Володимир Лановий: українська економіка — не в стані оздоровлення, а в реанімації

На сайті "Главред", відбувся чат із президентом Центру ринкових реформ, екс-міністром економіки України, доктором економічних наук Володимиром Лановим. Спілкуючись із читачами, він розповів, що буде з Україною без кредитів МВФ, чому він переконаний, що пенсійна реформа спрямована на скорочення кількості пенсіонерів, чому падає промислове виробництво, який запас економічної міцності має Росія, а також до подорожчання яких товарів і послуг слід вже зараз готуватися українцям.

Подаємо стенограму чату з Володимиром Лановим.

danylo_kruk:Чому МВФ наполягає на запровадженні обігу земель в Україні? В чому його інтерес? Чи це для того, щоб хоч якось наповнювати бюджет країни, аби вона могла повертати борги?

Володимир Лановий: Справа в тому, що розвиток сільського господарства — це наша проблема, а не МВФ. Ми виявилися не здатні підняти економіку села таким чином, щоб розвивалося багатогалузеве господарство і наповнювався внутрішній ринок (а без цього не буде стабільної грошової одиниці), а МВФ та інші партнери бачать таку неспроможність української влади. Тож, очевидно, у Фонді вважають, що після приходу іноземних господарників буде вищою конкуренція та кращими технології. Проте в сьогоднішніх умовах цього очікувати не варто. При запровадженні обігу земель відбудуться лише фінансово-спекулятивні операції, в тому числі перепродаж мільйонів гектарів земель, що знаходяться в державній власності.

Отже, зароблять іноземні інвестори, а злидні в українському селі так і залишаться.

Тому моля позиція: ми повинні здійснити аграрні реформи, підняти сектор малого фермерства і присадибного господарювання, дати кредити селянам, налагодити кооперацію, дати нашим можливість купити землі, і тоді ми в жодному разі не програємо в майбутньому.

Prokop:Как вы считаете, не будет ли окружение Путина, по которому бьют международные санкции, введенные мировым сообществом из-за политики российского лидера, противиться тому, чтобы он оставался при власти и весь следующий срок?

Володимир Лановий: Нам важко розібратися в лабіринтах російської публічної і прихованої політики. Владою володіє клас олігархів разом із спецслужбами. Тож для Росії можуть бути різні варіанти виходу. Не можна виключати організованої цими спецслужбами заміни Путіна на таку ж фігуру зі збереженням того самого ладу.

В будь-якому разі, на мій погляд, розпаду Росії не можна очікувати — це ілюзія. Тож цей демон ще довго буде псувати життя на нашій планеті.

Prokop:Во сколько, по вашим оценкам, обойдется Украине реинтеграция Донбасса и восстановление территорий, которые сейчас оккупированы и на которых шли бои? Или Украине было бы выгоднее, как бы жестоко это ни звучало, "отпустить" Донбасс?

Володимир Лановий: На мій погляд, вся ця операція по реінтеграції Донбасу сьогодні — це виконання замовлення Путіна, який зупинив фінансування цих територій з російського бюджету і бажає перекинути фінансування на Україну, не змінюючи нічого щодо статусу, підпорядкованості та юрисдикції. На жаль, наша влада відповідає Путіну, що його замовлення буде виконане. Економічно Донбас не буде відновлений без міжнародних інвестицій, дійсно правового статусу, українських інститутів влади, вільного підприємництва, вільних ринків — тобто всього того, чого там немає. Відновлення і відбудови без розвитку вільного підприємництва на Донбасі не відбудеться. Але це не російські правила і не їхня ментальність. Тож ця рана буде ще кровоточити.

Konn:Скажіть, чи чесно, по-вашому, чинить влада по відношенню до пенсіонерів, які вимушені залишатися на окупованій території і не мають змогу їздити сюди з об'єктивних причин? Адже ці люди пропрацювали своє життя на державу Україна і заробили свої пенсії. А тепер, виходить, вони кинуті напризволяще... Чи як?

Володимир Лановий: Не Україна кинула цих людей напризволяще, а окупаційний режим, який ніби назвав себе республікою з усією повнотою влади, але жодним чином не забезпечує соціальні потреби, в тому числі солідарне фінансування пенсіонерів. Нагадую, що пенсіонерів утримують люди, які зараз працюють в економіці і дають відрахування до Пенсійного фонду. Тому на Донбасі керівництво не забезпечує існування власної солідарної пенсійної системи. Вирішення цієї проблеми — очевидне: треба позбутися цієї кримінальної терористичної влади в Донецьку і Луганську.

Gallina: Нещодавно Bloomberg повідомив, що Київ — другий в світі за дорожнечею оренди житла, бо вартість оренди житла в Києві в два рази перевищує розмір середньої заробітної плати. Чому так? Чим це пояснюється? І як довго може зберігатися ця тенденція?

Володимир Лановий: Двократне перевищення вартості оренди над середньою заробітною платою пов'язане із вкрай низькою зарплатою в Україні, а не з дорожнечею оренди. А чисельник цього співвідношення і в Україні, і в Європі зростає або зменшується в залежності від стану самого ринку нерухомості, попиту на житло і його пропозиції. У нас попит впав через глибоку економічну кризу, а тому орендна плата теж має напрямок руху до низу. Це співвідношення показує соціальні умови життя, тож порівнювати його між Києвом і іншим світом неправомірно для оцінки вартості оренди житла.

semen_senia:Ваше ставлення до нинішньої акції під Радою та Міхо-Майдану?

Володимир Лановий: Країна перебуває у вкрай важкому стані, відбувається депопуляція громади. Від нас відривають шматки території. Люди не мають роботи і їдуть за кордон. Пенсіонери викинуті на узбіччя життя. І ми всі обурені. Ця влада має піти у відставку. З нею ми не переможемо ні супротивників на сході, ні внутрішню корупцію, ні нахабство олігархів. Тобто влада не відповідає вимогам і потребам наших людей. Мітинги демонстрації нашого ставлення до влади мають розгортатися по всій Україні, ніхто далі терпіти не буде. Те, що ініцюював Саакашвілі у Києві, є вираженням нашої волі, хоча, можливо, не всі це усвідомили.

Мій прогноз: влада сподівається на власну силу, Нацгвардію, обдурення людей через канали інформації, щоб протриматися якомога довше. Водночас супротив людей буде наростати. Я б дуже хотів, щоб влада не пішла шляхом Януковича, тобто арештами, інтернуванням, екстрадицією чи вбивствами. Тому що цей шлях відомо чим закінчиться.

Petro:Чим пояснюється те, що промислове виробництво, за результатами вересня, почало падати в Україні, адже протягом останніх місяців до того вдавалося утримати хоч невелике зростання?

Володимир Лановий: Промислове виробництво має негативну динаміку і за перше півріччя цього року, і за дев'ять місяців. На жаль, падає і виробництво в аграрному комплексі. Це є наслідком олігархічної моделі функціонування економіки України, яка не базується на конкуренції, розвитку підприємств за рахунок реінвестицій, а випуск старої продукції перейшов до об'єктивного завершення, зовнішні ринки стали недоступними для наших застарілих виробів. Як відомо, внутрішній ринок для промисловості майже не існує, оскільки загублена гривня, немає внутрішніх фінансових накопичень, населення ледь виживає і не має заощаджень, тобто наша промисловість втрачає і зовнішній, і внутрішній ринки. Без модернізації промисловості ми цю кризу не подолаємо. Олігархи все зводять до монополістичного підкорення собі ринків. А це, як відомо, веде до загнивання.

Тож мій прогноз: стан промисловості буде і далі погіршуватися. Маємо переходити до підприємницького капіталізму і інноваційних систем, оновлення енергетики і сільського господарства на нових ресурсах, не пов'язаних із традиційною вугільною і нафтогазовою промисловістю. Інакше ми просто перетворимося на країну африканського чи латиноамериканського типу, і це не недолугі фантазії, а реальні процеси.

Petro:Фінансовий комітет Ради запропонував створити спеціалізоване Національне агентство для управління державними банками, тобто забрати державні банки у Мінфіну. Ваше ставлення до такої пропозиції? Чи потрібно це робити? Що це дасть?

Володимир Лановий: Невігластво і адміністративний зуд домінують у сьогоднішніх політичних елітах. У нас роздуті бюрократичний апарат і його ненажерливі корупційні апетити. Державні банки всі ці роки не виконували функцій ефективного кредитування економіки. В основному вони викопували державні облігації і тим самим фінансували дефіцит бюджету. Господарський комплекс від них практично нічого не отримував. Окрім державних монополій, енергетичного і нафтогазового комплексів. Фактично вони тільки шкодили економіці. Вони не фінансували новітнє виробництво, високоприбуткові проекти та інноваційні галузі.

Процес націоналізації приватних банків призведе до того, що основна маса кредитних ресурсів буде йти на покриття дефіциту бюджету, а фактично на фінансування забаганок і корупційних оборудок органів державної влади. Навіщо ми йшли від державної централізованої економіки багато років, щоб знову повернутися до централізованого планового господарювання? І це в умовах закриття половини незалежних банків. Банківський сектор в усі часи виводив економіку зі структурних криз, і ми зараз переживаємо таку кризу. На жаль, знищуються такі кредитні установи, які працюють із приватним сектором і підприємництвом, а тому криза лише затягується.

Petro:Пане Лановий, чи є, по-вашому, обґрунтованими оптимізм Гройсмана, який очікує зростання економіки у 2019 році до 5-7%? Дякую.

Володимир Лановий: Але це буде без нього. З ним — буде лише падіння. Уряд нас часто розігріває фейковими обіцянками і заяви. Дуже це нагадує ігри на базарах відомих соціальних груп. Але це не має нічого спільного з реальним управлінням економікою.

У нас є потенціал дуже високого зростання (15-20% на рік) протягом тривалого часу (15-20 років). Але для цього потрібно змінити владу і перебудувати економічну модель.

Sonita: В Раді пропонують ввести обов'язкову реєстрацію домашніх тварин і стягувати з власників тварин адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (приблизно 168 гривень). На ваш погляд, є корисною така пропозиція, чи це ще один спосіб витягнути в українців кошти (бо ж власників тварин чимало — чому б і на них не заробити?!)?

Володимир Лановий: Погоджуюся, що це — спроба збільшити надходження до роздутого високо дефіцитного бюджету. Нагадаю, що цього року дефіцит бюджету формально дорівнюватиме 75 мільярдів гривень, а з урахуванням боргів перед "Приват-банком" 180-190 мільярдів гривень. Наступного року нам знову піднесуть такий пустопорожній роздутий повітрям бюджет. А це головна причина інфляції в країні. На жаль, сьогоднішні чиновники розглядають наш український соціум просто як постачальників грошей для їх власних інтересів — їм же потрібно отримувати зарплату в сотні тисяч і навіть мільйони гривень на місяць.

MistF:Часто говорят о том, что Россия под давлением санкций вот-вот рухнет, что ее экономика не протянет долго, что Москва будет вынуждена свернуть свои амбициозные военные операции в разных странах... А как вы на сегодняшний день оцениваете запас экономической прочности РФ? Он позволит России еще долго сохранять ее традиционную линию поведения?

Володимир Лановий: Передусім динаміка цін на нафту не може бути спадаючою безкінечно. Уже відбувається зміни трендів. Це поправить платіжний баланс Росії. Бачимо також, що РФ уникає загострення відносин із Заходом, щоб хоча б не допустити нових санкцій, які їй реально загрожують.

Отже, сподіватися, що ми можемо чекати, поки її економіка сама розвалиться, не варто. Можливо, навіть пік економічних втрат Росії вже позаду. Додам, що люд у нашої північної сусідки готовий терпіти. Отже, ресурс вирівнювання фінансових балансів у Росії ще не вичерпаний. Люди готові голодувати, аби тільки новий Сталін продовжував сидіти в Кремлі. Така реальність.

А просто очікуючи, що російська економіка розвалиться, ми втрачаємо час. І замість того, щоб наздогнати і випередити РФ, продемонструвавши і українцям, і росіянам, і донеччанам перспективність нашого напрямку, ми тупцюємося на місці. А тупцювання на місці в економіці — це рух назад. І ми не є привабливими для кримчан і донеччан через такі тарифи і такий низький рівень життя.

Liudmyla:Перше питання. Чи позначаються якимось чином на економічному благополуччі країни протестні акції, які в ній відбуваються?

Володимир Лановий: Платні експерти і коментатори кожного разу під час протестних акцій народу попереджають про негативні економічні наслідки. Але після Революції 2004 року чотири роки відбувалося найдинамічніше зростання України, а іноземні інвестиції досягали 7 мільярдів доларів на рік. Після Революції Гідності ми маємо лише негативні тенденції, і це доводить, що не революції впливають на економіку, а та влада, яка або допомагає розвитку або руйнує національне господарство.

Liudmyla:Друге питання. Порошенко звітував, що Україна піднялася в рейтингу Doing Business на чотири позиції і стала 76-ою серед 190 країн. Чи не могли б ви пояснити значення цього? Що це дає, які перспективи відкриває?

Володимир Лановий: Цей рейтинг показує можливості для приватного бізнесу в країні. Якщо у нас молодь, яка є потенційним джерелом приватного підприємництва виїжджає за кордон, а число підприємців у країні скорочується, то це показує, що така позиція в рейтингу є вкрай незадовільною

Адже треба порівнювати ведення бізнесу не з Африкою чи Азією, а з нашими сусідами: Польщею, Росією, Болгарією, Угорщиною. А у порівнянні з цими країні ми не просто відстаємо, а в провалі.

У нас відтік капіталу щорічно становить не менше 12 мільярдів доларів. Прямі інвестиції цього року дорівнюватимуть не більше 1 мільярда доларів. Плюс кредити уряду приблизно на таку ж суму, банківських позичок з-за кордону практично немає. А люди, які могли б освоїти інвестиції та позички залишають нашу країну.

Все це говорить про те, що наша нація не має економічної перспективи, якщо сьогоднішні умови для бізнесу залишатимуться.

Справа ще й в тому, що підприємці для олігархів — класові вороги і суперники. Вони знищують кластери, торговельні комплекси, захоплюють землі у фермерів та селян. Саме це і призводить до втрати нашої економічної потуги. Я буду задоволений, коли ми увійдемо в десятку по цьому рейтингу, як увійшли Грузія та Естонія.

Edmon:Ряд экспертов весьма критично оценивает реформы этой власти, называя медицинскую реформу — геноцидом, пенсионную реформу — тоже геноцидом... На ваш взгляд, насколько обоснованы столь жесткие и критичные оценки ваших коллег?

Володимир Лановий: Олігархічні холдинги фінансуються не за рахунок власних прибутків, а за рахунок монополістичних цін і тарифів, які дають їм надприбутки, за рахунок бюджетного фінансування, пільг в оподаткуванні, кредитної допомоги грошового регулятора. Для того щоб їм вистачало грошей, вони скорочують соціальні програми в країні, обмежують ресурси соціального розвитку нації і, як тепер бачимо, сприяють зниженню народжуваності, виштовхують молодь за кордон і скорочують чисельність інвалідів і пенсіонерів. Останні відрізаються від медичних послуг, і це буде призводити до скорочення середньої тривалості життя в країні і депопуляції нації. Очевидно, що це не влада. Це — руйнівна і не наша влада. Економіка існує лише для того, щоб краще жилося людям. Отже, їхня економіка нам не потрібна.

Zetta:На які групи товарів і чому можуть підскочити ціни в найбільшій перспективі? До чого готуватися?

Володимир Лановий: Передусім нас "ощасливили" повідомленням про подальшу девальвацію валютного курсу гривні. Отже, ціни на медичні препарати, фрукти, енергетичні ресурси будуть зростати. Всеохоплюючий вивіз зерна за кордон уже призводить до його дефіциту на внутрішньому ринку, що підштовхуватиме ціни на м'ясо і хлібобулочні вироби. А штучне підвищення заробітної плати для частини громадян, зокрема, бюджетників, підштовхуватиме ціни на всю продовольчу групу товарів.

Інфляція має властивість прискорюватися. Торік вона була 12%, цього року — 16%, у наступному буде ще вищою. Ми пережили прискорення інфляції від галопуючої до гіперінфляції у 1992-1996 роках. Але сьогоднішнє керівництво не хоче про це пам'ятати.

Viktor:Володимире Тимофійовичу, цікавить ваш прогноз та очікування щодо того, що відбуватиметься з гривнею до кінця року та після нового року. Яке "дно" ще може пробити наша національна грошова одиниця? Чи є об'єктивні підстави для її знецінення?

Володимир Лановий: Якби у сьогоднішньої влади фінансово-грошова система була у повному розпорядженні, то каскадне падіння гривні було б ще більшим. Міжнародні фінансові організації змусили владу обмежити друкування грошей. І саме тому вже другий рік живемо у більш спокійній обстановці. Але є загроза, що перед відставкою сьогоднішнього владного істеблішменту гривня буде провалена в страшних темпах, бо вони захочуть наостанок захопити з собою ще мільярдні суми і залишити нас у ще гіршому стані. Адже "дно" не має матеріальних меж...

Wrangler:Поділіться, будь ласка, Вашою оцінкою медичної реформи, саме з економічної точки зору. Особисто Ви вбачаєте в цій реформі більше позитивів чи негативів? У яких новація Ви вбачаєте найбільше небезпеки для українців? Дякую.

Володимир Лановий: Виникає запитання: люди — для медичної реформи, чи медична галузь — для людей? Адже кінцевою метою економічного розвитку є покращення умов життя, екології і стану здоров'я людей (звичайно, і освіти, і культури, але зараз про інше). Цивілізований світ рухається у напрямку зростання соціальних орієнтирів. Американський президент щороку ставить завдання подовжувати середню тривалість життя американців. У Чехії та Словаччині екологічні пріоритети вищі за економічні.

Отже, політика сьогоднішнього уряду є вкрай викривленою і шкідливою. Жодна економія бюджетних коштів, на що направлена ця медична реформа, не є виправданою. І радикальні висновки, які лунають з вуст людей про знищення української нації, мають реальні підстави.

Wrangler:Пане Володимире, скільки і в чому саме насправді Україна втратила без російського ринку? І чи вдається на сьогодні компенсувати ці втрати? Якщо так — за рахунок чого?

Володимир Лановий: На жаль, українська економіка, затягуючи протягом 25 років зв'язки з російськими ринками, гальмувала свою технологічну модернізацію і вихід на широкі світові ринки. З 1992 року не відбувалися процеси переходу на виробництва продукції, конкурентоспроможної у світі. Можновладці в Україні, затягуючи внутрішню модернізацію і підвищення конкурентоспроможності, довели нас до величезної залежності від торгівлі з Росією, оскільки тільки вона готова була купувати нашу застарілу продукцію машинобудівного комплексу. Тепер, коли розгорнулася війна, і товарообіг із Росією впав у три рази, ми маємо двократне падіння обсягів усієї зовнішньої торгівлі. Тобто хвороба не лікувалася, а затягувалася. І внаслідок цього ми знаходимося в стані не оздоровлення, а в реанімації.

Fedor:Не так давно в Раде был зарегистрирован законопроект, которым предлагается временно ограничить право украинцев на выезд в России. Как вы оцениваете такую инициативу? Какая польза от этого?

Володимир Лановий: Мені здається, що влада продовжує розігрувати перед нами спектакль щодо свого патріотизму, здатності вивести країну з кризи, захистити нашу територію від агресора. Замість того щоб зосередитися на обмеженні в'їзду в Україну громадян країни, яка розв'язала війну проти нас, і захистити внутрішні об'єкти і громадян від диверсій і терактів, влада посилає сигнал українцям, але це і так зрозуміло.

І росіяни не чекають українців у себе. Вони вже ввели квоти для наших заробітчан. Звичайно, наші люди абсолютно незахищені в Росії, і Україна не може їм допомогти у випадках ув'язнення, як це відбувається з нашими найкращими людьми, що інтерновані або перебувають у тюрмах. Донеччани і луганчани і так будуть їхати до Росії, тож жодні закони не стануть їм на заваді. Тобто питання більш серйозне і важливе, ніж просто видання декларативного документу.

Fanni:На що у нас насправді йдуть кошти МВФ? Тільки на погашення старих боргів, у тому числі тому ж Фонду?

Володимир Лановий: Кредити МВФ, отримані за останні три роки, поповнили валютний фонд нашої економіки, а також допомогли профінансувати дефіцит бюджету в ці роки. МВФ цим самим підтримує певний баланс у наших фінансах. Нагадаю, що руйнування нашої фінансової системи призведе до руйнування держави. На жаль, з'являються інформаційні повідомлення по те, що валюта МВФ розкрадається і через нелегальні схеми, оборудки і частково надходить олігархам і корупціонерам. Саме тому, як мені видається, МВФ зупиняє кредитну співпрацю з Україною. Якщо так, то наша подальша співпраця буде зведена лише до видачі нам невеликих сум для сплати відсотків по наших боргових зобов'язаннях перед Фондом, як це робиться в Єгипті та інших країнах-безнадійних боржниках. Такі країни не відзначаються динамічним розвитком. І ми входимо в їх число.

Fanni:Чи всі вимоги МВФ безпечні для України і в її національних інтересах? Або ж є такі, що лише шкодять і державі, і населенню?

Володимир Лановий: Не варто сподіватися, що іноземці будуть дбати про матеріальний добробут українців. Вони піклуються, щоб у світі не виникали "чорні діри", величезні борги між країнами, тому що існують дослідження, які показують, що Перша і Друга світові війни почалися через невирішення проблеми міждержавних боргів у Європі. Скоріше за все, МВФ піклується, щоб Україна не стала "чорною дірою" у міжнародній торгівлі. А як досягнути балансів та платоспроможності — це наша справа.

Щоб стати членом ЄС, ми маємо виконувати вимогу ЄС про те, що відхилення валютного курсу гривні відносно долару і євро не перевищувало 5% на рік. У світі своя етика виконання фінансових зобов'язань і підтримки балансів курсів валют. Ми бачимо, що особливих відхилень співвідношення долару до євро немає, і це цілеспрямована фінансова політика найбільших економічних союзів світу. Звичайно, за таких обставин вимоги МВФ не націлені на наше національні інтереси, оскільки це не входить до статутних зобов'язань цього фонду у світовій торгівлі.

Якщо наш уряд не здатен проводити реформ, які дають зростання економіки, МВФ вимагає від нас скорочення витрат та економії на людях. І це для нас неприйнятно, як і для інших країн Європи, які не звертаються за коштами до МВФ, бо розвивають власну економіку.

Fanni:Наскільки сьогодні для України критична допомога МВФ? Чи може держава обійтися без неї?

Володимир Лановий: Призупинення співпраці з МВФ призведе до зростання процентних ставок, які потрібно буде сплачувати щороку за приватними боргами України, які вона отримає шляхом розміщення державних облігацій (євробондів) на міжнародних фінансових ринках. Нагадаю, що цього року на оплату процентів за цими боргами наша держава виплатить близько ста мільярдів гривень. Отже, у наступних роках суми на оплату відсотків зростуть, а це значить, що зменшаться інші витрати бюджету, перш за все, на соціальні програми. Отже, наслідком буде погіршення матеріального стану наших громадян. Ми обійдемося без допомоги МВФ, тільки коли вийдемо на високу динаміку зростання.

Vadim Boychenko: На предстоящих президентских выборах мелким партиям, возможно, придется объединяться вокруг одного кандидата. Как вы думаете, кто бы мог стать компромиссной фигурой? Назовите 3-5 человек, которые имеют у вас авторитет для этой высокой должности, но не имеют широкой поддержки.

Володимир Лановий: Політичний процес дуже непрогнозований і містить в собі багато підступних подій. Знаю, що партії, як правило, мають свої цілі і пріоритети і не об'єднуються у найвідповідальніші моменти історії. Ще одна складність — це те, що в нашій країні не обмежується фінансування виборів, підкуп комісій, оплата телевізійних агітацій. Отже, не ми обираємо найкращого, а за нас це роблять товстосуми.

Маємо об'єднати зусилля, щоб подолати владу олігархату, і ми це зробимо, як зробили інші країни, в тому числі США. А без цього країна не зможе існувати як суверенна.

Cfyz:Некерована держава, засилля монополій та олігархів, відсутність планів розвитку, планова керована корупція , імітація реформ, які погіршують стан держави, агресивність влади до народу… Ми взагалі виживемо? Чи все не так вже і погано?

Володимир Лановий: Розвал, який відбувається, доведе нас до краю. Є іноземні прогнози, що в Україні через 20 років залишиться 10 мільйонів громадян, будуть спустошені наші міста і села.

В історії руйнувалися не тільки імперії, але й феодальні та олігархічні утворення. В такому бурхливому та жорстокому світі інші народи і країни можуть знехтувати долею окремої держави, тому ці загрози дуже і дуже серйозні.

Andrew Yashchuk:Об'єднані місцеві громади — це добре? Мені здається, на них вішають багато витрат: школа, медицина — з державного бюджету. Є, звісно, субвенції, але мало. Тобто держава знову викручується за рахунок місцевих жителів (тобто їхніх прибутків). Як зробити так, щоб ОТГ могли реально заробляти багато грошей і відповідно самі вирішували, скільки їм треба шкіл, лікарень і т.д.?

Володимир Лановий: У нас не проведена реальна децентралізація влади, фінансів і управління. Місцевим громадам спускають більше зобов'язань, ніж фінансів, тим самим забезпечуючи олігархів додатковими фінансовими вливаннями. За такої влади не варто очікувати соціального підйому в наших населених пунктах. Потрібно не спускати гроші "зверху", бо це продовження централізму, а передати на місця податкові, митні джерела надходження коштів, а також права і розпорядження місцевими земельними, природними і трудовими ресурсами. Тоді регіони будуть володарювати на своїй землі і матимуть змогу збільшувати доходи власних бюджетів за рахунок економічних чинників. А децентралізацію треба проводити, бо це єдина можливість підняти соціальні стандарти.

Odessit:На Вашу думку, сьогодні правильна економічна політика в Україні чи її зовсім ніякої не має?

Володимир Лановий: Економічна політика в Україні є, але вона шкідлива для людей будь-якого віку. Окрім тих, хто допущений до владних годівниць. Нахабність бюрократії в Україні не має меж. Людям обіцяти добавку в 100 гривень, а собі нараховувати мільйони — це край зневаги до людей, цинізму і ескалації соціальної напруги.

Odessit:До чого приведе пенсійна реформа? Що буде з пенсіями військових, колишніх міліціонерів та інших силовиків?

Володимир Лановий: Пенсійна реформа направлена на скорочення чисельності пенсіонерів в Україні, бо такий звірячий підхід дозволяє зекономити бюджетні кошти для потреб "нафтогазів", "ротердамів плюс", енергетичних магнатів, монополістів житлово-комунальних послуг, латифундистів та інших зрадників наших спільних цінностей та інтересів. Нас ніхто не буде поважати в світі, якщо ми так ставимося до людей, що потребують допомоги від держави і від молоді. У світі це неприйнятно. Там знають, що як молодь ставиться до старих людей, так і до неї будуть ставитися власні діти через 20-30 років.

Відомо, що пенсійне законодавство є диференційованим для різних груп наших громадян, в залежності від того, як ці групи потрібні аморальній державі. А тому одні отримують тисячу гривень пенсії, а інші — сто тисяч. Для силовиків — свій закон про пенсії. Фактично він недоступний для широкого загалу. Ми не знаємо, які там ставки, і за рахунок чого їх накручують. Відомо, що у нас існують й інші касти, що мають в десятки разів більші пенсії. Пострадянська мораль і ставлення до соціально незахищених — залишаються. Ми не стали європейцями, і на нас у Європі дивляться як на аборигенів, далеких від європейської культури.

Надія Майна

Фото Олександра Синиці

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред