Космічна бізнес-схема

З останніх подій у космічній галузі України випливає невтішний висновок – разом із державним фінансуванням та наданням пільг насправді вибудовується реальна схема можливої приватизації стратегічно важливого ракетно-космічного комплексу

За всі часи незалежності в Україні практично були відсутні державні заходи щодо модернізації та руху вперед української космічної галузі. Хоча наша країна нібито й бере участь у цілій низці важливих міжнаціональних космічних програм, як-то "Морський старт", проте це аж ніяк не заслуга української влади, а напрацювання та спадок ще радянських часів. Так уже нам пощастило, що на нашій території розміщувались підприємства, відповідно й технології, без яких США та Росія запускати свої космічні апарати не можуть. Підприємства української космічної галузі, як-то КБ "Південне" чи "Південмаш" та низка дрібніших, виїжджали й виїжджають на старій матеріально-технічній базі. Слава і технології радянської інженерно-конструкторської думки все ще дають українським інженерам замовлення. "Найжирнішими" з них є проекти "Морський старт" та "Наземний старт". Україна також бере участь у проекті "Дніпро", який передбачає переобладнання міжконтинентальних балістичних ракет РС-20, спроектованих і виготовлених в Україні ще за радянських часів, на ефективні ракети-носії для запуску цивільних космічних апаратів. А ще є українсько-бразильський проект "Циклон-4", який передбачає розробку нового космічного ракетного комплексу та будівництво наземної інфраструктури пускового центру в Бразилії. Нібито непогано. Але... Можливо, порівняння не дуже адекватне, однак складається враження, що наша участь у цих проектах схожа на ситуацію, коли в офісі певна компанія виробляє комп’ютери, а інша скріпки для того, щоб на комп’ютер вішати папірці. На жаль, ми в цьому офісі виробляємо скріпки. Останні дії уряду та Національного космічного агентства на чолі з Олександром Зінченком мали б викликати оптимізм із приводу майбутнього української космічної галузі. Взято курс на стимулювання галузі, яке полягає у збільшенні фінансування та запровадженні податкових пільг. 19 травня парламент ухвалив урядовий проект щодо стимулювання розвитку космічної галузі. Цілій низці підприємств було надано податкові пільги на експорт, імпорт, плату за землю та інші платежі аж до 2015 року. Деякі збори з галузі просто скасували. Це має зекономити для неї близько 90 млн грн щорічно. Галузеві науково-дослідні інститути теж звільнили від оподаткування замовлення, які виконуються за кредитні кошти. Також від податку на землю звільняються суб’єкти космічної діяльності. Загалом ці пільги дадуть змогу відповідним підприємствам заощадити близько 100 млн грн. Надії на те, що вітчизняна ракетно-космічна галузь не сидітиме без замовлень і переживе фінансову кризу, додає обіцяний прем’єром вивід українського супутника на космічну орбіту цього року та проект зі створення вітряних електростанцій. Але не варто поспішати з висновками, що держава аж так турбується про ракетно-космічну галузь. Згадаймо, що фінансування космічних програм у бюджеті на 2009 рік було зменшено втричі. Тільки після поїздки Тимошенко до Дніпропетровська уряд спромігся підкинути ракетникам 154,5 млн грн. Для покращення фінансового стану "Південмашу" Мінфін погасив кредитну заборгованість підприємства на суму 107,5 млн грн. І тут вже починається найцікавіше – тепер ці кошти "Південмаш" винен Мінфіну. За дивним збігом обставин, на фоні переоформлення кредитних заборгованостей керівництво Національного космічного агентства почало вести мову про можливість роздержавлення ракетно-космічної галузі. Що це, початок схеми виведення підприємств із державної власності під прикриттям кредитної заборгованості перед державою? У світлі вищезгаданого наміри Зінченка корпоратизувати "Південмаш" та КБ "Південне", а також створення космічної корпорації "Арсенал" виглядають більш ніж неоднозначно. Задум керівництва Національного космічного агентства щодо оздоровлення галузі може виявитись не таким уже й безкорисним, як про це заявляє його керівник. Беручи до уваги те, що майже половина підприємств НКАУ орієнтовані на експорт, то за сприятливої зовнішньоекономічної кон’юнктури вони стають ласим шматком, який дає непоганий прибуток. А після відповідного бюджетного та податкового стимулювання підприємства ракетно-космічної галузі можуть стати ласим шматком для приватних структур. За димовою завісою "процесів корпоратизації та залучення приватних інвестицій" можна прогледіти момент, коли держава втратить контроль над стратегічними "космічними" підприємствами. За ширмою порятунку галузі хтось може запросто відірвати собі найпривабливіші шматки космічної галузі. Можливо, хтось за допомогою НКАУ вже зараз шукає собі хороші плацдарми для фінансування виборів? І отримати свою долю з фінансування ракетно-космічної галузі тут не найголовніше. Отримати набагато більші кошти на кампанію можна "вдало пообіцявши" ласий шматок потенційним спонсорам. У світлі планів щодо роздержавлення космічної галузі та корпоратизації найпотужніших її підприємств логічно виникає запитання, а чи Олександр Зінченко, голова Національного космічного агентства, не намагається зосередити на собі значну частину ресурсного потенціалу передвиборної кампанії Юлії Володимирівни? Схема може виглядати на диво просто – уряд стимулює низку підприємств ракетобудівної галузі, а прибуток ті починають давати вже у приватні руки. Вигода для Кабміну мог- ла б бути подвійною – спочатку прозвітувати про відродження славнозвісного вітчизняного ракетно-космічного комплексу, а також отримати надійне фінансове джерело під вибори. Про дивіденди від нових власників підприємств забувати також не слід. Більше того, за даними деяких ЗМІ, зокрема "Дусі", Олександр Зінченко розпочав створення нового телеканалу. Новий медіаресурс хоч і не стане головною медійною базою для кандидата у Президенти Юлії Тимошенко, проте допомогти їй та Олександру Зінченку зможе. За інформацією "Дусі", вже є і назва нового каналу Зінченка – "Восьмий канал". Подейкують, глава НКАУ уже зараз почав переманювати провідних спеціалістів з інших телеканалів. До слова, паралельно з керівництвом у Національному космічному агентстві та створенням каналу Олександр Зінченко ще й керує фракцією БЮТ у Київраді. І тут знову-таки виникає логічне запитання, а чи не варто Олександру Олексійовичу визначитись – чи він працює на БЮТ та президентську кампанію прем’єра, чи таки на космічну галузь України? P.S. Після виходу цієї статті в журналі "Главред", у вівторок 23 червня Олександр Зінченко пішов з посади голови фракції БЮТ в Київраді.


Сейчас вы просматриваете новость «Космічна бізнес-схема». Другие экономические новости читайте в разделе «Деньги». Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter. Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять