Зайві кілограми

Повненькі дітки завжди викликали захоплення.

"Як пупсики!" – часто говорять оточуючі. Насправді ж захоплюватись цим не варто. Натомість батькам товстенького малюка варто замислитись: а чи не заважає йому надмірна вага? Адже з кожним роком дітей та підлітків з проблемами ожиріння стає дедалі більше. І нині це вже цілком дитячий діагноз

Епідемія ХХІ століття?
У світі кількість дітей з надмірною вагою кожні тридцять років зростає удвічі. Окремі педіатри називають це "бомбою сповільненої дії", оскільки "навантаження жиром" не тільки позначається на статурі людини, а й призводить до змін у роботі всіх органів. Й Україна тут не виняток – у нас щорічно фіксують 18–20 тисяч нових захворювань на ожиріння. Головний дитячий ендокринолог Міністерства охорони здоров’я України Наталія Зелінська говорить, що зараз близько 103 тисяч наших дітей страждають від цієї хвороби.
Утім, ще зовсім недавно вважалось, що у дитячому віці захворіти на ожиріння майже неможливо: дитина росте, а отже – потребує багато енергії. І попри те що жирова тканина у період росту має великий вміст жирових клітин на одиницю маси, в організмі спостерігається високий рівень активності обмінних процесів. Інакше кажучи, жирні кислоти інтенсивно утилізуються мускулатурою. Наприклад, так званої бурої жирової тканини у новонароджених приблизно 1% від маси тіла. Її клітини вже у тримісячному віці дитини починають накопичувати жир. Цей процес сприяє підтримуванню температури тіла. Тобто особлива жирова тканина перешкоджає накопиченню зайвої ваги завдяки здатності віддавати енергію у вигляді тепла. Проте в сучасних умовах індивідуальні особ¬ливості розвитку дитини можуть стати причинами ожиріння.
Про ожиріння як епідемією ХХІ століття останнім часом багато говорять експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Її науковці нещодавно провели спеціальне дослідження. І виявилось, що з опитаних 72 тисяч підлітків віком 13–15 років кожен третій щодня проводить перед монітором комп’ютера або телеекраном понад три години. Спеціалісти ВООЗ вважають, що це і є головною причиною важкого захворювання ХХІ століття.
Дієтичний рецепт
Вітчизняні медики переконані: товстішають діти передусім унаслідок нездорового харчування, а також нераціонального штучного годування у період від народження до року. Школярі вже забули, що таке домашні бутерброди у перервах між уроками та повноцінний обід: перше, друге і компот. Але добре знають, які на смак чіпси та солодкі газовані напої! Ще одне зауваження – системна їжа на ніч. Не варто недооцінювати також малорухливий спосіб життя. Вже встановлено чітку залежність між часом, проведеним біля телевізора, та ожирінням у дітей: маса тіла зростає на 2% за кожну годину перегляду. Ні в якому разі не можна забувати й про спадковість, адже відомо: якщо ожиріння є у одного з батьків, у дітей воно матиме місце приблизно в 40% випадків (а якщо від цього страждають і батько, і мати – у дітей ризик розповніти зростає до 80%). У половини дітей, у яких спостерігалось ожиріння до п’ятирічного віку, і надалі зберігається надмірна вага. Звичайно, окремо треба говорити про те, що причинами виникнення таких проблем бувають ендокринні захворювання: порушення роботи щитовидної залози, надниркових залоз, затримка статевого розвитку. Тож ожиріння треба розглядати і як наслідок, і як причину хвороби.
Але що стосується наслідків дитячого ожиріння, то вони можуть бути найнепередбачуванішими за рахунок розвитку супутніх хвороб, від яких донедавна страждали здебільшого дорослі. Це гіпертонія, високий рівень холестерину, порушення жирового обміну. Як результат – розвиток цукрового діабету другого типу, атеросклероз, порушення репродуктивної функції, онкологічні та серцево-судинні захворювання, варикозне розширення вен, патологія суглобів тощо.
Виявити і вчасно попередити ожиріння – непросте завдання. Тільки лікар може з’ясувати справжній стан речей і на підставі діагнозу скласти індивідуальні схеми лікування та зробити прогнози.
Ще складніше – боротися з цією недугою. Йдеться як про кожний конкретний випадок дієтичного втручання у родині, так і про загальнонаціональний масштаб. Скажімо, у Великобританії пропонували запровадити податок на шоколад. Мовляв, він так само шкідливий, як алкоголь чи цигарки. Проте ініціатора таких нововведень, шотландського лікаря-дієтолога Девіда Уолкера, ніхто не зрозумів навіть у вченому світі – і пропозиція з тріском провалилась. Обмежувальні заходи намагається проводити і ВООЗ, пропонуючи додатково оподатковувати заклади швидкого харчування. Щоправда, в Румунії вже була спроба збільшити податок на "нездорову" їжу, але невдала – спротив виявився сильнішим. Мабуть, ніхто й не очікував, що прибутковий фаст-фудовий бізнес свідомо здасть позиції.
Проте якщо на рівні держави зі "швидкою їжею" не виходить боротись, то на рівні кожної окремої сім’ї це цілком можливо. "Важливо збалансовано харчуватись, – говорить Галина Єрмолова, лікар-педіатр, науковий співробітник відділення серцево-судинної патології у вагітних та дітей. – Наприклад, соки, які містять багато вуглеводів, а також тістечка, пряники, бублики вдома мають закінчуватись о шостій вечора". Спеціаліст переконана: найкращий спосіб профілактики і лікування ожиріння – раціональне харчування та здоровий спосіб життя. І саме цим мають перейматись батьки, стимулюючи дітей ходити пішки, багато плавати, не сидіти годинами біля комп’ютера. Такий підхід схвалює і дружина президента "країни товстунів" Мішель Обама – наприкінці березня вона отримала нагороду за боротьбу з дитячим ожирінням у рамках реалізації програми Білого дому "Let’s Move!".
Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять