Андрей Кокотюха

Писатель
31 августа 15:30

   

Читать ответы
  • Як гадаєте, «Червоний» не програє від того, що зніматися в ньому не була запрошена жодна розкручена кінозірка, яка могла певну частину тих, хто прийде в кінотеатр саме заради неї, «витягнути» на цю картину?
    Пропозиції зніматися в "Червоному" відхилили через свою зайнятість «розкручені зірки» Бред Пітт, Леонардо Ді Капріо, Джонні Депп і Брюс Уілліс. Тому ми пішли своїм шляхом, почали шукати акторів, які після фільму "Червоний" уже будуть вважатися, як Ви кажете, "розкрученими кінозірками". Під час промотуру постери з портретом Миколи Берези, виконавця головної ролі, серед глядачів, а особливо глядачок, розліталися як гарячі пиріжки. Я певен, що в дівочих спальнях поруч із Бредом Піттом уже прилаштовані фото Миколи Берези, Олега Шульги, Ігоря Колтовського і всіх тих, кого наш фільм відкрив.
  • Как бы вы оценили состояние украинского кино на сегодняшний день? Происходят ли в последнее время хоть какие-то положительные подвижки и изменения к лучшему в этой сфере?
    Позитивні рухи — уже в тому, що ми з Вами говоримо про українське кіно, чекаємо прем’єр, критикуємо, радіємо успіхам, словом, не є до нього байдужими. А конкретний позитивний приклад — аж 13 українських прем’єр, які очікують нас у кінотеатрах до кінця цього року: це і "Червоний", і "Дзідзьо Контрабас", і "Припутні", і "Сторожова застава", і "Рівень чорного", і "Кіборги", і багато інших.
  • Пане Андрію, чому, з вашої точки зору, на українське кіно глядацький попит менший, ніж на зарубіжне? Чого саме не вистачає глядачу в наших картинах, або чого забагато, від чого втомився глядач?
    Глядач втомився від відсутності українського кіно в кінотеатрах і українських серіалів на телеекранах. Кіно і серіали, як казав голова Держкіно Пилип Іллєнко, "зброя, яка дорівнює за силою впливу автомату Калашникова". Ми не знаємо, який попит на українське кіно, тому що дотепер поява українських фільмів у прокаті, а українських серіалів — в ефірах носила випадковий, несистемний, епізодичний характер. З виходом "Червоного" в національний прокат, який охопив 70% наявних в Україні екранів, можна побачити 30 людей в будній день на сеансі нашого фільму, а в сусідньому залі — стільки ж людей, що дивляться американський фільм. Це, як на мене, нормальна тенденція, тому що стовідсоткова заповнюваність залів помітна лише на гучні прем’єри (такі як "Ліга самогубців" або "Пірати Карибського моря"). Минули ті часи, коли я не міг купити квиток на "Гаррі Поттера" чи "Володаря кілець" у кінотеатрі "Київська Русь", де великий зал — на 1300 місць. І приклад "Червоного" показує, що, опинившись у широкому прокаті, український фільм має не менший попит, ніж фільм американський або європейський. Хочу наголосити, від 2003 року після прем’єри "Нічного дозору" жоден російський фільм, який мав попит у Росії, не збирав в Україні очікуваної прокатником каси. Тому ми лише вивчаємо попит на українське кіно, але точно знаємо, що попит на російське кіно — це інформаційна булька. 
  • Чомусь у нас майже все нове (картини українського виробництва - і фільми, і серіали, які зараз поступово виходять на екрани), тільки-но з’являється, одразу потрапляє під шквал критики і «поливання брудом» від наших же співвітчизників. Чому так? Чому наш глядач ладен заклювати своє ж?
    Від незвички. Критика — це нормально. Тим більше, якщо критикує свій своє. Адже здебільшого критика налаштована на те, аби вказати на помилки та виправити їх. А те, що Ви називаєте "поливанням брудом", лише крики відчаю від того, що "поливальники" не в процесі, який критикують.
  • Добридень, Андрію! Як гадаєте, чи можна говорити, що зараз в Україні поступово починається відродження українського кіновиробництва?
    Ні, так говорити не можна. Кіновиробництво в Україні почалося в 1911 році, коли в Катеринославі (тепер Дніпро) зродилася перша приватна кінофабрика, і там знімалися фільми, які, за нинішніми мірками, можна вважати блокбастерами. Фабрика у Катеринославі була третьою кінофабрикою, яка була створена в світі після Франції та Індії. Процес фільмотворення в Україні не був, на жаль, безперервним, але слово "відродження" передбачає відродити щось після смерті. Кіно ж в Україні не помирало — воно просто спало. Тому зараз правильно говорити про пробудження кіновиробництва. І цей процес уже не зупинити.
  • Що думаєте про картину, яку Україна висунула на «Оскар» — «Рівень чорного»? Чи, може, варто було обрати інший варіант з усіх можливих претендентів?
    Я — не член оскарівського комітету, до того ж, ще не бачив фільму. Тому будь-яка моя відповідь буде некоректною. Проте стрічка "Рівень чорного" — авторське кіно, яке вже отримало низку схвальних відгуків у професійному кіносередовищі. А «Оскар», як і Нобелівська премія, є і найближчим часом будуть для України та українців аналогом "Темної вежі" з саги Стівена Кінга, тобто переможною метою, до якої треба йти.
  • Як ви ставитеся до заборони в’їжджати в Україну російським акторам? Чи виграє глядач від того, що позбавлений можливості бачити гастролерів із цієї країни? І чи правильно вирішувати за глядача?
    Третя частина питання — або нерозуміння ситуації, або спроба маніпуляції. Російські актори їдуть в Україну на гастролі з метою заробити. Україна за територією набагато разів менша, ніж Росія, а населення, за грубими прикидками, у Росії більше в п’ять разів — ось і гастролювали б на своїй території. Можливостей більше та й люди купують квиток, аби побачити своє, рідне. Поки в Україні домінували російські гастролери, за глядача і слухача все було вирішено. Тобто українським артистам в Україні на українських майданчиках місця не було. Тепер, за логікою сказаного вище, глядач буде обирати між тим, що йому близьке — між українськими артистами і гастролерами з Європи, Америки, Австралії, Грузії, Японії тощо. Ось який вибір вам сьогодні пропонується.