Візова бюрократія

Мрієте зустріти Новий рік подалі від батьківщини? Якщо хочете виїхати до Європи – починайте готуватися вже зараз.

Адже на оформлення візи можете витратити чимало часу й нервів. І не лише через специфічне ставлення деяких посольств до українських громадян, а й через те, що навколо віз забагато посередників

Що довше Україна є незалежною державою, то складніше її громадянам отримати європейську візу. Ця реальність навіть українських дипломатів змушує говорити неприємні речі на адресу європейських країн. Як заявив нещодавно заступник міністра закордонних справ України Костянтин Єлісеєв: Німеччина, Австрія, Нідерланди й Бельгія – найбільші противники лібералізації візового режиму з Україною. "Ці країни – проти вільного пересування українців Європою. Я вважаю це нечесним", – підсумував дипломат.
Негативне враження: Німеччина і Франція
Найбільше нарікань в українців викликає оформлення віз у німецькому посольстві. Як заявив Сергій Сьомкін, заступник голови Державної служби туризму й курортів: "Процес отримання візи в німецькому посольстві нагадує радянське минуле. Зруйновано Берлінську стіну, але зведено іншу – бюрократичну – між країнами Європи і країнами Східної Європи. І цю стіну продовжують зводити".
З особистого досвіду автора цих рядків, який відвідав 26 країн і, відповідно – безліч посольств, саме в представництві Федеральної Республіки Німеччина під час оформлення візи отримуєш найширший спектр негативних емоцій. А після спілкування з консульськими працівниками виникає дивне враження: замовник, лише переступивши поріг представництва, начебто порушує кордон Німеччини. На території консульства особливо впадають у вічі залізні бар’єри, що розділяють черги охочих отримати візу й нагадують про тоталітаризм. Але і це ще не все.
"Чому, наприклад, між німецькою стороною й українськими громадянами має бути ще й посередницька компанія, яка бере за відвідування німецького консульства 60 грн? Що це за компанія? Хто її зобов’язав? Куди дивиться наш Антимонопольний комітет? – дивується Сергій Сьомкін. – Я розповідаю працівникам німецького консульства: ось, наприклад, людина їде з Криму, щоб оформити візу. Для цього потрібно знайти час, придбати квитки, а оскільки за один день документи не вдасться оформити – треба заплатити й за готель. І знову-таки, щоб записатися на прийом до німецького консульства, людина змушена платити 60 грн.
Слід принести із собою безліч документів і анкет, перекладених мовою тієї країни, куди вирушає турист. Їх потрібно завірити нотаріально, що також не безкоштовно. У банку треба взяти довідку про свої доходи й заплатити за неї. Ви уявляєте, в яку суму обійдеться лише оформлення візи? І при цьому ви не маєте гарантії, що її вам відкриють. А у разі відмови візовий збір не повернуть... Знаєте, що мені відповіли після цих пояснень у німецькому консульстві? – "Ну, така у нас ситуація…"".
Як заспокоїв Ігор Голубаха, президент Асоціації туроператорів України, після нещодавньої зустрічі українських представників туристичного ринку з працівниками посольства Німеччини з’явилася надія на те, що там почули про візові проблеми українців і готові співпрацювати, але, звичайно, вирішення процедурних питань вимагає певного часу. А ще, як зазначає президент Асоціації тур¬операторів України, серед посольств, які працюють на території України, останнім часом найбільш негативне враження залишає посольство Франції.
"Без будь-яких підстав і пояснень у посольстві Франції позбавили акредитації понад 20 туристичних українських компаній, – підкреслив Ігор Голубаха. – Мабуть, вони прагнуть скоротити кількість туроператорів, аби зменшити собі обсяг роботи й потік туристів до Франції. На жаль, чітких пояснень причин відмови туристичним компаніям в оформленні документів для туристів там не дали".
Як розповіли "Главреду" в посольстві Франції в Україні, жодних більш жорстких умов надання віз останнім часом не запроваджували, а показник відмов із боку консульських служб посольства не виходить за межі 5%, незважаючи на випадки підробки документів. Насправді, протягом 2009 року посольство Франції відкликало акредитацію близько десяти туристичних агенцій, а не "20 українських туристичних компаній", як стверджує пан Ігор Голубаха, президент Асоціації туроператорів України. Відмова щодо акредитації є наслідком численних порушень процедури подачі документів, зокрема збільшення кількості фальшивих документів.
Позитивні приклади: Іспанія, Австрія, Польща, Угорщина
Як стверджують туроператори, багато що в роботі посольств визначає людський чинник. Адже, як відомо, є посольства "важкодоступні", а є лояльні, де документи прий¬мають без особливих труднощів. Здавалося б, у країн Шенгенського договору однакові правила гри, а результат для українських туристів – різний.
"Хочу навести позитивні приклади роботи посольств. На початку літнього сезону іспанське посольство зібрало всіх українських туроператорів, ознайомивши їх із чіткими правилами діяльності щодо оформлення віз. І це позитивно вплинуло на ситуацію. Новий консул кардинально змінив стратегію: було скорочено терміни подачі документів на оформлення віз, відмов щодо їх видачі стало набагато менше, і ставлення до наших туристів – доволі сприятливе. Немає нарікань і на австрійське посольство", – розповів Ігор Голубаха під час круглого столу, присвяченого візовим проблемам зимового туристичного сезону 2009–2010 року й організованого Асоціацією журналістів "Туристичний прес-клуб України" за сприяння Державної служби туризму і курортів України.
Цікаво, що, незважаючи на кризу, до Австрії приїжджає дедалі більше українських туристів, щоправда, на коротший термін. Як розповіла Вероніка Ешбахер, керівник представництва Австрійського туристичного офісу в Україні, сьогодні з австрійським посольством співпрацює 35 туроператорів. "Коли пані консул тільки приступила до роботи, з посольством Австрії в Україні працювало лише дев’ять турфірм, – пояснює Вероніка Ешбахер. – Аби не було затримки з оформленням віз, термін їх видачі було дещо подовжено, про що туроператорів попередили заздалегідь. Сьогодні, до речі, на роботу австрійського консульства дуже мало скарг".
Ще недавно до польського консульства вишиковувалися черги із 200 осіб. "Наразі проб¬лем немає, – пояснює Влоджімеж Щурек, директор Польського осередку туристичної інформації в Україні. – Нам телефонують люди і здивовано запитують: черги немає, що робити? До речі, у нас виникла ідея видавати членам Польської туристичної палати (об’єднує підприємців, які займаються туристичною діяльністю. – Авт.) електрон¬ні ваучери – гарант того, що їх власники є надійними партнерами і не надають посередницьких послуг. Тож, придбавши путівку у членів Польської туристичної палати, людина не повинна буде для оформлення візи подавати додаткові документи. Думаю, ця система запрацює з наступного року".
Свого часу в консульстві Угорщини в Україні були проблеми і з записом на прийом необхідних для оформлення віз документів, і з терміном їх розгляду, і з не завжди ввічливою поведінкою консульських працівників. Але, як розповідає Світлана Кабиш, керівник інформаційного бюро "Угорщина-туризм", під впливом учасників угорського туристичного ринку впродовж останнього місяця минулого літа відбулися значні зміни. Зокрема, скорочено термін розгляду документів. Туристам, які не вдаються до послуг турфірм, можна записатися на співбесіду для подачі документів на візу через Інтернет. Щоправда, це не заважає появі платних послуг, що не мають жодного стосунку до консульства: платите 70 грн і подаєте документи наступного дня. Хоча таку ж послугу можна отримати безкош¬товно й на Інтернет-сторінці посольства.
Посередники, нелегали й "відмовники"
Як відомо, навколо посольств існує чимало візових посередників. "Шукати їх не треба: розгортаєте газету й бачите оголошення про візи. До речі, надання таких послуг згадується і в нашому кримінальному кодексі", – зазначає Сергій Сьомкін. Як попереджає Ігор Голубаха: "Жоден нормальний туроператор не дасть оголошення "Відкрию візу". А посередницькі структури можуть і обдурити. Іноді, намагаючись отримати візу за допомогою посередників, люди потрапляють у доволі скрутні ситуації".
Деякі консульства в Україні, крім офіційного візового збору – Ђ35, встановили ще й додаткову плату за запис для прийому документів у розмірі 35–60 грн. Як вважає Володимир Царук, виконавчий директор Асоціації журналістів "Туристичний прес-клуб України", створення так званих візових центрів, за великим рахунком, є порушенням угоди між Україною і ЄС про спрощення візового режиму. До того ж, часто причини відмов у наданні віз незрозумілі. Багато відмов списують на небажання впускати у країну нелегальних мігрантів. "Але сьогодні більшість посольств розуміють, що час, коли під виглядом туризму турфірми займалися нелегальною міграцією, давно минув, – пояснює Ігор Голубаха. – Туристичні компанії, що мають ліцензії і впродовж тривалого періоду працюють на ринку, ніколи не займалися й не займаються нелегальною міграцією".
Відкрити візу за спрощеною схемою теж не завжди просто. "Нещодавно я звернувся до посольства Нідерландів в Україні із проханням відкрити мені візу на п’ять років – згідно з угодою про спрощений візовий режим, в якій зазначено, що журналісти можуть розраховувати на шенгенську візу строком до п’яти років, – розповідає журналіст Сергій Захарін, який пише про туризм. – У посольстві здивувалися: "Як ви можете просити візу на п’ять років, якщо ви замовили готель лише на 11 днів?". Виходить, мені потрібно сплатити готель на п’ять років? Маючи юридичну освіту, я розгубився: як мені реагувати? У всіх цих дипломатичних хитросплетіннях розібратися вкрай складно. Виходить, я маю право на візу, але ніде не написано, що її зобов’язані давати. Тож людині можуть відмовити у візі через будь-яку причину, про яку не йдеться в документах".
Як підсумовує Володимир Царук: "На жаль, публічно обговорювати візові проблеми з деякими посольствами надзвичайно проблематично. Наприклад, посольства Німеччини, Франції, Італії готові спілкуватися з журналістами лише в режимі офіційних запитів, а брати участь у круглих столах не поспішають. Україна залишається за залізною завісою. Ми про це не замислюємося, але в Європі візи для в’їзду до шенгенських країн передбачені лише для громадян Албанії, Боснії та Герцеговини. Із 2010 року безвізовий в’їзд до країн ЄС отримують Сербія, Чорногорія й Македонія. А в Україні ситуація тільки погіршується".
Тому, радять експерти, перш ніж іти здавати документи на отримання візи, уважно ознайомтесь з інформацією на сайтах посольств. Поспілкуйтеся з людьми, які вже мають досвід щодо цих питань, або проконсультуйтесь з туроператором, що веде потрібний вам напрямок. А нюанси під час здачі документів можуть виникнути різні – починаючи від заповнення анкет і закінчуючи довідками з місця роботи. Адже один неправильно заповнений розділ може стати приводом для відмови у візі. Можна переплутати число, телефон або рік, забути якийсь документ – і Новий рік ви зустрічатимете вдома.

Зігрун МАЙЕР, перший секретар, керівник відділу преси Посольства Федеративної Республіки Німеччина

{1-}
Те, що правила видачі віз стали більш складними, є хибним уявленням. Як і раніше близько 90% відвідувачів візового відділу посольства Німеччини отримують бажаний дозвіл. Більше того, з моменту набуття чинності Угоди про спрощення візового режиму в січні 2008 року оформлення віз відбувається значно легше: плата за візу для українців принципово становить лише Ђ35 (для порівняння: в усьому світі вона становить Ђ60, таку суму сплачують, зокрема, білоруси); крім того, Угодою передбачена практика звільнення від сплати візового збору, наприклад, пенсіонерів, неповнолітніх, учених, студентів та водіїв вантажного автотранспорту. Тому протягом зазначеного часу майже кожну другу візу посольство Німеччини видає без стягнення візового збору; із моменту набуття чинності Угоди майже кожна п’ята видана віза є довгостроковою (з терміном дії від 1 до 5 років). А що має зробити українська влада для того, щоб європейські посольства йшли назустріч у візовій політиці? Особливо важливим є покращення стану справ у сфері захисту даних, безпеки документів і співробітництва у галузі кримінального права.

Ігор СЛІСАРЕНКО, журналіст-міжнародник

{2-}
Незважаючи на активне обговорення візових проблем в Україні, нічого нового в цій сфері не відбувається. Але тішить одне: реальний стан справ вже не приховують. Труднощі, пов’язані з оформленням віз в Україні, виглядають певною пародією: європейці багато говорять про падіння Берлінської стіни і згадують, як для радянських громадян вимагали вільного виїзду із СРСР, а зараз демократичні уряди ЄС займають протилежну позицію: "не надто розганяйтесь, видаючи візи українцям". Виходить – що більше ми говоримо про спрощення візового режиму, то важче отримати візу. Пригадайте, як десять років тому українці спокійно на вікенд їздили до Будапешта, Кракова. А зараз відкриття візи може перетворитися на проблему: людей поділяють за групами. До "старих" європейців – одне ставлення, до "молодих" – інше, а українці – взагалі "напівлюди".
Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять