Панацея для экономики страны.

Стенограмма пресс-конференции

20 июля в "Главреде" состоялась пресс-конференция на тему: "Панацея для экономики Украины: международные кредиты, приватизация или перезагрузка?"

В пресс-конференции приняли участие:
-исполнительный директор Международного Фонда Блейзера Олег Устенко;
-директор Института трансформации общества Олег Соскин;
-профессор права, народный депутат двух созывов Виктор Мусияка.

Олег Устенко: Тема сегодняшней встречи достаточно сложная. Следует очень четко представлять, что Украина не существует сама по себе. Выход Украины из кризиса зависит не только от внутренних, но и от внешних факторов. По теперешнему состоянию дел, Украина в большей мере зависит от внешних факторов, чем от внутренних.
Что мы видим сейчас в мировой экономической системе? Мы видим некоторое оживление, и есть предпосылки к тому, что ситуация может улучшиться во второй половине 2009 года. Есть некоторые основания говорить о том, что, возможно, оживление американской экономики даст позитивные результаты. Очевидно, это будет позитивным сигналом для развития всей мировой экономической системы.
Следующий момент – это позитивные сигналы, которые идут с азиатских рынков, в частности, с Китая. В Китае мы видим рост порядка 8%. Это мало для Китая, но достаточно позитивно для мировой экономической системы. Мы видим, что у них начинается бум кредитования, что влечет за собой соответствующий рост реального сектора экономики. У нас есть надежда на то, что европейские рынки начнут свое возрождение с определенным лагом. Может быть, в четвертом квартале они начнут показывать некоторые признаки такой позитивной динамики. Кроме всего прочего, есть дополнительные показатели, которые говорят, что мировая экономика находится в лучшем состоянии по сравнению с тем, как она находилась месяц, два-три месяца назад. Мы видим некоторое укрепление доллара по отношению к евро, что является сигналом того, что часть инвесторов устала держать свои активы в безрисковых бумагах и пытается выходить на более рисковые позиции, по крайней мере, на рынке США.
Что касается экономики Украины. Здесь есть и позитивные, и негативные моменты. Позитивные моменты – мы видим резкое снижение дефицита счета текущих операций. Если посмотреть на дефицит, который был в январе-мае, он составлял 660 миллионов долларов. Для сравнения: 6,5 миллиардов за аналогичный период 2008 года. Есть некоторое улучшение торгового баланса. Есть значительное снижение в импорте при, к сожалению, одновременном падении в экспорте. Колоссальные проблемы у реального сектора экономики. Но для того, чтобы понимать сущность реального сектора украинской экономики, необходимо четко представлять, что Украина, начиная с 2003-2004 годов, обеспечивала свой рост за счет трех основных факторов: прежде всего, за счет нашего экспорта. Он был сосредоточен на рынках машиностроения, химической продукции. И за счет нашего растущего внутреннего потребления. Мы знаем, что объемы потребительского кредитования, объемы кредитования в экономике росли на протяжении последних трех лет – порядка 70% за год. Это колоссальный рост. Такие серьезные темпы роста не присутствовали практически ни в одной экономике.
Вот почему для нас так важны мировые рынки. После того, как начнут оживляться мировые рынки, есть уверенность того, что определенным лагом на это начнут реагировать переходные экономики, развивающиеся рынки, в том числе и рынок Украины. После некоторого оживления на мировых рынках Украина тоже начнет показывать некоторые признаки стабилизации. Однако также не следует надеяться, что это оживление будет серьезным и быстрым – таким, как оно было ранее, и темпы роста нашего экспорта будут увеличиваться таким же образом, как это происходило ранее. Потому что, если посмотреть на прогнозы, которые даются по основным рынкам товарной продукции, на которых Украина достаточно сильна, к сожалению, они не очень утешительны. Там есть некоторый рост, но не такой значительный, как, скажем, ожидаемый рост у нефти, например. Здесь есть определенный ряд проблем, и вряд ли стоит ожидать быстрого оздоровления экономики.
Базируясь на этом, можно сказать, что не следует ожидать после серьезного падения, которое покажет экономика Украины в 2009 году, которое мы в Международной Фонде Блейзера прогнозируем на уровне 14,5-15,5%, - серьезного роста в 2010 году. Наш базовый прогноз на 2010 год в размере 1-3% роста ВВП – это очень незначительный рост, общее ожидание должно было бы быть после такого серьезного падение большим, однако мы не ожидаем на текущий момент более серьезного роста.
Такую же ситуацию мы бы сохраняли и на 2011-2012 годы.
Прежде всего, существуют серьезнейшие проблемы, связанные с экспортом. Мы не ожидаем серьезного роста на экспортных рынках. Вторая проблемы – вряд ли потоки прямых иностранных инвестиций в Украину поднимутся до уровня, который мы наблюдали в 2007-2008 годах. Есть масса причина, основная из которых – некачественный инвестиционный климат.
Если не будет предпринято большое количество экономических реформ, которые бы стимулировали рост экономики и вернули бы экономику Украины в прежние границы экономического роста, вряд ли можно будет ожидать серьезного роста в ближайшие два, три, четыре года. Необходимо переосмысливание ситуации и проведение серьезных реформ для того, чтобы что-то менялось в этой стране.
Речь идет о целом ряде таких наболевших реформ, которые нельзя провести в период нового политичесокго цикла, на который накладывается сейчас наша жизнь. Мы видим большие риски, связанные с возможными популистскими решениями, скажем, поднятием социальных выплат. Возникает вопрос: стоит ли поднимать социальные выплаты или лучше все-таки бороться с инфляцией, сохраняя реальные доходы населения на прежнем уровне, а не давать возможность "съедать" эти дополнительные социальные выплаты. Потому что, так или иначе, Украина находится в условиях фискальной ограниченности, не имея возможности финансировать дефицит своего бюджета. Финансировать его за счет Национального банка, т.е. за счет простого печатания денег, неразумно.
Важно провести пенсионную реформу, реформу государственного управления, важно провести реформы, о которых так долго говорят инвесторы и которые являются серьезнейшим ограничением для их входа на этот рынок. Реформу судебной системы Украины. Все эти реформы позволили бы продвинуть страну в ее развитии.

Олег Соскін: Усі негативні тенденції, які були характерні наприкінці минулого року та у першому кварталі 2009 року, зберігаються. В чому це проявляється? Падіння промислового виробництва за півроку склало майже 30%. Всі розмови, що воно зменшилось з 32% до 30% - це як на цвинтарі: труп почав трошки повільніше розкладатися. Це і все. А насправді ми маємо надзвичайно небезпечну тенденцію закріплення падіння промислового виробництва 30%. Ми маємо таку ж саму тенденцію, що стосується базових галузей виробництва. Падіння базових галузей виробництва за півроку склало 29%. Це для нас є дуже серйозний показник. За оцінкою Національного банку, падіння індексу виробництва базових галузей в річному вимірі склало 29%. Індекс базових галузей дуже тісно кореспондується з промисловим виробництвом. Таким чином, промислове виробництво можна оцінювати теж, хоча ці цифри приховуються. Я хочу сказати, що, незважаючи на всі вказівки Президента, на укази і все інше, вони приховують всю статистичну інформацію. Якщо індекс падіння базових галузей на півроку – 29%, і падіння промислового виробництва – приблизно 29-30%, тоді ми можемо дуже легко вивести такий показник, який теж приховується, - ВВП. Він дуже кореспондується з індексом базових галузей. Я можу сказати, що падіння ВВП за півроку склало, як мінімум, 24%.
Шановні мої, які позитивні зміни, яке дно? Дна ми ще не досягли. Дна немає, ми летимо у прірву! Чому? За півроку – і це дані Національного банку – чистий прибуток комерційних банків склав "мінус" 14,321 мільярдів. А було 8 за п’ять місяців. Яке дно? Фактично сьогодні на межі банкрутства знаходиться весь банківський сектор України. Якби тут не було іноземних банків, давно був би колапс цій банківській системі.
Ми повинні говорити, що наш експортний сектор сьогодні не просто стагнує, а він скорочується як шагренева шкіра. В цілому за січень-травень наш дефіцит поточного рахунку становив 660 мільйонів порівняно із 6,5 мільярдів доларів у січні-травні 2008 року. Але це навіть в цих умовах. Ми навіть не вийшли на нульову ставку. Тому що у нас же ще фінансовий рахунок від’ємний. У нас впали в чотири рази прямі іноземні інвестиції. Ось про що треба казати.
Взагалі, у нас повний крах, а ми говоримо, що ми дісталися якогось дна.
Обсяги експорту становили за п’ять місяців 14,6 мільярди, що на 43,7% менше, ніж у січні-травні. Так от, за півроку падіння експорту склало понад 50%. А падіння імпорту за 5 місяців було 16,3% у січні-травні і зменшилось у 2,1 рази. І вони все одно не можуть скоротити цей дефіцит зовнішньоторговельного балансу.
Тому ми можемо говорити про повний провал економічної політики уряду. Цього міністра економіки вже давно треба було заслати на рудники, щоб він там уран добував. У нас немає міністра фінансів. У нас сьогодні уряд – це зміна Чорнобильських інженерів, які підірвали у квітні 1986 року ЧАЕС. А Ющенко – це той самий Щербицький, який тоді стояв на чолі України.
Вони виставили на приватизацію без будь-яких повноважень Одеський припортовий завод. Є ж заборона його приватизувати. І чому за 4 мільярди? Чому так мало? Він коштує значно більше як стратегічний об’єкт. І хто дав право взагалі його приватизувати, якщо немає офіційно затвердженого голови Фонду держмайна? Це називається паніка, агонія, тому що немає ні уряду, ні більшості – нема нікого. Просто команда людей, яка грабує цю державу. Це окупаційні війська зайшли на територію цієї держати і грабують її, поки народ знаходиться в анабіозі.
Я вам скажу, чому знаходиться в анабіозі. Скільки в Україні за січень-травень було вироблено горілки і алкогольних напоїв? Якщо в січні було вироблено 2,5 мільйони декалітрів, то в травні – 4,9 мільйонів декалітрів. Якщо пива було вироблено в січні 14,8 мільйонів декалітрів, то вже в травні – 37,3 мільйонів декалітрів. Якщо сигарет у січні було вироблено 7,7, то в травні 8,4 мільярдів штук. Це і є основа нашого знищення, це є геноцид проти української нації.
Що треба робити? Зрозуміло, що ніякої приватизації цим людям робити не можна, бо вони просто все продадуть. Навпаки, треба робити реприватизацію – забрати у них обленерго, металургійні комбінати. Викупити і забрати у них, а ще у в’язницю посадити. Ми що, не розуміємо, що відбувається, що нас чекає?
Наступне, що треба робити – перезавантаження. За п’ять років Ющенко довів Україну фактично до економічної руїни і заявив, що він іде в президенти. Тимошенко, яка взагалі в економіці нічого не розуміє, фактично вміє тільки збільшувати нам борги. Наш зовнішній борг збільшився вдвічі. Хто його віддаватиме? У нас що, є гроші на повернення цих боргів? Через два роки треба буде віддати Міжнародному валютному фонду 17,5 мільярдів доларів. Звідки ми візьмемо ці гроші? На початок червня весь борг України складав 99 мільярдів доларів. Відомо, що з третього траншу кредиту МВФ 2 мільярди доларів віддали на погашення наших зовнішніх боргів. Тільки один мільярд ми візьмемо собі з цих грошей. Національний банк на сьогоднішній день фактично втрачає свій золотовалютний запас. У нас зараз немає грошей заплатити за російський газ, спожитий у червні.
Знаєте, як це було зроблено в минулому місяці? Були випущені облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які продали Ощадбанку. Ощадбанк їх продав Нацбанку. Сьогодні він у нас найбільший утримувач ОВДП, хоча не має права НБУ це робити, але він це робить через такі посередницькі схеми. А зараз Стельмах каже: "Я вже не піду на цю схему, тим паче, що в мене вже забрали прибутки НБУ, які ще не заробили". 4 мільярди гривня за перше півріччя НБУ перевів уряду. Такого ніколи не було. Вже з’їдаються прибутки Національного банку, які ще не зароблені і не оформлені легітимно як прибутки.
Яке дно, шановні мої? Ми вже проїли все, що можна було проїсти, і проїдаємо вже майбутнє. Ми вже проїли кошти, які нам сплатила Росія за транзит газу за цей рік і за перше півріччя наступного року. Які позитивні фактори розвитку? Друга фаза падіння почнеться в жовтні. Ющенко виступає перед австрійським президентом і каже: дуже добре, що ми девальвували національну валюту. Як може заявляти президент, що це добре, що сплюндрували національну валюту?
Висновок: перезавантаження негайно потрібно робити. Причому, всієї політичної еліти. І президентські вибори нам в цьому, на жаль, не допоможуть, тому що нам треба було робити перезавантаження Верховної Ради, а його треба було робити згідно резолюції ПАРЄ від квітня 2007 року, де чітко записано, що виборча система в Україні не відповідає європейському праву і стандартам, і що ставиться вимога перед Україною привести її у відповідність до європейських стандартів.
Це не було зроблено. Тоді добре, давайте чекати колапсу. Давайте чекати внутрішнього дефолту. Давайте чекати повної руйнації.
Що, запрацювали п’ятнадцять банків, які знаходяться у тимчасовому управлінні? Завтра минає півроку "Укрпромбанку". Ви знаєте, що було заявлено, що "Надрабанк" швидше за все будуть оголошувати банкрутом. Така ж доля може сьогодні чекати "Укрпромбанк" і інші банки. Щось зробив Національний банк? Може, за півроку уряд спромігся поновити хоч один банк?
Тому висновок у мене невтішний. Я, на жаль, не бачу на сьогоднішній день ніяких позитивних зрушень, які би свідчили про те, що почалися якісь зміни на краще. Реформ немає, економічно продуманої політики уряду немає. Завжди є таке затишшя перед бурею. У жовтні-листопаді давайте готуватись до дуже поганих подій.

Віктор Мусіяка: Ви бачите, що перспективи невідомо із чим пов’язувати. Економічна криза в Україні посилюється політичною. Але погляди завжди звертаються до держави, особливо у такі часи. Влада має залучати фахівців, слухати їх і примати рішення. В цьому випадку, я думаю, ми все рівно маємо апелювати до влади. Її стан зараз, звичайно, критичний.
Я слухав колег – про фінансово-економічний стан, як треба діяти в такому стані, але треба, щоб їх хтось слухав. Має бути створений антикризовий центр при Кабміні, при Верховній Раді, при Президентові.
Наша основна надія – це банки. Цю систему треба аналізувати. Я думаю, для професіоналів не вартуватиме великих потуг означити, в якому напрямку треба йти. Тому в цій сфері треба задіяти, перш за все, фахівців, і почати визначати стратегію, створити антикризовий план і т.д.
Коли ми про це говоримо, ми не можемо не мати на увазі політичну складову. Здавалося б, має бути розуміння, що економіка має розвиватися на основі конституційних засад, і тоді все буде зрозуміло і логічно. Але про що можна говорити, коли Конституція ігнорується, закони не виконуються?
Зміна політичної еліти – це є потреба, але нічого швидко не змінюється. Ми не можемо будувати ілюзії, що все це відбудеться швидко. У нинішньої політичної еліти є всі механізми, які забезпечують її перебування у керівних органах функціонування суспільства. Вони хочуть і надали перебувати в такому стані, і вони просто так не допустять своєї заміни. Ми були б згодні, щоб вони працювали й надалі, але щоб вони зрозуміли, яке перед ними стоїть завдання. Знищення держави – це є знищення і їх самих. Тому вони мають думати і про власні інтереси. Я думаю, що життя їх примусить шукати вихід із залученням інститутів громадянського суспільства.
Інакше владі прийдеться поступитися, і я не хочу навіть говорити про ті методи, якими це може відбутися, тому що вони просто так владу не віддадуть. Я не хотів би, щоб по такому сценарію все розвивалося, і тому мені здається, що реакція з боку влади має бути. Хоча у мене немає стовідсоткової надії на це.

Сейчас вы просматриваете новость «Панацея для экономики страны.». Другие экономические новости читайте в разделе «Деньги». Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter. Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять