Анжеліка Рудницька: я рада, що не стала депутатом

Форс-мажори навчили і чорні смуги розфарбовувати в яскраві кольори, розповіла Рудницька.

Анжеліка Рудницька

На сайті "Главред" відбувся чат із співачкою та художницею, заслуженою артисткою України, президентом мистецької агенції "Територія А" Анжелікою Рудницькою, яка, крім того, ще й викладає в майстерні телеведучих в Інституті кіно і телебачення. Під час спілкування із читачами, звісно, багато йшлося про мистецтво, яке, за словами гості "Главреду", є для неї справжньою медитацією, про прагнення Анжеліки "показати світові іншу Україну – з багатими традиціями, із древньою культурою, із чудовими людьми", про те, звідки дізналася вона про подушки-думочки, які вже давно створює, та про призначення цих дизайнерських декоративних подушечок.

Крім того, Анжеліка Рудницька розповіла про негативні й позитивні стереотипи про Україну, що існують за її межами, про "кульгаву" українську журналістику, а також про викривлення політиками мовного питання в Україні.

Подаємо стенограму чату з Анжелікою Рудницькою.

Smilik:Дивлячись на вас, переконуєшся, що, справді, талановита людина талановита у всьому... А ви особисто як ставитеся до цієї приказки, вона справедлива? І ще хочу подякувати за ваші вчинки, акції, які ви організовуєте, за те, що допомагаєте людям, і все це не заради піару, а щиро. Дякую!

Анжеліка Рудницька: Я переконана, що Бог дає кожному з нас усі таланти, але вже від нас залежить – розвиваємо ми їх чи ні. Себе ж я лякаю тим, що, коли ти не використовуєш свої таланти, Бог їх забирає. Тому намагаюся по можливості реалізувати всі свої здібності, чого й іншим бажаю. Дякую за запитання.

Tamila_K.:Подушечки-думочки – это ваше личное "изобретение", или у нас в стране еще есть люди, которые их создают? Спасибо.

Анжеліка Рудницька: Цю назву я почула від бабусі, так вона називала маленькі подушечки, на яких не сплять, а котрими прикрашають інтер'єр. А за потреби їх можна підкласти під вухо чи під бік і покемарити 15 хвилин після обіду. Саме цю назву я використала для колекції своїх дизайнерських декоративних подушечок. Побачити їх можна на моєму сайті rudnytska.com.

Tamila_K.:Вы никогда не думали взять себе учеников, чтобы передать им свой опыт и знания, обучить вышивке, созданию подушечек-думочек? Ведь если будут продолжатели вашего дела, думаю, это будет здорово.

Анжеліка Рудницька: У мене є учні. Я викладаю в Інституті кіно і телебачення в майстерні телеведучих. Мої випускники працюють на всіх провідних українських каналах, співають, діджеять.

А щодо народних мистецтв, то в Україні, мабуть, всі чули про майстер-класи, котрі я із народними майстрами проводжу як для своїх друзів-"зірок" та їхніх дітей, так і для дітей-сиріт і онкохворих дітей.

Але подушок-думочок це не стосується. Це – дизайнерський напрямок.

Dinka:Анжеліко, розкажіть, хто були ваші батьки? Творча натура – це від них? Які риси характеру ви перейняли? Дякую. Усмішок вам та гарного настрою.

Анжеліка Рудницька: Мої батьки і досі залишаються дуже творчими людьми. Тато – журналіст, письменник. Мама – педагог, викладач християнської етики. Обоє чудово малюють і співають. Якось мама подзвонила мені і сказала: "Уявляєш, я сьогодні не співала ні разу!" Це означає, що мама неймовірно виснажена і втомлена, бо у всіх інших випадках вона співає. Так що, безумовно, своєю творчою натурою я завдячую батькам.

Archi: В свое время во время избирательных кампаний вы агитировали за бютовцев. А сейчас не жалеете об этом, глядя на происходящее в ВР, да и внутри самой "Батькивщини"?

Анжеліка Рудницька: Ви маєте на увазі, чи почуваю я свою відповідальність за те, що відбувається в країні? Так, відчуваю. Незалежно від того, за кого і в які роки я агітувала. Не помиляється тільки той, хто нічого не робить. Та й вибору тоді не було.

Анжеліка Рудницька

Moral: Як сприймаєте форс-мажори: вони засмучують, примушують опустити руки чи навпаки стимулюють, змушують вдосконалюватись? Який форс-мажорний випадок найбільше закарбувався в пам'яті?

Анжеліка Рудницька: Як усіх людей, форс-мажори мене і засмучують, і дратують, і стимулюють, і примушують діяти, шукати виходу із ситуації, але без них життя не буває. Найбільше закарбувалося в пам'яті знищення хіт-параду "Територія А" і несподіваний параліч. Але це навчило мене і чорні смуги розфарбовувати в яскраві кольори.

Moral:Як ставитеся до критики й критиканів?

Анжеліка Рудницька: Мені подобається вислів Коко Шанель: "Мені однаково, що ви про мене думаєте. Я про вас взагалі не думаю". Намагаюся згадувати його в моменти спілкування з критиканами і продовжую робити своє.

Але критика людей, до думки яких я прислухаюся, стимулює мене вдосконалюватися і шукати якісь інші грані своїх талантів.

Нещодавно мені подзвонив Іван Степанович Марчук, геніальний художник, і сказав: "Оце я про тебе подумав і вирішив, що з твоєю працездатністю і вмінням масштабно мислити, ти могла би вже гектари живописних полотен зробити, а ти все ще мучишся зі своїми мініатюрами". Я задумалася...

А Ніна Матвієнко, моя найулюбленіша співачка і берегиня української пісні, постійно критикує мене за те, що я мало співаю і записую нових пісень.

Мама мене критикує за те, що морщу лоба і не завжди тримаю рівно спину. А ще примушує на сцену виходити тільки на підборах, хоча як ніхто знає, яких зусиль мені це варто.

Moral:Ніколи не шкодували про фотосесії в білизні? Чи зараз повторили б такий досвід? Зйомка в еротичній фотосесії для вас припустима?

Анжеліка Рудницька: Не розумію, про що тут шкодувати. Це що, якийсь злочин чи страшний гріх? В моїй фотосесії було те, що можна побачити на будь-якому пляжі. Це по-перше. А, по-друге, вона була зроблена спеціально для журналу про жіночу білизну. Було б дивно, якби я там була одягнута в костюм Діда Мороза.

Зараз ніколи навіть звичайну свіжу фотосесію зробити. Але я подумаю над вашою пропозицією.

 journ_:Цікава ваша відповідь, яка, напевно, стане в нагоді багатьом українським, здебільшого зовсім юним виконавцям, до яких раптом прийшла слава та успіх... Як вам вдається стільки років уникати "зіркової хвороби", залишатися такою щирою та відкритою? Як вдається робити так, що ваше ім'я ніколи не забувають, хоча воно ніколи не пов'язується з жодними скандалами, інтригами, брудними новинами, а завжди згадується в позитивному контексті? Дякую за відповіді. Успіхів вам, натхнення і сонця в житті.

Анжеліка Рудницька: Я завжди жартую, що моя корона з мене ніколи не звалюється тому, що вона виростає з голови або намертво прикручена. Але якщо серйозно, то моя популярність пов'язана в першу чергу з моєю шаленою працездатністю. Я настільки багато працюю, що мені просто ніколи хворіти ні "зірковими хворобами", ні звичайними застудами. Усі великі й відомі люди, з якими мені доводилося зустрічатися, завжди були відкритими, щирими, в них не відчувалися дешевий пафос і самолюбування. Може, мені пощастило із гарними вчителями.

Я живу так, як цікаво мені, роблю те, що люблю, і те, чим я по-справжньому захоплена, не дуже вдаючись до піар-технологій і не нав'язуючи свою творчість. Я шукаю однодумців. І рада, що вони знаходяться.

До речі, скандалів у моєму житті було більше, ніж достатньо: мене видавали десятки разів заміж за відомих чоловіків, зі мною судилися артисти і т.д. Просто бруд до мене не прилипає. Може, він у басейні змивається? :)

journ_:Ви дуже часто (принаймні частіше, ніж інші наші "зірки") проводите майстер-класи для дітей або співаєте для них... Як вам працюється з дитячою аудиторією, в чому з ними для вас складніше, ніж з дорослими?

Анжеліка Рудницька: Діти, про яких ви згадуєте, зазвичай, позбавлені батьківського піклування або важко хворі. Мені хочеться зробити їхнє життя трішечки яскравішим, світлішим і поселити в їхні маленькі сердечка надію на те, що все в житті можна здолати. Якщо хоча б когось мені вдалося переконати в цьому, я щаслива. Діти більш відкриті, щирі, емоційні, позитивні. Вони не дають мені дорослішати і ставати цинічною Тому вважаю, що вони теж благодійники стосовно мене. :)

Анжеліка Рудницька

journ_:Наскільки часто ви подорожуєте? Ваші спостереження: які стереотипи про Україну найчастіше зустрічаються, які вас дуже дивують, які – обурюють, які – смішать?

Анжеліка Рудницька: Серед позитивних стереотипив про Україну: гарні жінки, Андрій Шевченко, брати Клички. Серед негативних: корупція, дешева горілка, дешеві повії. Вони мене не обурюють і не смішать – вони примушують мене намагатися ломати ці стереотипи усіма доступними мені методами. Як митець я хочу показати світові іншу Україну – з багатими традиціями, із древньою культурою, із чудовими людьми, які є нашою найбільшою цінністю. В моїх мистецьких роботах, що подорожують світом, Україна яскрава, щира, відкрита і трішкі ідеалістична. Але ми повинні прагнути до кращого і, таким чином, достукуватися до іноземців, намагатися зацікавити їх нашими цінностями.

journ_:Як ви ставитеся до діяльності Нацкомісії з питань моралі? Наприклад, до її резонансної ініціативи щодо формування переліку "білих сайтів", заборони деяких мультфільмів тощо?

Анжеліка Рудницька: Те, що відбувається в суспільстві, наштовхує на думку про те, що така комісія нам потрібна, а от деталі її діяльності – це вже інше питання. Не готова його зараз обговорювати, бо не занурювалася у цю проблематику серйозно. А просто кидатися звинуваченнями мені б не хотілося.

journ_:Пані Анжеліко, яку найкумеднішу плітку про вас вигадували ЗМІ? Чи засмучуєтеся, коли бачите таку інформацію, чи ставитеся до цього по-філософськи?

Анжеліка Рудницька: Якось я прочитала, що вийшла заміж за відомого співака-гея, з чого ми разом дружно посміялися. А ще запам'яталася "правдива інформація" про те, що моє справжнє прізвище – Цауберштейн. Я ніяк не ставлюся до цієї інформації, бо вона до мене не має ніякого стосунку. Але дивуюся, як і чому такі думки приходять в голову людям і примушують їх ці дурниці оприлюднювати.

Prokop:Работали ли вы над какими-то из своих вышивок, картин, подушек с кем-то в соавторстве? Если да, то с кем и довольны ли опытом? Если нет – почему и какие у вас требования к соавтору?

Анжеліка Рудницька: Свої мистецькі роботи я створюю сама, вважаючи це своєю медитацією і відпочинком від зовнішнього світу. Дозволяти творити замість себе це все одно, що дозволити комусь замість себе дихати, їсти, пити, молитися.

А що стосується дизайнерського напрямку (гобеленів, подушок, тарілок, прикрас, сумок), то я залучаю до їх створення різних фахівців.

Prokop:Продаете ли вы ваши картины, подушки-думочки? Сколько в среднем они стоят?

Анжеліка Рудницька: Я не продаю свої роботи. Вважаю, що вони належать світові. Саме тому вони вічно мандрують, спілкуючись із різними людьми від мого імені.

Що стосоється дизайнерської колекції, про яку ми вже сьогодні згадували, то на числені прохання моїх друзів, знайомих, журналістів, прихильників вона буде продаватися. Вартість кожної роботи визначається окремо.

Prokop:А чем сегодня занимается творческое агентство "Территория А"? Каковы его проекты? Вы сейчас возглавляете агентство, а ранее, если мне изменяет память, его главой был Александр Бригинец – почему он ушел с должности?

Анжеліка Рудницька: До недавнього часу мистецьку агенцію "Територія А" очолював Олександр Бригинець, але після обрання його депутатом цю посаду зайняла я.

Сьогодні "Територія А" займається великою кількістю проектів з арт-терапії, організацією моїх виставок. У нас функціонує сайт ter-a.com. Видаємо книжки, каталоги. Переважно діяльність агенції пов'язана з моєю діяльністю. Про все, чим ми займаємося, можна прочитати на згаданому сайті.

Анжеліка Рудницька

Vira_Datsiuk:У понеділок був День сміху, 1 квітня. Як ви чи з вами жартували? Щось запам'яталося з цьогорічного або за минулі роки з першоквітневих жартів? Дякую.

Анжеліка Рудницька: 1 квітня я була у містечку Бар на Винничині, де зустрічалася зі своїми прихильниками. Моє перебування в Барі знімав 5 канал, і на початку зустрічі я пожартувала, що ми приїхали, аби провести кастинг нових ведучих. Але мій жарт швидко "розсекретили".

Vira_Datsiuk:Чому, на ваш погляд, частина сучасної української поп-музики настільки примітивна (музика, тексти)? Невже український слухач потребує настільки "спрощеного" матеріалу? І як ви ставитеся до часом надмірною вульгарності кліпів саме українських виконавців, здебльшого жіночих попсових колективів?

Анжеліка Рудницька: У будь-якій справі є мистецтво, а є – бізнес. Те, про що ви говорите, це – шоу-бізнес, і до мистецтва він лише дотичний, але не є мистецтвом у чистому вигляді. Тому вимоги до нього теж не можуть бути завищеними. Купуючи речі на базарі, ви ж не очікуєте, що вони будуть оригінальними, дизайнерськими, неповторними. Це типовий масовий продукт.

Давайте будемо всі разом більш вимогливими, не вмикатимемо теле- і радіоканали із поганою музикою. Може, таким чином вдасться щось змінити?

Кліпи, як і музика, теж масовий продукт серійного виробництва, схожі один на одного і нецікаві. Дуже сподіваюся, що, "наївшись" форматів, і ми, і теле- та музичні продюсери коли-небудь звернуть увагу і на більш цікаві й оригінальні пісні та кліпи.

Vira_Datsiuk:Що думаєте про сучасні українські музичні канали чи програми?

Анжеліка Рудницька: Я б хотіла про них не думати взагалі. Шкодую, що на них так мало українського не лише по факту, а й по формі та змісту. Чекаю позитивних змін. Вплинути на політику каналів я не можу. Але проконсультувати готова всіх і кожного.

Vira_Datsiuk:Розкажіть про Вашу нову виставку: де й коли вона проходитиме, як називатиметься, чи можна буде вас там побачити?

Анжеліка Рудницька: З 10 квітня на числені прохання та вимоги арт-тур "Містерія літочислення" на місяць оселиться в Києві у Музеї літератури, що на Богдана Хмельницького. Запрошую всіх. В рамках цієї виставки, можливо, відбудеться один із моїх майстер-класів, а, може, й ще якісь несподіванки…

Катя Рутковская:Анжелика, от Вас всегда веет теплом, и в вас отсутствует искусственность, которой болеют многие в мире шоу-бизнеса. Спасибо Вам за это! Я видела Вас на похоронах Оксаны Хожай. Я тоже немного общалась с ней. Когда Оксаны не стало, я и многие из моих знакомых почувствовали, что потеряли кого-то очень дорогого, хотя некоторые вообще не знали Оксану лично. Чтобы вспомнить этого замечательного человека, расскажите, пожалуйста, какой Вы ее знали? Какие были у Вас отношения? Что вы больше всего ценили в ней?

Анжеліка Рудницька: Ми з Оксаною разом багато працювали. Вона була талановита, життєрадісна, щедра на любов, любила усіх – і котиків, і собачок, і друзів, і прихильників, любила свою роботу, колег. Хотіла реалізуватися як актриса, співачка і композитор, але забуття чи напівзабуття, як на мене, "вбили" Оксану як людину, але я дуже сподіваюся, що її пісні житимуть і далі, їх співатимуть нові виконавці, і ми всі будемо пам'ятити про неї.

Анжеліка Рудницька

Plut:Що протягом останнього часу вразило найбільше?

Анжеліка Рудницька: Божевільний березневий снігопад. Я сиділа вдома, дивилася у вікно і думала про те, що Снігова Королева готується до весни, вибиваючи всі свої подушки, ковдри, перини, шуби... Я їй була дуже вдячна за свій чи не єдиний вихідний у березні. :)

Але як киянка я вболівала і хвилювалася за усіх, кому доводилося в ці дні стояти у страшних заторах, визволяти із снігового полону людей і машини. Такі катаклізми страшні для нашого незахищеного міста і країни, але вони відкривають наші характерні особливості: рятуючи один одного, люди знайомилися, проявляли благородство, надихали інших на гарні вчинки. А інші – навпаки, намагалися заробити на цьому гроші, ігнорували наші проблеми і розчаровували нас. Особливо це стосується керівників – комунальних і державних.

Plut:Якби стояв вибір між кар'єрою та чудовою родиною з дітьми, що для вас важливіше?

Анжеліка Рудницька: Ситуації "якби" я не розглядаю. Я просто живу. А життя мудріше за нас. Воно завжди робить правильний вибір.

Booklia:Чи не виникала ідея створити з кимось із наших дизайнерів колекцію одягу, прикрашеного вашими візерунками, етнічними мотивами? Мені здається, що могло б вийти дуже і дуже гарно...

Анжеліка Рудницька: Такі ідеї трапляються регулярно і циклічно, але поки що вони не реалізувалися в одязі. Ми на шляху до втілення. Дякую за натхнення.

Booklia:От нещодавно з'явилася інформація про те, скільки наш президент заробив за написані й ненаписані книжки. Що думаєте про це?:)

Анжеліка Рудницька: Чудове запитання. Можна було б критикувати і Президента, і видавництво, яке йому платить такі шалені кошти. Але мені хочеться побажати усім нашим письменникам великих тиражів і таких самих чудових гонорарів, як у Президента. Хіба не краще? :)

Booklia:В журналістській справі головне – сумлінна та наполеглива праця чи все ж таки талант? Що думаєте про рівень сучасної української журналістики? Чим вона вас приємно і неприємно дивує?

Анжеліка Рудницька: Одне одне не виключає. У нас є чудові журналісти, але дуже кульгава журналістика. Нам усім не вистачає активної громадянської позиції, відповідальності за те, що ми робимо, і бажання не просто заробити гроші, а зробити цей світ кращим. І це стосується не лише журналістики.

Booklia:Які книжки, на ваш погляд, у своєму житті обов'язково мусить прочитати кожна людина? Чи є у вас така книга, яку перечитуєте кілька разів?

Анжеліка Рудницька: Я дуже люблю читати книжки і роблю це постійно, що раджу й іншим. Обов'язковими є і Буквар, і Читанка, і класика, і сучасна література. Перечитувати книжки кілька разів немає можливості, бо хочеться завжди пізнавати щось нове. Але є книги, в яких закладені духовні знання, так як Біблія, до яких можна звертатися скільки завгодно разів.

Konn:Раніше, здається, ви не продавали роботи. чому зараз вирішили?

Анжеліка Рудницька: А що є зафіксований випадок продажу моїх робіт? Самій цікаво. :) Ми сьогодні говорили про те, що продаватимуться дизайнерські речі з моїми репродукціями. Це трішки різні речі. Як і раніше, мистецькі роботи не продаватимуться – вони продовжують мандрувати Україною і світом.

Konn: Чи плануєте ви чи інші артисти орагнізувати концерт пам'яті Оксани Хожай?

Анжеліка Рудницька: Поки що таких планів немає. Але є бажання. Сподіваюся, воно реалізується. Це найбільше, що ми, колеги, можемо зробити в пам'ять про Оксану Хожай.

Inga: Якщо це не секрет, розкажіть, будь ласка, те, про що натякнули в анонсі: то в якій якості і коли ви повертаєтеся на телебачення? Що це буде за програма?

Анжеліка Рудницька: Поки що це таємниця. Їдучи на "Главред", я поцікавилася, чи маю право про це розповідати. Сказали, що ні. Нехай це залишиться інтригою.

Анжеліка Рудницька

Inga:Шановна Анжеліко, як вам вдається встигати стільки всього: і вчитися, й навчати, і журналістикою займатися, і творчістю, і співати, і виставки проводити? У вашій добі, певно, більше 24 годин...:)

Анжеліка Рудницька: Дорогі мої, а скільки всього я не встигаю, чого хотілося б зробити! Але я дуже намагатимуся реалізувати усі свої ідеї. Якщо хтось хоче чимось допомогти, пропонуйте шляхи оптимізації часу і можливостей – я обов'язково цим скористаюся. А оскільки мене про це дуже часто запитують, напевно, доведеться якогось вихідного вигадати теорію "встигання всього на світі" і проводити окремі майстер-класи з цього напрямку. Прийдете?:)

polit_ua:Чи є, по-вашому, насправді "мовна проблема" в Україні? Чи це тільки вигадка невідповідальних політиків, які не розуміють наслідків маніпулювання цією темою?

Анжеліка Рудницька: Насправді "мовна проблема" існує, але вона викривлена політиками. Разом із Комітетом захисту української мови, який очолює Олесь Доній, та Олександром Бригинцем, котрий опікується культурною спадщиною, ми проводимо зустрічі з людьми і намагаємося випрацювати стратегію подолання цієї проблеми.

polit_ua:Спробували себе в парламенті Руслана і Вакарчук, тепер там Повалій. Ви не хотіли б здобути такий досвід? Чи покаладаєте якісь сподівання на Повалій?

Анжеліка Рудницька: Я балотувалася свого часу в парламент, але рада, що не стала депутатом, бо в мене не вистачило б часу для творчості. Щодо моїх колег, то, як казав український класик, "у кожного своя доля і свій шлях широкий". Буду рада, якщо Таїсії Повалій вдасться зробити хоч щось хороше для країни.

polit_ua:Анжеліко, наскільки активно Ви слідкуєте за політичним життям країни? Чи підете у неділю на мітинг опозиції?

Анжеліка Рудницька: Як громадянка я вболіваю за долю країни. Якщо мій графік довзолить мені піти на мітинг, я приєднаюся. Але пообіцяйте, що оберігатимете мене від штовханини... :)

Christina Vasileva:Пані Анжеліко, поділіться секретом вашої краси та молодості. Які косметичні процедури ви робите для того, щоб мати такий молодий вигляд? В чому ваш секрет?

Анжеліка Рудницька: Дякую, Крістіно. (Це – моя студентка.) Секрет простий: якомога менше сердитися, не тримати зла на людей, мислити позитивно і ніколи не заздрити. Це найкращі косметичні процедури з усіх, які я знаю. На інші у мене просто не вистачає часу.

Christina Vasileva:Пані Анжеліко, чи повернеться "Территорія А" на екрани українського телебачення? Якщо так, чи набуде ця програма нової форми, можливо, ви зробите якісь зміни під формат сучасного телебачення?Дякую.

Анжеліка Рудницька: Поки що про це говорити рано.

А що ви хочете стати новою ведучою "Території А"? Пишіть проект – після пар розглянемо.

Дякую всім за приємне спілкування. Пишіть свої запитання ще. Я так люблю приїжджати в гості у "Главред".

Мені здається, що все моє життя, практично з дитинства, відбувається публічно на очах у всієї країни, і що ви все про мене знаєте. Тому не перестаю вражатися, що у вас завжди є до мене свіжі запитання. До зустрічі. 

Фото: Владислав Мусієнко

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров
Новости
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять