Чи побачимо парламентський бліцкриг британських консерваторів після 9 червня?

10 июня 2017, 19:50обновлено 3 августа 2018, 01:25
Результати виборів і вибір моделі політичної поведінки стануть цікавим тестом на політичну профпридатність консерваторів.  

Годинник Біг Бен у Лондоні

Політичні вибори у всьому світі це не лише звична ротація партій та їхніх лідерів. Вибори, особливо якщо йде мова про парламентський формат — це тест на довіру до партійних лідерів, партійного курсу і навіть уряду, який в теорії спирається провладну коаліцію

.

Вибори наше все. Якими були позачергові вибори в цифрах

видео дня

Не стали винятком і позачергові вибори у Великобританії, питання щодо проведення яких ще 19 квітня 2017 року порушила прем'єр Тереза Мей. Дане рішення схвально зустріли місцеві парламентарі, підтримка яких вражала — 522 "за" при наявних 650 депутатів парламенту. Окремо варто сказати, що такий результат був навіть більшим, аніж вимагали норми Акту про фіксований строк повноважень парламенту від 2001 р. про розмір підтримки у 434 голоси. Проти позачергових виборів висловилися всього 13 парламентарів. Тож можна було констатувати, що в позачергових виборах були зацікавлені не лише партія влади, яку представляють консерватори (331 депутат), а й лейбористи, які теж мали сильні позиції (232 депутати). Як стверджувала сама лідерка консерваторів, мета позачергових виборів — отримати тверду підтримку виборців у своєму плані виходу країни з Євросоюзу, зміцнити позицію на переговорах щодо Brexit та здобути більше представництво своєї партії в парламенті.

Тереза Мей

Як свідчать остаточні дані підрахунку голосів, більшість місць — 318 (-13) у Палаті громад отримає Консервативна партія, Лейбористській партії дісталися 262 місця (+30). Змінилася електоральна підтримка і у "парламентських меншовиків": Шотландська національна партія займе 35 місць у парламенті (-21), Ліберально-демократична — 12 (+4), Демократичні юніоністи — 10 (+2), ірландські націоналісти з Шинн Фейн —7 (+3), валлійські націоналісти з Плайд Камрі — 4 (+1), Зелена партія Англії та Уельсу — 1.

 / BBC

Щодо лідерів позачергових виборів, то консерватори однозначно стали переможцями виборчих перегонів, однак вони не стануть власниками парламентської більшості. Як попередній результат, Великобританія свій 57-й парламент отримає у підвішеному стані. Він характеризуватиметься необхідністю партіям домовлятись і шукати консенсус у дискусійних питання, особливо щодо Brexit, антитерористичного законодавства та соціальної політики, котрі стали топ-темами для прем'єра Мей. Однак це не всі висновки, які можна констатувати на основі підрахунку голосів.

Чому консерватори втратили парламентську більшість і що буде далі?

Лейбористи примножили електоральні симпатії

Консерватори, не будемо лукавити, очікували своєї безумовної перемоги. Навіть за передвиборчими опитуванням, консерватори випереджали свої найбільших конкурентів лейбористів на цілих 20%. Відрив наближався до рекордного і Мей пророкували тверду парламентську більшість на рівні тої, яку змогла здобути "залізна леді" Маргарет Тетчер на виборах 1983 року. Тоді консерватори отримали перевагу в парламенті на понад 100 місць. Але, як бачимо з результатів позачергових виборів, не так сталося як гадалося. Хоча, дійсно, за квітень-травень рейтинг Терези Мей та її партії почав падати з ряду обставин.

Перша, це зростання скепсису щодо можливості уряду гарантувати безпеку громадянам після кількох терористичних актів в Британії навесні 2017 року. Друга, це провальна "соціальна ініціатива" уряду. Зміст цієї ініціативи: щоб люди, які потребують медичного піклування вдома і при цьому мають майно та заощадження більше як на 100 тис. фунтів, самі сплачували за догляд. Критики вказували, що така ініціатива ставить у нерівні умови хворих, котрі лікуються в лікарні, порівняно з прикутими до ліжка або змушеними лікуватися вдома, а також, що людям доведеться продати власні будинки, щоб розрахуватися за піклування. І навіть коли через кілька днів Мей довелося виправдовуватись, наполягаючи, що буде встановлено чіткий ліміт на суму сплачених коштів, чимало оглядачів розцінили цю "ініціативу" як різку зміну в передвиборчій програмі.

Пародія на Терезу Мей

Що буде далі? Питання досить неоднозначне. По-перше, навіть якщо Мей і консерватори втратять більшість, навряд чи вона піде з посади лідера партії консерваторів. По-друге, варто очікувати, що для парламентських лобістів виходу Британії з ЄС починаються "буремні дні", адже у консерваторів та лейбористів відмінні підходи до специфіки і динаміки виходу країни з ЄС та наповнення угоди між цим політичним блоком і Великобританією. По-третє, парламентаріям доведеться унормувати (з огляду на останні виклики для безпеки громадян) антитерористичне законодавство та їхнє практичне впровадження. По-четверте, кожне проурядове рішення не буде на 100% відображати інтереси партії консерваторів і особисто Терези Мей, вони будуть змушені йти на часті тимчасові союзи для просування рішень як щодо гарантування безпеки громадян, так і соціальною політики і, звісно, Brexit.

Для консерваторів результати виборів і вибір моделей майбутньої політичної поведінки стануть дуже цікавим тестом на політичну профпридатність, адже якщо Тереза Мей запропонує спільний консенсус із партіями меншості, давши їм нехай і крихти від владного пирога, вона може продовжити і далі впроваджувати жорстку внутрішню та зовнішню політику.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред

Реклама

Последние новости

Реклама
Реклама
Реклама
^
Мы используем cookies
Принять