Український акцент туризму

Здається, через кризу для української туристичної галузі настали скрутні часи. Якщо її й раніше критикували всі – від експертів до простих мандрівників, – то нині від вітчизняних туристичних послуг узагалі можуть відмовитися на 50%

Крим – порожньо та сумно
На Новий рік у Криму було дорого та по¬рожньо. "Очевидно, більшість українців вирішила зустріти свята вдома", – із сумом констатують у місцевих туристичних фірмах. Проаналізувавши попит на новорічні тури, експерти зробили невтішний прогноз на нас¬тупний курортний сезон – улітку цього року продаж путівок знизиться щонайменше вдвічі.
А ще недавно працівники місцевих туристичних фірм сподівалися на краще. Очікувалось, що у зв’язку зі зростанням курсу долара поїздки за кордон подорожчають, і туристи віддадуть перевагу відпочинку в Україні. Проте надії не справдилися. "Не можна було розраховувати, що через підвищення курсу долара вартість відпочинку знизиться – дуже багато готельних баз в Україні прив’язали ціни до курсу долара", – каже Тарас Демура, президент Асоціації лідерів турбізнесу України.
Справді, апетит продавців подорожей продовжує зростати – порівняно з минулим роком, ціни "на Крим" зросли – в середньому на 10–35%. Іще до нового року цю тенденцію намагалися змінити російські представники туристичного бізнесу – вони звернулися з відкритим листом до уряду автономії, закликаючи знизити ціни на путівки і відмовитися від зо¬бов’язань щодо жорстких умов бронювання.
"Не можна сказати, що на Новий рік і Різдво в Криму завжди було багато людей, – говорить Борис Зелинський, директор однієї севастопольської туристичної фірми. – Але помітно, що цього року росіян тут зовсім мало. І приїхали вони не на п’ять-шість днів, як раніше, а лише на два-три. Припускаю, ми втратили близько 30% можливого заробітку. Більше того, не думаю, що люди, вирішивши, що відпочивати за кордоном дуже дорого, подорожуватимуть Україною. Швидше за все, вони взагалі нікуди не поїдуть".
Що ж до цін, то експерти стверджують, що знижувати їх наразі немає можливості. Так вважає директор однієї кримської туристичної компанії. За його словами, щомісяця готелі та бази отримують комунальні рахунки з дедалі більшими цифрами. Окрім того, Україна прив’язана до імпорту, який зріс у ціні.
Карпати – не все так погано
Трохи інша ситуація в Карпатах. У туристичних фірмах жартують: криза ще не досягла українських гір, і на Новий рік та Різдво наші співвітчизники все-таки приїхали сюди. Причому дехто прийняв це рішення в останні хвилини. І ці дехто – переважно молоді люди, які глобально про кризу ще не думали.
Наприклад, в Буковелі на Новий рік майже всі готелі були заповнені. Більш того, після 12 січня, коли припиняють діяти "святкові пакети", вільні місця також навряд чи знайдуться, адже вони вже давно заброньовані. Багато українців вирішили зекономити: "люкс" в Буковелі з 5 по 12 січня коштував 24 654 грн за добу, а після 12 січня – лише 1634 грн.
Деякі експерти стверджують, що ціни на відпочинок у регіоні завищено, і не тільки на свята. "Вартість туристичних послуг у Карпатах щонайменше вдвічі більша, ніж має бути, – вважає Тарас Демура. – Якщо ми хочемо бути конкурентоспроможними, ціни потрібно зменшувати. Гадаю, така можливість сьогодні є. Адже на вітчизняних ринках – кримському та карпатському – дуже низький рівень конкуренції. Проте, окрім можливості, має бути ще й бажання".
Андрій Шкель, заступник директора іншого туристичного агентства, також вважає, що ціни в Карпатах вже сьогодні можна було б знизити на 10–15%.
Якщо минулого року найнижча ціна за добу становила 150 грн, то зараз туристи витрачають щонайменше 200 грн. Господарі садиб виправдовуються: "Ми намагаємося створювати комфортні умови для відпочинку, а це – дороге задоволення". Щоправда, під поняттям "комфортні умови" більшість із них розуміє лише комфортність проживання, при цьому не гарантуються ані зручні під’їзні шляхи, ані сучасні добре освітлені гірськолижні траси, ані наявність штучного снігу.
"Думаю, попит на відпочинок у Карпатах буде, – прогнозує Тарас Ведмідь, директор інформаційно-туристичного центру. – Але пот¬рібна підтримка держави. Якщо порівняти наші гірськолижні курорти зі швейцарськими чи навіть польськими, то ми, звичайно, програємо. Навіть рівень Буковеля не дотягує до європейських стандартів".
Також Тарас Ведмідь говорить про відсутність конкуренції, яка, власне, дуже позитивно впливає на цінову політику. "Наприклад, за нашими дослідженнями, потужності Карпат щодо туризму сьогодні використовуються тільки на 30%. Відповідно, 70% – незайнята ніша. Аби її заповнити, потрібні інвестиції", – пояснює він.
Невтішні прогнози
Хоча робити прогнози – справа невдячна, деякі експерти у сфері туризму все-таки наважилися на це. На їхню думку, цього року люди змушені будуть відмовлятися від довготривалого та дорогого відпочинку, до того ж, дозволятимуть його собі лише раз на рік. Проте є, хоч і маленьке, сподівання на так званий "ефект відкладеного попиту" – ті, хто не поїхав відпочивати взимку, все-таки зроблять це влітку.
Певні надії в туристичній галузі покладаються на в’їзний туризм. За даними аналітиків міжнародної компанії Deloitte, девальвація гривні та укріплення іноземної валюти зроб¬лять нашу країну більш привабливою для гостей з-за кордону. Ця компанія дослідила вплив фінансової кризи на туристичний бізнес у світі. Сьогодні Україна посідає 22 місце за туристичними потоками в Європі, і невдовзі її привабливість для іноземців підвищиться. Цієї думки дотримується і пан Микола Яковина, заступник міністра культури та туризму України. "Звичайно, світова криза зачепить абсолютно всі галузі. Але думаю, що схуднення гаманців багатьох громадян західного світу призведе до того, що українські курорти стануть для них більш привабливими. А потенціал нашої туристичної галузі просто гігантський, – запевняє пан Яковина. – До того ж, туристичну галузь фінансувати не треба – вона сама може окупитися".
Нині такий прогноз видається за нереальний оптимізм. Та й підприємці не поділяють рожевих мрій урядовців.
"Через наших можновладців боюся щось прогнозувати на цей рік, – каже Тарас Ведмідь. – Попит уже скоротився на 40%. У цьому ми звинувачуємо не тільки кризу, а й себе. Можливо, минулого року ми працювали з малорозкрученими регіонами Карпат, можливо, провели мляву рекламну кампанію влітку та на початку осені, сподіваючись, що попит, як і позаминулого року, все одно буде величезним".
Але очікується, що ціни на відпочинок, зокрема у Криму, до літа ще зростуть. Наскільки? Як завжди, усе залежатиме від курсу долара. Хоча у валютному еквіваленті, обіцяють експерти, ціни все-таки будуть нижчими.
"Внутрішній туризм узагалі не піддається жодним розрахункам та оцінкам, тому що це міграція наших громадян у межах України, – продовжує Тарас Демура. – Інакше кажучи, туристи по допомогу щодо організації відпочинку до фірм, як правило, не звертаються, а подорожують самостійно. Проте цього року українці однозначно подорожуватимуть менше. Пояснити це можна просто – туризм в ієрар¬хії потреб наших співвітчизників якщо не на останньому місці, то десь посередині. Це товар не першої необхідності, радше – розкіш. Утім, якщо всі бази відпочинку знизять ціни, то це, можливо, збільшить попит українців на відпочинок цього року. Але з точки зору практики, я у це не вірю – людям нині не до відпочинку".
"Як не прикро визнавати, – каже Борис Зелинський, – прогноз на цей рік такий: буде або просто поганий сезон, або повна катастрофа. Слово "посередній" сьогодні ніхто навіть не вживає".
Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять