Какое дно? Дна нет, мы летим в пропасть!

Оптимистические прогнозы гостей "Главреда"

20 июля в "Главреде" состоялась пресс-конференция на тему: "Панацея для экономики Украины: международные кредиты, приватизация или перезагрузка?" Своими размышлениями и прогнозами на этот счет поделились: исполнительный директор Международного Фонда Блейзера Олег Устенко, директор Института трансформации общества Олег Соскин и профессор права, народный депутат двух созывов Виктор Мусияка.
Предлагаем вашему вниманию избранные фрагменты сказанного экспертами, а также их ответов на вопросы читателей "Главреда".

Олег Устенко. Украина выкарабкается из кризиса, но не сразу.
Украина в большей мере зависит от внешних факторов, чем от внутренних.
Ситуация может улучшиться во второй половине 2009 года.
Необходимо переосмысливание ситуации и проведение серьезных реформ

"Следует очень четко представлять, что Украина не существует сама по себе. Выход Украины из кризиса зависит не только от внутренних, но и от внешних факторов. По теперешнему состоянию дел, Украина в большей мере зависит от внешних факторов, чем от внутренних.
Что мы видим сейчас в мировой экономической системе? Мы видим некоторое оживление, и есть предпосылки к тому, что ситуация может улучшиться во второй половине 2009 года. Есть некоторые основания говорить о том, что, возможно, оживление американской экономики даст позитивные результаты. Очевидно, это будет позитивным сигналом для развития всей мировой экономической системы.
Следующий момент – это позитивные сигналы, которые идут с азиатских рынков, в частности, с Китая. В Китае мы видим рост порядка 8%. Это мало для Китая, но достаточно позитивно для мировой экономической системы. Мы видим, что у них начинается бум кредитования, что влечет за собой соответствующий рост реального сектора экономики. У нас есть надежда на то, что европейские рынки начнут свое возрождение с определенным лагом (лаг - разрыв во времени между капитальными вложениями в производство и получением экономического эффекта, - Ред.). Может быть, в четвертом квартале они начнут показывать некоторые признаки такой позитивной динамики. Кроме всего прочего, есть дополнительные показатели, которые говорят, что мировая экономика находится в лучшем состоянии по сравнению с тем, как она находилась месяц, два-три месяца назад. Мы видим некоторое укрепление доллара по отношению к евро, что является сигналом того, что часть инвесторов устала держать свои активы в безрисковых бумагах и пытается выходить на более рисковые позиции, по крайней мере, на рынке США.
Что касается экономики Украины. Здесь есть и позитивные, и негативные моменты. Позитивные моменты – мы видим резкое снижение дефицита счета текущих операций. Если посмотреть на дефицит, который был в январе-мае, он составлял 660 миллионов долларов. Для сравнения: 6,5 миллиардов за аналогичный период 2008 года. Есть некоторое улучшение торгового баланса. Есть значительное снижение в импорте при, к сожалению, одновременном падении в экспорте. Колоссальные проблемы у реального сектора экономики. Но для того, чтобы понимать сущность реального сектора украинской экономики, необходимо четко представлять, что Украина, начиная с 2003-2004 годов, обеспечивала свой рост за счет трех основных факторов: прежде всего, за счет нашего экспорта (он был сосредоточен на рынках машиностроения, химической продукции) и за счет нашего растущего внутреннего потребления. Мы знаем, что объемы потребительского кредитования, объемы кредитования в экономике росли на протяжении последних трех лет в размере порядка 70% за год. Это колоссальный рост. Такие серьезные темпы роста не присутствовали практически ни в одной экономике.
Вот почему для нас так важны мировые рынки. После того, как начнут оживляться мировые рынки, есть уверенность того, что определенным лагом на это начнут реагировать переходные экономики, развивающиеся рынки, в том числе и рынок Украины. После некоторого оживления на мировых рынках Украина тоже начнет показывать некоторые признаки стабилизации. Однако также не следует надеяться, что это оживление будет серьезным и быстрым – таким, как оно было ранее, и темпы роста нашего экспорта будут увеличиваться таким же образом, как это происходило ранее. Потому что, если посмотреть на прогнозы, которые даются по основным рынкам товарной продукции, на которых Украина достаточно сильна, к сожалению, они не очень утешительны. Там есть некоторый рост, но не такой значительный, как, скажем, ожидаемый рост у нефти, например. Здесь есть определенный ряд проблем, и вряд ли стоит ожидать быстрого оздоровления экономики.
Базируясь на этом, можно сказать, что не следует ожидать после серьезного падения, которое покажет экономика Украины в 2009 году, серьезного роста в 2010 году. Наш базовый прогноз на 2010 год в размере 1-3% роста ВВП. Такую же ситуацию мы бы сохраняли и на 2011-2012 годы.
Прежде всего, существуют серьезнейшие проблемы, связанные с экспортом. Мы не ожидаем серьезного роста на экспортных рынках. Вторая проблемы – вряд ли потоки прямых иностранных инвестиций в Украину поднимутся до уровня, который мы наблюдали в 2007-2008 годах. Есть масса причина, основная из которых – некачественный инвестиционный климат.
Если не будет предпринято большое количество экономических реформ, которые бы стимулировали рост экономики и вернули бы экономику Украины в прежние границы экономического роста, вряд ли можно будет ожидать серьезного роста в ближайшие два, три, четыре года. Необходимо переосмысливание ситуации и проведение серьезных реформ для того, чтобы что-то менялось в этой стране.
Речь идет о целом ряде таких наболевших реформ, которые нельзя провести в период нового политического цикла. Мы видим большие риски, связанные с возможными популистскими решениями, скажем, поднятием социальных выплат. Возникает вопрос: стоит ли поднимать социальные выплаты или лучше все-таки бороться с инфляцией, сохраняя реальные доходы населения на прежнем уровне, а не давать возможность "съедать" эти дополнительные социальные выплаты. Потому что, так или иначе, Украина находится в условиях фискальной ограниченности, не имея возможности финансировать дефицит своего бюджета. Финансировать его за счет Национального банка, т.е. за счет простого печатания денег, неразумно.
Важно провести пенсионную реформу, реформу государственного управления, важно провести реформы, о которых так долго говорят инвесторы и которые являются серьезнейшим ограничением для их входа на этот рынок. Реформу судебной системы Украины. Все эти реформы позволили бы продвинуть страну в ее развитии".

Олег Соскін. Які позитивні зміни, яке дно? Дна немає, ми летимо у прірву!
Ми маємо надзвичайно небезпечну тенденцію закріплення падіння промислового виробництва.
У нас сьогодні уряд – це зміна Чорнобильських інженерів, які підірвали у квітні 1986 року ЧАЕС.
Друга фаза падіння почнеться в жовтні.

"Усі негативні тенденції, які були характерні наприкінці минулого року та у першому кварталі 2009 року, зберігаються. В чому це проявляється? Падіння промислового виробництва за півроку склало майже 30%. Всі розмови, що воно зменшилось з 32% до 30% - це як розмови на цвинтарі: "труп почав трошки повільніше розкладатися". Насправді ми маємо надзвичайно небезпечну тенденцію закріплення падіння промислового виробництва. Ми маємо таку ж саму тенденцію, що стосується базових галузей виробництва. Воно за півроку склало 29%. Це для нас є дуже серйозний показник. За оцінкою Національного банку, падіння індексу виробництва базових галузей в річному вимірі склало 29%. Індекс базових галузей дуже тісно кореспондується з промисловим виробництвом. Таким чином, промислове виробництво можна оцінювати теж, хоча ці цифри приховуються. Якщо індекс падіння базових галузей на півроку – 29%, і падіння промислового виробництва – приблизно 29-30%, тоді ми можемо дуже легко вивести такий показник, який теж приховується, - ВВП. Він дуже кореспондується з індексом базових галузей. Я можу сказати, що падіння ВВП за півроку склало, як мінімум, 24%.
Шановні мої, які позитивні зміни, яке дно? Дна ми ще не досягли. Дна немає, ми летимо у прірву! Чому? За півроку – і це дані Національного банку – чистий прибуток комерційних банків склав "мінус" 14,321 мільярдів. А було 8 за п’ять місяців. Яке дно? Фактично сьогодні на межі банкрутства знаходиться весь банківський сектор України. Якби тут не було іноземних банків, давно був би колапс цій банківській системі.
Ми повинні говорити, що наш експортний сектор сьогодні не просто стагнує, а він скорочується як шагренева шкіра. В цілому за січень-травень наш дефіцит поточного рахунку становив 660 мільйонів порівняно із 6,5 мільярдів доларів у січні-травні 2008 року. Але це навіть в цих умовах. Ми навіть не вийшли на нульову ставку. Тому що у нас же ще фінансовий рахунок від’ємний. У нас впали в чотири рази прямі іноземні інвестиції.
Обсяги експорту становили за п’ять місяців 14,6 мільярди, що на 43,7% менше, ніж у січні-травні. За півроку падіння експорту склало понад 50%, а падіння імпорту за 5 місяців було 16,3% у січні-травні і зменшилось у 2,1 рази. І вони все одно не можуть скоротити цей дефіцит зовнішньоторговельного балансу.
Тому ми можемо говорити про повний провал економічної політики уряду. Цього міністра економіки вже давно треба було заслати на рудники, щоб він там уран добував. У нас немає міністра фінансів. У нас сьогодні уряд – це зміна Чорнобильських інженерів, які підірвали у квітні 1986 року ЧАЕС. А Ющенко – це той самий Щербицький, який тоді стояв на чолі України.
Вони виставили на приватизацію без будь-яких повноважень Одеський припортовий завод. Є ж заборона його приватизувати. І чому за 4 мільярди? Чому так мало? Він коштує значно більше як стратегічний об’єкт. І хто дав право взагалі його приватизувати, якщо немає офіційно затвердженого голови Фонду держмайна? Це називається паніка, агонія, тому що немає ні уряду, ні більшості – нема нікого. Просто команда людей, яка грабує цю державу. Це окупаційні війська зайшли на територію цієї держати і грабують її, поки народ знаходиться в анабіозі.
Я вам скажу, чому знаходиться в анабіозі. Скільки в Україні за січень-травень було вироблено горілки і алкогольних напоїв? Якщо в січні було вироблено 2,5 мільйони декалітрів, то в травні – 4,9 мільйонів декалітрів. Якщо пива було вироблено в січні 14,8 мільйонів декалітрів, то вже в травні – 37,3 мільйонів декалітрів. Якщо сигарет у січні було вироблено 7,7, то в травні 8,4 мільярдів штук. Це і є основа нашого знищення, це є геноцид проти української нації.
Що треба робити? Зрозуміло, що ніякої приватизації цим людям робити не можна, бо вони просто все продадуть. Навпаки, треба робити реприватизацію – забрати у них обленерго, металургійні комбінати. Викупити і забрати у них, а ще у в’язницю посадити. Ми що, не розуміємо, що відбувається, що нас чекає?
Наступне, що треба робити – перезавантаження. За п’ять років Ющенко довів Україну фактично до економічної руїни і заявив, що він іде в президенти. Тимошенко, яка взагалі в економіці нічого не розуміє, фактично вміє тільки збільшувати нам борги. Наш зовнішній борг збільшився вдвічі. Хто його віддаватиме? У нас що, є гроші на повернення цих боргів? Через два роки треба буде віддати Міжнародному валютному фонду 17,5 мільярдів доларів. Звідки ми візьмемо ці гроші? На початок червня весь борг України складав 99 мільярдів доларів. Відомо, що з третього траншу кредиту МВФ 2 мільярди доларів віддали на погашення наших зовнішніх боргів. Тільки один мільярд ми візьмемо собі з цих грошей. Національний банк на сьогоднішній день фактично втрачає свій золотовалютний запас. У нас зараз немає грошей заплатити за російський газ, спожитий у червні.
Вже з’їдаються прибутки Національного банку, які ще не зароблені і не оформлені легітимно як прибутки. Яке дно, шановні мої? Ми вже проїли все, що можна було проїсти, і вже проїдаємо майбутнє. Ми вже проїли кошти, які нам сплатила Росія за транзит газу за цей рік і за перше півріччя наступного року. Які позитивні фактори розвитку? Друга фаза падіння почнеться в жовтні.
Висновок: перезавантаження негайно потрібно робити. Причому, всієї політичної еліти. І президентські вибори нам в цьому, на жаль, не допоможуть, тому що нам треба було робити перезавантаження Верховної Ради, а його треба було робити згідно резолюції ПАРЄ від квітня 2007 року, де чітко записано, що виборча система в Україні не відповідає європейському праву і стандартам, і що ставиться вимога перед Україною привести її у відповідність до європейських стандартів.
Це не було зроблено. Тоді добре, давайте чекати колапсу. Давайте чекати внутрішнього дефолту. Давайте чекати повної руйнації.
Я, на жаль, не бачу на сьогоднішній день ніяких позитивних зрушень, які би свідчили про те, що почалися якісь зміни на краще. Реформ немає, економічно продуманої політики уряду немає. Завжди є таке затишшя перед бурею".

Віктор Мусіяка: Влада має два виходи: працювати або поступитися.
Економічна криза в Україні посилюється політичною.
Треба, щоб хтось дослухався до фахівців.
Зміна політичної еліти – це є потреба, але нічого швидко не змінюється.

"Ви бачите, що перспективи невідомо із чим пов’язувати. Економічна криза в Україні посилюється політичною. Але погляди завжди звертаються до держави, особливо у такі часи. Влада має залучати фахівців, слухати їх і примати рішення. В цьому випадку, я думаю, ми все рівно маємо апелювати до влади. Її стан зараз, звичайно, критичний.
Я слухав колег – про фінансово-економічний стан, як треба діяти в такому стані, але треба, щоб їх хтось слухав. Має бути створений антикризовий центр при Кабміні, при Верховній Раді, при Президентові.
Наша основна надія – це банки. Цю систему треба аналізувати. Я думаю, для професіоналів не вартуватиме великих потуг означити, в якому напрямку треба йти. Тому в цій сфері треба задіяти, перш за все, фахівців, і почати визначати стратегію, створити антикризовий план і т.д.
Коли ми про це говоримо, ми не можемо не мати на увазі політичну складову. Здавалося б, має бути розуміння, що економіка має розвиватися на основі конституційних засад, і тоді все буде зрозуміло і логічно. Але про що можна говорити, коли Конституція ігнорується, закони не виконуються?
Зміна політичної еліти – це є потреба, але нічого швидко не змінюється. Ми не можемо будувати ілюзії, що все це відбудеться швидко. У нинішньої політичної еліти є всі механізми, які забезпечують її перебування у керівних органах функціонування суспільства. Вони хочуть і надали перебувати в такому стані, і вони просто так не допустять своєї заміни. Ми були б згодні, щоб вони працювали й надалі, але щоб вони зрозуміли, яке перед ними стоїть завдання. Знищення держави – це є знищення і їх самих. Тому вони мають думати і про власні інтереси. Я думаю, що життя їх примусить шукати вихід із залученням інститутів громадянського суспільства.
Інакше владі прийдеться поступитися, і я не хочу навіть говорити про ті методи, якими це може відбутися, тому що вони просто так владу не віддадуть. Я не хотів би, щоб по такому сценарію все розвивалося, і тому мені здається, що реакція з боку влади має бути. Хоча у мене немає стовідсоткової надії на це".

Дмитрий, читатель "Главреда": Почему во всех странах, поражённых кризисом, стимулируют своё производство, а у нас - нет. Или уже стимулировать нечего?

Олег Устенко: На мой взгляд, необходимо себе четко представлять, что есть совершенно разные экономики. Ничего другого не придумали, как стимулировать экономику двумя методами – монетарными и фискальными. Фискальные методы из государственного бюджета – такие способы используются в развивающихся странах. Проблема состоит только в том, что у некоторых есть ресурс это делать, у других его нет. Китай может себе это позволить, но Украина – нет. Никто не говорит, что фискальные методы необходимо забыть, но пользоваться ими надо очень осторожно.
Что касается монетарных методов – то одно дело снижать ставки в условиях Европы и Соединенных Штатов Америки, но в условиях Украины это просто невозможно. Мы не боимся инфляции, мы забыли о том, какая может быть инфляция. Мы хотим раздувать инфляцию за счет монетарных мер? Мне кажется, нет. Поэтому единственное, чем можно поддержать реальный сектор экономики, - оздоровлением в целом инвестиционного и бизнес-климата. Но, к сожалению, это быстро не делается. Это не значит, что этого не надо делать. Это надо делать. Реальный сектор в плачевном состоянии, ног он жив, его можно реанимировать. Но это не вопрос одного-двух-трех месяцев.

Олег Соскін: Всі країни, європейські, в першу чергу, роблять наступне: вони всіляко стимулюють малий і середній бізнес. Нещодавно я був в Австрії – там уряд прийняв рішення скоротити на 3 мільярда євро податки для фізичних осіб, щоб ці кошти пішли на розвиток малого бізнесу. Так робить і Німеччина, і інші країни. Держава скорочує свої витрати, видатки державного бюджету, особливо ті гроші, які витрачаються на карно-поліцейський апарат, на контрольні служби, і всіляко підтримують малий бізнес. Якщо ми подивимось на Україну – цього немає. Навпаки, вводяться все нові і нові податки. Останній податок – пенсійний податок на малий бізнес, який взагалі його в тінь зажене. Скажімо, рішення 2008 року, яке було прийнято Пинзеником і Тимошенко, щоби скоротити обіг малих підприємств, які знаходяться на одному податку, до 300 тисяч гривень.
Чи зможе малий бізнес розвиватись за таких умов? Абсолютно не зможе. Сьогодні податкова зібрала 15 мільярдів податків наперед, сьогодні близько 17 мільярдів гривень не повернено податків на додану вартість. Отже, ці податки не працюють. Давайте тоді міняти систему. Ми перебуваємо у фазі надзвичайного періоду, коли потрібно застосовувати неординарні заходи для розвитку підприємництва. Сьогодні в Україні немає умов для розвитку підприємництва, тому що відбувається знищення всього і вся. Треба дати можливість людям самим себе врятувати. для цього щось зроблено? Навпаки, Терьохіним поданий новий законопроект і про нові податки в тому числі. Замість того, щоб сформувати умови для бізнесу, вони знищити тих, які ще якось живуть, працюють, забезпечують себе зарплатою і робочими місцями.

Дан, читатель "Главреда" Виктору Мусияке: Вы – один из самых умных людей в Украине. Почему Вы не в парламенте? Не пора ли парламентскую свору поставить на место? Если не Вы, то кто?

Виктор Мусияка:
Я сам принял решение не идти в этот парламент, и сейчас я вижу, что был абсолютно прав. Потому что никто тебя слушать не будет, но ты там, а значит, причастен к тому, что происходит. Как гражданин, я могу высказать свое мнение, но быть причастным к тому бардаку и ужасу, который происходит, было бы аморально.
В обществе есть огромное количество людей, и не только известных, которым нужно дать возможность через реформу избирательного законодательства и через динамичную деятельность институтов гражданского общества осуществить процесс смены элит.

Михаил, читатель "Главреда": Почему Украина так отстала от России, ведь в УССР мы жили лучше, чем в РФССР, а сейчас уже в разы хуже, чем в России?

Олег Устенко: Если вы посмотрите на статистику по миру, вы увидите, что есть колоссальное отличие стран, богатых энергоресурсами, от всех остальных стран. Нефть начала немного расти в цене, - это помогает России преодолеть кризис. Но Россия не существует сама по себе. 50% нашей машиностроительной продукции продается в Российской Федерации. Падение машиностроительной продукции составило более 60% за первые 5 месяцев этого года. Как только Россия начнет восстанавливаться, начнут получать от этого преимущество и наши машиностроители. Мировая экономика взаимосвязана, но одни страны действительно имеют энергоресурсы, другие – нет.

Читатель "Главреда": Россия - несчастная страна, потому что люди там зомбированы виртуальной великодержавностью. В действительности - это "прореха на человечестве", и по уровню жизни им не догнать даже эстонцев! Как долго просуществует Россия?

Олег Соскін: Росія тримається на величезних запасах нафти, газу та інших корисних копалин. Поки світова економіка буде такою традиційно енергозатратною і орієнтованою на нафту і газ, Росія апріорі буде мати десятки мільярдів на рік доходів від енергоносіїв і інших природних ресурсів (золото, платина і т.ін.), які Богом і природою розташовані на їх території.
Але, з другого боку, ми бачимо, що Росія ставила собі за мету бути наддержавою. І сьогодні державна ідеологія орієнтована на те, що Росія має бути світовим лідером. А це, відповідно, величезні витрати на озброєння. Озброєння вимагає багатомільярдних витрат, причому ці гроші не повертаються для задоволення потреб широких верств населення. Це гроші, які стають мертвими. Таким чином, Росія суттєво зменшує свій фінансово-економічний потенціал.
Світова економічна криза вже завдала удар по Росії, тому вся їхня державна економічна політика побудована на ціні нафти 71 долар. Сьогодні ми бачимо коливання ціни нафти від 50 до 65 доларів. Отже, це величезні втрати. Друге – озброєння, яке вони зараз нарощують. Це також вимагає величезних витрат, на які також економіка Росії не розрахована. Третє - війна, яку веде Росія на Кавказі. Вона теж вимагає величезних фінансових ресурсів. Четверта – демографічна ситуація. В Росії йде серйозна депопуляція населення. В них нема "гарматного м’яса" для того, щоб вести успішну війну на Кавказі.
Я думаю, що Росія поки що не може здійснити великі економічні трансформації, тому що лібералізація економіки, передача повноважень на місця на розвиток малого бізнесу не в’яжеться з авторитарною централізованою державною політикою. Таким чином, ми можемо очікувати останнім часом серйозних збурювань в Росії, центробіжних тенденцій на рівні провінцій. Тому Росія намагається посилити вплив на Україну, щоби перекинути на нас ці всі від’ємні явища і негативи. Фактично Росія хоче зробити Україну своєрідним громовідводом, щоби ми були тим плато експериментів, які сьогодні очікують Росію. Якщо наша громадськість на це погодиться і ми не почнемо реформи, тоді у нас буде дуже поганий період. Росія буде казати: "Бачите, от вам і демократія, от і свобода слова, ось до чого вона призвела". Але якщо Україна буде успішною, успіх України буде означати крах існуючого в Росії авторитарного централізованого режиму.

Полную стенограмму пресс-конференции читайте здесь
Сейчас вы просматриваете новость «Какое дно? Дна нет, мы летим в пропасть!». Другие экономические новости читайте в разделе «Деньги». Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter. Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять