Рашен, не гудбай?

Україну постійно звинувачують в утисках російської мови. Навіть президент Росії Медвєдєв у серпні не втримався і знову почав дорікати українцям за неповагу до російської мови.

Але насправді ситуація виглядає не так, як видається росіянам. Згідно з дослідженнями компанії TNS в Україні, у 2005–2009 роках в українських сім’ях російською мовою почали спілкуватися на 3,4% громадян більше, а українською – менше на 2,2%

Українізація власного "я"
Коли радистка Кет народжувала свого первістка, вона кричала слово "Мама", як відомо, рідною російською мовою. Мабуть, мова нашого виховання так глибоко "окопується" в підсвідомості, що перезавантажити "мовну матрицю" – все одно, що змінити світогляд. Цікаво, що зі зміцненням незалежності країни з’явилося чимало прикладів того, як російськомовні громадяни ставали справжніми українцями.
"Я все дитинство провів у Росії, до 18 років жив на Західній Україні і розмовляв російською, – розповідає фотограф Мирослав Рибак. – Але коли став студентом, почав глибше цікавитися історією і політикою України, вирішив перейти на українську мову. Цей переворот у моїй свідомості стався буквально за один день. А через деякий час українською почала спілкуватися й моя дружина. Серед моїх друзів теж є такі випадки зміни мови".
Але і це ще не все. Деякі свідомі українські громадяни навіть змінили свої російські прізвища на українські. Наприклад, як розповів "Главреду" один поважний експерт, який попросив не згадувати його імені в пресі, відомий український письменник Олесь Ульяненко за паспортом насправді – Ульянов, а у письменника Сергія Жадана колись було прізвище Жаданов. Та все ж далеко не всім охочим вдається українізація власного "я".
"Після Помаранчевої революції з патріотичних міркувань я пробувала розмовляти українською, але протрималася лише два тижні, – ділиться своїм досвідом педагог Катерина Микитенко. – А потім знову повернулася до російської, якою спілкується моя сім’я. До речі, до заміжжя я говорила виключно по-українськи. Виросла в невеличкому містечку, а коли переїхала до столиці – перейняла російську мову, якою володів мій чоловік".
Ще один цікавий нюанс: багато батьків, діти яких сьогодні навчаються у школі, ведуть "подвійну політику". Своєї російської мови спілкування вони змінювати не збираються, однак із дітьми намагаються частіше розмовляти українською. Доволі поширена практика: хтось із батьків спілкується з дитиною лише російською мовою, інший – українською. А ось прикладів протилежного явища – переходу сім’ї з української мови спілкування на російську – "Главреду" виявити не вдалося.
Два двигуни: культура і пропаганда
Політолог Олесь Доній згадує дані одного дослідження, згідно з яким українською мовою говорить 45% населення, стільки ж – російською, і 10% громадян рівною мірою володіють і російською, і українською. До речі, сам політолог до 18 років української мови взагалі не знав, вивчив її самостійно. Його батько – українець, киянин, мама – росіянка, москвичка. У дворі, де ріс майбутній політолог, удома і в школі всі спілкувалися російською. Зате сьогодні Олесь Доній розмовляє лише по-українськи.
"Справа не в кількості людей, що говорять українською, річ у тім, хто ці люди, – пояснює Олесь Доній. – За часів мого дитинства і юності в Києві української мови майже не знали. Але ситуація змінюється. Очевидно, що за останні роки у великих містах інтерес до української культури зріс. Наприклад, якщо раніше на Сході на українські культурні акції приходило лише кілька десятків глядачів, то тепер, скажімо, в Харкові зал, розрахований на 600 осіб, не вміщає всіх охочих.
Сьогодні можна говорити про дві взаємовиключні тенденції. З одного боку, потяг до української мови, української культури стає дедалі сильнішим, і, як наслідок, молодих людей, які спілкуються українською, стає більше. А з іншого боку – посилюється пропаганда російської мови. Її рушійна сила – російська пропагандистська машина".
Можливо, статистичний факт, який підтверджує, що в українських сім’ях почали більше говорити російською мовою, – має політичне підґрунтя? Існує думка, що подібні опитування на користь російської мови – це елемент виборчої кампанії. Є й інша точка зору – мовляв, зміни в статистиці настільки незначні, що їх цілком можна зарахувати до звичайної статистичної похибки, а значить, ці дані не заслуговують на увагу.
Як підсумовує результати дослідження Ольга Гаригіна, керівник аналітичного відділу департаменту постійних і медіа-досліджень компанії TNS в Україні: "За останні чотири роки співвідношення російської і української мов практично не змінилося: частка сімей з основною українською мовою зменшилася з 29,8% у 2005 році до 27,6% у 2009 році, а частка російськомовних сімей зросла з 69,1% у 2005-му до 72,5% у 2009 році. Практично однакове співвідношення російськомовних і україномовних сімей на Півночі і в Центрі України. При цьому в столиці значна частка білінгвістичних сімей (11,6%), для яких основною є як українська, так і російська мови. В інших регіонах України частка двомовних родин не перевищує 3%".
Пушкіна все-таки вивчають
Наразі склалася доволі цікава ситуація: з одного боку – у школах і вузах українську мову вивчають дедалі активніше, а з іншого – в побутовому спілкуванні російська мова не лише не поступається своїми позиціями, а й навіть зміцнює їх. І це при тому, що російську мову в середній школі, де навчання проводять українською, вивчають лише дві години на тиждень у 1–12 класах, а російську літературу – у 5–12 класах в інтегрованому курсі "Література (російська й зарубіжна)", де на твори російської припадає 70% від загального обсягу того, що вивчається.
Як пояснили в Міністерстві освіти і науки України, термін "українізація" в сучасній системі української освіти не використовується. Сьогодні в Україні існує 1628 шкіл із викладанням українською і російською мовами і 1199 – із викладанням російською. Причому вивчення української мови як державної обов’язкове у всіх школах. А ось білінгвістичних шкіл, де викладали б одночасно і російською, і українською, – у країні немає. Проте згідно з указом Міністерства освіти і науки України, у 2008–2009 навчальному році розпочато поетапне введення елементів двомовного вивчення окремих предметів.
Якщо говорити про результати навчання, то, як розповідають педагоги-практики, сучасні випускники українську мову загалом знають добре, а російську – погано. А щоб удосконалювати свої знання російської мови у вузі – такий навчальний заклад ще треба пошукати. За статистикою, у 2007–2008 навчальному році у вузах І–ІІ рівнів акредитації російською мовою навчалися 59656 студентів, що становить 13,5% від їх загальної кількості, а у вузах ІІІ-ІV рівнів акредитації російською отримували знання 395186 студентів, тобто 16,7%.
Наскільки серйозних утисків зазнала російська мова й література в українських вузах із часів Незалежності України – з’ясувати не вдалося. Як виявилось, на початку 1990-х статистики щодо кількості кафедр російської мови й літератури в українських вузах не вели. Але в ті часи майже всі українські університети мали "російські" кафедри. А з 1997 року взяли курс на розвиток української філології.
Як розповіли в Міністерстві освіти і науки України, сьогодні можна отримати диплом спеціаліста за фахом "Російська мова і література" на філологічному факультеті в п’яти вузах, підпорядкованих Міністерству, а диплом магістра – в шести. Щодо підготовки вчителів, то фахівцем із російської мови і літератури можна стати, закінчивши один із дев’яти навчальних закладів, а за фахом "англійська, німецька і російська мови" – один із двох вузів (магістром відповідно – один із восьми і двох вузів).
До речі, Міністерство освіти і науки України не має права закривати кафедри російської мови і літератури, це можливо лише в тому випадку, якщо сам вуз вирішить, що російська мова йому більше не потрібна. Але за останні п’ять років таких випадків не зафіксовано.
Мова на дозвіллі
А зараз – про приємне. Наприклад, про читання книг на дозвіллі – надзвичайно важливий момент для розвитку сімейних цінностей. Для початку їх треба купити. Цікаво, що в мережевих і великих книжкових магазинах переважають російськомовні видання (україномовні становлять лише третину). Як пояснюють видавці і власники книжкових магазинів, необхідна популяризація україномовних книг. Близько 70% україномовних читачів скаржаться на брак книг українською мовою – проти 30% російськомовних.
Частка україномовних книг на нашому ринку до кризи ледве сягала 30%, і зараз навряд чи стане більшою. За даними "Дослідження ринку книг в Україні", 59% респондентів купують книжки російською мовою і лише 24% – віддають перевагу книгам українською. Згідно з даними дослідження, 50,4% опитаних українців удома частіше спілкуються російською мовою, тому й читають видання російською, а 18% респондентів відповіли, що їм усе одно – якою мовою читати (із них 14% – білінгви).
На вибір мови спілкування в сім’ї, звичайно ж, неабияк впливають ЗМІ. Наприклад, наймогутніша "зброя" мас-медіа – вітчизняне телебачення – має бути "стовідсотково" українським, але завдяки різним компромісам Нацради з питань телебачення і радіомовлення воно є україномовним на 75%. Друковані ЗМІ в Україні на 60% – російськомовні. Важлива деталь: саме суспільно-політичні видання – "рупори громадської думки" – є переважно носіями російської мови.
"Заради того, щоб дивитися телепрограми рідною для себе мовою, багато глядачів вдаються до послуг супутникового ТБ, – розповідає ще про один аспект мовної проблеми Вікторія Сюмар, виконавчий директор Інституту масової інформації. – У Криму, на Півдні України українське телебачення майже не дивляться, натомість віддають перевагу російським телеканалам, що транслюються через супутник.
Розважальні програми російського ТБ більш конкурентоспроможні, ніж українські. А де є активне споживання розваг – там і захоплення новинами, відтак – ідеологічний вплив, а це серйозна проблема для України. Навіть журналісти сьогодні продовжують активно черпати інформацію із російських джерел. Приміром, під час російсько-грузинської війни 2008 року українські журналісти в 64% випадків використовували інформацію з російських ЗМІ. Це більш ніж красномовний факт.
Рік тому я бачила в Одесі біг-борди: "Хочеш почуватися одеситом – говори російською". І це нормально. Російська мова "почувається" в країні вільно. Але для суверенної нації важливо знати свою мову – це основа державності. Я за те, щоб люди знали українську, ототожнювали себе з українським народом. А щоб в українських сім’ях частіше розмовляли українською, треба зробити все для того, аби цю мову було престижно вивчати. Людина має знати, що вона виграє від володіння українською. А взагалі, щоб отримувати якісну інформацію і орієнтуватися в тому, що відбувається у світі, треба вивчати англійську".

Оксана ЗАБУЖКО, письменниця {1-} Не треба проводити соцопитування, щоб отримати результат, наперед відомий із усіх підручників соціології: сім’я є найконсервативнішою і "найнепоступливішою" мовною мікрогрупою, і такі рішення, як "із завтрашнього дня переходжу на українську", приймаються (а з емпіричного досвіду всі ми знаємо, що вони таки приймаються, особливо серед молоді) виключно індивідуально, а не "дружно всією сім’єю" за обіднім столом. Будь-які дослідження нашої мовної ситуації за біполярною схемою "українська/російська" є методологічно хибними. Вони відповідатимуть хіба що образу України, виготовленому в Кремлі ("розкол за мовною ознакою"), але аж ніяк не українській реальності. Серйозне "мовне" дослідження (і це той лакмусовий папірець, за яким його можна відрізнити від замовних політфальшивок) обов’язково мусить враховувати наявність в Україні потужнішого, ніж у будь-якій країні Європи, прошарку білінгвів (саме білінгви – набагато більшою мірою, ніж суржикомовні, – є "переходовою фазою" в наступному поколінні до свідомої україномовності). Цікаво було б порахувати, скільки в Україні родин, у яких онуки говорять українською з російськомовними бабусями та дідусями, а батьки з дітьми перестрибують із мови на мову, найчастіше самі того не помічаючи. Цей феномен реальної "родинної двомовності" останнім часом справді розцвів пишним цвітом, зокрема в Києві. І коли буде статистика, яка врахує і такі родини, – тоді можна буде щось коментувати, висловлювати прогнози, тощо... А за альтернативною схемою "українська мова чи російська?" картина неминуче вийде спотворена і для жодних висновків непридатна.

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять