Українці, go home!

У зв’язку з глобальною фінансовою кризою українські заробітчани повертаються в Україну. Про це вже сьогодні говорять як незалежні експерти, так і самі гастарбайтери. Останні на власній шкурі відчули невтішні наслідки світової нестабільності – Європу та країни СНД накрила хвиля масових скорочень персоналу

Зокрема, Михайло Петруняк, президент Асоціації українців в Іспанії "Україна", переконаний, що більшість наших співвітчизників змушені будуть повернутися до рідних домівок. "Приблизно 10–15% заробітчан, які виїхали з України за роки незалежності, хочуть залишитися назавжди в інших країнах, решта – все-таки мають бажання повернутися. І сьогодні у них є шанс. Інша справа – куди саме повертатися? Не варто забувати, що саме відсутність стабільності та заробітної плати спонукає людей їхати за кордон", – говорить пан Михайло.
Нині достеменно не відомо, скільки українців перебувають на заробітках за кордоном. За останніми дослідженнями, проведеними Держкомстатом та Українським центром соціальних реформ за підтримки Фонду Open Ukraine, упродовж останніх трьох з половиною років 1,5 мільйона громадян або 5,1% населення працездатного віку хоча б один раз виїздили за кордон з метою працевлаштування. При цьому офіційно дозвіл на роботу мають лише 500 тисяч. Експерти такі дані називають занадто оптимістичними. У Міністерстві праці та соціальної політики йдеться про понад три мільйони заробітчан, а деякі експерти називають цифри від семи до дев’яти мільйонів. Наприклад, очевидно, що донині лише у Росії – країні, з якою у нас безвізовий режим, – перебувало приблизно стільки наших співгромадян.
Якщо з цифрами є певна плутанина, то галузі, у яких зайняті громадяни України, відомі. Вони працюють переважно у сфері послуг, на будівництві та на сезонних роботах у сільському господарстві. Тож знаючи це, можна говорити про подальші плани працевлаштування українців на батьківщині.
Будівельники – поїдуть, покоївки – залишаться
Андрій Єрмолаєв, президент Центру соціальних досліджень "Софія", стверджує, що нескладно передбачити, кого торкнеться криза. "На мою думку, насамперед повернуться ті гастарбайтери, робота яких пов’язана з будівництвом, а також з напівофіційним виробництвом, наприклад, у легкій промисловості, – говорить експерт. – Відповідно, йдеться передусім про чоловіків. Думаю, повернуться вони з Італії, Португалії, Іспанії та Польщі".
"Усі прекрасно розуміють, що значна частина українських заробітчан працює не зов¬сім легально, – розповідає Елла Лібанова, директор Центру соціальних реформ. – 65% з них узагалі не мають дозволу на проживання, а 68% – дозволу на роботу. Але я не впевнена, що саме нелегальні заробітчани повернуться, адже якщо роботодавець йде на те, аби взяти нелегального мігранта на роботу, то він прекрасно розуміє всі додаткові прибутки, які можна від цього отримати: можна не сплачувати податків, не оформляти страховку. Тож я думаю, що в Україну повернуться саме легальні мігранти. Особливо ті, хто працює на будівництві, а також в автомобілебудуванні".
Саме на будівництві, за даними останнього дослідження, працює близько 50,6% усіх заробітчан (67% із них – чоловіки). Вони перебувають переважно у Росії, Чехії, Португалії та Угорщині.
"А ось від послуг хатніх робітниць відмовляться в останню чергу, – запевняє Елла Марленівна. – Їх триматимуть якомога довше. Тож українки, які пораються по господарству в Португалії та Італії, мають усі шанси зберегти роботу". Варто зауважити, що домогосподарками працюють 16,1% українських заробітчан (35% з яких жінки), і саме у цих європейських країнах.
Також цілком об’єктивно можна спрогнозувати, що в європейських країнах узагалі зменшиться попит на українську робочу силу.
Однак не всі переконані, що заробітчани повернуться. "Я не думаю, що в Україну повернеться багато гастарбайтерів. Бо краще виконувати складну роботу на Заході, ніж майже жебракувати в Україні. Так, європейці ставляться до нас як до людей нижчого рівня, але ми маємо змогу жити в цивілізованих країнах, де поважають права громадян", – каже Інга Іванова, яка вже кілька років миє посуд на кухні одного з ресторанів Лондона.
Проте Андрій Єрмолаєв вважає, що варто прорахувати час, на який припаде пік повернення заробітчан. На його думку, це другий квартал нинішнього року. Таке твердження експерт пояснює просто: "У більшості випадків реальне згортання виробництва, перегляд бізнес-планів будуть пов’язані з умовними фінансовими підсумками попереднього року. На початку 2009-го прийматимуться довгострокові рішення про завершення робіт, відбуватимуться розриви контрактів".
Єрмолаєв називає й кількість тих, хто повернеться: 500–800 тисяч. А Віталій Кулик, директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства, запевняє, що найближчим часом до України повернеться близько 300 тисяч осіб.
"Я не думаю, що в Україну можуть повернутися кілька мільйонів заробітчан, – говорить Кулик. – Йдеться лише про 200–300 тисяч, які працювали у так званому неурегульованому, або "сірому" секторі. Тобто це сезонні працівники, які мали тимчасові контракти чи тимчасові угоди щодо працевлаштування. Усі разом заробітчани повернутися теж не можуть. Це далеко не одномоментний акт. Не всі ж 300 тисяч в один день сядуть у потяги чи літаки й вирушать до України".
У тенетах безробіття
Експерти говорять про те, що повернення гастарбайтерів може спричинити певні соціально-економічні ризики. Зокрема, збільшення тиску на ринок праці.
"Сьогодні ми маємо бути готовими до того, аби забезпечити людей, які повернуться, мінімальними стандартами, а головне – роботою на українських теренах, – зазначає Арсеній Яценюк, засновник Фонду Open Ukraine. – На превеликий жаль, цю проблему зараз набагато складніше вирішити, ніж півроку тому. Тоді в Україні ми не могли знайти електрозварника, архітектора чи будь-кого, хто працював би на будівництві. Наразі інша тенденція – все зупинилося, ринок робочої сили переповнений, заробітні плати суттєво знизилися. Сьогодні існує як внутрішня проблема з незайнятістю, так і зовнішня – уже частина українців повертається з Європи".
Нині, за даними Міністерства праці та соціальної політики (на 1 грудня 2008 року), чисельність незайнятих громадян, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості, становить 694,8 тис. осіб. Очевидно, криза внесе певні корективи. Проте, зважаючи на неї, у відомстві оптимістично прогнозують збільшення чисельності безробітного населення віком 15–70 років до 1,8–2,1 млн осіб.
"Робочі місця не треба шукати, їх потрібно створювати, – переконаний Андрій Єрмолаєв. – Якщо нарешті ті, хто дуже багато зараз говорить по телебаченню, почнуть серйозно займатися програмами розвитку, тоді, можливо, і з’являться нові робочі місця. Якщо ж будуть лише шаманські заклики – не уникнути проблем".
"За умови, що заробітчани повертатимуться поступово, їх перша хвиля зможе знайти роботу, хоча б тимчасову, а ось друга чи третя, очевидно, ні", – вважає Кулик. Посилиться тиск на державний бюджет.
На думку Єрмолаєва, переважна більшість заробітчан, зважаючи на те, що вони працювали в економіках, де діють стабільні правила і норми, спробують шукати такі ж самі норми в Україні. Тобто реєструватимуться на оформлення можливої допомоги з безробіття, а отже – поповнять офіційну статистику.
"90% заробітчан не матимуть жодних справ із біржами праці й виплатами по безробіттю, – у свою чергу переконаний директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства. – Значна частина цих мігрантів – активні громадяни, які не покладають сподівань на державу і на державні виплати, вони намагатимуться власними силами шукати собі засоби для існування. Це може бути і самозайнятість, і пожвавлення торгівлі в певних регіонах, зокрема на Західній Україні. Тобто йдеться не про те, що вони сядуть на шию бюджету. Ці люди вже зробили певний крок для того, аби знайти собі роботу за кордоном, вони не вірять у державу, яка має їх захищати, надавати їм соціальні пільги чи якісь послуги. Люди самі намагатимуться пробитися у житті".
Рівняння з багатьма ризиками
Природно, що виникає запитання – чи вистачить у людей накопичених грошей, аби прогодувати сім’ю у період кризи? Адже відомо, що деякі українські сім’ї, яких раніше забезпечували гастарбайтери, втратять постійне джерело доходу. У цифрах це приблизно €5–8 млрд на рік. Тож імовірно, що повернення заробітчан призведе до другої хвилі економічної кризи в Україні. Без цих коштів рівень життя в окремих українських регіонах стрімко знизиться. Дедалі більше людей опинятимуться за межею бідності. Особливо у західних регіонах України.
Це призведе і до загострення регіональних проблем. Йдеться про те, що регіональні соціальні стандарти задовольнятимуться по-різному в західних та східних регіонах. Зниження рівня життя неминуче посилить агресію у суспільстві. У правоохоронців виникають побоювання, що повернення гастарбайтерів спровокує зростання злочинності, а отже – погіршення криміногенної ситуації та зростання соціальної напруженості в суспільстві. Представники міліції стверджують, що за два останні місяці, коли почали проявлятися кризові тенденції в економіці, показники вуличної злочинності збільшилися приблизно на 20%. Зазвичай зростання безробіття на 1% призводить до зростання злочинності на 6%, зазначають керівники МВС. До речі, правоохоронні органи неофіційно готуються до повернення на батьківщину близько трьох мільйонів гаст¬арбайтерів.
"До повернення заробітчан має бути готове й Міністерство освіти і науки, – говорить президент Асоціації українців в Іспанії. – Слід продумати спеціальні програми, аби діти заробітчан, які жили протягом кількох років за кордоном, могли наздогнати своїх однолітків в українських школах, особливо з історії, мови, літератури".
Але найважливіше, що більшість заробітчан, незважаючи на кризу, й надалі орієнтуватиметься на зовнішні трудові міграції. Для багатьох із них це не лише спосіб заробити гроші – ціле покоління на Заході України іншого життя для себе не уявляє. Про це, зокрема, говорять і соціологи. За результатами останніх опитувань, третина українських громадян віком від 18 до 40 років мріють про роботу за кордоном, а 80% з них упевнені, що тільки так можуть забезпечити нормальний рівень життя своєї родини.

{3-} Елла ЛІБАНОВА, директор Центру соціальних реформ
Як демограф я вітаю повернення кожного українця на батьківщину. Це благо для України в умовах депопуляції, яку ми нині переживаємо. Особливо це стосується молодих людей, які тут ще можуть народити дітей.

Андрій ЄРМОЛАЄВ, президент Центру соціальних досліджень "Софія"
{4-}
Гастарбайтери – це активні люди, які звикли заробляти своєю працею. Вони, на відміну від тих, хто постійно живе в Україні, не сидітимуть просто й не чекатимуть, коли робота сама прийде до них. Ці люди можуть швидко зорієнтуватися у нових пропозиціях, за певних умов вони здатні збільшити клас малого та середнього бізнесу.

Ігор МАРКОВ, керівник сектору етнонаціональних досліджень Інституту народознавства НАН України

{5-} За умов збереження засад функціонування світової фінансово-економічної системи та системи соціального захисту в розвинених країнах не слід очікувати масового повернення українських мігрантів на батьківщину. Більш вірогідно, що криза викличе інтенсифікацію переміщень наших мігрантів у межах Європейського Союзу в пошуках нових заробітків. Наприклад, уже нині спостерігається наплив українських заробітчан до Лондона, де планується залучення значних інвестицій у будівництво у зв’язку з проведенням там Олімпійських ігор влітку 2012 року.

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять