Богдан Яременко

Дипломат, руководитель Фонда "Майдан иностранных дел"
8 мая 11:00

  

Читать ответы
  • На Ваш взгляд, чего ждать Украине от Путина во время его нового президентского срока? Есть ли предпосылки ожидать, что политика России в отношении Украины будет каким-то образом корректироваться? Если да, то как именно она может измениться?
    Сьогодні російські ЗМІ активно обговорюють висунутих Дмитром Медвєдєвим номінантів на посади віце-прем’єрів російського уряду. Насправді це цікава тема з точки зору того, як росіяни уявляють завдання, що стоять перед Росією. З моєї точки зору, урядова команда в Росії підбирається за принципом особистої лояльності або Путіну, або Медвєдєву. До складу уряду включаються цілком скомпрометовані з точки зору світу особистості, як Віталій Мутко. З моєї точки зору, майбутній склад російського уряду свідчить про те, що Путін не бачить перспектив розвитку країни і робить ставку на збереження керованості і стабільності управлінської вертикалі, а також продовження визискування державних ресурсів в інтересах вузького політичного клану, який його оточує. Я не бачу у російській владі тих, хто може запропонувати нове. Зате бачу людей, які можуть "поддерживать порядок". Логіка продовження грабунку Росії і «закручування гайок» для населення фактично зводить до нуля можливість радикальної зміни курсу Росії — як внутрішнього, так і зовнішньої політики. Тому я б не очікував жодних кардинальних змін. Режим Путіна дбає про виживання, а не розвиток. І в кадровому, і в економічному, і в політичному сенсах, з моєї точки зору, в Росії починається період такого собі «брежнєвського застою». Це не лише погіршує короткострокові прогнози, але і грає проти майбутнього Росії. Зокрема, при нинішній системі не зрозуміло, звідки може взятися нове покоління державних менеджерів, здатних на прорив. Для України це створює стратегічну перевагу. Біда лише в тому, що в світі ми відомі як держава, яка жодного разу не згаяла шанс згаяти шанс.
  • Считаете ли Вы дурным знаком для Путина то, что церемония его инаугурации прошла под приспущенным флагом?:)
    Недопіднятий прапор, як ви справедливо зауважили, виглядає так само, як і приспущений. Приспущений прапор традиційно є ознакою трауру чи жалю. Чи то прапор на Кремлі висловив жаль, чи то просто не встав на Путіна — хай розбираються росіяни.
  • За час, коли в Україні Клімкін є міністром закордонних справ, в України зіпсувалися стосунки майже з усіма сусідами? Такого ще не було ніколи, за жодного очільника МЗС, хіба не так? Чому в України псуються стосунки з усіма: угорцями, поляками, румунами, про росіян і білорусів мовчу? І чим це небезпечно для України - опинитися в поясі не надто дружніх країн?
    Хоча я є одним із найзапекліших критиків української дипломатії і української зовнішньої політики, мушу все-таки зауважити, що причини непорозумінь, конфліктів, скандалів, недомовленостей, які маємо з названими вами державами, все ж таки дуже різні і в жодному разі не пов’язані винятково з помилками України. З чим я згоден — це низька інституційна спроможність або фактично відсутність ефективної системи державного управління в Україні. У більшості випадків, коли мова заходить про зовнішньополітичні кризи, без яких не може існувати жодна країна в світі, українська влада діє не в найкращий спосіб. Загрози опинитися в поясі недружніх країн, я думаю, у нас немає. Офіційно недружніми та ворожими до нас є лише Росія та її військово-політичний союзник Білорусь. Проблеми з іншими сусідами — і нинішні, і які виникатимуть у майбутньому — можна розв’язувати. Десь більше поступливості і далекоглядності, десь нам потрібно більше твердості і принциповості. Але Польща та Угорщина, і це моє переконання, не є нашими ворогами і не є недружніми до нас країнами. Хоча політики цих країн, треба віддати їм належне, уміють скористатися нашою неготовністю бути активним учасником міжнародної політики.
  • Існує вислів,що влада є віддзеркаленням даного суспільства.Невже російські і українські соціуми є настільки потворними і антигуманниІснує вислів,що влада є віддзеркаленням даного суспільства.Невже російські і українські соціуми є настільки потворними і антигуманними?
    Скажу відверто: я бачу різницю між українським і російським суспільством, але, на жаль, вона стирається, коли мова заходить про українську і російську владу. Можемо безкінечно посипати собі голову попелом за нездатність обрати "правильну владу". Я вирішив зробити інакше — пішов у політику. Прекрасно знаю соціальну апатію і настрої тотальної недовіри до політики і політиків в Україні. Якщо не готові йти в політику, йдіть у громадський сектор, ставайте активістом, боріться за права тварин, довкілля — просто будьте активним і небайдужим. І все в нас буде добре.
  • Як ви вважаєте,чим закінчаться події у Вірменії? А чи не буде для них же краще,щоб уся повнота влади перейшла до їхніх націоналістів? Чим це пояснити те,що у діаспорних вірмен,які живуть в Україні,значно вищий рівень життя,аніж у більшості етнічних українців? Дякую
    Проблема у Вірменії саме в тому, що вся нинішня політична система сформована націоналістами, вихідцями з Карабаху. Саме з діяльністю цієї когорти політиків пов’язані, на мою думку, і певні традиції жорстокості у вірменській політиці. Трошки більше і детальніше про це «Майдан закордонних справ» писав у минулу п’ятницю у щоденному спеціальному огляді: https://www.mfaua.org/uk/publications/virmeniia-limbo-navkolo-posady-prem-iera
  • Богдане Васильовичу!З дитинства відомо про таку річ,як протокольні заходи,коли неправильно взята вилка може призвести до Армагеддону,а насправді,в 21-столітті ці умовності спростилися,стали суворішими,чи не змінилися? Дякую за відповідь!
    Щиро, від усієї душі сподіваюся, що в нашому столітті війни через виделку вже не починатимуться. Якщо, звичайно, не намагатися вкрасти її на державному прийомі. :) Протокол і церемоніал мають тим менше значення, чим демократичшніше і ліберальніше суспільство, в якому вони застосовуються. Але вони не відімруть ніколи.
  • Как считаете, имела ли хоть какое-то значение или последствия для Путина акция "Он нам не царь"? Или, кроме как испортить ему настроение перед инаугурацией, она была ни на что не способна?
    Ця акція важлива і як символ існування незгоди з сучасним російським режимом, і через участь у ній великої кількості молодих росіян, і з огляду на традиційну підкреслену брутальність, з якою до учасників цієї акції поставилася російська влада. Спостерігаємо далі.
  • Богдан Васильевич, поделитесь, пожалуйста, Вашими мыслями насчет того, возможны ли в России акции протеста, способные изменить ситуацию в этой стране? Пока что все идет по одному сценарию: вышла небольшая группа, разгон, автозаки, несколько людей, получивших сроки... И акция "Он нам не царь" - не исключение. Почему так? Что способно вывести россиян на улицы?
    Я так само розчарований ситуацією в Росії, проте не схильний пред’являти претензії росіянам. Такі претензії можна пред’являти будь-кому — наприклад, чому українці не вийдуть на вулиці і не покладуть край корумпованій політичній системі у своїй країні. Нинішні акції протесту в Росії у мене, навпаки, викликають щирий подив. І питання не в їх ефективності, а в тому, що в Росії люди ще здатні на протест. Між тим, проблему я бачу в іншому: чи нинішня російська влада продовжить своє існування, чи під тиском якихось обставин, у тому числі вуличних протестів, влада в Росії зміниться. На політичному полі РФ відсутні сили, які в будь-якій зримій перспективі можуть прийти до влади, які б сповідували демократію, верховенство права, а відтак могли б сприйматися як дружні для України. Від середньої до довгої перспективи Росія залишатиметься або військовим супротивником, або політичним опонентом України. І нам треба навчитися з цим жити.
  • Доброго дня, скажите пожалуйста, сможет ли Украина заставить подписантов выполнять Будапештский меморандум? Слышал много рассуждений о том, что там не прописаны шаги гарантов, о том что там неправильный перевод и в оригинале, на английском нет слова гарантии?..
    Будапештський меморандум — це політико-правовий документ (фактично декларація), в якому йдеться про те, що з огляду на приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї в якості неядерної держави (тобто за повне ядерне роззброєння України) Україні надаються певні гарантії-запевнення щодо її безпеки. Дійсно в оригінальному англійському тексті використовується слово assurances, правильний переклад якого українською мовою — «запевнення» (по-російськи "заверения"), що в жодному разі не означає «гарантії». Запевнення, які отримала Україна, згідно з Будапештським меморандумом, полягають у такому: 1) підписанти меморандуму не погрожуватимуть Україні застосуванням сили проти неї, 2) підписанти меморандуму не застосовуватимуть проти України силу інакше, ніж у випадку самозахисту, 3) в разі застосування проти України сили або погрози застосування сили країни-підписанти проведуть консультації в рамках ООН. Підписантами меморандуму є Росія, США, Великобританія, Китай і Франція. Останні дві долучилися до меморандуму вже після його укладення. На сьогодні ситуація виглядає таким чином: з 2013 року і по сьогодні Росія систематично погрожувала Україні застосуванням сили, вела до цього приготування, застосувала проти нашої держави силу. Таким чином, Росія порушила меморандум. Інші країни меморандум не порушували, в тому числі погодилися на проведення консультацій, які одначе не відбулися, оскільки на це не погодилася Росія. З точки зору практичних інтересів, Будапештський меморандум не має жодної цінності для України. Разом із тим, його наявність посилює політико-правові позиції України на міжнародній арені. Оце і вся історія.
  • Що, на ваш погляд, зміниться після переходу від формату АТО до формату ООС? Це допоможе швидше закінчити війну?
    Зміна назви того, що відбувається на сході України, не відбувається в рамках стратегічного плану української влади виведення України з війни. Причини простіші і банальніші. Антитерористична операція, згідно з Конституцією і законами України "Про оборону України" та "Про боротьбу з тероризмом", є незаконним і помилковим способом відбиття зовнішньої збройної агресії (те, що у нас називається словом "війна"). З різних причин українська влада допустила цю серйозну системну помилку, яка ускладнює і ведення бойових дій, і мобілізацію суспільства на оборону країни, і міжнародні переговори. Застосування Збройних Сил на території країни може відбуватися винятково в рамках воєнного стану, який вводиться для відбиття зовнішньої агресії. Без цього і в правників, а головне — і у військовослужбовців ЗСУ залишатимуться сумніви в законності участі військових підрозділів України в тому, що відбувається на Донбасі. Так званий "закон про реінтеграцію", з точки зору Порошенка, покликаний виконати кілька завдань: збільшити його особисті повноваження і контроль над військовими підрозділами (який він міг би отримати винятково за умов воєнного стану ), знайти вихід із правової колізії застосування Збройних Сил без оголошення воєнного стану. Як бачимо, про закінчення війни не йдеться…
Подписывайтесь на
наш канал в Telegram
Узнавайте первыми все
самое важное и интересное
Подписаться