Шерше ля фах

Нині кого не спитай – усі шукають роботу.

І навіть питати не треба. При зустрічі замість преамбули про погоду: "О, привіт! Знаєш, шукаю гарну роботу. Коли що – не забувай". Це зараз типово для українців. А шукатимемо ми, судячи з усього, довго. За даними Міжнародної організації праці, пік безробіття очікується наприкінці 2010 року, а вихід із цієї халепи затягнеться років на 5–6

Тач-скрин, схожий на банкомат, повільно видає чек. На тонкому листочку вказано номер персональної картки особи, що шукає роботу, її кваліфікацію, рівень освіти, трудовий стаж. І бажану суму мінімальної заробітної плати. Вона дійсно мінімальна – 2 тис. грн. Вказано також додаткові навички й характеристики претендента. У даному разі – вільне володіння українською та російською, володіння англійською, наявність телефону... Ось такий стандартний набір.
Дивно й незвично тримати в руках чек із тач-скрину. Бентежить, по-перше, автоматичний підхід до пошуку працівників – так би мовити, "без душі". Усе-таки ми звикли підходити до пошуку роботи з деяким хвилюванням, схожим на любовний адреналін. А по-друге, тримаючи чек у руці, розумієш, що економіка безжальна і ринок праці – "не гумовий"... До речі, аналогічні чеки можна "вибити" і на наявність вакансій, запропонованих працедавцем. Нарешті в Україні створено єдину інформаційно-аналітичну систему, що дозволяє підтримувати всеукраїнську базу оперативних вакансій і резюме. Далі – більше.
Ось, наприклад, працівник центру зайнятості вчить претендента грамотно спілкуватися із працедавцями за допомогою skype. Зручно та економно. У центрах зайнятості навіть створили сектори самостійного пошуку роботи, щоб якось розворушити український народ, і паспорти підприємств, у яких, звичайно, нічого не сказано про порядність їхніх керівників... На цьому прогресивний рух уперед обмежується реальними пропозиціями на ринку праці.
Як правильно визначити рівень безробіття
Працівники державних центрів зайнятості мало не на порозі радісно повідомляють, що живемо ми вже, виявляється, у посткризовий період. Такому оптимізму можна тільки порадіти. Тим паче що, за даними Держкомстату, в Україні зареєстрованих безробітних, станом на 1 травня, на 10% менше, ніж було на 1 квітня (зараз – 455 тис. офіційно безробітних). Отже, з початку року рівень зареєстрованого безробіття знизився на 14%.
Чи дійсно ситуація з безробіттям у нас поліпшилась? "Одна справа – офіційні цифри, а більш об’єктивний критерій визначення рівня зайнятості вираховується за методологією Міжнародної організації праці. І в даному разі ми поки що не бачимо суттєвих зрушень, – каже "Главреду" Григорій Осовий, заступник голови Федерації профспілок України. – Фактично ситуація на ринку праці складна, напружена. У центрах зайнятості пропонують роботу з низькою зарплатою, що відштовхує людей від звернень в цю службу".
Хоча, за оцінкою Григорія Осового, центри зайнятості працюють професійно. Створено фахову команду, що знає реальний стан ринку праці. Профспілковий лідер наголошує, що, маючи фінансові ресурси й інструменти впливу на ухвалення рішень, директор державного центру зайнятості та його команда дуже активно лобіюють ідеї, які можуть позитивно вплинути на ринок праці. Але, звичайно, все залежить від стану української економіки.
"Зміни на ринку праці відбуваються повільно. Ситуація вирівнюватиметься протягом двох років, – зазначає Володимир Галицький, директор Державного центру зайнятості. – Сьогодні можемо говорити, що на українському ринку праці припинилось жахливе падіння. Якби до кінця 2009 року він продовжував падати, був би колапс, але, на щастя, цього не сталося. Ситуація потроху стабілізується. Порівняймо: рівень безробіття в Україні у 2009 році становив 8,8%, у 2004-му – 8,6%, у 2003-му – 9,1%, у 2002-му – 9,6%. Нинішній стан речей я назвав би нестійкою рівновагою. Помалу з’являються вакансії. І це позитивний сигнал. У принципі, ринок праці завжди відстає від реальної економіки. Наприклад, ринок на підйомі, а вакансій немає. Це нормально. Головне – щоб розвивалась економіка, створювалися робочі місця. Поки що ж частина безробітних залишається в тіні. Ситуація непроста. На одну вакансію сьогодні претендує сім осіб".
Краще мати яку-небудь роботу, ніж не мати ніякої
У розділі "Актуальні вакансії" в державних центрах зайнятості пропонують посади, як правило, із зарплатою у 2 тис. грн. Біля стенда читає оголошення робітник Павло, чоловік середніх років. Він безробітний. Шукає термінову, нетривалу роботу, яку в народі називають халтурою. Павло попрацює місяць-другий, заробить трохи грошей і знову прийде у центр у пошуках нової вакансії. Така поведінка нетипова. Українці ще не звикли працювати портоху на різних працедавців і не хочуть задовольнятися скромним заробітком.
"Кожен працедавець хоче знайти працівника, який би погодився на малу зарплату. Це природно. До нас приходять люди, що до кризи отримували великі гроші, а зараз їм доводиться виживати, – каже Інна Гнатченко, начальник відділу Бориспільського міськрайонного центру зайнятості з надання послуг роботодавцям. – Ми радимо людям не втрачати кваліфікацію і влаштовуватися на роботу, яка є на даний момент. Краще мати яку-небудь роботу, ніж не мати ніякої. Звичайно, 2 тис. грн зарплати – ліпше, ніж 700–800 грн допомоги у зв’язку з безробіттям".
Дехто має таку допомогу в розмірі 3 тис.грн., але це виняток. Стільки отримують лише ті, хто в минулому мав велику зарплату. До речі, як пояснюють фахівці, допомога у зв’язку з безробіттям повинна становити не більш 65% від мінімальної зарплати в країні. Інакше люди не захочуть працювати. Така світова практика. Отже, сума допомоги прив’язана до реальної економіки. І краще нам, українцям, не знати, що у Франції допомога у зв’язку з безробіттям становить, у середньому, 1100 євро, а в США – 700–800 доларів.
"Я вже вісім місяців на обліку в центрі зайнятості, – розповідає 45-річна Наталя Сергіївна, колишній керівник. – Допомогу з безробіття мені виплачують, але ця сума значно менша за ту, на яку я заробила у докризові часи. Країна на мені економить. Вакансії в центрі зайнятості смішні, зарплати низькі, тому зараз я вчуся на курсах ділової англійської мови і, коли закінчу їх, шукатиму роботу самостійно. Можливо, пощастить знайти з нормальною зарплатою".
З огляду на мізерні зарплати, вказані в оголошеннях про вакансії, постає запитання: може, спеціально подають такі цифри, щоб не бентежити податкову, а насправді вони вищі? Але на нього навряд чи хтось дасть відповідь.
"На великих підприємствах платять "по-білому", на малих – "по-темному". І жодна перевірка не дасть результату, – каже Володимир Галицький. – Звичайним контролем ніхто нічого не доб’ється. Потрібні нові закони. Як свідчить міжнародний досвід, 15–20% зароблених грошей усе одно виплачують нелегально. Навіть у Великій Британії та Франції. Як правило, це відбувається у сфері послуг. Нелегальні працівники теж отримують гроші неофіційно".
"Якщо в центрах зайнятості пропонують 700–800 грн, тоді як середня зарплата у Києві 3,5 тис. грн, то людина вважає, що з неї знущаються і одразу втрачає мотивацію працювати, – пояснює Григорій Осовий. – На сьогодні нічого не змінилося у сфері подвійних зарплат. Щоб їх не було, необхідно укладати колективні угоди між роботодавцем і працівниками. Інакше роботодавці маніпулюватимуть. Надзвичайно важливі проблеми зараз – це ліквідація бідності серед працюючих та їх надексплуатація. Людям потрібно підвищувати зарплати. До того ж роботодавці повинні думати про те, як зберегти кадри за будь-яких обставин. Ось приклад: вагонобудівний завод у Луганській області, на якому колись працювало 5 тис. осіб, а в період кризи – 500 чи 600, кілька місяців тому дістав велике замовлення з Росії на будівництво вагонів. Тепер на заводі готові платити у середньому 4000 грн, і це не мало, але кваліфікованих робітників нема – роз’їхалися".
Потрібні робітники, менеджери з продажу і керівники
Які вакансії пропонують в Інтернеті та агенціях з найму? У цілому, як зазначають кадровики, на ринку праці спостерігається пожвавлення. Дуже потрібні кваліфіковані робітники, адже незабаром "Євро-2012" – необхідно поліпшувати інфраструктуру. Зарплату пропонують від 2 тис. грн. У Всесвітній павутині також немало "вишуканих" пропозицій. Скажімо, аналітики, лікарі-діагности можуть розраховувати на 6 тис. грн, WEB-програмісти – на 8 тис., медичні радники – на 10–15.
В Інтернеті 5 тис. грн пропонують бухгалтерам і торговим представникам, 4 тис. – механікам і автоелектрикам. На 3 тис. можуть розраховувати агрономи, менеджери, токарі, ревізори, кравці, на 2 тис. – охоронці, сантехніки. А працю секретарів, продавців і двірників узагалі оцінюють у тисячу гривень. До речі, якщо влітку та восени минулого року в газетах і на сайтах, що пропонують роботу, було багато фіктивних оголошень, то зараз липових вакансій значно менше.
За даними професійних рекрутерів, найбільш затребувані фахівці на ринку праці – менеджери з продажу. Країна продовжує торгувати. "Надходять замовлення на підбір інженерів, бухгалтерів, юристів, маркетологів, але найбільш затребувана сфера на ринку праці – це продаж, – розповідає Наталія Лисиченко, керівник відділу рекрутингу компанії "ФінІнКом". – У пошуках роботи до рекрутерів звертаються також представники топ-менеджменту і навіть деякі власники, що мали частку в бізнесі, але залишилися ні з чим. "Топових" вакансій мало, тому запропонувати рівноцінну позицію кожному ми не можемо. Залишається вносити резюме в базу даних, щоб у разі появи вакансії, більш відповідної досвіду та кваліфікації фахівця, з ним можна було зв’язатися".
Важливо зазначити, що керівний склад, який погодився на роботу, нижчу за рангом, на запропонованих посадах довго не затримується. Якщо людина стає на значно нижчу позицію – це крок назад як у зарплаті, так і в самооцінці. Відповідно, фахівець відчуває дискомфорт і з часом починає шукати іншу роботу, а це не влаштовує працедавця. Адже багато працедавців платять рекрутинговим агенціям за підбір таких спеціалістів, які працюватимуть якісно, продуктивно та якомога довше.
Що стосується рівня зарплат, то, як наголошує Наталія Лисиченко, після суттєвого зниження у 2008 році в деяких сферах ситуація трохи стабілізувалася, подекуди зарплати навіть зросли, але не набагато. Наприклад, менеджер з продажу має ставку (1,5–5 тис. грн) плюс відсоток від продажу. Деякі працедавці можуть ставку не пропонувати, а тільки відсотки.
Керівному складу також пропонують ставку або ставку плюс відсотки. Ставка – від 5 до 20 тис. грн і вище, залежно від рівня компанії. Наприклад, посада головного інженера передбачає ставку від 5 тис. грн, і ще плюс премії.
Юристи середнього рівня отримують 3,5–6 тис. грн, провідні юристи – від 10 тис., а юристи-міжнародники – 15 тис. грн. Бухгалтери можуть розраховувати на 2–5 тис. грн, головні бухгалтери – на 5–10, залежно від обсягу роботи та структури організації. Відомо, що компанії з іноземними інвестиціями пропонують набагато вищі зарплати, ніж вітчизняні.
Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять