Поляки покажуть українцям кіно про комунізм і спільну історію

У дев’яти українських містах стартували Дні польського кіно. Це вже сьоме знайомство українських глядачів із найактуальнішим і найуспішнішим кінопродуктом сусіда.

Фільм відкриття – "Гімназійний випускний 1947" (Mala matura 1947) режисера Януша Маєвського. Це розповідь про шістнадцятирічного Людвіга Ташке (його батька Тадеуша грає відомий у Польщі актор Артур Жмієвський, знайомий нашому глядачу по стрічці Анджея Вайди "Катинь"), родина якого у перші повоєнні роки переїздить зі Львова до Кракова, щойно звільненого від німців. Коли хлопець із татом, мамою та сестричкою заходять до квартири, у якій вони житимуть, бачать портрет Гітлера та окраєць хліба…

Людвіга одразу влаштовують у найкращу школу Кракова, де він з успіхом вивчає гуманітарні науки, а у вільний час знайомиться з містом. "Ти дивний хлопець, ти так багато знаєш про своїх предків – це зараз така рідкість!", – говорить Людвігові вчитель, коли хлопець починає розповідати про своїх родичів у четвертому поколінні. Замість путівника у нього колекція поштових марок із зображенням Вавеля, дворика Ягеллонського університету, Маріацького костелу… Але найособливіша марка – з львівським краєвидом. Шкільний друг питає Людвіга, чи той запросить його у гості до Львова. Хлопець відповідає: "Якщо повернемося…" "Повернетесь!", – чує у відповідь.

Варто наголосити, що фільм "Гімназійний випускний 1947" частково автобіографічний, адже сам метр Януш Маєвський народився у польському Львові, а вже згодом переїхав на територію сучасної Польщі. Тому у його згадках про Львів відчувається особливе тепло.

Про Львів герой фільму згадає ще раз. Але це будуть вже не теплі картинки з минулого, а сцени з узятого радянськими силами міста. Коли до Кракова перед червневим референдумом приїздить Станіслав Миколайчик, колишній прем’єр-міністр Уряду Республіки Польща в екзилі, хлопець опиняється випадково на площі, де проходить мітинг на підтримку Миколайчика, та потрапляє до рук поліції. Долю Людвіга вирішує поліцейський, як виявляється пізніше, кравець зі Львова. Він – єврей та член комуністичної партії, до якої наполегливо радить вступити батькові та сину Ташке… А поки ті думають, що ж за людина перед ними, поліцейський показово вбиває набридливу муху на вікні…

У цей момент більшість героїв стрічки Януша Маєвського вже підсвідомо або відкрито намагаються опиратися червоному режиму, що наступав гігантськими кроками. Знайомий Людвіга Марик, учень старшого класу та учасник Варшавського повстання 1944 року, батька якого було ув’язнено службою безпеки за звинуваченням у шпигунстві на користь американської розвідки, засновує підпільну організацію для боротьби з комунізмом, а коли його викривають, бере усю "провину" на себе та отримує смертельний вирок. Відтак погоні, арешти і розстріли на вулицях Кракова стають невід’ємною частиною юності Людвіга. Щоправда, головний герой переживає трагедії не надто емоційно.

Такі ж невиразні емоції й у інших героїв стрічки "Гімназійний випускний 1947". Наприклад, батько Людвіга – турботливий, а мама – злегка занепокоєна. Нові герої фільму як з’являються, так і зникають – непомітно. Інколи здається, що всі вони створені лише для того, аби розкрити глядачеві самого Людвіга, хлопця чесного, порядного та скромного. Наприклад, вчителі у школі підкреслюють ті чи інші схильності хлопця. Викладач німецької мови не просто відзначає вміння та знання хлопця, а й пропонує йому зайнятися репетиторством, хоча й вже з далеко не юною дівчиною, а вчитель фізкультури додає патріотичного духу та сміливості, говорячи про арешти на вулицях. На цьому тлі вирізняється учитель математики. За цей іронічний образ режисеру пану Маєвському варто сказати окреме "дякую". Чоловік з лінійкою – незабутній!.. Непередбачуваний. І тому змушує зал сміятися від душі. Усе недоказане ховається за маскою професора математики.

Але, мабуть, не у зовнішніх змінах головна ідея, а у ледь помітних внутрішніх перетвореннях. У тому, що Людвіг утверджується як свідомий поляк. "Жити заради Батьківщини", – повторює слова свого друга Марика та прагне цього. Навіть тоді, коли кольори навколо втрачаються та тьмяніють...

За словами спеціального гостя Днів польського кіно в Україні директора Студії документальних та художніх фільмів у Варшаві Влодзімєжа Нідерхауса, у Польщі з’явилася мода на національне кіно. "Якщо у 2010 році на стрічки польського виробництва прийшли п’ять мільйонів поляків, то вже 2011-го – дванадцять", – наводить цифри директор Польського інституту в Києві Ярослав Годун. І дивитися є на що – для участі у щорічному кінофестивалі у Гниді у минулому році було надіслано понад сорок заявок від творчих груп, які встигли зробити фільми.

"Аби мода на польське кіно не зникала, має бути виконано кілька важливих умов, – каже Влодзімєж Нідерхаус. – Перша – це гроші. Але це не все. Друга – мають з’являтися нові режисери, які б взяли естафету у таких як Вайда. І у Польщі є прогрес. Не так давно був ухвалений новий закон про кіно, нові молоді режисери стали випускниками спеціалізованих вузів. І польський шлях до успіху лежить, я вважаю, через копродукцію. Це дозволить розширити і фінансові можливості, і тематичні – адже тоді ми маємо створювати фільм, який зрозуміють не лише в одній країні".

Відтак виробництво польського кіно відроджується. Навіть у малобюджетному варіанті – на кожну стрічку витрати не перевищують півтора-два мільйони євро. У той же час на презентацію польського кіно за кордоном державою виділяється три мільйони євро, а на популяризацію у межах Польщі – дев’ять.

У результаті зусиль народжуються фільми, вже визнані у світі. Наприклад, мова може йти про фільм "У темряві" режисерки Аґнєшки Голланд. Стрічка розповідає історію групи євреїв, які протягом 14 місяців під час війни переховувалися в системі каналізації Львова. Фільм не лише номінувався на Оскар, але й отримав низку престижних нагород.

Що ж до Днів польського кіно в Україні, то, окрім Києва, стрічки можна побачити з 11 по 18 квітня у восьми містах України: Львові, Одесі, Чернівцях, Одесі, Вінниці, Полтаві, Сімферополі та Луцьку. У програмі сім фільмів. Чотири з них – минулого року, три – позаминулого. Окрім "Гімназійного випускного 1947", у списку "Чорний четвер. Янек Вишневський загинув", "Роза", "Кі", "Ерратум", "Заскок", "Чудове літо". Усі фільми демонструються мовою оригіналу з українськими субтитрами.

Фото - film.interia.pl

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять