Сергій Жадан: суспільству шкодить існування українського парламенту

"Ніщо так не вбиває інтересу до літератури, як вивчення її в шкільній програмі", – переконаний письменник.

Сергій Жадан

На сайті "Главред" відбувся чат із Золотим письменником України Сергієм Жаданом. Спілкуючись із читачами, він розповів про розвиток літературного процесу за часи України, запитання, якими письменник задається найчастіше, "органічність матюків у вітчизняних ландшафтах" та власну інтернет-залежність, а також про те, чи можна прожити літературою, та чому він не планує писати творів російською мовою.

Подаємо стенограму чату з Сергієм Жаданом.

kim-ki:Сергію, що для Вас означає звання Золотого письменника України? Взагалі, наскільки для Вас важливі літературні нагороди, визнання? Вони стимулюють чи, навпаки, розслабляють? Дякую.

Сергій Жадан: Вони дозволяють дещо іронічно подивитися на те, чим займаєшся. Це спокуси, подолавши які, ти починаєш більш адекватно ставитися до себе й тих, хто тебе оточує. Мені здається, до таких речей потрібно ставитися простіше.

polit_ua:Що думаєте про чергову хвилю "мовного протистояння" в парламенті? Про нові "мовні" законопроекти? Про ініціативу заборони літери російського алфавіту "ъ", "ё" тощо? І, загалом, Ваша думка: чи шкодять ці всі суперечки українській мові, культурі, суспільству?

Сергій Жадан: Суспільству, як на мене, шкодить сам факт існування українського парламенту. До мовного протистояння ставлюся, ясна річ, різко негативно.

Лана: Сергей, насколько престижно быть писателем в современной Украине? Можно ли прожить исключительно литературой?

Сергій Жадан: 1. Не знаю, мені складно оперувати таким терміном, як "престижність", це слово не зовсім з мого словника.

2. Прожити літературою можна, прожити можна навіть безробітним – головне ж не наш фінансовий стан, головне – наші запити й потреби.

kitti: Добрый день. Бывает ли так, что вам хочется переписать, внести какие-то существенные правки в уже опубликованное ваше произведение? Смотрели ли вы "Анну Каренину" с Кирой Найтли в главной роли? Если да – как вам фильм? Спасибо за ответы!

Сергій Жадан: 1. Та ні, не буває. Просто є речі, які не зовсім подобаються. Тоді я просто забуваю про їхнє існування.

2. "Кареніну" ще не дивився. Але збираюсь.

OLEKSA UA: Добрий день, шановний пане Сергію! По-перше, хочу Вам подякувати за Вашу творчість, вона цікава та різнопланова. Тому завдяки таким авторам, як Ви, українська література цікава не лише в самій Україні, а й за її межами.

Стосовно питань: 1) "Ворошиловоград" має автобіографічне коріння? 2) У ваших творах матюки є досить органічними ("ніщо так не підриває карму як… національна політика"). Як Ви, як людина, яка пройшла "радянську" середню освіту, вичавлювали зі своєї творчості "хрестоматійність"? 3) Чи було б Вам цікаво поспілкуватися з читачами маленьких містечок Півдня України, де, не зважаючи на "руський мир", все-таки читають українську літературу? Дякую.

Сергій Жадан: 1. У "Ворошиловграді", безперечно, є елементи автобіографічності, проте вони там поодинокі й не ключові.

2. Ну, неможливо видавлювати те, чого в тебе немає. А щодо "матюків" – просто вони загалом є органічними у вітчизняних ландшафтах. І зовсім не впевнений, що це добре.

3. Поспілкуватися завжди цікаво. Навіть не зважаючи на "руський мир".

гена.: Чи хотіли б ви, аби ваші твори вивчалися в школі в рамках обов'язкової програми з літератури, чому?

Сергій Жадан: Ні, не хотів би. Ніщо так не вбиває інтересу до літератури, як вивчення її в шкільній програмі.

З архівом попередніх чатів "Главреду" ви можете ознайомитися тут.

марія берлінська: 1. Звідкіля вірш про Пітона з Лозової, як він прийшов?

2. В одному з віршів "…ось саме тому я її і люблю, як тільки жінка може любити жінку". Будь ласка, розкажи про цей вірш, про ці рядки детальніше.

І наостанок. Приїзди гостювати у Кам'янець-Подільський. Дякую за добрі вірші. Знайдемось.

Сергій Жадан: Звідки прийшов вірш про Пітона – чесно кажучи, не пам'ятаю. Мабуть, нізвідки. Більшість віршів приходить саме звідти. В Лозовій був кілька разів, але завжди проїздом.

А ось звідки прийшов вірш "Жінки", який ви цитуєте – пам'ятаю добре. Одного разу я познайомився з двома дівчатками. Вони розповіли свою історію любові, як вони познайомилися, як закохалися одна в одну, як тепер разом живуть. Ось про них я цього вірша й написав.

Justice: Пане Сергію, яка Ваша улюблена книга? Активно користуєтесь Інтернетом, які сайти відвідуєте щоденно? За кого голосували на парламентських виборах? Завчасно дякую.

Сергій Жадан: Книги немає. Є улюблені автори: Семенко, Антонич, Вінграновський, Чубай, Лорка, Бодлер, Галчинський та багато-багато інших.

Інтернетом користуюсь активно, навіть заактивно. Все намагаюся подолати цю залежність. Відвідую переважно літературні сайти. Ну й футбольні теж.

Голосував проти Партії регіонів.

Matilda: Сергію, Ви і Харків: хто, кому і за що повинен бути вдячний? Ви Харкову, чи Харків Вам?

Сергій Жадан: Я Харкову, безперечно. За щедрість і велике серце. Завжди тішусь, що живу саме тут.

11111: Пане Сергію, таке філософське питання: як народжується віра і сила?

Сергій Жадан: Мені здається, великою мірою, вони народжуються одна з одної – віра постає з сили та впевненості, а сила наснажується вірою. Десь поміж ними, мабуть, знаходиться любов.

Milami: Доброго дня! Вибачте за, мабуть, особисте питання, але Ви атеїст? (Це було в одному з віршів "Моя поезія не сприяє…"). Чому тоді Ви тоді досить часто в творах згадуєте про свята, моменти з Біблії і т.д.? Вдячна за відповідь, і дуже чекаємо в Тернополі! Ну хоч раз!)

Сергій Жадан: Атеїзм – це вже позиція. Або навіть поза. Я намагаюся таких голосних декларацій не робити. А вірш, який ви цитуєте, був написаний 20 років тому, фактично, іншою людино.

В Тернополі будемо наприкінці березня з "Ойрою".

Катэриада Базиливмейская: У чому ви черпаєте натхнення? Чим для вас є творчість?

Сергій Жадан: Натхнення черпаю в героїчних буднях нашої республіки. Творчість для мене є терапією.

jack: Сергей, как вы относитесь к русскому року? И вообще какую музыку слушаете?

Сергій Жадан: Можна вважати руським роком корейську душу Цоя? Якщо так, то я люблю руський рок. Музику слухаю різну, колекціоную вініл, тож слухаю переважно різне старйо.

Аліна: Вітання з Івано-Франківська!

Сергію, цікаво дізнатися, яке запитання ти сам ставиш собі найчастіше і чи ти як письменник шукаєш на нього відповіді на сторінках своїх книг? І що, на твою думку, для людини і письменника зокрема є найбільш необхідним – знання, віра чи досвід? Дякую за відповідь!

Сергій Жадан: Чи є життя після смерті. І яке воно. Очевидно, ні знання, ні досвід тут не можуть допомогти.

Аліна: Сергію, ще таке запитання мене цікавить: що частіше втручається в процес написання твору – логіка, роздуми, емоції чи сумніви? І чи допомагають або ж шкодять такі відчуття здійснити початковий літературний задум?

Сергій Жадан: Втручаються постійно, іноді заважають, іноді допомагають. В будь-якому разі – це завжди інтрига.

Spaceman: Пане Сергію, яка мотивація, на вашу думку, змусить людину відірвати зад від стільця, очі від монітора і пізнати інші грані життя?

Сергій Жадан: Скажімо, любов. Або ненависть.

Бруно: Сергію, у мене до Вас такі запитання:

1) як Ви ставитесь до зображення насильства у літературі?

2) чи слід захищати суспільну мораль від насильства у мистецтві?

3) як Вам взагалі наша суспільна мораль?

4) чи повинен автор ідеально знати те, про що пише?

Сергій Жадан: 1. Вважаю такі зображення припустимими. Особливо в разі стилістичної та тематичної доречності.

2. В такому разі ми починаємо захищати суспільство від мистецтва. Не впевнений, що суспільство цього потребує.

3. Що ви маєте на увазі, говорячи "наша"?

4. Бажано, але зовсім не обов'язково.

марина.: Чи часто потрапляють у ваші твори розповіді про реальних людей, ваших знайомих, та невигадані історії? І як потім реагують ці люди, коли впізнають себе?

Сергій Жадан: Часто. Реагують, зазвичай, позитивно – людям подобається, коли на них звертають увагу.

марина.: Наскільки ви відкриті для спілкування з читачами? Зареєстровані у соцмережах, і чи відповідаєте, якщо вам пишуть листи люди, яких ви не знаєте?

Сергій Жадан: Достатньо відкритий, хоча завжди лишаю за собою право відповідати не на всі питання. На листи відповідаю.

марина.: Якби вам випала нагода поспілкуватися за кавою (або не кавою) з кимось із ваших літературних кумирів (або нехай не кумирів, а просто письменників, яких ви дуже шануєте; причому за всі часи, не тільки сучасників), з ким би і про що ви б хотіли поговорити? Дякую.

Сергій Жадан: Я б хотів спитати в Семенка, чи справді він бив своїх дружин, чи це злісні вигадки його літературних ворогів.

vopros!: Пане Сергію, на яке запитання ви б хотіли відповісти, але вам його ніхто ніколи не ставить?

Сергій Жадан: Ну, скажімо, як я ставлюся до дієслівного римування.

Ігор Р.: Сергію, добридень. Ви завжди потрапляєте до різних рейтингів на найвищі позиції, усіляких топів - найуспішніших, найпопулярніших письменників тощо. Скажіть, будь ласка, усвідомлення цього "най" які почуття, думки у Вас викликає? Відчуваєте більшу відповідальність?

Сергій Жадан: Чесно кажучи, нічого не викликає. Відповідальність викликають зовсім інші чинники.

Ігор Р.: І дещо глобальне питання, але все ж таки цікаво почути Вашу думку. Як Ви, як людина, яка спостерігає з 90-х літературний процес зсередини, оцінюєте його розвиток за роки незалежності країни? І чого, на Ваш погляд, не вистачає сучасним українським авторам, аби їх читали наші люди більше, ніж російську літературу? Дякую за відповіді.

Сергій Жадан: Оцінюю цілком оптимістично, оскільки пам'ятаю, як усе виглядало, скажімо, в середині 90-х. Чого не вистачає? Не знаю. Мені, скажімо, не вистачає часу.

Marichka: Сергію, а що вас надихнуло на написання "Червоного Елвіса"?

Сергій Жадан: До мене звернулися друзі, молоде подружжя, вони очікували на дитину, сказали, що хочуть фіксувати цей процес і зробити виставу. Себто, я писав цей текст для своєї знайомої акторки Тані, це мала бути моновистава.

Лиззи: Сергей, а вы женаты?

Сергій Жадан: Так.

Олег Хорунжий: А какое ваше произведение вы любите больше всего?

Сергій Жадан: "Вогнепальні й ножові".

Bytex:Позаминулої осені на презентації "Ворошиловграда" у Києві в парламентській бібліотеці, відповідаючи на питання стосовно нових аудіо-книг, ви сказали, що є плани щодо випуску аудіо-версії "Гімну демократичної молоді". Влітку 2012 року в інтерв'ю інтернет-журналу "Ліва" ви сказали, що готуєте до виходу аудіо-версії "Ворошиловграда". Чи ці проекти досі існують? Чи є плани випустити інші книги в аудіо-форматі?

Сергій Жадан: "Ворошиловград" існує в аудіо-форматі – ми підготували його для людей із вадами зору. Здається, його можна скачати в мережі. "Гімн" я теж колись начитував, але що сталося з записом – не знаю. Щодо книг в аудіо-форматі – навіть не знаю, що сказати: в Україні це нікому не потрібно, так виглядає.

Bytex:Ваші враження від вистави "Гімн демократичної молоді" у театрі ім. І. Франка за мотивами ваших творів? Керівництво театру заявляло, що розглядає цей спектакль, як засіб залучення молодої глядацької аудиторії до театру, але, здається, вийшов такий собі "Жадан для людей старшого пенсійного віку" (і справа тут аж ніяк не у відцензурованій лайці). Чи були на прем'єрі? Якщо були – чому не вийшли на сцену?

Сергій Жадан: Мені було цікаво працювати з Юрою Одиноким, цікаве його бачення цієї прози. З чимось я згоден, з чимось, звісно, ні, але, зрештою, це його вистава, за ним останнє слово. Не маю нічого проти людей старшого пенсійного віку. На прем'єрі був (другого дня), на сцену виходив.

Bytex:В одному з інтерв'ю ви казали, що після збірки віршів "Прощання слов'янки" почнете писати новий роман. Про що він буде?

Сергій Жадан: Це не зовсім роман. Але я його пишу. Він про землю поміж рік.

Bytex:Аудіо-диск віршів Чеслава Мілоша, виданий Польським інститутом спільно з "Українським тижнем", де ви та Тарас Прохасько читаєте вірші. Прокоментуєте цей проект в цілому, і музичний супровід для нього зокрема?

Сергій Жадан: Проект у цілому в мене викликає масу приємних спогадів: приємно було перекладати, цікаво озвучувати, ну й завжди велика радість перебувати з Тарасом в одному просторі. Музичний супровід, як на мене, глибокий і чуттєвий, себто влучний і доречний.

Настенька:Сергію, скажіть, будь ласка, а які дисципліни ви викладаєте? Як до вас ставляться студенти?

Сергій Жадан: Я не викладаю з 2004 року. Викладав українську літературу.

Bytex: Чому свого часу Ви закрили свій блог на "Кореспонденті"? Чому більше не пишете для "Українського тижня"? Як ставитесь до того, що в "Фокусі" ваші колонки перекладали російською? Блог на "ТСН" – це єдине місце, де ви ведете колонку? Чи займаєтесь особисто своєю офіційною сторінкою в Фейсбуці, чи нею займаються інші люди?

Сергій Жадан: На жаль, не вистачає часу писати ще більше. Крім ТСН, пишу для "Есквайра", інших видань. Це справді забирає багато часу та енергії. Як ставлюся до перекладів російською? До якісних перекладів – добре.

Сторінку не веду, її ведуть мої друзі, я до неї навіть доступу не маю. Знову ж таки, перш за все – через брак часу.

укр:Сергій Вікторович, а це правда, що Ви насправді – "літературний негр", який пише для таких авторів, як Любко Дереш, Юрій Андрухович і Лесь Подерв'янський?

Сергій Жадан: Це найкращий комплімент, який Ви могли вигадати – бути літературним негром у Леся. Загалом, це не надто політкоректно – потрібно говорити літературний афро-американець.

Justice:Чи буде Харків таким, як був колись?

Сергій Жадан: Ну, Харків був дуже різний. Був Харків 33-го, був Харків 41-го. А був і Харків кінця 80-х з багатотисячними мітингами. Ви про який питаєте?

Мышка: Каких новинок ждать от вас в ближайшее время?

Сергій Жадан: Навесні вийде моя нова повість. Восени, сподіваюсь, теж вийде нова проза.

Валенталка: Пане Сергію. Ви із "Собаками в Космосі" вирушаєте в "Лютий тур" Україною. Розкажіть, які сюрпризи готуєте своїм шанувальникам.

Сергій Жадан: У нас нова гітара й постійно поповнюється репертуар. Має бути дуже весело, приходьте.

sid: Чи не плануєте Ви писати майбутні твори російською? Так або ні – чому?

Сергій Жадан: Не планую. Я український письменник.

sid: Ваша викладацька діяльність заважає письменництву чи навпаки? І як ставляться студенти до того, що їм викладає один із найталановитіших сучасників?

Сергій Жадан: Діяльність заважала письменству. Й навпаки. Студенти мене любили, принаймні, я тішу себе такою ілюзією.

ole-le: Сергей, у вас никогда не было желания уехать жить и работать за границу, если да, то в какую страну? Если нет, то почему?

Сергій Жадан: Назавжди – ні. Я люблю свою країну.

andersen: Сергію, от Ви кажете, що суспільству шкодить сам факт існування українського парламенту… Так що ж, взагалі ліквідувати Раду як таку? Чи як Ви це бачите?

Сергій Жадан: Я був би не проти. Як я це бачу? Є багато варіантів – динаміт, артилерія, килимове бомбардування.

andersen: До речі, на цих виборах чимало Ваших колег по перу намагалися потрапити до Верховної Ради. Чому не намагаєтеся спробувати себе в політиці Ви? Якраз був би шанс перетворити Pаду на справжній парламент…

Сергій Жадан: Ви вважаєте письменники саме цим мають займатися?

andersen: Як, по-вашому, перебування письменника під куполом Ради та спілкування в компанії депутатів позначається на його творчості?

Сергій Жадан: Не знаю – ніколи там не був.

polit_ua: Дякую за відповідь. Та дещо уточню своє запитання щодо мовного протистояння. На вашу думку, таки ця проблема є, чи вона штучно роздмухується політиками?

Сергій Жадан: Мені здається, вона більше роздмухується, аніж є.

Jenny: Доброго дня, пане Сергію. Кого із сучасних поетів Росії Ви для себе виокремлюєте? Чи згодні Ви з тим, що розвиток поезії у наших країнах іде дещо різними шляхами, і якщо так, то в чому полягає відмінність?

Сергій Жадан: Знаєте, як говорив поет, назвати когось – це забути всіх інших. Я з великим інтересом читаю багатьох авторів, які пишуть російською – і в Росії, і в Україні. Шляхи, як на мене, дуже відмінні, а ось визначити ці відмінності – потрібно трішки більше часу та місця.

Jenny: Скажіть, будь ласка, чи ніколи не буває у Вас страху замовкнути? Тобто такої "творчої кризи", коли здається, що вже ніколи нічого не напишеться? І як Ви з цим боретесь?

Сергій Жадан: Буває, звісно. Тоді я сідаю й пишу.

polit_ua: Дякую за відповіді на мої питання та Ваші думки. Бажаю Вам натхнення та успіхів!

Сергій Жадан: Дорогі брати і сестри. Дякую всім за увагу та розумні питання. До наступних чатів.

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров
Новости
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять