Іспит реформами

До цьогорічної вступної кампанії абітурієнти готувалися посилено і майже в екстремальних умовах.

Спочатку екс-міністр освіти та науки Іван Вакарчук пообіцяв урахувати торішні помилки й затвердив нові правила прийому, потім уже чинний головний освітянин Дмитро Табачник вніс свої поправки

У підсумку в багатьох школярів, батьків і викладачів є певні питання й сумніви. У когось – практичні, у когось – ідеологічні. І це природно. Наприклад, спочатку казали, що тестування проводитимуть винятково українською мовою, а за два місяці до тестів завдання нашвидкуруч переклали ще сімома мовами. Скасували й мінімальну планку – 124 бали, а випускникам минулих двох років узагалі дозволили дістати із шухляди старі сертифікати й скористатися ними у цьому році.
Нині тішить одне: попри всі розмови, незалежне оцінювання ніхто не скасовував. Проте в його процедуру все-таки внесли значні корективи! Усі вони закріплені у Змінах до Умов прийому у вищі навчальні заклади від 1 квітня 2010 року.
"Великою проблемою є змінення правил гри в останній момент перед вступною кампанією, – вважає Інна Совсун, керівник Центру "Дослідження суспільства". – Це некоректно і неправильно щодо абітурієнтів. Скрізь у світі нормальна практика – анонсувати умови та правила гри наперед. У нас же зміни внесли в останню мить. До того ж зміни не суто технічні. Вони практично змінили процедуру та суть вступної кампанії".
Справа техніки
"Главред" спробував проаналізувати кожне нововведення окремо. І почав з того, що в цьому році конкурсні комісії мають право приймати сертифікати з результатами тестування не тільки цього року, а й 2008-го і 2009-го.
Але, кажучи про це нововведення, треба розуміти, що система зовнішнього оцінювання знань для України нова, вона з кожним роком удосконалюється – змінюється рівень складності. Тому не можна порівнювати тести 2010 року з тестами 2008-го. Тож, дозволивши приносити сертифікати минулих років, Міносвіти поставило абітурієнтів у нерівні умови.
Наступна особливість: абітурієнти, які закінчили школу до 2007 року, під час вступу зможуть складати іспити, але тільки на заочну форму навчання.
"Вступ на заочну форму за результатами іспитів, а не тестів – не ноу-хау, – каже Володимир Полохало, голова комітету ВР з питань науки та освіти. – Такою позиція нашого комітету була завжди. Тобто ті випускники, які навчалися за старими програмами, мають право обирати: тести чи іспити".
У пані Совсун інша думка: "Я б не хотіла провокувати, але у цьому питанні очевидна корупційна схема. Виші прийматимуть на заочну форму навчання, користуючись нововведенням, а потім переводитимуть студентів на денну".
Третя особливість: приймальні комісії визначатимуть і враховуватимуть середній бал атестата. Щоправда, не йдеться про торішній конкурс. Нині це обов’язкова умова, адже оцінки в головному шкільному документі сьогодні перераховують за 200-бальною шкалою. Наприклад, середній бал "трійка" – це 118 балів, "сімка" – 152,5, "дев’ятка" – 171,5, "одинадцятка" – 190,5 бала. На думку експерта програми сприяння зовнішньому тестуванню (USETI) Володимира Ковтунця, це непогане нововведення, яке дозволить передбачити, наскільки успішно вчитиметься студент. Але, з другого боку, така ініціатива спричинила додатковий тиск на середні навчальні заклади: звісно, усі захотіли (іноді штучно) поліпшити середній бал атестата. Це дає привід припустити, що корупція знову повертається у шкільні стіни. Особлива ситуація – у ліцеях, де зазвичай серйозніший підхід до оцінювання знань. За даними минулого року, випускник ліцею має на півтора бала нижчий бал атестата, ніж випускник звичайної школи. А якщо порівнювати атестаційні бали, які враховують при вступі, то виходить величезний розрив.
"Ця зміна міняє фактично всю концепцію вступної кампанії, – переконана Інна Совсун. – Звичайно, є логічним підвищення ролі шкільного атестата, адже проблема в тому, що діти вчать тільки три-чотири предмети, які їм необхідні для вступу, а на інші – не зважають. Але є і зворотний бік медалі: доки в нас не буде викорінено соціально-економічне підґрунтя корупції у школі, доти будь-які подібні зміни – кроки лише для її посилення, а не мотивування до навчання учнів. Мені батьки вже зараз розповідають, що вчителі відверто натякають на більш цінні подарунки".
Утім, у 2010 році абітурієнт загалом може набрати максимум 800 балів (600 – за тестування та 200 – за атестат).
Знайшли відображення у поправках Табачника й ідеї Вакарчука. Йдеться про обмеження кількості вищих навчальних закладів (і спеціальностей), до яких абітурієнт може подати документи. На цьому ще минулого літа наполягали й громадські організації, наприклад "ОПОРА". Тепер одна особа зможе подати документи для вступу лише у п’ять вишів та на три спеціальності в кожному з них. Це дасть можливість не допустити повторення ситуації, коли випускники "штурмували" безліч ВНЗ одночасно та встановлювали рекорди (зафіксовано, що одна людина написала аж 89 заяв!). Така ситуація надзвичайно ускладнювала роботу приймальних комісій. Щоправда, у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка не так давно заявили, що можна подавати документи не на три, а на п’ять спеціальностей одночасно.
Правлять бал
П’ята особливість: для осіб, не атестованих з української мови та літератури, приймальна комісія з урахуванням наявності педагогічних і науково-педагогічних кадрів може встановлювати вступний екзамен з тієї мови, оцінки з якої виставлено в документі про освітній рівень.
Важливо знати, що сертифікати у провідних вишах прийматимуть із 15 по 31 липня, а в тих, де, окрім врахування результатів тестів, будуть ще іспити та творчі конкурси, – до 22 липня. У зв’язку із цим, зокрема, Василь Холодницький, відповідальний секретар Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, вважає вступну кампанію 2010 року досить напруженою. "Доведеться приймати документи на вступ і одночасно вступні випробування для тих категорій, які мають право їх складати. Це важко. Але поки ще є час для внесення певних корективів. Усі виші ще можуть подати свої пропозиції до міністерства", – зазначає він.
Із цією особливістю тісно пов’язана й наступна: абітурієнти, які отримали 170 балів і більше за профільними предметами, але менше ніж 124 з української мови та літератури, мають право на участь у конкурсі. Це пряме применшення ролі державної мови. Адже тільки уявіть, з яким рівнем знань приходитимуть випускники, які вивчили українську менш як на 124 бали (за п’ятибальною шкалою їхня оцінка менша за одиницю!). Можна впевнено казати, що ці нововведення – ті шпаринки, крізь які до вишів потраплятимуть люди, що зовсім не володіють українською. Можливо, згодом до українських університетів зможуть вступати росіяни, які потім вимагатимуть викладання їхньою рідною мовою.
"Таке нововведення має не освітянський характер, адже воно не спрямоване на поліпшення чи погіршення процесу вступу до вищих навчальних закладів. Це політичний крок – продуманий, системний, аби деукраїнізувати українську освіту", – переконаний і голова комітету ВР з питань науки та освіти.
Однак не всі виші цілковито дослухаються до Міносвіти стосовно питання балів. Деякі, як і торік, встановлюють свої планки. Це насамперед стосується показників із профільних предметів. Окремі навчальні заклади приймають сертифікати з балами, вищими за 124. Так, в університеті Шевченка в тих, що вступатимуть на геологію, має бути мінімум 140, а на журналістику та юриспруденцію – 170. Аби вступити до "Могилянки", треба обов’язково мати сертифікати з української мови та літератури, а також англійської (третій предмет залежить від спеціальності). Мінімальна кількість балів з англійської – 124, з української – 150, з профільного предмета – 150–180 (остання цифра дійсна для юридичного факультету). Встановили жорсткі рамки і в КПІ, де також хочуть бачити найкращих студентів, які мають хоча б з одного профільного предмета не менше 150 балів.
Варто нагадати про ще одне обмеження для пільговиків. У 2010-му вони можуть подавати документи лише до одного вишу. Якщо є бажання одночасно спробувати свої сили і в інших навчальних закладах, це можна зробити, але на загальних умовах.
Керівник Центру "Дослідження суспільства" Інна Совсун, яка моніторить вступну кампанію не один рік, не бачить ніяких позитивних кроків нової влади щодо забезпечення прозорості вступної кампанії-2010. Навіть проблему з пільговиками вона не вважає вирішеною – вони все одно можуть зайняти всі бюджетні місця на престижних факультетах.
На думку ж Володимира Полохала, єдиний позитив цьогорічної вступної кампанії – те, що вдалося взагалі відстояти незалежне зовнішнє оцінювання. "Віктор Янукович не ризикнув у цьому році виконати свою обіцянку – скасувати НЗО. І це здобуток суспільства! – зазначає він. – Але ніхто не гарантує, що тестування проводитимуть і наступного року. Саме Партія регіонів блокує ухвалення Закону "Про вищу освіту", в якому й закріплено ЗНО".
Узагалі, аналізуючи всі зміни, окремі експерти навіть встигли заявити, що для міністра Табачника головне – применшити роль зовнішнього оцінювання, аби потім його спокійно скасувати.

Ярослав Болюбаш директор департаменту вищої освіти МОН
{1-}
Перший позитив цієї вступної кампанії: залишився вступ за сертифікатами зовнішнього незалежного оцінювання. Другий: опосередкованими її учасниками стали вчителі – через механізм врахування середнього балу атестата. Річ у тім, що наше суспільство ще морально не готове до повного переходу до вступу за результатами тестів. Тож підвищення ролі атестатів дуже добре сприйнято суспільством. Третє те, що вдалося створити умови для вступу на заочне відділення. Випускники, які закінчили школу до 2007 року, можуть вибирати: або писати тести, або складати іспити.

Ігор Лікарчук директор Центру оцінювання якості освіти
{2-}
Ми повністю готові до проведення зовнішнього оцінювання. Надруковано і завдання мовами нацменшин. Перереєстрацію на тестування було закінчено ще 8 квітня, отже, ніяких додаткових запитів і заяв щодо мовного питання ми не розглядаємо. Змінити мову складання тестів забажали вісім тисяч абітурієнтів. Причому деякі подавали кілька заяв – спочатку виявляли бажання писати російською, а потім поверталися до української.
Леся Оробець, голова підкомітету з питань базової освіти комітету ВР з питань науки та освіти
{3-} -- "Після нововведень Табачника на заочників чекають проблеми із працевлаштуванням"

Якою ви бачите вступну кампанію 2010 року?
Ледь не всі нововведення, запроваджені новим міністром, спрямовано на досягнення двох цілей. З одного боку – заручитися підтримкою ректорів, яких незалежне оцінювання позбавило звичних важелів контролю за вступною кампанією. З другого – відновити контроль за цим процесом у "ручному режимі" з боку міністерства. Можна, звичайно, потішити себе тим, що тестування вдалося зберегти. Але втрачено найважливіше – його обов’язковість для всіх без винятку абітурієнтів. Про яку рівність доступу громадян до вищої освіти може йтися, якщо частина претендентів на місця на заочному відділенні відтепер купуватимуть перепустку до вишу без усякого зв’язку з попередньою академічною підготовкою та рівнем навчальної компетентності?
Як ви ставитеся до того нововведення, що абітурієнти на заочну форму навчання зможуть складати іспити?
Ми вже мали схожу ситуацію у 2007 році, коли ЗНО доповнювалося вступними іспитами. Так ось, за даними соціології, під час тієї вступної кампанії 70% абітурієнтів зіштовхнулися з корупцією на вступних іспитах.
Які наслідки таких ініціатив для вищої школи?
Відновлення "телефонного права" при вступі можна порівняти з міною уповільненої дії. Насамперед ідеться про втрату мотивації до навчання в абітурієнтів, а потім – про відчутний удар по якості підготовки фахівців. При тому що заочники отримують такі самі дипломи, як і решта студентів. Скажіть, хто з роботодавців захоче мати справу з такими випускниками? Іншими словами, якби Табачник ставив за мету заподіяти найбільшу шкоду праву громадян на безоплатну освіту, він би не знайшов нічого гіршого за відновлення вступних іспитів.
Як на вашу думку, виші зможуть організувати іспити з мов нацменшин, адже нині їм надано таке право?
В Україні, як і в багатьох інших європейських країнах, у вишах викладають державною мовою. При цьому Конституція допускає використання інших мов як засобів комунікації, а також їх вивчення як окремих навчальних предметів. Інакше кажучи, якою б мовою не складали іспити абітурієнти – українською чи румунською, усе одно у виші викладатимуть українською. Кому ж у такому разі полегшують життя автори ідеї диверсифікації, так би мовити, "вступних мов"? Щоб потім витрачати безсонні ночі на війну зі словником і диктофоном?
Подібна ситуація і з перекладом тестів мовами викладання...
Так. Але тут є ще один нюанс. Хто в такому авралі гарантує безпеку тестової інформації? Вона ж обов’язково "спливе" в Інтернеті або деінде. Запитайте принагідно у пересічного абітурієнта, що йому важливіше: комфорт чи впевненість у тому, що сусід не пише за домашньою заготовкою?
Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять