Загрози весняного водопілля. Прогноз Гідрометцентру

Стенограма прес-конференції

16 лютого в приміщенні медіа-холдингу "Главред-медіа" відбулась прес-конференція на тему: "Загрози весняного водопілля".

У прес-конференції взяли участь:

-начальник Українського Гідрометцентру Микола Кульбіда;
-начальник відділу гідрологічних прогнозів Українського Гідрометцентру Вікторія Бойко.

Микола Кульбіда: Зима цього року в якійсь мірі є аномальною. Аномальною навіть не з точки зору накопичення великих запасів снігу, які сформувалися у більшості басейнів річок України, а з чисто синоптичної точки зору. Тому що за період з середини грудня до середини лютого через територію України перемістилося 17 достатньо активних циклонів, які, як правило, приходили до нас з Середземного моря через Балкани і виходили на Україну, зумовлюючи таким чином велику кількість опадів і різкі зміни погодних умов на території України.
Загалом ці циклони принесли у більшість регіонів України від 200 до 250% опадів у порівнянні з нормою – тобто у 2-2,5 рази більше, ніж їх мало випадати звичайно. Це менше стосується західного регіону – там кількість опадів була в межах норми.
За рахунок такої кількості опадів, які випадали переважно у вигляді снігу, сформувалися ті снігові запаси, які ми маємо сьогодні. Якщо говорити про території України, що їх найбільше на північному сході України, в центральній частині України. Якщо говорити про снігові запаси, які формують весняне водопілля таких великих річок України, як Десна, Дніпро і Прип’ять, які знаходяться за межами території України, то, звичайно, і там запаси снігу дуже великі.
На який розвиток погодних процесів можна очікувати найближчим часом? Починаючи з сьогоднішнього дня, ми відчули, що температура почала трішки знижуватись. Найбільше вона знизилась у західних областях і становила сьогодні вранці від 5 до 10 градусів морозу. У більшості регіонів вона знизилась до 5 градусів морозу у ранкові години, і лише у Криму та Приазов’ї вона ще залишалась плюсовою.
Протягом найближчих двох днів в Україні морози дещо посиляться і становитимуть у нічні години переважно 12 градусів, в західних, центральних та північних областях навіть до 15 градусів морозу, на півдні та південному сході ці морози становитимуть у нічні години від 5 до 10 градусів морозу, в денні години температура буде близькою до нуля.
Такий характер погодних процесів збережеться до 18 числа, а 18 лютого ми чекаємо спочатку у західних та південно-західних регіонах поступове підвищення температури в нічні години навіть до нуля градусів, в денні години – до 5 градусів тепла. Протягом 19-20 лютого потепління буде відчуватися у всіх регіонах країни. Найвищу температуру ми чекаємо на півдні України, а також у південному сході України. Максимальні значення температури досягатимуть 10 градусів, в Криму – 12-15 градусів.
Як вплине це потепління на розвиток весняних процесів? Ми оцінюємо його достатньо спокійно, хоча, звичайно, частково сніготанення вже матиме місце. Але, скоріше за все, це ще не буде початком весняного водопілля.
Після короткочасного періоду потепління можна чекати деяке зниження температури, починаючи з 21 лютого і по 24 лютого, коли в Україну знову повернуться мінусові температури у нічні години і близькі до нуля вдень. Таким чином, процеси сніготанення мають дещо загальмуватися.
До кінця місяця ми не чекаємо значних виносів теплого повітря, тому що, по-перше, великий сніговий покрив, на танення якого потрібна певна кількість тепла. Високої температури за таких умов очікувати не слід.
Тобто, скоріше за все, початок весняних процесів на річках може розпочатися в третій декаді лютого, але це буде тільки початок – повільний розвиток, повільне сніготанення. А найбільш активний розвиток весняних процесів слід чекати вже у березні місяці.
Ми думаємо, що весна прийде з деяким запізненням, але невеликим, на територію України.
Зрозуміло, що поки що є період - достатньо довгий, достатньо значний – для підготовки до проходження весняного водопілля на території України для всіх міністерство і відомств. Я думаю, що ми в достатній мірі поширили різноманітні інформаційні матеріали стосовно оцінок майбутнього водопілля. Міністерство з питань надзвичайних ситуацій також провело вже кілька засідань стосовно того, яким чином Міністерство буде діяти в умовах формування максимальних рівнів весняного водопілля, льодоходу, формування заторів і т.д. МНС і особисто міністр на всіх нарадах наголошував, що Міністерство, підрозділи Міністерства, включаючи Гідрометслужбу України, мають зробити все можливе для того, щоб максимально убезпечити людей у випадках ускладнення гідрологічної та гідрометеорологічної ситуації.

