Макс Кидрук

На Форумі будуть лише зустрічі та автограф-сесії. Презентації не буде, тому що вона загубиться серед інших заходів. Окрема презентація у Львові запланована на жовтень місяць. Слідкуйте за анонсами.

Так, плануються. З 17.09 почнеться тур Україною. Перша презентація в Києві 17 вересня о 18:00 в книгарні "Є" на Лисенка. Заплановані також презентації в інших містах. Вище я вже писав, де саме.
За детальнішою інформацією - слідкуйте за новинами в Офіційній групі у ВКонтакті http://vk.com/max_kidruk_writer

Виснаження якщо й буває, то лише приємне. Депресії - ніколи. Я вже не раз повторював: коли займаєшся тим, що тобі справді подобається, надихатись не потрібно. Я просто пишу, і все. Бо це мене пре.
А стосовно "запеклої" працездатності... Мені навпаки здається, що я недопрацьовую :)

"Твердиню" :)))

Власне, у "Твердині" про щось подібне йдеться.

Так, писав і продовжую писати "на коліні" :)
Де найкраще? Навіть не знаю. Можливо, в Намібії, у Віндхуку, де дописувався "Бот". У хостелі "Cfrdboard Box Backpackers" були чудові умови для писання.

Людей, які читають. У нас їх кількість на порядок менше, ніж у сусідній Польщі. Я вже мовчу про Штати чи Британію.

З 17-го вересня всюди. Мережі "Є", "Читай-город", "КС", "Читайка", "Буква", фірмові магазини "КСД"... Має бути всюди. Можливо, кудись лиш завезуть трохи пізніше.

Давав, як завжди. Правила незмінні: пиши при зачинених дверях, редагуй при відчинених. Рідерів було одинадцять, усі перераховані в післямові до "Твердині".
Не має значення розмір та населення містечка, куди запрошують. Оплачуєте дорогу, хавку і проживання, збираєте народ – і я приїжджаю. Книжки везу з собою. :)

Привіт! Якщо це те, про що я подумав, то ні, ні і ще раз ні :) Але... час покаже.

Почну з кінця: погода – відстій. :)
В житті всього вистачає. Кілька мільйонів євро на рахунку, звісно, зайвими б не було, але загалом я не скаржуся. :)
Ідеал? Ідеал у чому? В літературі? Ідеал чоловіка, якого хотілося б наслідувати? Не знаю... Я сам по собі... Мені здається, це тупо – намагатися бути схожим на когось.

Читач охоче сприймає цікаві, якісно написані твори. Жанр не має значення.
Чи складно просувати? Коли йдеш непротореною дорогою, легко не буває. :) Питання не в тому, складно чи ні, питання – який результат.

Я не знаю, що вони там прищеплюють, але точно НЕ любов до читання. Замість показати, що книги – це круто, більшість учителів просто задовбує учнів малозрозумілими і – що важливіше – скаженно нудними концепціями. Я в школі ненавидів уроки літератури, попри те, що читав більше, ніж будь-хто у класі.

Він уже сформований. Можливо, недорозвинутий, але він є – і це головне. Не виставляйте ситуацію гіршою, ніж вона є насправді: скажімо, в Сирії чи Узбекистані сучасної національної літератури НЕМАЄ взагалі. "Коли сформується літературний ринок?" – питання неправильне. Правильне питання: "Скільки книг українською мовою купив я цього місяця?" І воно має бути адресоване самому собі.

Майже завжди. Річ у тім, що задумка роману – закінчена історія у твоїй голові – формується протягом години, щонайбільше – кількох днів. І це знаааачно менше від часу, необхідного для того, щоб викласти цю історію на папері. Майже завжди при написанні великого твору приходить момент, коли ти перестаєш вірити у власну історію, втомлюєшся від неї. Це важливий момент, що слугує перевіркою, чи може людина сати професійним письменником. Я в такі миті шукаю додаткові стимули і намагаюсь притримуватись попередньо складеного плану написання.

Я не ставлю собі запитань і не шукаю глобальних відповідей. Я пишу історії. Як казав Кінг: "Немає нічого кращого за історію у вітряну ніч, коли людям є де зігрітися посеред холодного світу"

Бо як нація ми не сформовані. Ми й не могли сформуватись за двадцять з лишком років незалежності. Повага до державних симовлів з нізвідки не береться. Виховання, особистий приклад, терпіння і час - ось, що виправить ситуацію.

Що значить, як мені це висловлювання? Риторичне запитання... Ви ж не думаєте, що я до такого позитивно ставлюсь. Такі висловлювання більше свідчать не про школи, а про того, чиїх уст воно вийшло.

Це не хвороби. Це нормальний еволюційний процес від тоталітарного режиму до демократії, обтяжений двомовністю та присутністю "доброзичливого" північного сусіда. Через те ж саме пройшли США в середині ХІХ століття. Так, трапляються неприємні історії, але я не схильний драматизувати, все у нас нормально. Менше скиглити – більше робити, і життя налагодиться.

Не був. Планую найближчим часом.

Бр-р-р... Не знаю :)

Чи вільне серце? Звісно, ні! Наскільки я знаю, в ньому зараз кров, прокачується зі швидкістю 5-7 літрів за хвилину. :)
У дівчатах найбільше ціную почуття гумору і адекватне сприйняття реальності. Врода також відіграє не останнє значення.
Батьки мою писанину сприймають нормально... Або ж вдають, що сприймають нормально. Батько часом свариться через три лайливі слова, які я вжив у "Боті". За "Твердиню" ще не знаю: сам лише вчора взяв її до рук. :)

"Розкажіть про плани на майбутнє"... або "Розкажіть який-небудь кумедний випадок, що стався під час подорожей". Хочеться взяти дрючок від лопати і віддубасити такого журналіста. :)

Я пишу про мандри для багатьох українських журналів. З цього місяця починаю писати колонки про чоловічий погляд на стосунки для жіночого журналу "Наталі".

Переклади - так, вони вже є. Сам же російською чи англійською не писатиму.

"Твердиня" – хороший зубодробильний трилер з купою цікавих фактів про джунглі, цивілізацію інків, древні руїни, історію, техніку. Промо-тур на підтримку роману починається 17-го вересня з м.Києва. Презентація відбудеться о 18:00 в книгарні "Є" на Лисенка, 3 (Золоті Ворота). На сьогодні вже є підтверджені дати презентацій по інших містах: 17.09 – Київ, 19.09 – Тернопіль, 24.09 – Рівне 26.09, Дубно – 27.09, Гоща – 02.10, Житомир – 08.10, Вінниця – 10.10, Кіровоград – (орієнтовно, дата може змінитися), 14.10 – Нововолинськ, 17.10 – Харків, 22.10 – Черкаси, 20.11 – Івано-Франківськ. Список не повний – ще тільки формується.

Не заважати. Просто не втручатися. Тому що, щоб не робили ті "правителі", які є зараз, усе одно все буде через задницю.

За час не шкодую (хоча минулого року був період, коли думав інакше): негативний досвід - це теж досвід. Участь у виборах в першу чергу навчила краще розбиратися в людях, фільтрувати тих, хто намагається зблизитися з тобою. Я за ті три місяці постаршав років на п"ять... в хорошому сенсі.

Дякую!
Я сам певний час був програмістом (це взагалі єдина професія, за якою я дійсно працював), тому вважайте, то була самоіронія. Зараз маю багато друзів-програмістів.

Пожити... на якись час... можливо. Назавжди - ні. Ніколи.

Вітаю! До цього часу криз не було, я взагалі холерик і не схильний депресувати. Відповідно, страху "замовкнути" немає. Активний спосіб життя, багато книг, як художніх, так і науково-популярних, вже дали мені ідей більше, ніж я здатен фізично виписати протягом наступних 5-6 років. Щонайменше до 2020-го мені є про що писати, і – повірте – історії ставатимуть тільки кращими.

Розчарувати людей, що в мене вірять. Хоча цей страх, мабуть, похідний від іншого – не досягти того, чого я маю досягти.

Людина будь-якого віку, що любить хороші історії і прагне постійно дізнаватися щось нове. Зовнішність, зріст, вага та інші фізіологічні параметри значення не мають. :)

Не думаю, що від такого є ліки. Не хочеш обпектися – не лізь у вогонь. Боїшся зради – не закохуйся, не підпускай нікого до себе. Багато хто нині так робить. Я ж цього не сприймаю. Краще згоріти, ніж жити пластмасовим життям.

Не знаю. Не думав поки що про це...

Анотації до книг пишуть маркетологи у видавництві. До всіх книг, не лише для Кідрука. Чи не занадто замахнувся? Дивне питання... Поганий той солдат, що не мріє стати генералом, тому – ні – не занадто.

На сьогодні за спиною 31 країна. ТОП-5: 1. Перу. 2. Намібія. 3. Ангола. 4. Мексика. 5. Узбекистан. Must-see: КНДР, Індія, Австралія... Дуже хотілося б потрапити до Антарктиди.

Певна річ, приходили. Нехай не повністю сюжети, але конкретні епізоди - то точно. Так зокрема було й з "Ботом".

Цілковито не погоджуюсь. Ви самі правильно відповіли – це вигадки прихильників теорії всесвітньої змови. Безперечно, якщо ми говоримо про медицину, є певні групи, що не зацікавлені у появі певних препаратів. Але так само є не менш впливові групи, що зацікавленні в їх розробці й зароблянні грошей на них. Я не думаю, що боротьба між першими й другими виходить за рамки економічної.

В яких досягненнях науково-технічного прогресу найбільші небезпеки? Найбільші небезпеки там, де їх не очікують, десь на межі між прогресом та невідомим, там, де практика, що дозволяє технічно використовувати певні явища, значно випереджає теоретичні знання, що пояснюють суть цих явищ (таких прикладів в історії науки безліч: вірусологія, колоїдна хімія тощо). На сьогодні найбільші загрози можуть надійти з боку квантової фізики (точніше, від нерозуміння чи неправильного трактування квантової фізики при створенні технічний пристроїв, що використовують квантові ефекти) та нанотехнологій.

Клоун.

Морально-психологічний стан? 40 секунд, політ нормальний... Не без проблем, звісно, але впораємось. Йдемо в Європу – без варіантів.

Навіжені в Бразилії (книга матиме назву "Бразиліада") будуть – це я гарантую. Більше того, 60 сторінок уже написані, але... наразі я зосереджений на новому технорилері... Все, що можу сказати: сподіваюсь, що "Бразиліада" з’явиться наприкінці 2014-го. В Черкаси обов’язково завітаю, і з "Твердинею", і з "Бразиліадою".

Привіт! Дякую, радий, що сподобалось. Нову книжку випробовував на всіх: і на білявках, і на брюнетках, і на хлопцях. В Суми однозначнозбираюся. Вже зв’язувався з Дмитром, що організовував минулу презентацію. Домовилися на листопад. Слідкуйте за анонсами на офіційній групі.

Привіт! Я трохи скептично ставлюсь до слова "відпочивати". Коли займаєшся справою, яка тобі справді подобається, про відпочинок не думаєш, відпочивати не хочеться. Все літо катався по Росії та Україні, мав кілька хороших презентацій, що завершили промо-тур на підтримку "Бота", мандрував Узбекистаном. Отаке. :)