Константин Машовец: цели Кремля не изменились — полный контроль над Украиной

Логики в "пережевывании жеваного" нет, но "минским процессом" Украина выигрывает время и повышает стоимость агрессии для Кремля.

Константин Машовец
Константин Машовец Главред
На сайте "Главред" состоялся чат с координатором группы "Информационное сопротивление", военным журналистом  Константином Машовцом. Общаясь с читателями, он рассказал, готова ли Россия договариваться по "украинскому вопросу", чем выгоден Украине "Минский процесс", какие угрозы возникают в связи с размещением у наших границ трех российских мотострелковых дивизий, зачем боевики берут в плен гражданское население, каких пределов достигла сегодня степень милитаризации Крыма, а также вернутся ли и когда оккупированные территории в состав Украины. Кроме того, Машовец рассказал о своей книге, посвященной событиям на Донбассе, которая совсем недавно была представлена читателю, — "Диалоги с нулей".

Представляем стенограмму чата с Константином Машовцом.

Paulinka:  Правда ли, что для военного журналиста существует множество табу — того не расскажи, это опасно раскрывать, это нельзя показывать и т.д.? И какую картинку мы тогда на самом деле видим с экранов ТВ, если ее подают в настолько "урезанном" виде? Насколько она соответствует действительности?

Константин Машовец:  Да, конечно, для военного журналиста есть ограничения. В первую очередь, они связаны с необходимостью соблюдения режима секретности, определяемого военной и государственной тайной. Военный журналист в силу того, что бывает в тех местах, где может получить информацию закрытого характера, обязан, согласно законам, соблюдать режим секретности. Иначе он может навредить уровню обороноспособности государства, в частности, нанести вред Вооруженным силам страны. Однако это не значит, что это дает право властям, в том числе военным, на цензуру и политические или идеологические ограничения.

Многие военные журналисты имеют значительный уровень самоцензуры. Человек, который пишет и снимает о военной сфере, рано или поздно приходит к осознанию того, что можно показать, чтобы не навредить. Хотя в этой сфере есть и проблемы. Ряд отечественных журналистов превыше этих соображений ставят соображения примата "свободной прессы" над любыми соображениями секретности, определяемыми военной и государственной тайной их же государством.

Константин Машовец
Константин Машовец Главред

journ_:  Як ви вважаєте, хто виграє в "інформаційній війні" зараз — Україна чи Росія? Особливо — у війні за уми мешканців Донбасу та Криму...

Константин Машовец:  Важко сказати про сучасний стан, але на самісінькому початку конфлікту Україна програвала. Ані ресурсно, ані за якістю та інтенсивністю ми не могли тягатися з відповідними інструментами агресора. В інформаційному сенсі він просто розчавлював Україну. Сьогодні становище починає дещо виправлятися, і багато в чому завдяки ініціативі далеко не державних інституцій. Думаю, ми ще не досягли в цьому сенсі того рівня, щоб перемагати агресора, хоча вже й здатні давати йому в інформаційній сфері адекватну відсіч. В тому числі за ключовими напрямами.

Smilik:  Ваш улюблений, найбільш неймовірний і безглуздий фейк про війну на Донбасі?

Константин Машовец:  Это, конечно, наемники НАТО на Донбассе, польские негры и прочие "темы", связанные с участием в боях на Донбассе каких-то воинских контингентов стран НАТО, в том числе ЧВК. Ну, и первое заслуженное место — конечно, история с танком "Черная пантера" и фантастическими украинскими минометами, гранатометами, которые стреляют на невероятные дальности. О чем нам поведал один из "ополченцев" в YouTube, якобы раненный в боях с этими последними изысками западного военно-промышленного комплекса.

Smilik:  Що ви думаєте про ідею "мислителів" з "ЛНРії" називати мешканців Донбасу "донбаситами"?

Константин Машовец:  Мені складно коментувати нісенітниці, які народжуються у хворій уяві так званих "науковців", а слідом за ними — ватажків окупаційних режимів на Донбасі. Зі справді наукової зору, зміст цієї маячні можливо розглядати лише як симптом або діагноз людини з хворою свідомістю.

Olga__:  "Диалоги с нулей" — полностью документальная книга? Или в ней есть доля выдуманного?

Константин Машовец:  Она является плодом моей творческой фантазии более, чем на 80%. Она фактически выдумана мной, хотя кое-что я подсмотрел и подслушал в зоне АТО.

Константин Машовец
Константин Машовец Главред

Olga__:  В вашей книге "Диалоги с нулей" вы описываете вполне реальных людей и невымышленные ситуации. Все ли охотно становились действующими лицами? Или были такие, кто оказывался против остаться на странице книг?

Константин Машовец:  Повторюсь, в большинстве — это плод моей творческой фантазии. Реальны там только образы героев, которые представляют собой некий "микс" людей, с которыми я познакомился на фронте, в зоне АТО. Это просто образы. Я особо не спрашивал, потому что образы героев созданы из разных качеств разных людей.

Simka:  А продолжение "Диалогов..." будет?

Константин Машовец:  Будет. Это будет полноценный сборник рассказов (планируется 10-12 рассказов, пять из которых уже есть). Вот только появление их на бумаге будет связано напрямую с тем, найду я финансовый ресурс для этого или нет, и насколько успешно будет реализовываться первый сборник.

Simka:  Планируете ли вы промо-тур с вашей книгой? Если да, то по каким городам?

Константин Машовец:  Да, он уже идет. Недавно мы представили нашу книгу в Киеве, Львове, Тернополе. Через пару дней выезжаю в Харьков, Полтаву, Днепр. Скорее всего, тур завершится презентацией книги в Одессе. Если получится, специально проведем презентацию на Донбассе, в зоне АТО.

Simka:  Как издатель отнесся к немалому количеству нецензурной лексики в диалогах? Или из песни слов не выкинешь?

Константин Машовец:  Издатель отнесся нейтрально. По крайней мере, вслух недовольство не высказывал.

Simka:  Какие первые отзывы о "Диалогах с нулей"? Судя по ФБ, вокруг выхода вашей книги небывалый ажиотаж и масса желающих ее приобрести — первого тиража еще хватает? Как вы считаете, почему такой спрос на именно на такой рассказ о нынешней войне, на живые диалоги и на "голую правду"?

Константин Машовец:  Негативных отзывов я еще не слышал. Может, потому что в основном книгу приобретают мои подписчики из Фейсбука и друзья. Первого тиража вполне хватает, он составил около 6 тысяч экземпляров.

Спрос такой, наверное, потому что я старался в "Диалогах" быть максимально близким к действительности. Судя по отзывам участников АТО, они узнают себя и события, которые с ними происходили на фронте, в этом сборнике. Это меня не может не радовать, как автора, так как более 80% рассказов — это плод моей фантазии.

Константин Машовец
Константин Машовец Главред

Kleo:  Если взглянуть на результаты последнего телефонного разговора лидеров "нормандской четверки", то очевидно, что стороны топчутся на месте и каждая остается при своем уже три года... Вопрос: а есть ли смысл в этих переговорах, если уж который год все, как в басне про лебедя, рака и щуку — каждый тянет в свою сторону?

Константин Машовец:  Действительно, логики и целесообразности в "пережевывании жеваного" нет. Однако мы должны понимать, что существует немало факторов, которые так или иначе приводят противоборствующие стороны за стол переговоров, даже если они бесцельны. С точки зрения Украины, на мой взгляд, выигрыш времени для укрепления обороноспособности, проведения системных реформ и изменений в стране, решения ряда других вопросов, безусловно, является позитивным фактором. Тем более, что таким образом мы с каждым днем объективно повышаем стоимость агрессии для Кремля, учитывая усиливающиеся санкции против него со стороны международного сообщества.

Можно как угодно лавировать на переговорах в каких угодно форматах, но надо помнить две вещи. Во-первых, образно говоря, пока враждующие стороны сидят за столом переговоров, пушки сравнительно молчат. И, во-вторых, в конечном итоге упорство Кремля приведет его к пограничному состоянию, когда стоимость "вставания с колен" станет для него неподъемной. Так что это, как вы выразились, "топтание на месте" выгодно Украине.

А с точки зрения агрессора, участие в переговорах и разных форматах — это способ сдерживания санкционного давления, демонстрация международной публике желания якобы разрешить конфликт мирным путем.

Sidor:  У нас часто строят прогнозы относительно того, когда Крым вернется в состав Украины, когда Путин уйдет с Донбасса и т.д. А как вы считаете, изменились ли цели Кремля с начала войны аж настолько, чтобы начать включать заднюю? Вы допускаете, что Москва добровольно оставит украинские территории в покое?

Константин Машовец:  Пока нет. Ни цели, ни задачи Кремля касаемо Украины пока не изменились. Ни на стратегическом (военно-политическом) уровне, ни на оперативно-тактическом и тактическом. Все те же агрессивные захватнические судороги и потуги. Методы и формы могут меняться, в стратегии могут вноситься определенные коррективы, однако цели и задачи остаются прежними — контроль над Украиной в полном объеме или, если хотите, сохранение современной формы протектората над территорией нашей страны.

Посему обольщаться не стоит. Нам предстоит долгая и упорная борьба за свое существование. И победа в ней будет не завтра, и даже, возможно, не послезавтра. Единственное, что может заставить агрессивный Кремль "включить заднюю", — это угроза собственному существованию или запредельная для него стоимость продолжения агрессии. В этом отношении стратегия, которую выбрало международное сообщество по отношению к обузданию нынешнего уголовно-чекистского режима Кремля мне кажется вполне разумной.

Константин Машовец
Константин Машовец Главред

Sidor:  На ваш взгляд, изменилось ли что-то в позиции Запада, в частности, США в вопросе предоставления или не предоставления Украине летального оружия? Насколько вероятно сегодня, что оружие такие дадут Украине?

Константин Машовец:  Конечно, изменилось. Этого и следовало ожидать в конечном итоге. Просто процесс противодействия неадекватному стремлению ряда кремлевских деятелей перекроить на свой лад установившийся мировой порядок и попранию общепринятых правил международного права вступил в свою следующую фазу, которая предусматривает в той или иной мере резкое наращивание обороноспособности жертв агрессии. В этом отношении особо показательно согласие между двумя ведущими политическими силами США — республиканцами и демократами — в обоих палатах парламента этой страны как по вопросу ужесточения санкций, так и необходимости усиления военной помощи нашей стране. Вы же понимаете, если такие шаги сделают США (имею в виду включение Украине своеобразного ленд-лиза), то за США последуют и другие страны, которые мы обобщенно называем Западом. Пути назад в этом отношении не будет. Если они начнут давать нам оружие, то это будет значить, что они рассматривают Украину как часть западного мира. Иначе оружие нам не дадут под любым предлогом.

Вот почему к этому так болезненно относятся в России, а не из-за боязни резкого повышения обороноспособности нашей страны. По сути, поставки летального вооружения с Запада в Украину будут означать окончание процесса первичной интеграции нашей страны в цивилизованный мир.

polit_ua:  Що, по-вашому, стримує Росію від використання у війні з Україною авіації?

Константин Машовец:  Можливість отримати у відповідь руйнування власного фондового ринку.

Mitia:  Советник главы СБУ Юрий Тандит сообщил об увеличении количества заложников, которых удерживают боевики — до 137. Он говорит, что задерживают гражданских, незаконно, по сути, без оснований. Располагаете ли вы такой информацией? Если это в самом деле так, то для чего боевикам задерживать под надуманными поводами гражданских?

Константин Машовец:  Да, это действительно так. Часть заложников, которые удерживаются представителями оккупационных формирований, была задержана не в бою, а путем ареста и лишения свободы передвижения под предлогом нелояльности к нынешнему оккупационному режиму. Проще говоря, любого человека, проживающего на оккупированной территории, заподозренного не просто в сотрудничестве с СБУ или ВСУ и вообще, с нынешними украинскими властями, а даже просто проукраинских взглядов, оккупанты могут задержать и держать "на подвале", ограничив их свободу передвижения. Зачем? По многим причинам — от банального желания отжать движимое и недвижимое имущество до наращивания "веса" на переговорах в Минске. Причин много, вот только судьба наших граждан, попавших в руки боевиков, тяжела и незавидна. Рано или поздно люди, которые этим занимались (захватом и удержанием заложников), в том числе с проведением неких "судебных процессов" и "объявлением приговоров", неотвратимо понесут ответственность и, соответственно, наказание, так как это, очевидно, является тяжким противозаконным деянием. В этом отношении стоило бы задуматься людям, которые задерживают, арестовывают, удерживают и даже судят или выносят приговоры невиновным заложникам. Найдем и накажем каждого: и того, кто охранял "подвал", и того, кто "судил именем ДНР/ЛНР". Вы всенепременно понесете ответственность.

Rika:  На вашу думку, ситуація на Донбасі так і законсервується в замороженому вигляді на роки, чи є хоча б слабка надія, що ситуація розв'яжеться швидше й остаточно?

Константин Машовец:  У принципі, я вже відповідав вище. Боротьба буде досить тривалою і запеклою. Але так чи інакше окуповані чи анексовані території повернуться до складу України. Мені важко зараз визначити якісь конкретні строки. Але це явно не рік і не два. Принаймні до президентських виборів "за порєбриком" ситуація розв'язуватися не буде. Чомусь мені так здається.

Константин Машовец
Константин Машовец Главред

Rika:  Пане Костянтине, ви, напевно, як ніхто інший, часто буваєте на передовій. Розкажіть, як змінюються настрої у наших військових, сприйняття подій, дій влади тощо?

Константин Машовец:  До 2016 року включно я бував на передовій, і досить часто. Однак протягом цього року я там не буваю з певних причин. Тому мені досить важко судити про останні зміни настроїв серед особового складу частин і підрозділів ЗСУ, які беруть участь в АТО. Що бачив і чув сам, те виклав у "Діалогах з нулів". Стосовно оцінки дій влади, її кроків і навіть слів, то, безумовно, її можна назвати неоднозначною. Швидкі зміни в країні, зокрема, у війську, переважною кількістю бійців на передовій оцінюються виключно суб'єктивно з висоти їхнього становища в даний момент, з точки зору перебування в лавах війська. Звісно, позитиву в оцінці нинішньої влади небагато, як і морально-психологічний стан людей на фронті особливо сприятливим для влади не назвеш. Військовики, як і переважна більшість наших громадян, не можуть примиритися з тим, що ані у владі, ані в державному апараті країни, ані в економіці, ані загалом у процесі соціально-економічного розвитку країни особливих зрушень і змін не відбувається. Ті ж самі обличчя, ті ж самі "схеми", структури і навіть та сама продажність і корупційність чиновницько-бюрократичного апарату та судово-правової системи країни, які покликані не тільки виконувати функції держави та захищати закон і порядок у країні, а й стимулювати всебічний розвиток країни. Замість цього країну потрясають скандали, пов'язані з корупцією, "війною" між гілками влади, розбірками між олігархами та іншими "приємними речами". Український військовослужбовець — такий самий громадянин країни, як і решта його співгромадян. Що він повинен думати з цього приводу? Звісно, думки у нього з цього приводу невеселі. Однак запевняю, переважна більшість наших воїнів на передовій та й загалом у війську воюють і служать не з якихось матеріальних або фінансових міркувань (хоча, звісно, й не без цього), а через те, що мають почуття патріотизму і мають надії на краще майбутнє. Інакше вони просто б не воювали і не служили, тобто не захищали цю країну. Повірте, наші вояки захищають не Порошенка, Авакова або Турчинова — вони захищають Україну. Саме так думає переважна більшість наших військовослужбовців.

y-grek:  Як думаєте, чи зміниться щось від призначення Курта Волкера, від його участі в тому чи іншому вигляді в переговорному процесі?

Константин Машовец:  Звісно, зміниться. Гучність "зубовного скрежету" у Кремлі різко зросте. Звісно, спеціальний представник держдепу США по Україні Курт Волкер цілком може посприяти прийняттю тих чи інших рішень Білого дому на користь України, особливо після його крайнього відвідування зони АТО. Але треба враховувати, що не він сам особисто або одноосібно приймає рішення у Вашингтоні щодо нашої країни.

y-grek:  На ваш погляд, чи готова взагалі Росія домовлятися по українському питанню? В обмін на що вона може залишити в спокої Україну та повернути анексовані території?

Константин Машовец:  Знову ж таки, як я відповідав вище, домовлятися на рахунок України (я маю на увазі з урахуванням позиції самої України) нинішній кремлівський режим поки не готовий. Але цілком можливо може стати готовим — якщо відчує реальну загрозу своєму існуванню, або вартість продовження агресії для Кремля стане непідйомною в усіх відношеннях.

y-grek:  Які перспективи на сьогодні має "мінський процес", які завдання він ще здатен вирішувати? Чи не вичерпав себе "Мінськ"?

Константин Машовец:  Звісно, у тому сенсі, в якому він задумувався — як засіб повернення української юрисдикції над окупованими територіями, він не працює, він вичерпав себе. Але, з об'єктивної точки зору, поки що він для нас вигідний, адже дозволяє вирішувати певні коротко- і середньострокові завдання. В першу чергу — в плані зміцнення обороноздатності, а також підвищення рівня боєготовності вітчизняного війська.

Константин Машовец
Константин Машовец Главред

Booklia:  Как вы считаете, нужно ли вводить визовый режим с Россией? И что это даст на нынешнем этапе?

Константин Машовец:  Нужно. Я — за визовый режим. Более того, я — за максимальный разрыв любых связей с этой страной и строительство полноценных, а не только пограничных, укреплений по периметру границы с ней. Введение визового режима с РФ, по крайней мере, будет способствовать более эффективному контролю в плане безопасности нашей страны над въезжающими гражданами РФ, которые в подавляющем большинстве не испытывают теплых чувств к Украине и нашему народу. Я бы вообще запретил въезд гражданам РФ и разорвал дипломатические отношения с этой страной, не говоря уж об экономических отношениях.

Philipp:  Несколько дней назад Муженко заявил, что Россия стянула к границе с Украиной три мотострелковые дивизии, предназначенные для ведения наступательных операций. На ваш взгляд, с чем связаны такие действия России, к чему она готовится? И на какие операции реально способна такая группировка войск? И почему они сосредоточены именно по этим трем направлениям — Валуйки, Смоленск, Новочеркасск?

Константин Машовец:  Развертывание трех мотострелковых дивизий (3-я, 144-я и 150-я) пока вовсе не означает подготовку к широкомасштабному наступлению. Да, эти дивизии быстро наполняются солдатами и вооружением, весьма интенсивно строится необходимая инфраструктура для стационарного размещения (казармы, парки для техники, столовые, полигоны, учебные центры, мастерские и т.д.).

Но меня бы больше беспокоило, если бы эти дивизии сосредотачивались и развертывались скрытно, пытаясь добиться оперативной внезапности. Это явно свидетельствовало бы о том, что они не собираются задерживаться на месте сосредоточения.

А так, Россия, по сути, открыто развертывает первый эшелон на стратегических западном и юго-западном направлениях. Почему они смещены к юго-западу — понятно: на сегодня Беларусь и ее армия выполняют роль первого эшелона, а Украина из-за ее стратегического выбора в сфере безопасности перестала быть таковым.

Отмечу еще несколько особенностей развертывания сил и средств у наших границ. Кроме этих трех дивизий, нужно учитывать ряд отдельных мотострелковых и танковых бригад, также развернутых вблизи нашей границы, группировку российских войск в аннексированном Крыму (эти войска могут выполнять и наступательные, и оборонительные задачи). Вполне возможно, показательное оборудование полигонов и строительство боксов для военной техники и вооружения — это такая себе стратегическая дезинформация. Но пока ИС не наблюдает достаточного количества разведпризнаков, которые бы свидетельствовали о подготовке к полномасштабному вторжению.

Viktor:  Какие риски и для кого, прежде всего, создает милитаризованный Крым? И как вы оцениваете степень милитаризации полуострова на данный момент?

Константин Машовец:  На данный момент в Крыму развернута разновидовая и разнородная группировка российских войск и военно-морского флота, которые способны решать и наступательные, и оборонительные задачи. Постепенно агрессор наращивает в составе крымской группировки именно ударную составляющую. Имею в виду переброску на Крымский полуостров ударной авиации — бомбардировщиков и штурмовиков, как в компоненте ВКС, так и ВМФ. Также идет усиление данной составляющей в наземном компоненте, то есть развертывание дополнительных танковых подразделений и частей. А, кроме того есть планы по значительному оперативному усилению группировки в Крыму в случае "необходимости". Речь идет об интенсивной реконструкции объекта "Феодосия-13", отработке переброски самолетов дальней авиации ВКС России, введение в состав ЧФ надводных кораблей и подводных лодок, вооруженных крылатыми ракетами типа "Калибр", и ряде других мероприятий. Степень милитаризации полуострова растет постоянно и довольно интенсивными темпами.

Константин Машовец
Константин Машовец Главред

polit_ua:  Наскільки взагалі сьогодні потрібно і вигідно Кремлю та бойовикам розпочинати якісь більш активні бойові дії або наступальні операції?

Константин Машовец:  Передусім я би взагалі не казав про наступальні операції стосовно бойовиків — вони просто не здатні їх проводити. Ескалацію і активізацію — так. Навіщо? Це одна з форм "розхитування" України. Внаслідок активізації бойових дій збільшується кількість втрат — і людських, і матеріальних. Використовуючи своїх агентів впливу всередині України, в тому числі у політичній сфері, Кремль використовує ці втрати як засіб звинувачення нинішньої влади у "неправильності обраного шляху чи стратегії", що дає йому формальні підстави вимагати зміни влади. Це такий собі симбіоз агресора (Кремля) і його адептів всередині Україні. Кремль стріляє і вбиває, а проросійські сили, які будь-що, попри агресію та анексію української території, бажають йому "посміхнутися", використовують це у власних політичних цілях.

polit_ua:  Чи може, по-вашому, Київ покладатися на Мінськ і бути впевненим, що Лукашенко не допустить розвитку сценарію, якщо Путін вирішить наступати на Україну з білоруської території?

Константин Машовец:  Ні, не можна довіряти пану Лукашенку, попри його обіцянки і запевняння. З однієї простої причини — Білорусь тотально залежна від РФ як у військовому, так і в соціально-економічному, фінансовому та іншому сенсі. По суті, Росія скупила Білорусь, тому, об'єктивно кажучи, попри жодні запевняння пана Лукашенка, на цьому напрямку нам слід зберігати пильність.

polit_ua:  Які найбільші ризики створюють для України навчання "Захід-2017"? Наскільки ймовірно, що прикриваючись навчаннями, РФ вдасться до якихось агресивних дій чи наступу на Україну?

Константин Машовец:  Звісно, навчання є досить ефективним засобом маскування і приховування процесу підготовки до напад. І, звісно, пан Путін може все це зробити в Білорусі. Для цього нема жодних перепон. Але в стратегічному, військово-політичному плані підготовка вторгнення в Україну з білоруського напрямку має сенс тільки в тому разі, якщо пан Путін готує повномасштабний наступ на Україну з наступною її окупацією. А це — малоймовірно.

Wrangler:  Что изменится, если сменить формат и название "АТО"? Насколько, по-вашему, это целесообразно делать?

Константин Машовец:  Вполне целесообразно. В первую очередь, с юридически-правовой точки зрения. Это приведение реальной действительности, которую мы можем наблюдать, к формально-правовым требованиям законов Украины. Иначе страна просто погрязнет в правовых коллизиях, связанных с этим вооруженным конфликтом.

Константин Машовец
Константин Машовец Главред

Ingeborga:  Украина движется к заморозке конфликта на Донбассе или к его завершению? Если, конечно, хоть куда-то движется...

Константин Машовец:  Мне сложно ответить на ваш вопрос, потому что я не понимаю, что вы вкладываете в термины "заморозка конфликта" или его "завершение". Если просто имеется в виду остановка боевых действий, то это одно дело. Если формальное урегулирование — другое. Если восстановление украинской юрисдикции над оккупированными территориями — третье. Если вы рассматриваете заморозку конфликта как сохранение существующей сейчас ситуации, то я бы так не рассматривал. Да, динамика развития конфликта упала, однако это не значит, что устранены противоречия или очевидна победа одной из сторон. Конфликт развивается, но медленно и неспешно. Но уже четко определилась тенденция к поражению одной из сторон и победе противоположной стороны. Если нынешняя динамика будет сохраняться, то в итоге Украина восстановит свою юрисдикцию над оккупированными территориями.

Pavlo:  За вашою інформацією, наскільки сьогодні злагоджено і узгоджено діють ЛНР і ДНР, чи по всіх питаннях у їхніх ватажків спільні позиції? Чи можливі міжусобні розбірки між цими двома "республіками"?

Константин Машовец:  По суті, ДНР і ЛНР — це дві конкуруючі банди, між ними навіть існує митниця, кордон. Вони дуже чутливо ставляться до володіння власністю. Між ними багато протиріч. Але дуже сумніваюся, що повноцінні міжусобні розбірки можливі між ними, бо у них один господар, і за необхідності він здатен "цикнути" на обох ватажків і навіть їх змінити.

Pavlo:  Як слід сприймати заяву Захарченка про створення "Малоросії"? Навіщо взагалі це було сказано, і чи будуть ці слова супроводжуватися якимись конкретними відповідними діями?

Константин Машовец:  Ні, вони не будуть супроводжуватися якимись діями. Бо ідея "Малоросії" — це "отсебятина" певної частини окупаційної адміністрації. Причому ця ідея була явно сприйнята негативно у Кремлі, навіть попри те, що вона походила від оточення найближчого путінського радника — пана Суркова. Це й не дивно, бо ця маячня жодним чином не вкладається в жодні формати, навіть у той, що раніше придумали в Кремлі.

Константин Машовец
Константин Машовец Главред

Ігор Тимофєєв:  Журналист Юрий Бутусов заявил, что в июле 2014-го он предложил Порошенко сосредоточить все резервы ВСУ для окружения и прямой атаки на Донецк. Как вы думаете, были тогда у сил АТО шансы взять миллионный город и удержать Донбасс?

Константин Машовец:  Нет, не было. Окружить — да, удушить — тоже да. Но штурмовать в лобовую — нет. Если бы в свое время украинским войскам удалось удержать линию Дебальцево — Красный Луч, никаких шансов на существование у этих квазигосударственных образований не было бы. Летом 2014 года ВСУ были близки к этому. Если бы не августовское вторжение российских войск.

Wrangler:  Г-н Машовец, каков ваш прогноз: обойдется ли в этом году без обострений на фронте на День независимости? Или противник традиционно "поздравит", если не масштабными операциями и "котлами", то более активными обстрелами?

Константин Машовец:  С "котлами" у них уже давно проблемы. А что касается активизации обстрелов — возможно. Особенно учитывая предрасположенность г-на Путина к символизму.

journ_:  Наскільки вдається Росії нав'язувати світовій спільноті своє бачення подій на сході України та в Криму — мовляв, "Крим — російський", "на Донбасі — громадянська війна" тощо?

Константин Машовец:  Про це можна судити з кількості й потужності політичних сил у різних країнах світу, які виступають на підтримку пана Путіна. Особливо це стосується Європи, США, Азії, Південної та Латинської Америки. Пан Путін у цьому сенсі використовує два основні важелі — потужний інформаційно-пропагандистський ресурс, бюджет якого становить більш як 3 мільярди доларів на рік, і прямий підкуп політичних діячів та політичних сил в інших країнах світу. Цими шляхами пан Путін намагається створити певну "об'єктивну аргументацію" своїм діям на зовнішній арені, в тому числі агресивним діям у Криму і на Донбасі.

Xxxyyyzzz:  Запитання про військову кваліфікацію наших полковників. Зрозуміло, що капітани за три роки вже з'явилися, а генерали — ще ні. Також ліфти на нижніх рівнях якось працюють, а вгорі — все під контролем (політичним, а не професійним). Як іде цей процес на середньому рівні?

Константин Машовец:  Ви, мабуть, маєте на увазі процес "зміни поколінь" у середній і старшій офіцерських ланках наших Збройних Сил. Так, такий процес триває, і досить динамічно. Зміна поколінь відбувається, зважаючи на той факт, що зараз ЗСУ знаходяться не тільки в процесі відбиття зовнішньої агресії, а й у процесі реформування, зокрема, побудови командної "піраміди". Повторюся, процес зміни поколінь у середній і вищій ланці офіцерів ЗСУ відбувається досить динамічно.

Я зараз не готовий навести конкретні цифри, які б характеризували цей процес. Про це краще дізнатися у відповідних кадрових органах Міноборони і ЗСУ. Але суто з суб'єктивної точки зору, моєї власної, все відбувається достатньо інтенсивно.

Константин Машовец
Константин Машовец Главред

Andrew Yashchuk:  Америка з Європою бояться розпаду ядерної держави. Ну, так і СРСР розвалився, і нічого! Потрібно спочатку зробити так, щоб жодна ядерна ракета не пролетіла далі території РФ. НАТО має з цим завданням упоратися. А вже після убезпечення від такої ядерної загрози ставити питання руба: або розвалюємо РФ, або повернення окупованих територій України, Грузії, Молдови тощо. Досить "гратися у війну". Засобів, щоб повністю ізолювати Москву достатньо. А економіка — так і без російського газу можна повністю обійтися, його вдосталь в інших країнах.

Константин Машовец:  Не зрозумів, у чому полягає ваше запитання. Якщо це є вашим побажанням, то я певним чином із ним згодний у частині, яка стосується більш рішучих кроків щодо "втихомирення" агресора.

Andrew Yashchuk:  Крим військовим шляхом поки що не повернути. То варто зробити його дуже дорогим для Москви? Не тільки в грошовому плані, а й політично та іміджево. Щоб не політики, а простий росіянин відчув, як йому все важче і важче зі своєї кишені утримувати півострів. Якщо наші збитки становлять трильйон гривень, то де позови на таку суму в міжнародних судах?

Константин Машовец:  Я не є представником Міністерства юстиції України та інших відповідних державних органів та інституцій, які уповноважені або зобов'язані, згідно зі своїм призначенням, займатися цим питанням. Але маю впевненість, що відповідна робота щодо подання позовів проти країни-агресора стосовно анексії Криму ведеться.

Andrew Yashchuk:  Я розумію, що можливі теракти, якщо ми розгорнемо потужний партизанський та диверсійний рух на Донбасі та в Криму. Але, можливо, краще "замкнути на замок" російсько-український кордон, аніж щодня мати, як мінімум, одного загиблого в АТО? Нехай СБУ (чи хто там) думає, як убезпечитися від терактів. Тобто я — за повернення територій військовим шляхом, але "гібридно": два кроки вперед, один назад, закріпилися десь і вже не віддаємо — і так поступово наближатися до кордону. Відповідно потрібно активізуватися на всіх міжнародних напрямах: суди проти РФ, різні ноти протесту. І чим побільше задокументованих доказів, що сепаратисти воюють російською зброєю, що воює, власне, Росія, тим краще. Потрібно добре "потрусити" ООН, ОБСЄ, міжнародні суди, щоб вони по вуха були завантажені конфліктом та доказами того, що воює проти нас РФ.

Константин Машовец:  Що я можу сказати з цього приводу? Стратегію ведення війни, в тому числі "гібридної", визначає вище військово-політичне керівництво країни. Йому і карти в руки. Звісно, воно може вважати доцільним пояснювати свої кроки в цьому напрямі, а може вважати навпаки — недоцільним. Але я впевнений, що певні дії у перерахованих вами напрямах нинішнє керівництво держави робить. Можливо, ми просто не про все знаємо.

Константин Машовец
Константин Машовец Главред

Andrew Yashchuk:  Є така зброя, типу роботів. Можна воювати технікою, і тоді втрати живої сили зводяться до мінімуму. Чи зможе Україна налагодити таку техніку або отримати допомогу від союзників?

Константин Машовец:  Стосовно здатності вітчизняного оборонно-промислового комплексу налагодити розробку, впровадження та серійне виробництво роботизованої техніки військового призначення — думаю, це справа середньострокової перспективи. Існують певні технологічні, фінансові та кадрові проблеми і питання щодо цього напряму діяльності українського ОПК.

Щодо допомоги союзників у цій справі, то це, радше, військово-політичний чинник. Звісно, певні країни-союзники мають можливість допомогти Україні у цій сфері, але чи мають вони таке бажання? Причому щире та відповідальне. Це велике запитання. Одна річ — підтримувати Україну на словах, і зовсім інша — конкретними діями, в тому числі поставками військової техніки та озброєння або технологій подвійного призначення. Резонанс на світовій арені в такому разі зовсім інший. Власне, як і наслідки.

Ігор Тимофєєв:  Костянтине, ви кажете, що  "ні цілі, ні завдання Кремля стосовно України поки не змінилися. На нас чекає довга і вперта боротьба за своє існування. І перемога в ній буде не завтра, і навіть, можливо, не післязавтра". А перемога точно буде? За рахунок чого Україна може перемогти країну, яка має "ядерний дрючок"?

Константин Машовец:  Відповім запитанням на запитання — а за рахунок чого виживає Ізраїль? У його ворогів також є ядерна зброя. Відповідь напрошується сама.

Крім того, це зовсім не означає, що цього "дрючка" у Росії не заберуть, або що цей "дрючок" із певних причин не стане неефективним і його застосування більше нашкодить власнику "дрючка", аніж оточуючим.

Pangelina:  Як ви оцінюєте результати роботи Мінстеця? За всі три роки. Чи можна діяльність цього міністерства назвати успішною з огляду на війну на сході та того, чим вони вихваляються?

Константин Машовец:  Не візьмуся об'єктивно оцінювати роботу Мінстеця в повному сенсі. Лише одне зауваження: можливості, в першу чергу, фінансові та ресурсні, а також формально-правові у цієї "контори" були досить обмеженими, щоб очікувати від неї якихось значних позитивних результатів. Створення та існування цієї "контори" взагалі було безцільним і даремним витрачанням державних коштів. Координація та керівництво зусиллями державних органів влади в інформаційній сфері не потребувало створення цього "монстра". Все це можна було робити в рамках вже наявних інститутів завдяки більш ефективно продуманому кадровому і фінансово-ресурсному забезпеченню.

Константин Машовец
Константин Машовец Главред

Pangelina:  На вашу думку, чому в'їзд до України за біометрикою вирішили зробити лише с 1 січня 2018 року? Чому це не почали запроваджувати вже зараз на окремих пунктах пропуску, адже таке рішення дозволило б виявити слабкі місця?

Константин Машовец:  Не можу сказати чітко, якими міркуваннями керувалися люди, які приймали це рішення. Мабуть, якісь причини були. Я не є фахівцем у цій справі, прикордонний контроль — не моя спеціалізація.

Pangelina:  Нещодавно на Заході була публікація про снайперські гвинтівки, що керуються своєю операційною системою и вражають влучністю на великих відстанях. Таке нам до снаги?

Константин Машовец:  Нам все високотехнологічне обладнання військового призначення було б до снаги. Як використовувати — думаю, українські військові розібралися б.

Pangelina:  На вашу думку, чи виправдані публікації про наші нові розробки зброї? Адже у такому випадку та ж Росія вже знає, до чого їй готуватися.

Константин Машовец:  Певні норми і стандарти збереження державної військової таємниці повинні існувати. Але треба враховувати, що світ сьогодні дуже насичений інформаційно. Людство інтенсивно обмінюється думками і задумами, в тому числі й у технологічних сферах. Якби цього обміну не було, розробка нових технологій займала б більше часу. Українські конструкторські та технологічні центри є частиною глобального обміну інформацією технологічного характеру. Навіть заради прогресу або обізнаності про сучасні тенденції ми не можемо "варитися самі в собі".

Надежда Майная

Фото Вячеслава Ратынского 

ПО МАТЕРИАЛАМ:
Загрузка...