Вікторія Бойко: Остання снігозйомка у нас була вчора, зараз вона обробляється. Хочу сказати, що навіть із попередньої снігозйомкою, яка була 10 лютого, запаси води продовжують зростати практично на всій території України. Сьогодні вони складають близько 2-2,5 норм для цієї дати. Це сніг досить потужний, і навіть якщо у нас буде повільне танення, на яке ми сподіваємося, він дасть достатньо високе весняне водопілля на більшій частині річок України.
В своїх оцінках, які ми вчора надали МНС, ми очікуємо в цьому році на річках України формування близького та вищого за норму весняного водопілля. Близьке до норми водопілля – це вже водопілля, яке несе за собою негативні наслідки. Перш за все, це затоплення річкових заплав.
Не потрібно лякатися такого поняття, як затоплення заплав, і не потрібно заспокоюватися, коли ми говоримо, що водопілля буде близько до норми. Якщо повернутися у недалеку історію, то ми в останні десять років ми не мали загалом весняного водопілля, яке було б помітно пересічному громадянину.
Якщо говорити про Київ, то останнє високе водопілля, яке на пам’яті у корінних киян, було у 1979 році. Звичайно, ті люди, які з’явилися у Києві в останні п’ять років, забудували заплаву Дніпра. Ми за останні п’ять років не бачимо підйому рівня води навіть на 30-40 см. Питання забудови заплав не лише у Києві, а й в інших населених пунктах нас найбільше непокоїть. Навіть якщо водопілля буде дещо вище за середнє, спрогнозувати зони затоплення дуже важко.
В цьому році ми очікуємо, що у період найбільшого весняного сніготанення в Україні будуть досить складні гідрометеорологічні умови. По-перше, це буде пов’язано із самим сніготаненням, з таненням тих снігів, які накопичені. Яскравий приклад – це місто Київ. Звичайно, танення снігу призведе до того, що сніг буде накопичуватись у пониженнях рельєфу, буде стікати по маленьких річках. Але саме ці маленькі річки можуть завдати в цьому році шкоди, причому, це може відбутися в будь-якому регіоні України.
Крім того, танення снігу призведе до скупчення тало-дощових вод у пониженнях рельєфу відповідно до місцевих підтоплень. Це підтоплення, не пов’язані із підвищенням рівня води у річках, а саме з таненням запасів снігу на місці.
В цьому році будуть досить складними умови на більшості річок України, можливо, окрім півдня і південного сходу. Вони пов’язані з пропуском льодоходу. Лід не такий потужний в цьому році, тому що зима не була дуже холодна. Через те товщина льоду на річках близька до такої, яка буває в інші зими, але все ж таки цей лід має складну структуру – на льоду лежить сніг, який так само почне танути. Звичайно, льодохід завжди викликає загрозу для споруд, які знаходяться в руслі річок.
Загрозу льодохід може нести у разі накопичення криги у якихось звуженнях – це так звані затори льоду, які супроводжуються різкими підйомами рівня води. Причому, ці підйоми відбуваються буквально за одну добу і так само можуть викликати досягнення небезпечних відміток підтоплення.
Ми такі процеси, перш за все, відзначаємо у верхів’ях наших водосховищ – Дністровського, Кременчуцького, Дніпровського, де, до речі, затор, який утворився ще взимку, нікуди не дівся і буде проявляти себе, коли почнеться скресання льоду.
Ми не даємо ніяких рекомендацій – зривати затори на водосховищах не можна ні в якому разі.
Ми очікуємо досить значні рівні підйому води у річках, які можуть досягти відміток підтоплення в цілому ряді областей. На сьогодні складні умови проходження весняного водопілля в басейні річки Прип’ять (Рівненська, Волинська, частково Житомирська область), в басейні річки Сіверський Донець (Харківська, Донецька, Луганська область), частково на річках Приазов’я (Запорізька, Донецька область). Так само ми очікуємо досить складні умови формування весняного водопілля в басейні річки Інгулець (Кіровоградська, Дніпропетровська область і вище за течією Миколаївська область).
Ми давали рекомендації стосовно перевірки стану малих ставків, водосховищ, яких на річках України за радянських часів була велика кількість, а зараз вона не зменшилася. Крім того, багато з них змінили форму власності і не завжди власник може дослухатися до ситуації, про яку попереджають. Але коли починається інтенсивне танення, то для того, щоб уберегти свій ставок від руйнування, вони здійснюють так званий аварійний скид води. Я не кажу, що це є правило, але такі випадки є не тільки весною – вони є на багатьох наших об’єктах і в літні періоди. Це процеси, про які ми застерігаємо, але які не можемо попередити.
Стосовно Дніпровського каскаду, який акумулює в собі 43 кубокілометрів води, на якому знаходиться 6 крупних гідроелектростанцій і який пропускатиме через себе всю ту воду, яка надходить до нас не тільки з Прип’яті з території України, але й з Прип’яті з території Білорусі і по Десні з території Росії і з території України. Для того, щоб оцінити можливий розмір водопілля, ми маємо відповідні нормативні стосунки з сусідніми гідрометслужбами – ми працюємо у повному з ними тандемі. До того ж, ми навіть складаємо прогнози по Десні для Російської Федерації. Натомість ми від них отримуємо необхідну інформацію для того, щоб скласти ці прогнози.
Є спеціальна міжвідомча комісія, яка створена при Держводгоспі України, яка збирається раз на місяць у спокійну ситуацію. У період весняного водопілля, вона збирається частіше. На цій міжвідомчій нараді вирішуються питання, як пропускати ту чи іншу кількість води по Дніпровському каскаду.
Я хочу сказати, що нечувана повінь Україну не очікує, тому що такі повені були в Україні, вони мають місце, мають бути в Україні, тому що річки в Україні – це в основному річки рівнинного типу, знаходяться в такій фізико-географічній зоні, де в основному формується весняне водопілля. Вода, яка надходить у річки під час весняного водопілля, - це основне джерело живлення.
Стосовно міста Києва. Навіть якщо ситуація складеться сприятливо – сніг не додасться і він почне повільно танути, - все рівно ми будемо мати водопілля, яке перевищуватиме ті водопілля, які були останні п’ять років. Я не хочу нікого заспокоювати, але не хочу нікого лякати.

Читачка сайту "Главред" Галина: Может, уже предварительно запасаться какими-то средствами, лодками, спасательными кругами, рыбацкими сапогами. Строить вокруг домов укрепления? Какие районы в первую очередь затопит? Есть ли угроза нашей плотине?

Вікторія Бойко
: Навіть якщо ми будемо очікувати вищий за середній рівень, то цей рівень не несе загрози будівлям, які побудовані у житлових масивах, тому що житлові масиви міста Києва повинні були бути побудовані на рівень Дніпра 1931 року (1073 сантиметри). На сьогодні рівень Дніпра біля Києва – 450 сантиметрів вище умовного нуля.
Стосовно того, щоб запасатися човнами, чоботами… Чоботами можна запасатися, тому що при сніготаненні буде важко ходити. А на предмет човнів – я не думаю, що так буде підніматися вода, що треба буде пересуватися на човнах.

Микола Кульбіда: Це питання в компетенції МНС і його підрозділів, які в залежності від ситуації будуть видавати населенню певні рекомендації. Я думаю, що на сьогодні немає підстав вживати слово "катастрофічне", "страшенне водопілля". Водопілля буде в межах норми, по певних річках воно буде вищим за норму, але все-таки максимальні рівні весняного водопілля будуть залежати також від погодних умов в період сніготанення. На сьогоднішній день ніхто не може скласти прогноз погоди на другу половину березня, коли ці сніготанення будуть відбуватися. Саме тому, якщо навіть буде такий збіг обставин: висока температура повітря, буде випадати значна кількість опадів і по всіх річкових басейнах одночасно розпочнуться весняні процеси – то навіть тоді не можна говорити про якусь катастрофу.
Але ми сподіваємося, що такого збігу обставин не відбудеться, що весняні процеси будуть розвиватися так, як вони розвивалися у переважній більшості років. Розраховувати на високе весняне водопілля треба. Не виключено, що не на дуже великих річках можливі більш серйозні ускладнення, але більш точну оцінку ми надамо 22-23 березня, коли, згідно наших методик, будуть обраховані максимальні рівні води по гідрологічних постах на річках України. Тоді вже можна буде говорити щодо майбутніх наслідків і територій, які можуть бути підтоплені чи затоплені.

Запитання із залу: На скільки підніметься вода?

Микола Кульбіда: Вода підніметься скрізь по-різному. Не можна оперувати тільки підйомом рівня води. Ще залежить й від поточного рівня. Якщо високий поточний рівень, то достатньо незначного підйому для того, щоб ситуація ускладнилася. Якщо поточний рівень води достатньо низький, то підйом може бути значно більший і не викликати негативних наслідків.
Стосовно Києва. Ми можемо говорити про підйом Дніпра на 2,5-3 метри вище нинішнього рівня. Цей рівень буде орієнтовно у третій декаді квітня. Саме тоді будуть ті негативні наслідки, про які говорила Вікторія Михайлівна.
Гідрометслужба працює в цілодобовому режимі. Проводиться моніторинг стану погоди, моніторинг стану водних об’єктів. Таким чином, залежно від розвитку гідрологічної ситуації на річках в короткостроковому порядку – за 1,2,3,4,5 діб – ми будемо обов’язково попереджувати про загрозу підтоплення тих чи інших територій.
Я думаю, що наші оціночні прогнози, які будуть складені найближчим часом, плюс ті попередження про більш конкретну загрозу на конкретних річкових басейнах і річках дадуть можливість своєчасно реагувати на цю загрозу і вживати заходів по мінімізації наслідків весняного водопілля.

Запитання із залу: Які заходи слід вживати, щоб зменшити негативні наслідки повені?

Вікторія Бойко
: Які б заходи не вживалися, вони не заборонять весняне водопілля. Ви нічого не зможете зробити з снігом. Він все рівно лежить в Україні, він тут буде танути і тут буде завдавати негативних наслідків.
Заходи, які треба вживати – це більше запитання до МНС, до суб’єктів господарювання. Єдине, щоб зменшити наслідки, потрібно вивезти сніг за межі населених пунктів, щоб він не піднімав рівень води в підвалах, сховищах і т.ін. Потрібно перевірити стан зливової каналізації, всіх гідротехнічних споруд з точки зору можливості швидкого реагування і відкриття шлюзів у разі, якщо якесь маленьке водосховище прорве.
Стосовно можливих заходів, які вживаються зараз по безаварійному пропуску води через Дніпровський каскад – всі водосховища щороку спрацьовуються до рівнів, які дозволяють мат певну перед паводкову призму. Це стосується всіх дніпровських водосховищ.
Але водосховища не можуть затримати всю воду, щоб, наприклад, у Києві рівень води залишився таким, який він є зараз. Він буде зростати. Мій власний досвід дозволяє говорити, що за рахунок того, що водосховища спрацьовуються, рівень води у Дніпрі біля Києва знижується на 30-40 сантиметрів порівняно з тим, який би був, якби не було водосховища. В цьому полягає його регулююча роль.
Стосовно Закарпаття. На відміну від основної частини території України, на Закарпатті снігозапаси не є якимись видатними. Танення цього снігу при середніх умовах не повинно викликати ніяких надзвичайних наслідків. Звичайно вода буде виходити на заплаву і на понижені ділянки в районах населених пунктів.
Будуть проблеми, пов’язані з руйнуванням льоду на карпатських річках.

Читач сайту "Главред" Михаил (Ukraine, Kiev): Обращался ли Гидрометцентр к властям с обоснованием пагубности намывов плавней Днепра? Если да, то к кому конкретно (фамилии). Страна должна знать своих "героев".

Микола Кульбіда
: Чесно кажучи, це питання не входить до нашої компетенції. Ми не можемо регулювати забудову, ми не видаємо ніяких дозволів. Ми можемо тільки говорити, що при таких-то рівнях водопілля і паводків в зону затоплень можуть попасти такі речі. Якщо цього недостатньо, то органи, які відповідають за дотримання законодавства і які повинні реагувати на подібні речі.

Вікторія Бойко
: Я хочу лише додати, що ми кожного року, не в залежності від очікуваного весняного водопілля, на запит Київської міської адміністрації надаємо інформацію в Управління з надзвичайних ситуацій щодо можливих наслідків весняного водопілля. Інтенсивна забудована, несанкціоноване перепланування заплави, виїмка ґрунту змінює морфологічні умови заплави і може призводити до негативних наслідків.

Микола Кульбіда
: В кінці лютого відбудеться засідання постійної комісії при КМДА, і питання про хід і розвиток весняного водопілля буде одним з тих, що будуть розглянуті на цьому засіданні. Ми працюємо у тісному контакті з Головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій міста Києва, і до того засідання більш-менш чітко будуть визначені території, які попадуть в зону затоплення саме у місті Києві.

Запитання із залу: Чи передбачені кошти на ліквідацію наслідків повені?

Микола Кульбіда: Що стосується басейну Дністра, басейну Прута – коли 2008 року пройшли дуже високі паводки, там залишилась зруйнованою наша гідрологічна мережа. Для того, щоб її відновити, була протипаводкова програма, яка входила до бюджету гідрометеорологічної служби. На жаль, з минулого року і в цьому році ця паводкова програма не фінансувалась і, ймовірніше за все, фінансуватись не буде. Але в системі Держводгоспу є кілька державних цільових програм по захисту сільських населених пунктів, є програма по Тисі, є програми інші, згідно яких вони отримають кошти і мають забезпечити проведення відповідних робіт і заходів щодо зменшення наслідків паводків і весняного водопілля.

Читач сайту "Главред" Метеоролог (Germany, ): Николай Иванович, скажите, пожалуйста: как долго продлиться Ваше молчание об том низком уровне финансирования организации, которую Вы возглавляете. Что делаете для защиты авторства выдаваемых Гирометеоцентром прогнозов. Гидрометеослужба находится в плачевном состоянии как в плане технического оснащения, так и в вопросе профессиональных кадров (мало желающих работать за столь мизерную зарплату). Почему, имея возможности требовать и добиваться повышения финансирования для спасения отрасли Вы сохраняете молчание? Или, чтобы наконец были замечены проблемы гидрометеослужбы, нужно, что бы случилось что-то экстраординарное?

Микола Кульбіда: Фінансування державної гідрометеорологічної служби – це є болюча проблема. І тут є кілька проблем. Службі конче потрібне технічне переоснащення – прилади, автоматичні станції, метрологічні радіолокатори, радари, які надзвичайно важливі для оцінки погодних умов. Придбання сучасного суперкомп’ютера, який коштує надзвичайно дорого.
За період незалежності України по основних засобах не було державного цільового фінансування зовсім. Але ми маємо право надавати платні послуги, і за рахунок платних послуг частково виходимо з цієї ситуації. Але загалом бюджет не дозволяє нам розвиватися так, як це потрібно і як ми це бачимо. Близько 90% всього фінансування – це є фонд оплати праці. На сьогоднішній день він надзвичайно низький і не дозволяє нам утримувати кваліфікованих спеціалістів, не дозволяє нам створювати нормальні комп’ютерні технології, не дозволяє нам підтримувати на високому рівні систему збору і передачі інформації. Середня зарплата наших працівників на сьогоднішній день складає 1900 гривень на місяць. При тому середньому рівні зарплат у Києві, який удвічі вищий, це не витримує жодної критики.
Нам би хотілось, щоб уряд звертав набагато більше уваги гідрометеорологічній службі, яка є складової усієї національної безпеки. Адже ми за будь-яких ситуацій завжди стоїмо попереду – ми є той перший фронт, який приймає на себе удари – як стихії, так і техногенних катастроф.
Ми бачимо, як це робиться у наших сусідів, наприклад, в Польщі, Словаччині, Чехії і навіть в Румунії вже пішли серйозні зрушення, в той час як у нас ці зміни дуже мало помітні.

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять