Богдан Яременко

Дипломат, руководитель Фонда "Майдан иностранных дел"
8 мая 11:00

  

Читать ответы
  • Центр психологических операций ВСУ объявил тендер на исследование настроений жителей южных регионов РФ, в частности, опрос жителей Адыгеи, Калмыкии, Краснодарского края, Ростовской области и оккупированного Крыма о том, насколько они довольны властью... Во-первых, каким образом можно провести объективное исследование на этих территориях, и можно ли быть уверенным в его достоверности и репрезентативности? Во-вторых, какой смысл в таком исследовании, на ваш взгляд, как оно может быть использовано?
    Ще в 2014 році ми, тобто аналітичний центр, який я очолюю і представляю — «Майдан закордонних справ», зіпсували відносини із знаним політтехнологом, а нині журналістом Тарасом Березовцем, публічно критикуючи його за те, що, здається, на гроші уряду Канади він провів телефонне опитування Криму про ставлення кримчан до анексії, Путіна і т.д. Як бачимо, порочна практика не викорінена. Для мене цілком очевидно, що в умовах тотального контролю російської влади над політичним та інформаційним простором своєї країни (в Криму, з огляду на те, що він так і не став справжнім російським регіоном, цей контроль носить ще більш тоталітарні форми) проведення відкритих і будь-яких інших соціологічних опитувань — це антинауковий і аполітичний підхід. Думаю, що Центр психологічних операцій ЗСУ — достатньо новий структурний підрозділ у нашому війську, який намагається "знайти себе". Помилки в цьому процесі невідворотні, їх треба виправляти і рухатися далі. Вивчати ситуацію в Росії, а також на окупованих Росією територіях Генштаб України зобов’язаний. Форми і методи — це інше питання, яке, на моє переконання, не може бути предметом відкритих публічних обговорень.
  • Доброго дня. Цікавить ваша думка: як далі можуть розвиватися події у Вірменії - дострокові вибори парламенту, Пашинян таки стане прем*єром або інші сценарії? Якщо Пашинян стане прем*єром, що зміниться для Вірменії? Що зміниться для Росії в такому разі, чи означатиме це, що Росія втратить свій вплив на Вірменію? Заздалегідь дякую за відповідь.
    Думаю, Пашинян здобуде омріяну владу і деякий час вірмени вважатимуть, що це їхнє досягнення і воля. Прогнозувати, як зміниться Вірменія, важко з двох причин. По-перше, стратегічно країна повністю залежна від РФ. Ця залежність позбавляє її простору для маневру як у зовнішній, так і у внутрішній політиці. По-друге, сам Пашинян різко змінив тональність своїх заяв і почав сповідувати консервативні усталені підходи («Росія — союзник», «Нагірний Карабах — вірменська територія» тощо). Тривожить, що всю свою політичну кар’єру він займав якщо не діаметрально протилежну, то все ж таки іншу позицію. Про Вірменію я би хотів додати кілька речей. Це — близький споріднений із нами народ, який, на жаль, на сьогодні формує цілком недружню до нас державу. 
  • Как вы полагаете, удастся ли добиться полного ядерного разоружения Корейского полуострова? С чем связана сговорчивость лидера КНДР по этой теме, которую он демонстрирует в последнее время? Для чего Северной Корее было наращивать ядерный потенциал, чтобы сейчас так просто от него отказаться?
    Наразі ми можемо говорити про певне дипломатичне маневрування лідерів Північної та Південної Кореї та інших зацікавлених держав. Укладені на зустрічі Північної і Південної Кореї документи є не більше, ніж заявами про наміри. Очевидно, що на демократичний Південь тисне непередбачуваність і агресивність КНДР. Демократичні країни не можуть розвивати економіку в умовах війни (або мають із цим величезні складнощі). Північ затиснута міжнародними санкціями, наростанням непорозумінь не лише з супротивниками (Японія, Південна Корея, США), але й традиційними друзями (Китай і до певної міри РФ). Тому нинішнє дипломатичне маневрування викликане необхідністю.
  • Как вы считаете, не рано ли думать о вручении Нобелевской премии мира Трампу за решение "корейского вопроса"? Вообще, что вы думаете о такой идее?
    Думаю, що рано. Хоча, впевнений, Трампу ця ідея подобається. Так зване "корейське питання" ще дуже далеке від свого вирішення. Наразі не зрозуміло навіть, яким чином буде вирішене питання збройної ядерної програми Північної Кореї. Увесь комплекс проблем Корейського півострова (фактично заморожений стан війни, розділ одного народу на дві країни) — занадто системна та складна проблема, щоб робити якісь прогнози. На загал, відзначення орденами, преміями та іншими нагородами діючих політиків мені здаються сумнівною практикою. Це щось із розряду обміну вождів бусами або ритуальними подарунками. Повністю уникнути традиції церемоніальних відзначень та нагород не лише в Україні, але й інших країнах, напевно, неможливо. Але, якщо в Україні коли-небудь вирішення цих питань залежатиме від мене, я виявлятиму велику обережність та стриманість у них.
  • Богдане Васильовичу, поділіться вашими враженнями від відео Тимошенко з сирниками та її побажанням "одному відомому політику" повертатися до кондитерської справи? Що це було?:)
    У 2005 році, працюючи керівником протоколу прем’єр-міністра, я мав нагоду бути частиною політичної "фабрики Тимошенко". Я знаю, що до безумовних чеснот Юлії Володимирівни належить уміння, як губка, абсорбувати найкращі ідеї свого оточення. В переважній більшості за легкими невимушеними жартами, троллінгом, експромтами Юлії Володимирівни стоїть серйозна і вдумлива робота людей із її оточення. Я сам люблю троллінг, жарти, посміятися, але мені також подобається, коли політики, окрім іншого, мають ще й самоіронію. День, коли Юлія Володимирівна втратить самоіронію, буде останнім днем її як політика. Наразі ж, схоже, усім нам треба підготуватися до її політичного тріумфу.
  • Пане Богдане, як можна трактувати акцію, яку влаштували росіяни на відкритті "Євробачення" у Ліссабоні - ходу під прапорами "ДНР" із зображеннями "вождів", ветеранів тощо? Навіщо це було, і чого вони цим добилися?
    Є сенс ширше поговорити про сучасну політичну культуру Росії. Спробуємо це зробити сьогодні, відповідаючи на інші питання стосовно цієї країни. Але якщо стисло, то те, що роблять росіяни на «Євробаченні», і є частиною їх нинішньої і політичної, і популярної культури. Під цим я маю на увазі несмак, кіч, безмежний цинізм.
  • Поясніть, будь ласка, якими можуть бути наслідки виходу Сполучених Штатів із ядерної угоди з Іраном? Чи є обгрунтованими побоювання Макрона з приводу того, що це може призвести до війни? А також чому США зацікавлені у виході з угоди? Дякую.
    З моменту підписання угоди з Іраном під час президентської каденції Обами і до сьогодні критика цієї угоди в США є мейнстрімом політичної думки. Проблема з угодою полягає в тому, що закладені в неї механізми контролю над Іраном теоретично і практично можна обійти. Прихильники цього договору зазначають, що краще недосконала система контролю, ніж ніякої. Вихід США з угоди, як багато хто прогнозує, може закінчитися серйозною ескалацією, аж до нанесення ракетно-бомбових ударів по Ірану. Логіка проста: вихід з угоди означає недовіру до Ірану, і відсутність системи контролю над ядерною програмою Ірану посилює цю недовіру. Кинути ситуацію напризволяще не можуть собі дозволити ні США, ні їх стратегічний союзник у регіоні — Ізраїль. Ізраїль поводиться дуже активно, тому що ядерна збройна програма Ірану існувала, існує і буде існувати. За цих обставин простору для політичних маневрів залишається небагато, і можливість фізичного знищення тих об’єктів, які, на думку розвідок Ізраїлю і США, можуть використовуватися для виробництва ядерної зброї різко і загрозливо зростає.
Подписывайтесь на
наш канал в Telegram
Узнавайте первыми все
самое важное и интересное
Подписаться