Новый учебный год Национальных университетов

Стенограмма пресс-конференции

1 сентября в "Главреде" состоялась пресс-конференция на тему: "Новый учебный год Национальных университетов Украины".

В пресс-конференции приняли участие:

-проректор по научно-педагогической работе Киевского национального университета им. Т.Г.Шевченко Владимир Бугров;
-почетный президент Национального университета "Киево-Могилянская академия" Вячеслав Брюховецкий.



В’ячеслав Брюховецький: Це нормально, коли існують проблеми, і коли університет бачить як їх вирішувати, а не "ойкає", плаче над ними.
Ми зараз розпочали навчальний рік, вчора була посвята. Я тільки що з інаугураційної лекції Рефата Чубарова, якому присвоєно звання почесного професора Києво-Могилянської академії. Блискуча лекція, повний аншлаг студентів. Це одна з кращих лекції, які були. У нас традиційно щороку проводиться одна така лекція, і посвячується один почесний професор. В цьому році Рефат Чубаров говорив про проблеми кримськотатарського народу, як виклик для українських політиків, і перевірка України на те, чи вона є демократичною державою. Вчора відбулася також традиційне відкриття навчального року.
Найголовніше, що я можу сказати позитивного про початок цього навчального року, - ми задоволені набором, як він у нас відбувся, незважаючи на те, що процесом ми були не дуже задоволені. Але ми зрозуміли, що ті заходи, які ми здійснили перед початком набору студентів, а саме - підвищення рівня оцінки сертифікатів, тобто ми поставили найвищу в Україні планку – від 180 до 150 балів, залежно від деяких факультетів. Але планка 180 дала нам можливість відсікти, по-перше, різних пільговиків - і "липових", і не "липових", а по-друге, зберегти свого абітурієнта.
Крім того, ми виставляли три сертифікати, більшість університетів виставляли два. І через це, що дуже прикметно, у нас не було катастрофічного збільшення конкурсу, що відбувалося в Україні. Якщо раніше ректори, в яких були великі конкурси, страшенно б раділи: "Ух ти, так багато хочуть іти до нас!", а потім з’ясувалося, що не дуже й хочуть, тому що ті самі люди подавали документи в десятки різних університетів. У нас зберігся такий самий конкурс, як і був. У нас уже десь років вісім стабільне число абітурієнтів, що ми розглядаємо позитивним. Тобто, ми досягли мету, яку ставили – зберегти свого абітурієнта, а не будь-якого, навіть найрозумнішого, а саме мотивованого абітурієнта, який хоче в Києво-Могилянську академію.
Більше того, ми, крім загальнодержавних сертифікатів, проводили ще й своє тестування. Воно так само, як і минулого року, легальне, тобто немає жодних порушень. Порадувало те, що хоч не всі прийшли на тестування, це справді добровільно, але більше половини абітурієнтів прийшли.
Я можу сказати зразу, що навчальний рік почнеться досить нетрадиційно, тому що в цю суботу ми знову проводимо тестування, уже студентів, які вступили до нас, для того, щоб за результатами, за кількома параметрами цих оцінок – це зовнішнє незалежне тестування, те тестування, яке ми вже провели, – вже якось остаточно з нашого боку висловити позицію щодо того, як проводиться зараз набір абітурієнтів.
Я повторюю, ми дуже задоволені тим рівнем знань абітурієнтів, який ми бачимо у нас. Сподіваюсь, що вони будуть хорошими студентами. Вчора на посвяті студентів виступав пан Огризко, він поділився враженнями: очі світяться в усіх цих дітей.
Власне кажучи, є такі позитивні характеристики, якщо говорити про навчальний процес. Він завжди повинен бути рутинним і складатися не тільки із всяких сплесків. У нас в цьому році продовжуються інновації. Ми відкрили ще дві нові програми PhD, які ми першими запровадили в Україні. Три програми ми відкрили минулого року, і дві в цьому році. Ці програми є нелегітимними з погляду українського законодавства, на жаль. Хоч ми в 2010 році маємо виконати всі умови Болонського процесу, але на превеликий жаль, держава нічого не зробила для того, щоб ввести те, що ми зобов’язання зробити.
Нас це лякає тою мірою, як це відіб’ється на долі наших випускників. Вони всі свідомі того, що PhD якщо до того часу не буде змінено законодавство буде нічим, буде просто дипломом, який не визнається державою. Вони свідомо йдуть на це. Гроші на ці програми ми в держави не отримаємо.
Нас нічого не лякає, тому що, по-перше, ми ввели бакалаврів, коли ще їх не було в Україні, магістрів ми майже нелегітимно ввели, коли наші колеги з інших університетів казали, що це нам не потрібно. Так само PhD, тобто, нічого страшного немає.
Це велика подія для нас. Школа докторських студій уже розширяється до п’яти програм. Всі ці програми виконуються у співпраці з зарубіжними університетами, переважно, європейськими. Тут є один нюанс - диплом буде видаватися не тільки наш, а буде спільний диплом з іншими університетами. Тому трошки у нас на душі спокійніше за випускників. Принаймні, якщо в Україні не треба такі фахівці, то за кордоном вони будуть визначатися.
Але є ще приємна річ, що, скажімо, деякі університети висловили своє зацікавлення в тому, якщо будуть вчитися їхні студенти на цих програмах, щоб вони одержували наш диплом. Тобто це є взаємна співпраця, що звичайно є позитивним.

Володимир Бугров: Сьогодні - одне з небагатьох свят, яке насправді є спільним для всіх. Це не професійне, не гендерне свято, це свято всіх, бо так чи інакше всі навчалися, навчаються, дітей навчають в школі. Давайте привітаємо один одного з цим святом.
Того позитиву, що спільної посвяти в студенти, як це робить Києво-Могилянська академія, Національний медичний університет імені Богомольця, ми цього не можемо зробити з однієї причини: Університет Шевченка - надто великий. Це п’ять інститутів, тринадцять факультетів. Перший курс – це 2490 студентів тільки за державним замовленням і 3000 на контрактній основі. Жодне приміщення університету не вмістить такої кількості студентів. Тому у нас відбувається посвята третій день за факультетами, інститутами. Тому, дійсно, навчальний рік почався.
Ми теж розглядаємо величезний позитив у тому, що ми провели дуже напружену вступну кампанію. Ми на всіх гуманітарних факультетах зробили по три сертифікати. На природничих поки що по два, але плануємо на наступний рік ввести по три сертифікати і порушимо клопотання перед Міністерством освіти і науки для того, щоб для всіх технічних природничих спеціальностей в Україні зробити обов’язковими оцінювання з математики і фізики.
Бо тут є величезна загроза в тому, що на сьогоднішній день ми втрачаємо зв'язок вищої школи і середньої школи. Я думаю, що всі стикалися, що цього року одинадцятикласники готувались до зовнішнього оцінювання, а не навчалися.
Тому цілком згодний з колективом нашого університету, що необхідно враховувати середній бал атестату – те, що зробили на сьогодні в Києво-Могилянській академії. Ми теж зробили цей моніторинг і були вражені деякими випадками. Особливо "липових" не тільки пільговиків, але й "липових" олімпіадників. Коли з олімпіади чудові показники, а всі інші бали в атестаті – ні, так не буває. Тому ми влітку зробили рішучий крок, встановивши конкурс серед пільговиків, тобто тих осіб, які мали право з юридичної точки зору на зарахування поза конкурсом.
На перший погляд, може здатися, що це не є проблемою, тому що на 2471 місце державного замовлення в університеті у нас претендувало 860 осіб, які мали право на позаконкурсне зарахування. Всього на всього третина. Але парадокс полягав в тому, що ці особи були сконцентровані на десяткові спеціальностей.
Наприклад, інститут журналістики, видавнича справа і редагування – 15 бюджетних місць, конкурс 40 осіб на місце – це традиційний конкурс для цього напряму. А на 15 бюджетних місць 43 особи з позаконкурсним зарахуванням. Як їх зараховувати, якщо навіть на них не вистачає місць?
Пішли на кардинальний крок – половину цих місць віддали під конкурс для осіб з пільгами, половину під загальний конкурс. Тому що інакше ми постали б перед загрозою, що абітурієнти з високими сертифікатами, наприклад, абітурієнт з 599 балами із 600, наприклад, на економічний факультет не проходить. Хіба таке може бути?
Якщо раніше діти боялися іти в столичні вищі навчальні заклади, розказували про корупцію чи щось інше, то зараз у нас змінилася ситуація. Цього року в складі абітурієнтів було 2/3 не киян, що з рештою призвело до проблем на початку навчального року. Але це закривало вступ дійсно талановитим обдарованим дітям. Ми пішли на безпрецедентний крок. До цих пір лунають звинувачення, що ми порушили Закон "Про пільги", але є інший базовий закон - "Про вищу освіту", я процитую принцип, що "вища освіта здобувається на конкурсній основі". Тому нам вдалося подолати цю проблему під час літньої кампанії, і все ж таки набрати вмотивованих достойних абітурієнтів, які, ми будемо сподіватися, стануть блискучими студентами.
Інша річ, що, дійсно, змінився контингент студентів. Надзвичайно різко змінилася пропорція. Ця зміна пропорції призвела до того, що у нас бракує місць в гуртожитку. Збільшилася кількість дітей не з Києва. На сьогодні у нас бракує близько 500 місць для того, щоб поселити іногородніх студентів. Ми цю проблему знаємо і намагаємося вирішити. Задіяні практично усі резерви, які можуть бути, аж до того, що ми використовуємо гостьові номери, які призначалися для стажистів, аспірантів, докторантів, все-таки пріоритет відданий студентам. Впродовж вересня сподіваємось розв’язати проблему, принаймні, на певний період.
Ми звертаємося з клопотанням до Кабінету Міністрів України про те, щоб була виконана норма підготовки до 175-річчя університету, яке ми відзначатимемо через місяць, щоб була виконана норма, тобто, фінансування хоча б одного гуртожитку в нашому південному кампусі в районі Національного виставкового центру.
Цього року ми відкрили нову спеціальність на бакалаврському рівні, спеціальність "Комп’ютерна інженерія" на фізичному факультеті. Ми відкрили вісім нових магістерських спеціальностей. Дійсно, на даний момент іде традиційний набір.
Ми не пішли шляхом, яким пішла Києво-Могилянська академія - відкриття докторських програм. Саме через цю загрозу, яка стоїть перед здобувачами цих ступенів. Зараз ми здійснюємо набір в аспірантуру і докторантуру.
Досить добре, що Кабінет Міністр повернув державне замовлення на докторантуру, оскільки воно було скорочено більш ніж удвічі. Це не зовсім справедливо щодо здобувачів ступеня доктора наук в даному випадку.
Найбільша, найближча перспектива, яка нас радує, хоча і знову ж таки додає роботи, це те, що через півтора місяця університет Шевченка буде відзначати своє 175-річчя. На сьогоднішній день всі підрозділи, всі факультети університету готуються до цього великого свята.
На жаль, зі всього плану заходів, які було передбачено в 2006 році, через політичні перипетії, через фінансові нам вдалося саме завдяки зусиллям самого університету реалізувати насамперед одну найкращу, з точки зору викладачів і студентів, програму – це видання 175 класичних університетських книжок. Тобто, підручники, які вже неодноразово видавалися, апробовані в студентській аудиторії, таких підручників є насправді набагато більше, але експертна комісія, де були фахівці не лише з нашого університету, зібрали тих 175, які на сьогоднішній день видані. Це дійсно книги, які становлять золотий внесок в скарбницю української наукової і навчальної літератури.
Також вдалося на сьогодні перевидати всі твори Максимовича в тому вигляді, в якому вони були видані за часів його роботи ректором університету Св. Володимира. Я цим пишаюся, як і весь університет. Справа в тому, що наша наукова бібліотека освоїла доволі унікальну технологію сканування стародруків. Це дійсно величезний здобуток, і ми горді тим, що можемо їх презентувати і студентам, і викладачам.
Планів дуже багато. На сьогоднішній день ми вступили в перше вересня з новою концепцією викладання іноземних мов саме на професійній основі. Тобто, не лише вивчення побутової іноземної мови, але й викладання професійних дисциплін викладачами не філологами.
Ми розробляємо принципово на даний момент нову концепцію магістерської підготовки, коли магістратура дійсно має бути підготовкою, насамперед, до науково-дослідницької, педагогічної та адміністративно-управлінської діяльності.
З наступного року набір до магістратури буде відбуватися на нових засадах. У нас влітку діє дві вступних кампанії, як правило, більше звучить бакалаврська, але насправді не менш важливою є магістерська вступна кампанія. Оскільки там є свої певні тонкощі і нюанси.
На сьогодні також в університеті переглядається підхід до формування так званих спеціалізацій. Ми виробляємо, в зв’язку з прийнятою Кабінетом Міністрів постановою щодо нашого університету, як і Києво-Могилянської, Острозької академій, про надання статусу дослідницького. Це зробити можливо тільки саме через формування спеціалізацій, через вибіркові дисципліни. На сьогоднішній день ми укладаємо паспорти усіх цих спеціалізацій, щоб вони були прив’язані до певних профілів наукових досліджень. Це, на перший погляд, не дуже помітна праця, але фахівці скажуть, що ця праця фундаментальна, тому що саме від того, наскільки буде чітко зорієнтована ця програма підготовки фахівця, він і буде на виході.
Ми з оптимізмом дивимося у майбутнє. Дай Бог, що буле не гірше, ніж зараз, а далі спільними зусиллями, я думаю, що вдасться зробити щось хороше.

Перший національний: Міністерство освіти заборонило вузам підвищувати плату за освітні послуги. Що це змінить в нашому освітньому просторі? Як це відіб’ється на ваших університетах? Чи є зараз потреба піднімати плату за навчання?

В’ячеслав Брюховецький: Йдеться про те, що не можна піднімати плату за навчання тим студентам, які вже вчаться.

Володимир Бугров: Я уточню. Це не рішення Міністерства освіти у науки. Це постанова Кабінету Міністрів від 12 серпня цього року, яка тільки вчора опублікована на сайті Верховної Ради чомусь із позначкою: "на набула чинності".
В цій постанові фігурує два рядки: перше – "заборонити вищим навчальним закладам підвищувати вартість навчання щорічно більше, ніж на індекс інфляції". Другий пункт – "Міністерству освіти, спільно з Міністерством фінансів і Міністерством економіки у двотижневий термін привести у відповідність власні нормативні акти", тобто укласти інструктивні роз’яснення щодо цього.
Є правова колізія. З одного боку, Закон "Про вищу освіту" абсолютно чітко стверджує, що впродовж терміну навчання вартість навчання збільшуватись не може. Іншими словами, якщо сьогодні абітурієнт чи його батьки підписали контракт із вартістю навчання, умовно кажучи, 10 тисяч гривень за рік, то у контракт вписується сума 40 тисяч – сума навчання на бакалавраті. І ця сума впродовж терміну навчання змінюватись не повинна, не зважаючи ні на що.
Одна з інтерпретацій цієї Постанови – цього року уклали контракт на таку вартість, а для наступного першого курсу вартість зростає на індекс інфляції. З іншого боку, тут є правова колізія – на сьогоднішній день немає чітко сформульованих методик визначення вартості навчання.
Антимонопольний комітет навесні здійснював перевірку вартості навчання за контрактом вищих у навчальних закладах України за двома напрямами: "Стоматологія" та "Правознавство". І виявилося, що на "Стоматологію", наприклад, вартість навчання в Україні виявилася різноманітною. Нещодавно нам прислали припис АМКУ – звернути увагу на формування кошторисів.
Але тут виникає одна цікава колізія, яку на сьогоднішній день ніхто не розв’язав: вищий навчальний заклад є неприбутковою установою. Вартість кошторису на підготовку фахівця з вищою освітою – це собівартість. Це лише витрати, які йдуть на його підготовку. З одного боку, дійсно, індекс інфляції застосовується лише до наступного набору. З іншого боку, уклали сьогодні контракт, інфляція має місце, в контракті три найголовніші статті на підготовку фахівця – заробітна плата викладачам, послуги ЖКГ і приміщення. Якщо Кабінет Міністрів приймає постанову про підвищення заробітної платні, студент навчається на третьому курсі, викладачам треба підвищувати заробітну плату, а він сплачує по-старому, тому що є норма закону.
Тут ситуація надзвичайно непроста. В даний час ми чекаємо відповіді Міністерства освіти у науки, Міністерства фінансів і Міністерства економіки – що саме мається на увазі і до чого застосовувати. Чи до вже сформованих контрактів – тоді треба змінювати Закон.

В’ячеслав Брюховецький: Я вважаю це державне регулювання вартості освіти анахронізмом радянського часу. Ми йдемо в ринкову економіку. Я б хотів побачити, щоб у Гарварді, чи в Йєлі, чи в Колумбії регулювалось, скільки платити студентам. Це було б дуже смішно. Я б на місці Антимонопольного комітету перевіряв заклади, де дуже низька плата за навчання. Тому що коли 2 тисячі гривень коштує навчання в якомусь університеті, і думаю, що це продають дипломи. Бо за 2 тисячі гривень навчити студента не можна. Але їх набирають тисячі, бо це вигідно.
Чомусь не перевіряють там, де дуже низька плата. Освіта завжди коштовна річ. Хороша освіта безкоштовною не буває. За радянського часу вона теж не була безкоштовна, тому що з наших податків платили викладачам. Тому перевіряти треба тих, хто бере малі гроші. А там – вибачте, ринок визначає. Якщо буде завелика плата, просто не підуть туди вчитися, підуть в інший університет. А якщо вони знають, що тут дають знання, що цей диплом в майбутньому сприятиме професійному росту, то підуть, хто хоче.
Який університет буде ставити не підйомну платню студентам, щоб вони просто до нього не пішли? Очевидно, є досвід, є розуміння ситуації, яка є. ринок все мусить регулювати.

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять