Юлія Чернінька: Письменник не може бути поза політикою, коли йдеться про те, бути чи не бути Україні

19 июня 2018, 09:40обновлено 3 августа 2018, 11:05
"Одне з перших оповідань було написано російською мовою. Мені тоді було 16 років — вважайте це дівочим експериментом", — зазначила письменниця.

Юлія Чернінька

На сайті "Главред" відбувся чат із українською письменницею Юлією Чернінькою, яка нещодавно презентувала пригодницьку книгу в стилі фентезі "Лицар Смарагдієвого ордену" — це перший роман Юлії в жанрі дитячої літератури. Досі письменниця працювала у співавторстві зі своєю сестрою Оленою Чернінькою, і разом вони випустили чотири романи та збірку поезії. Напевно, найрезонанснішною книгою Сестер Черніньких став роман "Хутір розбещених душ".

Спілкуючись із читачами, гостя "Главреду" розповіла, що надихнуло її на написання книги для дітей "Лицар Смарагдієвого ордену", хто став прототипом головного героя казки, чи хотіла б вона, аби її твори вивчалися у школі, чи збережеться у майбутньому письменницький тандем Сестер Черніньких, або ж Юлія та Олена тепер займатимуться "сольною" письменницькою кар'єрою, а також наскільки активно і успішно розвивається дитяча література в Україні. Хоча й розпочиналася розмова з нової книжки Юлії та дитячої літератури, політичних питань не вдалося уникнути. Тож письменниця розповіла, чому принципово пише українською мовою, і як так сталося, що один із її перших творів був російською мовою, які теми здатні об'єднати українців сходу та заходу, а також чи потрібно Україні боротися за Донбас і Крим.

Юлія Чернінька

volodymyr_K:Юліє, купив вашого "Лицаря" на Книжковому Арсеналі. Хочу вас привітати з прекрасним дебютом у дитячій літературі! Дуже гарно написано! Буде продовження?

Юлія Чернінька: Щиро дякую Вам! Надзвичайно приємно.

Так, продовження буде. Вже навіть написана друга книжка і знаходиться на стадії мого редагування.

Fiona:Ваша книжка "Лицар Смарагдієвого ордену" розрахована на дітей якого віку? Чи буде вона цікавою зовсім маленьким?

Юлія Чернінька: Книжка розрахована на дітей віком від 6 до 14 років.

Kalinka:Що спонукало і надихнуло вас спробувати себе в жанрі дитячої книжки? Як прийшли до створення "першої ластівки" в цьому напрямку?

Юлія Чернінька: Захотіла написати для свого сина чудову казку, яка би йому подобалася. У мене це вийшло. :)

Kalinka:Юліє, хто став прототипом головного персонажа книги "Лицар Смарагдієвого ордену"?

Юлія Чернінька: Мій синочок. Ярослав.

Юлія Чернінька

kolos.i_42:Після перегляду буктрейлеру книги "Лицар Смарагдієвого оредну" мимохідь ловив себе на думці, що чимось нагадує "Гаррі Поттера" Джоан Роулінг. З книгою ще не мав змоги ознайомитися. Це у буктрейлері проявилася схожість на історію "Гаррі Поттера", чи ви справді надихалися цією історію під час створення власної книги? Як реагуватимете, якщо з'являться закиди щодо нібито списаних із поттеріани мотивів?

Юлія Чернінька: Карколомні, чарівницькі пригоди хлопчика — це не лише "Гаррі Поттер". У світі є сотні тисяч книжок про боротьбу зі злом. Просто знають про них лише в країнах, де вони були надруковані.

До ймовірних порівнянь ставлюся спокійно. Навіть більше — позитивно.

Oleksandr:Ви не боїтеся, що ваш роман будуть порівнювати із "Гаррі Поттером"?

Юлія Чернінька: Ні. От я ж не порівнюю, бо не читала "Поттера".

Oleksandr:Чи плануєте ви продовжити написання серії книжок про лицаря Смарагдієвого ордену?

Юлія Чернінька: Так, планую саме серію книжок.

Terri:В чому для вас полягає основна відмінність у писанні для дорослих і для дітей? В чому складніше творити дитячу літературу?

Юлія Чернінька: Мені здається, що до написання дитячих книжок треба бути готовим. Я давно мріяла написати казку, але розуміла, що для цього мені треба мати свою дитину. З появою сина дитяча книжка написалася дуже легко.

Oleksandr:Чи плануєте продавати права на видання "Лицаря Смарагдієвого ордену" за кордон?

Юлія Чернінька: Звісно, якщо надійдуть пропозиції.

Oleksandr:Юліє, буктрейлер до "Лицаря Смарагдієвого ордену" дуже гарно зроблений. Я б сказав — по-кіношному. Чи плануєте Ви писати сценарій до фільму за своїм романом? Бо, здається, може вийти гарне кіно.

Юлія Чернінька: Так, я би хотіла, щоб ця книжка зацікавила кіношників. Подивимось, час покаже. :)

Олена Чернінька: Дочитала книгу. :) Отримала море задоволення. Наче на кілька днів повернулась у дитинство. Я перечитала багато дитячої літератури, але точно можу сказати щодо "Лицаря..." — жодного епігонства в ньому немає. Питання: як реагує на казку твій син, Ярослав? Чи читала ти вже йому? Адже не кожній дитині мама може подарувати справжню казку, написану у книжці. :)

Юлія Чернінька: Дякую. Він тримає її в руках, гортає, а потім сам починає вигадувати: "Одного разу...". :)

bratyk_vov4ik:Таке дуже загальне питання до вас, але цікава ваша думка. Як би ви оцінили на даний момент сучасну українську дитячу літературу, наскільки активно розвивається вона? Чи є на неї попит, або ж читачі, а точніше, напевно, їхні батьки надають перевагу книжкам зарубіжних письменників або перевіреним і давно відомим казкам? Чи задоволені ви попитом на вашу книгу?

Юлія Чернінька: Українська дитяча література дуже добре розвивається. Я це бачу, як звичайний споживач. Дуже часто купую своєму синочкові різні казки. Прекрасне оформлення та наповнення.

Попитом на "Лицаря..." задоволена.

Booklia:А яка в дитинстві у вас була улюблена книга, казковий персонаж? І чи є зараз у вас такі книжки, які ви часто перечитуєте?

Юлія Чернінька: У дитинстві обожнювала Карлсона, перечитувала безліч разів. Зараз не перечитую. Вистачає одного разу, адже читаю поволі, зі смаком.

Nina27:Юліє, чи хотіли б ви, аби ваші літературні твори вивчалися у школі на уроках української літератури? А також ваше бачення того, чому в наших школах часто дітям прищеплюють нелюбов до читання як такого?

Юлія Чернінька: Я хотіла б, щоб мої книжки читали. Не завжди те, що викладають в школі, читають. Скажу, що не все, що пропонувала школа, мені самій сподобалося.

Юлія Чернінька

Dinka:Юліє, чи є такі книжки, які перевернули ваш світ або змінили вас?

Юлія Чернінька: "Не відпускай мене" Кадзуо Ішігуро. Це надзвичайно пронизлива історія, після прочитання якої ще довго ходиш під враженням. Довго не відпускає. І хоч зазвичай я не захоплююся фантастикою чи антиутопією, але тут дуже багато людського, життєвого та болючого одкровення.

Dinka: Улюблений український письменник і чому?

Юлія Чернінька: Мені подобається Марія Матіос, її книги мають свій особливий та неповторний колорит. Читаю Сергія Жадана, сподобався останній роман "Інтернат". Дуже прийшлася до смаку книжка Любка Дереша "Спустошення".

Dinka:З чого почалася ваша письменницька робота, захоплення писанням?

Юлія Чернінька: З коротеньких оповідань. Взагалі, я з раннього дитинства щось писала, нотувала собі у записничок. Часом зачитувала сусідам, однокласникам. Найулюбленішим завданням в школі був твір на вільну тему. Він завжди виходив надто великим, тож доводилося скорочувати.

Dinka:Розкажіть, які у вас стосунки із колегами по літературному цеху?

Юлія Чернінька: У нас нормальні стосунки. Ми не заважаємо одне одному.

Lada:Юліє, а ви маєте якісь політичні амбіції? Нині це модно серед діячів культури, та й письменники час від часу пробують себе в цій сфері…

Юлія Чернінька: Ні, таких амбіцій не маю.

Юлія Чернінька

Stephania.S.:Раніше ви писали романи у співавторстві із сестрою... Поява вашого "сольного проекту" означає, що ваш "дует" розсипався? Чи ви й надалі продовжуватимете спільну творчість із сестрою? Чи можна очікувати, що з-під вашого "сольного" пера з'являться не лише дитячі твори, але й книжки для більш дорослої аудиторії?

Юлія Чернінька: Дует не розсипався. Просто наразі ми працюємо окремо. Мешкаємо у різних містах.

"Дорослий" роман у мене вже є. Але — на все свій час.

Tianna:Чи правда, що, коли ви з сестрою тільки-но починали писати, один із ваших перших творів був російською? Цікаво — чому?) Як так сталося, що "проби пера" двох львів'янок були російською? Для вас зараз принципово, якою мовою писати, чи ви не виключаєте експериментів із писанням російською?

Юлія Чернінька: У нас у родині батько спілкувався російською, мама — українською. Ми, діти — також українською. Вдома була дуже велика бібліотека. Я перечитувала усі ці книги по кілька разів, особливо захоплювалася історичними романами. В той далекий час більшість книжок також була російською мовою. Мабуть, тому оповідання було таким. Мені тоді було 16 років. Вважайте це дівочим експериментом.

Зараз принципово пишу українською, адже це мова, на якій я думаю.

Barbie:Найгучніший ваш із сестрою роман "Хутір розбещених душ" у одних викликав захоплення сміливістю і новим прочитанням релігії, у інших… скажімо так, прямо протилежні відчуття. Перше. Яким ви уявляли свого читача, створюючи такий роман? Якими якостями наділена ця людина? І який, як би вам хотілося, мав би бути результат читання цього тексту? Які думки, відчуття, викликані в читача, були вашою ціллю? Друге. Як реагували на "Хутір…" священики чи глибоко віруючі люди?

Юлія Чернінька: Мені не відомо, якою була реакція глибоко віруючих людей. І яким чином замірювати цю глибину? З одного боку, була реакція літературної тусівки. А з іншого — звичайних читачів, які досі підходять і дякують нам за книгу.

Юлія Чернінька

Terri:Чи існують для вас у літературній праці якісь табу? Бо, коли читаєш "Хутір розбещених душ", здається, що ні… :)

Юлія Чернінька: Звісно, що існують. Почитайте інші книжки.

Barbie:Як ви ставитеся до такого явища як гей-парад, який учора пройшов Києвом?

Юлія Чернінька: Кожен має право мати право.

Pilgrim: Навіщо були такі і стільки фізіологічних подробиць у "Хуторі розбещених душ"? Навіщо сцени насильства? Це — епатаж, спроба виділитися, зіграти на найпримітивніших інстинктах людей? І чи плануєте ви писати й надалі в такому стилі, чи ви його вже "переросли"?

Юлія Чернінька: Це — не епатаж і не спроба виділитися. Роман вийшов таким, яким вийшов. Можливо, дещо гіперболізовано. Але в житті, думаю, буває і гірше. :)

Lada:Чи багато автобіографічного у ваших творах? Є якісь персонажі, яких ви писали з себе?

Юлія Чернінька: Ні, автобіографічного немає.

Gallina:Юліє, яких принципів ви дотримуєтеся у вихованні дітей? В якому віці дасте їм почитати ваші з сестрою твори?:)

Юлія Чернінька: Вони прочитають їх тоді, коли підростуть. І якщо їм це буде цікаво.

Oleksandr:Що для вас як для письменниці є мірилом успіху? Тиражі книжок? Гонорар? Чи увага і відгук ваших читачів?

Юлія Чернінька: Увага та відгуки читачів. Для мене немає нічого ціннішого, ніж позитивний відгук читача.

Юлія Чернінька

ma_tilda:Юліє, над чим працюєте зараз? І ще цікаво, хто ви за фахом і чи працюєте за спеціальністю?

Юлія Чернінька: На даний момент я працюю над продовженням "Лицаря Смарагдієвого ордену". У моїх планах вже є три книжки.

У мене дві вищі освіти: музична та журналістська. Працюю, як журналіст.

Rika:Чи можна прожити в Україні, заробляючи виключно письменницькою працею, а тим більше — писанням для дітей? Письменництво — це ваш основний заробіток, чи ви працюєте й в інших сферах?

Юлія Чернінька: Мрію, що колись письменництво буде моїм основним заробітком. Маю на увазі не лише написання книжок, але й кіносценарії, мультики тощо. Зараз працюю ще і журналістом.

Oleksandr:Чи може письменник бути нині поза політикою і тим, що відбувається в країні?

Юлія Чернінька: Не може письменник бути поза політикою. Ми не маємо права бути як страуси і ховати голову в пісок. Нині йдеться про те, бути чи не бути Україні. Скажу навіть різкіше — бути чи не бути усім нам. І, по-моєму, уникати цього всього ми не маємо права.

Юлія Чернінька

Liam: Як ви ставитеся до політики заборон, яку зараз проводить українська влада? Чи варто, з вашої особистої точки зору, було забороняти російські казки про Іллю Муромця?

Юлія Чернінька: Ми знаходимося у стані війни з Росією. Тому заборони продиктовані передусім цим. Коли завершиться війна, тоді можна буде розмірковувати — правильно це, чи ні.

polit_ua: Один із найпотужніших українських письменників Василь Шкляр не раз наголошував, що вважає, що "Донбас не вартий життів найкращих українців", що це "українська гангрена"… А як вважаєте ви, чи повинна Україна боротися за Донбас і Крим?

Юлія Чернінька: Так, повинна. Донбас і Крим — це Україна.

Olecia:Чи вважаєте ви правильним прирівнювати радянське до російського (у сенсі культурного продукту), відмовлятися й забороняти рівнозначно одне й інше? чи правильно, що зараз зникає з широкого ужитку все-все, створене за радянських часів? Чи не позбавляємо ми себе якихось достойних книжок, фільмів, літературних творів, коли косимо все під одну гребінку, сліпо відкидаючи все російське чи радянське? Як не перейти межу і не втратити "гамузом" цінних культурних здобутків, як фільтрувати з розумом?

Юлія Чернінька: Це не зовсім правильно. Очевидно, що до цього питання варто ставитися більш прискіпливо.

Smilik: Які епітети та порівняння у вас, як у письменниці, викликають наші політики, представники влади? З чим би ви порівняли все те, що відбувається під куполом ВР?

Юлія Чернінька: Це — відображення всього суспільства загалом. Політики такі, якими ми їм дозволяємо бути.

polit_ua:Юліє, що ви думаєте про ситуацію з Олегом Сенцовим? Чим ще Україна може посприяти його звільненню?

Юлія Чернінька: Олег Сенцов має бути на свободі. Ми повинні зробити для цього все. Він оголосив, що буде голодувати доти, доки не звільнять усіх бранців. Це — надзвичайно сильна позиція мужньої людини.

polit_ua:Чи знайдуть відображення у ваших творах сьогоднішні події в Україні, нинішні стосунки між українцями і росіянами?

Юлія Чернінька: Можливо, колись. Але не зараз.

velichko.n.:Які теми, ідеї, герої здатні об'єднати українців сходу і заходу? Чи вони настільки різні, що спільного майбутнього у них немає?

Юлія Чернінька: Теми миру, єдності, спільного майбутнього. Іншого шансу у нас немає. Нас єднає спільна історія, наші пращури. І важливим моментом є одна мова.

Dinka:Які моменти життя вам хотілося б прожити ще раз?

Юлія Чернінька: Сподіваюся, що все цікаве ще попереду. А все хороше зберігаю в серці.

Юлія Чернінька

Надія Майна

Фото Володимира Гонтара

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред

Реклама

Последние новости

Реклама
Реклама
Реклама
Мы используем cookies
Принять