Бездонне дно

Українські аналітики пояснюють свої прогнози щодо нового витка кризи тим, що осінь – це традиційна пора активного скуповування іноземної валюти.

Економічний розвиток, крім того, дуже не любить зайвого галасу, який буде неминучим під час передвиборної президентської кампанії. Тим часом, уряд в Україні констатує стабілізацію економічної рецесії. Що ж чекає на українців насправді?

Настання дна чи продовження спаду
Із наближенням традиційного періоду літнього затишшя на основних ринках та перших начебто позитивних сигналів про те, що кінець кризи не за горами, у всьому світі ламають голову над одним – дно фінансово-економічного спаду вже досягнуто чи ще попереду? Одні з найбільш впливових фінансових чиновників у світі мають на це запитання як оптимістичну, так і песимістичну відповіді. Песимістом виступає голова МВФ Домінік Стросс-Кан, який відстоює думку про те, що кульмінація кризи ще попереду, й очікувати пожвавлення ділової активності до кінця року не варто. Натомість оптимістичні думки з цього приводу нещодавно озвучив голова Євроцент­робанку Жан-Клод Тріше. Він вважає, що пік кризи вже настав. Більше того, Тріше твердить, що найближчим часом можна буде говорити про вихід світової економіки із застою. Хоча ще зовсім недавно він мав такі ж песимістичні настрої, як і колега з МВФ.
Подейкують, що їхні протилежні позиції не в останню чергу продиктовані не так статистичними даними, як цілями, які переслідують Стросс-Кан та Тріше. Адже якщо першому просто вигідно бути песимістом, то другому – навпаки – так само вигідно озвучувати оптимістичні прогнози. Як би іронічно це не звучало, але криза грає МВФ на руку. Адже саме зараз Фонд утверджується на міжнародній арені як світова фінансова організація. І продовження економічного спаду дозволить Стросс-Кану остаточно закріпити за МВФ глобальний вплив навіть після завершення кризи. Натомість голові ЄЦБ для відновлення економічного зростання на теренах єврозони життєво необхідним є відновлення попиту, для чого потрібно привабити інвесторів, які хочуть чути одне – дна досягнуто, і скоро почнеться зростання.
Чого чекати?
В Україні серед експертів також немає єдності в тому, чи кінець кризи вже настав, чи зараз в економіці відбувається лише легке гальмування перед другою хвилею кризи. На думку окремих банкірів, основна загроза надходить від тих банків, які підпадають під рекапіталізацію. На їхню стабілізацію уряд має декілька місяців, поки банками керують тимчасові адміністрації та діє мораторій на виконання зобов’язань перед кредиторами. В іншому випадку, як і минулого року, ще одна хвиля фінансової кризи спровокує поглиблення кризи економічної.
"У нас зараз почались найбільші виплати по зовнішніх позиках та синдикованих кредитах. Усе залежить від того, чи іноземна "мама" реструктуризуватиме свою українську банківську "дочку", чи щодо дочірніх банків буде оголошено дефолти", – розповідає "Главреду" голова Комітету ВР із питань податкової та митної політики та екс-міністр економіки Сергій Терьохін. Він вважає, що реальна ситуація у фінансовому секторі буде відома як мінімум через два-три місяці, а про успішні чи не дуже рекапіталізації банків урядом стане зрозуміло щонайшвидше за півроку.
Терьохін, пригадуючи анекдот про те, що криза досягла дна та почала копати далі, рекомендує не розслаблятись узагалі. Він пояснює це тим, що криза – явище багатогранне, і для її вимірювання не існує єдиного композитного індексу. "Важко говорити про якесь дно, адже в одній галузі, як-то в металургії, спад уже припинився, а в інших ще триває", – підсумовує економіст.
Оптимістичний прогноз висловлює президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. На його думку, низка ознак свідчить про те, що в реальній економіці дна досягнуто, а у фінансах – воно близько. На те, що спад у реальному секторі економіки у світі завершується, за словами економіста, вказують дані закордонних експертів. "Суб’єкти економіки адаптувались до нових умов. Але зовнішні фактори, які значною мірою і спровокували нашу кризу на тлі нереформованості та неефективної економіки в нашій країні, продовжують діяти", – розповідає нам Пасхавер.
Через невирішеність фундаментальних підстав фінансової кризи рецидиви можливі навіть у реальному секторі економіки. Саме так Пасхавер описує песимістичний, на його думку, сценарій розвитку подій. За його словами, на V-подібну криву, коли швидке завершення кризи в реальній економіці веде за собою швидке зростання, сподіватись не варто. Швидше за все, спос—терігатиметься так звана L-подібна крива, коли ми тривалий час просто повзтимемо дном. "Найімовірніше, що незабаром відбудеться легке пожвавлення. Якщо попит на нашу продукцію буде стабільним, а ціни перестануть падати, то восени ситуація повільно поліпшуватиметься", – з оптимізмом прогнозує експерт.
Пасхавер звертає особливу увагу на причину кризових явищ – фінансовий сектор. "Зараз дуже важливо, щоб уряд підтримав поточну активність, зокрема через забезпечення банків достатньою ліквідністю, щоб ті почали активно кредитувати. Лише за таких умов, на мою думку, внутрішні фактори для рецидивів у нас не переважать", – стверджує Пасхавер.
Статистика: труднощі інтерпретації
У Міжнародному центрі перспективних досліджень не прогнозують якихось суттєвих змін в економіці на друге півріччя. За словами експерта Центру Олександра Жолудя, найближчим часом суттєвого погіршення, як, утім, і покращення, не відбудеться.
"У статистичному плані третій квартал цього року буде трішки гіршим, ніж третій квартал минулого року, але не через погіршення ситуації, а через суто технічні речі. У третьому кварталі минулого року через рекордно високий урожай сталося суттєве додаткове зростання через додану вартість у сільському господарстві у структурі загального ВВП. Тобто навіть середній урожай цього року відносно минулорічного констатуватиметься як падіння. Водночас, якщо прибрати цей сезонний компонент, то, думаю, ми включно з четвертим кварталом будемо на більш-менш однаковому рівні падіння відносно минулого року. Невеличке покращення у четвертому кварталі також буде викликане проблемами порівняння. Адже падіння почалось у другому півріччі минулого року, тому порівняно з минулим роком цьогорічне падіння не буде таким відчутним", – аналізує ситуацію Жолудь.
Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин є одним із тих, хто скептично висловлюється про можливість поліпшення економічної ситуації у найближчі кілька місяців. "Я не поділяю думки про те, що дна вже досягнуто. Опосередковані свідчення, які у нас є, вказують на те, що ситуація в регіонах погіршується – відбувається приховування проблематики з бюджетними виплатами, безробіттям тощо", – пояснює "Главреду" Юрчишин. У березні рівень промислового виробництва зріс на 8%, а в квітні впав на 5%. Спираючись на ці дані в березні, уряд поспішив відрапортувати про пожвавлення промислового виробництва. Однак, на думку експерта, ці зміни у промисловому виробництві можна легко списати на статистичну похибку. "Просто в березні на 11% днів більше, ніж у лютому. А от у квітні на 3% днів менше, ніж у березні", – вказує на кореляцію між кількістю календарних днів та обсягом промислового виробництва Юрчишин. Тобто свідчень ані про стабілізацію, ані про погіршення ситуації немає. Пожвавлення в окремих складових експортних галузей також може бути пов’язане зі статистичними показниками.
За словами експерта Центру Разумкова, не на користь економічної ситуації свідчить і те, що у видатковій частині бюджету ледь вистачає грошей на виплату зарплат, що вказує на наявність прихованого дефіциту.

Долар: Quo Vadis?
Певне зміцнення гривні протягом останніх кількох тижнів стурбувало багатьох так само сильно, як і її різке минулорічне ослаблення. У МЦПД зміцнення гривні пов’язують із недавнім отриманням траншу МВФ, збільшенням пропозиції доларів на ринку через виплату внутрішніх гривневих боргів та наявністю обмежень для іноземних банків у формуванні валютних резервів, що спричиняє вивільнення доларової маси на "міжбанку". "Оскільки всі ці чинники є тимчасовими, зміцнення гривні не буде тривким", – прогнозує економіст МЦПД Олександр Жолудь. Президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер і голова Комітету ВР з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін сходяться на тому, що зараз занадто багато змінних, аби спрогнозувати курсову динаміку між гривнею та доларом.
Сейчас вы просматриваете новость «Бездонне дно». Другие экономические новости читайте в разделе «Деньги». Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter. Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять