцій з офшорними компаніями. Автори підготовленого документу вважають, що після підписання закону Пенсійний фонд буде отримувати близько мільярда гривень щорічно. Проте експерти вже встигли назвати документ «фількіною грамотою», бо до списку тих самих офшорних зон не включено Кіпр.

Сподівання урядовці покладають і на податок на розкіш. Акімова вже підрахувала: закон протягом першого року дії може принести до півмільярда гривень. «У цьому документі закладена прогресивна шкала для рівня доходів. Якщо рівень доходів перевищує 25 прожиткових мінімумів, тобто більше 26 тисяч гривень, в цьому випадку пропонується базову податкову ставку підвищувати до 20%», – говорить перший заступник голови Адміністрації Президента. Також пропонується обкладати додатковим податком і житлову площу понад певного рівня метражу: «Зараз закладено в законі, наприклад, - квартири понад 200 кв. м, житлові будинки понад 400 кв. м та нежитлові площі понад 400 кв. м. Ці критерії в процесі обговорення в парламенті можуть змінюватися як у бік збільшення, так і в сторону зменшення. Пропонується, що приблизно 2% мінімальної заробітної плати в розрахунку на квадратний метр – це й буде ставка податку», додає пані Акімова.

У середу, 14 березня, під час засідання Уряду Микола Азаров сказав, що соціальні ініціативи Януковича є цілком реальними і без запуску друкарського верстата. «Фундамент для них один – зростання економіки. За двох умов: стабільність в країні і максимальна економічна свобода», – додав прем’єр.

… та соціальної справедливості

Щоправда, дещо дивує: чому соціальні виплати було оголошено тоді, коли було вирішено скоротити пільги чорнобильцям, афганцям, дітям війни, самотнім матерям? І чи не за їх рахунок?..

Окремі експерти говорять, що в історії з соціальними обіцянками в Україні дуже часто бажане відрізняється від можливого, задеклароване – від реального. І такі обіцянки часто з’являються напередодні виборів. Зокрема політолог Віктор Небоженко називає такі декларації «прикладом соціальної корупції», у якому є момент адміністративного тиску на результати голосування.

Варто нагадати, що є рішення Конституційного суду щодо тлумачення законодавства про порядок здійснення соціальних виплат, хоча воно – не юридичне, а політичне, яке суперечить і самій Конституції, і законам України. А ухвалений Верховною Радою бюджет на 2012 рік передбачає, що уряд у «ручному режимі» може регулювати порядок та розміри надання соціальних пільг та соціальних виплат, виходячи із «наявності коштів у бюджеті та Пенсійному фонді».

Але нікого не треба переконувати, що соціальні пільги в Україні – явище мінливе. Згадаймо, як влітку 2011 року чорнобильцям, афганцям та деяким іншим категоріям пенсіонерів просто перестали платити пенсії. Україну охопила хвиля протестних акцій. І вони були наслідками саме соціальних ініціатив уряду, які звелися до реєстрації у парламенті двох законопроектів. Перший – про переведення пільг в ручне управління. Другий – щодо обмеження надання соціальної допомоги одиноким матерям, чий дохід перевищує середню зарплатню (на грудень 2011-го це 3054 гривні).

Здається, наші урядовці гадають, що у українців коротка пам’ять… І їх можна зловити на гачок зі ста гривнями.

Теги:  
Общество
Загрузка...