Сергій Воронов: Спадщину Чорного моря ми відкрили відсотків на двадцять

Про експедиції відомого підводного археолога Сергія Воронова знову заговорили. Тепер – у зв’язку з відкриттям місця аварії британського вантажного корабля "Принц", що затонув 1854 року неподалік Балаклави.

Саме цей корабель називають найдивовижнішою легендою Чорного моря. Його вантаж – золото в бочках – півтора століття розбурхував уяву дослідників. Ще п’ять-шість років тому в Україні насилу організовували експедиції для пошуку затонулих скарбів. Нині ж підводні археологи проводять дослідження чорноморського дна практично весь рік. "Главреду" вдалося поспілкуватись із Сергієм Вороновим, директором Департаменту підводної спадщини Інституту археології НАН України, який на декілька днів приїхав до Києва із чергової морської експедиції


-- "Дніпрогес" збудували на гроші "Принца"?

"Титанік" знайшли завдяки взуттю. Речі, що плавали на місці корабельної аварії, – це так званий сміттєвий слід катастрофи. Що спонукало вас вирушити слідами "Принца"?
У серпні минулого року ми проводили випробування телекерованого підводного апарата "Софокл-1" на малих глибинах (20 метрів). Уночі заякорилися й випадково наштовхнулися на дві гармати (близько трьох тонн кожна) часів Кримської війни, які чудово збереглися. Швидше за все, під час шторму ці гармати скинули у воду, аби полегшити судно. Ми їх підняли, а неподалік знайшли якір. Однак це не доказ, що саме тут затонув "Принц". За 20 метрів від скель, на глибині семи метрів, ми виявили чавунний гвинт англійського виробництва часів Кримської війни, який буквально вріс у камінь.
Але факт виявлення гвинта ще не означає, що було знайдено легендарний корабель?
Ми зв’язалися з британськими колегами, і виявилося, що біля вітрильно-гвинтового фрегата "Принц" лежав дволопатевий гвинт, а ми підняли з дна чотирилопатевий. Тієї страшної ночі в листопаді 1854-го на зовнішньому рейді Балаклави під час урагану загинуло кілька кораблів з такими гвинтами, і, можливо, ми підняли гвинт корабля, що перебував поряд із "Принцом". Однак є інша версія. Як зазначив наш колега з Брістоля, такі гвинти часто виходили з ладу, і їх замінювали. Дорогою з Лондона до Балаклави "Принц" міг пошкодити гвинт і де-небудь, наприклад у Стамбулі, його дволопатевий гвинт замінили на чотирилопатевий. У документах це могли не зафіксувати.
Поряд із гвинтом ваша експедиція виявила медичне скло, яке вросло в камінь. Це також є доказом, оскільки на фрегаті було три лазарети. Згодом було знайдено ще кераміку. Ці знахідки – уже справжній доказ, що "Принц" затонув саме в тому місці?
Прямим доказом є два фрагменти вишуканого англійського столового сервізу з камбуза, що обросли патиною на два сантиметри. На цих фрагментах, які, до речі, теж чудово збереглися, ми виявили клеймо судноплавної компанії, якій належав затонулий фрегат. Цій компанії належало ще одне судно – "Джейсон". Однак воно врятувалося – вийшло у відкрите море. Цей корабель ще три роки ходив морями та океанами і затонув десь поблизу Індії. Отже, знайдений сервіз міг належати тільки "Принцові". Завдяки йому можна стверджувати на 99,9%, що ми виявили точне місце загибелі фрегата.
У пошуках корабля брало участь багато експедицій: норвезька, французька, італійська, російська... Усіх і не пере¬рахуєш.
Офіційна наука до інформації щодо "Принца" ставиться доволі спокійно. Нині цей корабель є одним із державних скарбів України. Вчені давно дійшли висновку: на момент загибелі судна на його борту не було ніякого золота й сріб¬ла. Англійці, до речі, цей фрегат ніколи не шукали. А після того як ми виявили місце його загибелі, мене запросили на прийом у посольство Великобританії. Вперше за стільки років пошуку фрегата британська сторона зробила офіційну заяву: скарбів на судні не було.
Цей легендарний корабель часто називають "Чорним принцом".
Мабуть, слава фрегата, який ніяк не могли знайти, додала до його назви епітет "чорний". До речі, на прийомі в посольстві мені розповіли, що у збройних силах Великобританії було аж два кораблі з назвою "Чорний принц". Це виявилося несподіванкою для мене. У "Чорного принца", збудованого 1816 року, була дуже нещаслива доля: його спустили на воду, але в море він ніколи не виходив – слугував в’язницею.
Кажуть, першу водолазну школу Радянського Союзу "ЕПРОН" створили завдяки "Принцові".
Так, був один інженер, який мріяв знайти "Принца". Зі своєю ідеєю він дійшов мало не до Дзержинського. Інженер змалював йому принадливі перспективи, сказав, що на золото "Принца" можна побудувати "Дніпрогес", треба лише пірнути на якихось 20 метрів. Тому й виникла легенда, що "Дніпрогес" спорудили саме за гроші, знайдені на кораблі. Але справді, для пошуків "Принца" надали кошти, створили першу в Радянському Союзі водолазну школу. Тож у результаті фрегат "Принц" зробив для СРСР більше, ніж для Британії.

-- З "Титаніка" багато розтягли

Можна сказати, що "Принц" – це своєрідний "Титанік" Чорного моря?
"Титанік" став сенсацією завдяки Голлівуду. А в Україні власну історію не розрекламовано... У водах Чорного моря лежать чотири кораблі, на яких людей загинуло в декілька разів більше, ніж на "Титаніку". Під час Другої світової потонуло близько 7000 пасажирів і членів команди санітарного судна "Армения", з теплоходом "Ленін" загинуло 4000 осіб, із "Зальцбургом", що переправляв радянських військовополонених, – 2080. А під час евакуації з Криму вермахту затонув корабель "Тотила", на борту якого перебувало 1600 чоловік. На "Титаніку", як відомо, загинуло 1513 осіб. Звичайно, свого часу це була загибель найбільшого корабля. Однак не можна не зважати на чудовий піар цієї історії.
Українські підводні археологи вважають, що загибель теплоходів "Армения" та "Ленін" – найтрагічніші морські катастрофи в історії людства. Адже на "Армении" було 23 евакуйовані шпиталі. Тоді вдалося врятуватися лише вісьмом особам, але, діставшись до берега, вони потрапили у полон до німців.
Для пошуку "Армении" було споряджено п’ять експедицій. Але, на жаль, нічого не знайшли. В архівах – ніяких даних про "Армению". У липні цього року наша команда знову вирушає на її пошуки. У Чорному морі залишилося тільки два не охоплених нами квадрати, тож я обов’язково маю знайти цей величезний корабель (його довжина – 114 метрів).
Інтерес до фрегата "Принц" завжди підживлювався легендою про те, що на його борту було золото. Кажуть, у каютах "Армении" заховано секретні документи. Тобто простежується меркантильний інтерес.
Так, таємничий вантаж був у обох випадках. Є факти, які підтверджують, що "Армения" зупинялася вночі на зовнішньому рейді в Балаклаві, і НКВС на баркасах підвозив до теплохода якісь ящики. Можливо, це був архів місцевого НКВС, а можливо, музейні цінності чи, наприклад, фонди банків. Відомо також, що теплохід "Ленін" віз активи Державного Одеського обласного банку. Той факт, що після війни це судно "розкрили" (воно лежало на глибині 96 метрів), свідчить про те, що на його борту було щось цінне.
З "Титаніка" теж багато чого розтягли, адже корабель – у нейтральних водах.
Роберт Баллард під час свого торішнього візиту до України мало не плакав – "Титанік" розтягують на шматки, дедалі частіше стали проводити аукціони в США та Великобританії, на яких продають речі з корабля. Крім того, пірнання на "Титанік" та інші судна вже стало туристичним бізнесом. Наприклад, на місці ходового містка "Титаніка" після кожного візиту з’являється табличка з іменами дайверів. Нині навіть збираються підняти чавунну ванну з каюти капітана Сміта й виставити її на аукціон.
Але ж "Титанік" – міжнародне надбання. Невже ніхто не хоче платити гроші за охорону корабля від дайверів?
Роберт Баллард вже 12 років добивається, щоб "Титаніку" надали статус міжнародного морського меморіалу №1. Формально Канада, США та Великобританія погоджуються з тим, що "Титанік" необхідно охороняти. Однак навряд чи там стоятиме крейсер, який розганятиме туристичні кораблі. Місце загибелі "Титаніка" – ніким не контрольована територія в Атлантиці.
З "Титаніка" справді тягнуть усе, незважаючи на глибину його залягання (більш як 3,5 кілометра). Баллард дивиться нові зйомки корабля – і не впізнає його. Не слід забувати й про колонії мікроорганізмів, які просто "з’їдають" залізо. Але, щоб підняти "Титанік", потрібна захмарна сума.

