Тарас Чорновил

Политический аналитик, эксперт по вопросам международной политики
29 марта 10:00

  

Читать ответы
  • Чи хоче влада завершити АТО якнайшвидше?
    А як Ви собі уявляєте? Ні, звичайно ж, і Путін особисто, і ряд його маріонеток в Україні вже тисячу разів повторили синхронно цю фразу, що, мовляв, війна вигідна нашій владі. Ви ж не дурна людина, подумайте, чому ворог нам так це нав’язує? І ще. Ви що дійсно вірите, що можна сьогодні завдяки війні, яка приносить виснаження економіки, бідність, відчуття безперспективності, отримати якісь політичні бонуси? Ми ж самі дуже швидко забуваємо, що в нас точиться реальна виснажлива війна, й у всіх бідах винимо Порошенка, Гройсмана, всю нашу владу. А щодо так званого заробітку на війні, то це вже повне безглуздя. У нас диверсифікована система антикорупційних органів, купа активістів, організацій, які виловлюють усе дрібніші деталі розкрадань на армії. Там ще крадуть, але з часом усе нижче й менше. Якби там щось дійсно осідало в Президента чи прем’єра, вся б країна вже стояла на вухах. Просто давайте не будемо вестися на накинуту нам ворогом доктрину, що наша влада нами мусить розглядатися як ворожа. Вона далеко не така, як би хотілося, але ворожа якраз та, яка нам це в вуха вкладає. А закінчення АТО владі якраз дуже потрібне, тоді б зникли всі аргументи в прихильників перевиборів, відставки уряду, шельмування президента. Якщо війна до 1919 не закінчиться, Порошенкові буде дуже важко йти на другий термін. Якщо закінчиться успішно, я Вам прогнозую його майже гарантоване переобрання повторно.
  • Чим закінчиться правління Порошенка П.О.? Невже знову все красиво починалость і і гірко закінчиться? Де життя по новому? Все гірше і гірше з кожним днем.
    Чи жити погано? Так. Чи справді нічого доброго й правильного не робиться? Тут я з Вами не погоджуся. Нам зараз пробують з усіх рашистських і пропутінських ресурсів вбити саме таку думку. Іноді подумайте – що хоче нам нав’язати ворог і спробуйте зробити навпаки. Любити чинну владу не конче, до неї море претензій, але вони стараються й роблять дещо для нас, а в той же час сусідня держава робить усе для того, щоб жодних хороших результатів ми не мали. Дуже сумніваюся, чи Вас переконаю. Але зробіть дві речі. Перше: випишіть в одну колонку всі ті претензії, які маєте персонально до Порошенка, Гройсмана, Парубія… А потім спробуйте відключити емоції й логічно оцінити, чи їхня тут насправді вина, чи можна було зробити інакше, і чи не гальмують процес саме ті, хто нав’язують Вам безнадію й обурення. Думаю, що потім у Вас появляться і плюси, і мінуси, але побачите, що все не так однозначно. А друге: навіть дуже не люблячи свою владу, ні на мить не забувайте, що головна причина Ваших бід, головний Ваш ворог усе ж не в Києві, а в Москві. Бо як тільки Ви про це забудете, так умить опинитеся по другий бік, і Вам якось непомітно стане по дорозі якраз із тим же одіозним Трухановим…
  • На Вашу думку, чому влада не чіпає мера Одеси Труханова за розкрадання бюджетних коштів, сепаратизм, потрійне громадлянство - України, Росії і Греції?
    Я не дуже добре знаю ситуацію в Одесі. Розумію, що Труханов – постать абсолютно одіозна. Якщо є реальні докази розкрадань, то рано чи пізно таки сяде. Але це мають бути прямі докази, а не: «І так усі знають». Сепаратизм – дуже важка для слідства й суду стаття. Треба конкретних дій або вказівок, які були насправді виконані й є докази прямого причинно-наслідкового зв’язку між наказом і скоєнням сепаратистських дій. Не знаю, чи може слідство щось таке інкримінувати Труханову. Якщо не хочемо потім ганьби в європейських судах, такі процеси треба дуже добре готувати. Потрійне громадянство досі не є злочином і жодних санкцій за нього не передбачено. Якщо буде проголосовано президентський законопроект, тоді будуть якісь механізми, хоча доказувати факт множинного громадянства доведеться теж не із чуток. І ще одна причина, чому Труханова зараз не дуже трусять. Після одеських гастролей Саакашвілі для Труханова зоряний час. Він не призначений, а обраний великою кількістю одеситів (як і партії його місцевої коаліції). Зараз зачепити Труханова – викликати дуже небезпечне збурення. Можливо чекають доки завдяки новому керівництву ОДА хоч трохи відновиться авторитет центральної влади. Бо зараз це може виявитися політичною грою в одні ворота.
  • Шановний Тарасе! Набридла ця вся нестабільність. Хто стояв за організацією блокади ОРДЛО і чи розуміють вони всю відповідальність за свої дії? Невже краще вугілля купувати в ПАР чи в Австралії ніж на своїх підприємствах в Донбасі? Чому Порошенко П.О. так різко змінив свою позицію по блокаді?
    Стосовно блокади, то тут є, власне, три окремих процеси. Питання переміщення фізичних осіб із незначними вантажами. Тут перешкод не створювали раніше й не планують зараз. Хоча, коли глянув на звіти про щоденне число тих, хто перетинають лінію розмежування, жахнувся. Там страшні загрози. Друге – це середній рівень: блокування транспортних крупно- і середньо-гуртових партій товарів. Насправді, це в більшості форм було вже й так заборонено. Усі ті фури, які десятками тон везли товари через лінію розмежування – це та сама контрабанда (хоча тут саме цей термін не зовсім коректний). Ті так звані активісти цього не блокували взагалі. А виходячи з деяких нюансів (перестрілка в Харкові) хотіли перехопити кришування цих процесів. Влада зараз заборонила таке переміщення, чим, фактично, зобов’язала силовиків виконати й так існуючі вимоги. Третя складова – економічна. Мова йде про поставки продукції в межах конкретних приватних холдингів, які зареєстровані в Україні й у нас платили податки. Чи платили терористам? Наскільки знаю – ні. Були якісь домовленості одного олігарха в Москві, за право безперешкодно працювати на окупованих територіях він мав чогось добитися в Києві, але не зміг. Тоді була дана команда: «Фас!» Виконували її синхронно з обох боків: наші активісти, ветерани, рецидивісти й прості заробітчани (там дійсно був такий дикий мікс) і з другого боку маріонетки Кремля, які вмить перерізали зі свого боку залізницю й під приводом блокади з нащого боку захопили підприємства. Дві руки були дуже різні, а голова – одна, в Кремлі. Що цим закінчиться й так було зрозуміло, але нам треба було максимально відтягнути час, дати можливість українським власникам завезти максимум вугілля й перетягнути відповідно металу. А потім, коли все відбулося б, винними мали постати виключно Путін зі своїми маріонетками. Блокувальники дозволили росіянам прискорити процес і звалити всю вину на Україну, не діставши за такий розбій жодних санкцій. Коли вже підприємства були захоплені і нам пропонували купувати наше ж вугілля у злодіїв та ще й за ціною на третину вищою, ніж пропонувалося раніше, рішення про блокування саме економічних контактів було вже цілком логічним.
  • Що, по-вашому, стоїть за створенням інтеграційного комітету "Росія-Донбас"? Чи справді РФ прагне включити Донбас до свого складу, чи потягне вона утримання ще одного регіону, до того ж вщент зруйнованого? Чи це просто суто демонстративні процеси, показуха, щоб тиснути на Україну чи Захід? Дякую!
    Пригадуєте: «Умом Россию не понять…» Тому остаточні пояснення щодо дій кремлівських карликів не зможе дати ніхто, навіть самі батьки «русскага міра». Те, що ці вже знищені й давно депресивні райони їм не потрібні, це безумовно. Якщо «Крим наш» ще приніс Путіну певні дивіденди (санкції мізерні, внутрішній ура-патріотизм максимальний, плюс територія як гігантська воєнна база проти південного флангу НАТО), то ОРДЛО – лише гігантський менінгіт. Патріотичний угар починає спадати через соціальні й корупційні проблеми, а Донбасом його не піднімеш. Включати регіон до свого складу вони явно не планують, втягуватися в тривалий воєнний позиційний конфлікт теж не хочуть. Мають два варіанти. Перший: дотиснути нас і всунути нам ці території на своїх умовах (автономія з правом вето на основні питання зовнішньої і внутрішньої політики. Пригадуєте таку горду кавказьку птицю - Міхаіла Саакашвілі, який нас учить , як керувати своєю країною; так от, він як президент Грузії, сам пропонував такі права окупованим територіям). Ми вистояли проти пресингу не лише Московії, але й Німеччини та Франції в 2014-15, коли вони разом тиснули на Україну, не поступимося й тепер, коли вже ми разом утрьох тиснемо на РФію. Варіант явно непрохідний. Є другий варіант: спровокувати нас на формальний зрив Мінського процесу , звинуватити нас у відновленні війни та почати блискавичну наступальну операцію на Харків і Одесу. Спровокувати не зуміли, як не старалася вся п’ята колона. А простий наступ потягне за собою вже не санкції, а ембарго… На це вони не готові. Тому те, про що Ви пишете – це водночас і шантаж, і тимчасова заморозка конфлікту, бо відступитися з Донбасу за нашими умовами вони поки аж ніяк не готові.
  • Якщо аналізувати останні дії Росії щодо ЛДНР, в тому числі визання їхніх "паспортів", які ви особисто робите висновки щодо намірів РФ відносно цих територій та конфлікту в Україні, що вона хоче робити з цим всім далі?
    Стосовно окупованих територій на сході, вони йдуть на вимушену заморозку. Нас постійно дойматимуть кривавими позиційними сутичками, постараються дестабілізувати в центрі, а на Донбасі шукатимуть якусь форму, яка б могла бути прийнятною для наших західних партнерів, але відповідала базовим кремлівським планам. Ці території нам хочуть всунути як жорстко дестабілізуючий і блокуючий будь-який розвиток автономний регіон. Ми навідріз відмовилися. Нових форм не знайдено, потрібен додатковий час, щоб максимально нас вимотати й вишукати якусь гарнішу обгортку для цієї отруйної ін’єкції. Те, що роблять зараз – це суміш шантажу (в тому числі й воєнного) та організаційних заходів для тимчасової заморозки конфлікту. Нині якраз така заморозка більше вигідна нам, а не Путіну. Але, знову ж, кожен додатковий рік такого стану – жорстке ускладнення процесу реінтеграції в майбутньому.
  • не кажется ли вам, что блокада весьма выгодна власти? ведь теперь все беды та может списывать на блокаду: денег нет в бюджете - не украли, а блокада виновата, мвф денег не дает - не потому что не хочет дел иметь с этой властью, а потому что блокада виновата и т.д...
    А я Вам пораджу: подивіться на все неупереджено, зі спокійною логікою. Владу Ви не любите – маєте на це право, але треба бути логічним і справедливим. МВФ уже дуже чітко пояснив, чому відклав транш. Вони дають кредит і хочуть мати докази, що він буде повернений. (До речі, копніться в історії – коли це МВФ відмовив комусь через те, що в країні корупція та безправ’я. Серед одержувачів такий зоопарк!) Попередні макропоказники їх задовольняли. Зараз усе різко змінилося – треба надати нові цифри, перевірити їх тощо. Це все є у відкритих джерелах. Перестаньте нарешті слухати брехливу тріскотню наших пустобрехів. Не любите владу? Добре, але це жодним чином не зобов’язує Вас бути інформаційними заручником професійних брехунів та корупціонерів з опозиції. Щодо грошей у бюджеті та стійкості гривні, то тут усе ще простіше. Є дві базові експортні галузі в Україні: аграрна продукція та металургія. Падає або стає неконкурентним наш експорт, порушується баланс, падає гривня. Це жодним чином не залежить від того, хто при владі: Гройсман, Тимошенко чи Азаров. Коли металургія мала своє вугілля (з шахт тих самих холдингів, яким належать домни й мартени), собівартість була нижчою, а отже доходи, податки й баланс – кращими. Коли зараз дешевого вугілля більше нема, взагалі його бракує, а іноземне чи вкрадене у нас Московією значно дорожче (Раша вже нам його запропонувала за ціною на 37% дорожче), то собівартість росте, а продажі й податки падають. Коли на металобрухт поріжуть кілька металургійних підприємств на Донбасі, які навіть коли були й нашим і вашим, але ж давали нам надходження, то втрати точно мусять бути. І то на мільярди. Тут нема політики і навіть економіки мало – тут елементарна арифметика. Ви ж розумна людина й можете оцінювати факти. Тому ще скажіть мені, чи дуже виграє уряд, коли економіка й соціальні стандарти впадуть, а Кабмін буде виправдовуватися, що це «не ми винні, а блокувальники». Та ж людям начхати, хто винен, вони знають, що відповідальний саме уряд. А втрату на грубі мільярди перекрити ой як важко.
  • Зважаючи на ту інформацію, яка є вже зараз щодо вбивці Вороненкова та його поплічника, скажіть, то кому і навіщо знадобилося "прибирати" російського політика? Це наші скоїли дурість, чи таки Кремль скоїв злочин, завербувавши українців?
    Найперше, давайте назавжди знімемо тезу про «дурість наших». Можемо любити чи ненавидіти свою владу, але наші такого не роблять. Подивіться на найзавзятіших критиків і противників влади — живі й здорові. Більше того, у нас оголосити себе затятим ворогом «антинародного режиму» — це ніби набути додаткову недоторканність (подивіться на Садового — вивіз десятки фур сміття в лісосмуги по всій країні й навіть не оштрафований, а проста львів’янка завезла в ліс пару мішків свого будівельного сміття — і збідніла на 10 000 гривень). Ворогів влади не ризикують переслідувати навіть при наявності реальних злочинів. Вороненков же був приречений від миті, коли покинув Московію. Подумайте, чим він кардинально відрізняється, скажімо, від Іллі Пономарьова? Ілля ніколи не був працівником спецслужб і не був інкорпорований у владну верхівку. А Денис був у спецслужбах і піднявся доволі високо в рашистських елітах (не в кожного депутата сам Наришкін концерт давати буде). Тому перший для Кремля — ворог, а другий — зрадник. З ворогами в Раші воюють, дуже брудно й без правил воюють, але переважно не вбивають. А «зрадників» убивають завжди, якщо тільки зможуть дістати. Так було ще при Сталіні, так продовжується й при Путіні. Інакше в них не буває. Це не мало значення, чи мав він якусь значиму інформацію, та й його свідчення щодо Януковича були не критичними, просто йому вже був винесений вирок і його стратили. Чи могли ми його захистити? Повірте — ні. Хіба в якомусь бункері, а на таке вже він сам не підписувався. Єдиний варіант для Вороненкова був — виїхати в США. Там вчиняти убивства Кремль боїться через наслідки. Думаю, що Вороненков готувався відбути туди. Але, враховуючи його неоднозначне минуле, він мусив доказати свою цінність, зібрати й презентувати матеріал, якого в належній формі відразу не мав. Готував у нас, але не встиг. Щодо особи вбивці, то він міг бути відразу засланим, а міг і пройти пізніше вербування. Добровольчі батальйони та нацгвардія 2014-го — це дуже добре й героїчно, але ми навіть не уявляємо скільки рашистської агентури через них легалізувалося. Хоча можливе й пізніше переродження, такі приклади теж були, згадайте керівника диверсійної групи в Києві «Лісника». Тут діє безвідмовне правило: якщо в якусь мить для тебе Путін стане меншим злом, ніж своя власна (далеко не бездоганна) влада, ти вже пройшов точку неповернення. Ти в той чи інший спосіб будеш працювати на ворога.
  • Зачем России понадобился заочный арест Яценюка? Это очередная политтехнолгия, если да, то с какой целью она осуществляется и на какую аудиторию направлена? Будет ли эта история иметь какие-то последствия?
    Тут кілька нюансів: 1. Ця дурість спрямована на свого невибагливого споживача локшини на вухах. Мусить бути зовнішній ворог, а для таких країн як Московська держава, де історія є одним з головних чинників сучасної політики, такий ворог має бути й у минулому («деды воевали», а «они в спину стреляли, наших ребят убивали, головы им отрезали»). Це типовий мобілізуючий фактор для незрілого суспільства. 2. Вибір фігуранта. Для нас це нагадує анекдот про загін бойових кріликів, але у сусідів у такі деталі не вдаються. Там діє доволі примітивна іделогема ще з того часу, коли вони плекали надії, що зможуть домовитися з Порошенком і його БПП. Тоді вигадали тезу про «партію миру» й «партію війни» (пригадуєте інтерівську кураторку з її перепискою), та й у НФ чимало офіцерів з АТО, тому легенда виглядала правдоподібною. Ще мала бути якась відома фігура, але не з першої трійки сьогоднішніх – Яценюк раніше був прем’єром. А ще така смішна деталь, як реклама Яценюка з 2010 року. Пригадуєте це жахіття: Арсеній Петрович із мужньо стиснутими губами, розмальований у брудно-зелену смужку й підпис: «Боєздатна армія» — вже маєте картинку для гебельс ТВ… Отак і створюються ідіотські легенди русо-пропагандо. Наслідки юридичні з такого маразму не настануть ніде, крім Мордору — туди Яценюку їздити не бажано. Хоча, якби він навіть якось випадково приземлився в країні кривих дзеркал, то «компетентні власті», найімовірніше, спробували б його там не помітити, бо надто вже все це по дурному.
  • С чем, по-вашему, связано желание Шокина вернуться на должность генпрокурора и отстаивать это свое желание в суде? Какие у него шансы и перспективы? Или кто-то играет за него?
    Мушу Вас розчарувати. На мій погляд, Віктор Шокін має набагато приземленіші мотиви. Про його поновлення на посаді не може бути й мови. Він абсолютно легально, у відповідності до Конституції й закону звільнений з посади за власним бажанням, після цього пішов на пенсію. Та й граничний вік за його посадою завершується цього року (Шокіну 65 років). При його звільненні спершу був виданий Указ Президента без уточнення підстав. Це було вигідно для нього, оскільки давало право отримати виплати як при виході на пенсію. Але за пару місяців Президент уточнив текст Указу словами: «За власним бажанням», а це погіршило соціальні гарантії. Минулого року втягуватися в конфлікт було ризиковано — згадайте, які звинувачення тоді проти нього висувалися (посібник «брильянтових прокурорів, корупціонер» тощо). Сьогодні все вже стихло. Тому суть позову – не повернення на посаду, а зміна обставин відставки. Хоча я вивчав положення закону й не бачу там жодних підстав навіть для підтримки такого позову. Адже власноручна заява, законне подання Президента, згода Верховної Ради й фінальний указ — усе точно, як виписано в законі.