-- Тиха громадянська війна із чорними дайверами

Мабуть, що бідніша країна – то більше навколо підводної спадщини дайверів. Українські прикордонники оберігають знайдене вами?
Із прикордонниками в нас гарні стосунки. Вони чудово розуміють, що коли всі підводні знахідки розграбують, ми втратимо честь і славу Чорного моря. Уже заборонено будь-які стоянки суден на місцях загибелі п’яти кораб¬лів. Це контролюють прикордонні служби. Перебувати на цій території можна тільки за наявності відкритого листа Інституту археології та дозволу Мінкультури, що підтверджують право на підводні археологічні дослідження.
За знищення або пошкодження підводної спадщини в Україні позбавляють волі на термін від трьох до п’яти років. Це не замало?
Хоча б цей закон виконувався! Ми ініціювали більше трьох десятків кримінальних справ, але вони "зависли в повітрі". Звичайно, у мене з’явилося багато ворогів. Ми перешкоджаємо прибутковому бізнесу: кольорового металу на кожному кораблі – тонни.
Чорних дайверів в Україні вже ціла армія?
Насправді їх не так уже й багато. Світ тісний: дайвери знають мене, я – їх. В Україні є три-чотири людини, які можуть працювати на глибині 100 метрів. А крадуть переважно на глибині 20–40 метрів. Але ми воюємо із чорними дайверами. Це тиха громадянська війна. І принаймні тепер нечесні дайвери озираються – бояться.
2006 року практично за одну експедицію з Робертом Баллардом ви знайшли 494 об’єкти. Це рекорд! На Заході відкриття одного-двох об’єктів – сенсація. Як ви можете пояснити феномен багатства Чорного моря?
Тривалий час для існування української підводної археології не було ні засобів, ні техніки, ні фахівців. Тепер ми розуміємо, що "військова машина" Радянського Союзу зберегла підводну спадщину для археологів. Наприклад, у турецьких водах, де не було такого суворого контролю, рибальськими тралами було "переорано" все, і таких підводних об’єктів, як у нас, у Туреччині немає. До того ж їх допомогло зберегти саме Чорне море, велика концентрація у ньому сірководню.
Уже шість років у ваших експедицій немає бюджетного фінансування. Проте попередня влада надавала вам велику підтримку.
Це була серйозна моральна допомога. А не¬щодавно на нашу структуру вийшли з Адміністрації Президента. Ми навіть здивувалися, коли нинішнє керівництво запропонувало нам довести всі розпочаті проекти до пуття, спробувати створити державний Морський музей. І ці пропозиції для нас прийнятні. Я, звичайно, чудово розумію, що сьогодні створення ще одного музею – не найголовніша справа в країні. І ми нічого серйозно не піднімаємо, тому що піднімати нікуди. Якщо почати планову роботу з підіймання підводної спадщини, то 50 тис. кв. м виставкових площ "Мистецького арсеналу" заставимо експонатами вже за півроку.
У космос сьогодні літають мільйонери, які того побажають. До вашої експедиції може долучитися багата людина?
Півроку ми витрачаємо на пошук коштів для фінансування експедицій. Добре, що в країні, незважаючи на всі труднощі, є романтики. Експедиції за підводними скарбами – гарні проекти, абсолютно не комерційні, але вони пов’язані з вічністю. Я пояснюю, що ми працюємо в режимі Гріна – відкриваємо кораблі, і спонсори бачать їх першими. Ми запрошуємо до наших експедицій інвесторів. І люди переймаються нашими ідеями.
Чим саме зараз займається ваша експедиція?
Працюємо із двощогловим британським кораблем XIX століття "Агнес Блейкі". Це єдине судно, яке ідеально збереглося в Чорному морі. Цього року ми збираємося підняти із судна 5000 артефактів, з них можна створити окремий музей одного корабля. Але сьогодні, найскладніше – не підняти, а законсервувати знахідку й утримувати її.
А ще ми вперше здійснюємо "медичну операцію" зі зміцнення корпуса "Агнеса Блейкі", інакше він може скластися, як картковий будиночок. Якщо укріпити корпус корабля, він збережеться ще на сто років. Ми самі придумали цю механічну систему і в травні її встановлюватимемо. Про цю подію ВВС планує знімати фільм, адже "медичних операцій" на затонулих стародавніх кораблях ще ніхто не проводив. Узагалі, роботи вистачає: підводну спадщину Чорного моря ми відкрили лише від¬сотків на двадцять.
Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять