Два роки з "Євро"

Минуло рівно два роки з дійсно історичної для України події – перемоги в боротьбі за проведення Чемпіонату Європи з футболу 2012 року

Що було
18 квітня 2007 року в Кардіффі (Уельс) президент УЄФА Мішель Платіні оголосив результати голосування членів Європейської футбольної асоціації, що відбулося напередодні: "Польща і Україна!".
Ейфорія від перемоги була дуже схожа на стан сп’яніння. Випив – блаженство. Начебто й проблем немає. Але потім настає протверезіння. Так, "Євро" отримали. А що далі? Це ж не дворовий турнір районного масштабу. Уся інфраструктура країни виявилася таким собі утворенням, призначеним – і то лишень умовно – виключно для "внутрішнього користування". А саме.
На всю Україну жодного стадіону, який би більш-менш відповідав європейським стандартам. Включаючи й головну арену країни – НСК "Олімпійський", – яка більше нагадувала придаток торговельно-розважального центру "Троїцький", що зводився поряд.
Готелі. Навіть якщо зібрати їх разом – місць не вистачає. А пристанищ належного рівня для гостей континентальної першості взагалі одиниці. І то переважно в столиці – "Прем’єр Палац", "Президент Готель", "Hyatt".
І це лише незначна частина тих проблем, з якими нам за п’ять років належало впоратися. І ось позаду – два роки. Тобто та межа, за якою можна підбити певні підсумки.

Що маємо
Тим часом після річного борсання країні вдалося-таки вибратися з "виру". Тобто з’явилися перші результати й упевненість у майбутньому. Отже, що мають сьогодні й планують найближчим часом зробити міста, які прийматимуть "Євро-2012"?

Стадіони
Футбольні арени – найважливіша складова спортивної інфраструктури. Тому, звичайно, їм – особлива увага.
Київ. Безперечне досягнення на сьогодні – знесення ТРЦ "Троїцький" і початок реконструкції головної футбольної арени країни – НСК "Олімпійський". Проект реконструкції представив генеральний проектувальник – німецьке архітектурне бюро GMP. Роботи на арені тривають у дві-три зміни. Задіяно 800 робітників і 147 одиниць будівельної техніки. Ступінь готовності стадіону на сьогодні – 5%. Відкриття заплановано на грудень 2010 року.
Донецьк. "Донбас-Арена", розрахована на 50 тисяч глядачів, уже ось-ось "досягне фінішу". Відповідно до проекту німецької компанії "Фагус", однією із "фішок" цього стадіону буде освітлення – святкове, нічне, аварійне. На стадіоні встановлять 242 ліхтарі різної висоти. Ступінь готовності стадіону наразі – 90%. Відкриється "Донбас-Арена" в серпні нинішнього року.
Дніпропетровськ. "Дніпро-Арена" – єдиний на сьогодні стадіон України, який цілком відповідає вимогам УЄФА і готовий до проведення матчів континентальної першості. Відкрито його 14 вересня 2008 року.
Львів. Після тривалих роздумів нарешті й столиця Галичини визначилася з вибором забудовника й місцем розташування футбольної арени. Наприкінці минулого року до будівництва стадіону взялася корпорація "Індустріальний союз Донбасу". Ступінь готовності стадіону на сьогодні – 5%. Відкриття заплановано на листопад 2010 року.
Харків. Завершується зведення даху над трибунами стадіону "Металіст". До літа планується повністю замінити покриття. Встановлюються системи автоматизації, відповідно до вимог УЄФА. Загальний обсяг фінансування реконструкції – 400 млн грн. Готовність стадіону "Металіст" на сьогодні – 70%. Відкриття заплановано на червень 2010 року.
Одеса. Від центрального стадіону "Чорноморець" не залишилося нічого, крім зеленого поля. Будівельна техніка працює на об’єкті щодня. Загальна вартість будівельних робіт становитиме 800 млн грн. Готовність стадіону "Чорноморець" на сьогодні – 3%. Відкриття арени передбачено в червні 2010 року.

Готелі
До 2012 року в Україні мають побудувати 306 готелів.
Київ. Було заплановано звести – крім наявних – 55 нових готелів (понад 13 тис. номерів). Зокрема 15 – п’ятизіркових, 24 – чотиризіркових, 14 – тризіркових, 2 – двозіркових. Як ноу-хау можна розглядати пропозицію селити гостей на період "Євро" в "плавучі готелі" – на воді. Перший такий експериментальний будинок уже готовий на 80%. Будуть зведені будиночки різного класу й вартості – з кухнею, душем, ТБ, телефоном, Інтернетом.
Донецьк. Тут планують спорудити 12 готелів (2330 номерів у п’ятизіркових готелях і 1330 номерів у чотиризіркових). Розпочато будівництво готелю "Пушкінський", друга черга "Вікторії" – зведено три поверхи. Підготовчі роботи проведено на будівництві п’ятизіркового готелю "Гранд" – 32-поверхового комплексу з 200 номерами. Крім того, добудовують останні поверхи готелю "Централь", де розміщуватимуться додаткові 100 номерів. Опоряджувальні роботи ведуться в готелі "Скраб". У 2009 році розпочнеться будівництво готельного комплексу на 142 номери й чотиризіркового готелю.
Дніпропетровськ. Визначено місце, де розпочнеться будівництво першого в місті п’ятизіркового готелю. Він складатиметься з двох будівель і буде розрахований на 276 номерів, 36 із яких – номери класу "люкс", 2 – для людей з обмеженими фізичними можливостями. Загалом до "Євро-2012" передбачено будівництво 24 готелів і реконструкція 12-ти.
Львів. Наразі в місті є 36 готелів на 2115 номерів. П’ятизіркових поки що немає. Планують звести кілька чотиризіркових і п’ятизіркових готелів і реконструювати вже існуючі "Дністер", "Леополіс", "Опера", "Гранд-готель". Крім того, під час "Євро" використовуватимуть п’ятизіркові готелі курортних міст області. Зокрема, Трускавця.
Харків. Компанія "XXI Століття" побудує на площі Свободи багатофункціональний комплекс. Роботи розпочнуться нинішнього року, їх завершення – у 2011-му. Перший готель до "Євро-2012" уже зведено – чотиризірковий комплекс європейського рівня "Вікторія".
Одеса. Зараз у місті функціонує 80 готелів. У рамках підготовки до "Євро" заплановано побудувати 11 готелів і реконструювати 14. П’ятизіркові готелі, розраховані відповідно на 250 і 174 місця, зведуть на території Зеленого театру в центральному парку культури й відпочинку ім. Шевченка і на Приморському бульварі. Цього року Одеса прийме в експлуатацію новий п’ятизірковий готель на 96 номерів. W

Мішель ПЛАТІНІ президент УЄФА
{1-}
Чи існує сьогодні небезпека того, що Україну й Польщу можуть позбавити права проведення "Євро-2012"?
Чи втратить Україна "Євро-2012"? Це неможливо! Так, були певні рекомендації УЄФА щодо конкретних міст. Втратити право на проведення Чемпіонату країна може тільки за однієї умови: якщо в Києві не побудують стадіон. У цьому випадку не буде "Євро" ні в Україні, ні в Польщі. Ваша держава подібного не допустить. Тому питання зараз полягає лише в одному – в яких містах двох країн пройдуть матчі Чемпіонату Європи. Це ми й вирішуватимемо в Бухаресті 13 травня.
Ваше ставлення до того, що в Києві влада серйозно говорить про відстріл бродячих тварин до "Євро-2012"?
Чесно кажучи, я про це вперше чую і взагалі не орієнтуюсь у цій проблемі. Раджу наступного разу запросити сюди Бріджит Бордо. Вона компетентніша в питаннях захисту тварин. (Сміється).
Наскільки вас вразила конкуренція між українськими містами, що прагнуть довести своє право на проведення матчів "Євро-2012"?
Без конкуренції не обійтися. Можна, звичайно, поспівчувати тим містам, які не потраплять до фіналу. Але тут нічого не вдієш. У всіх країн – Німеччини, Австрії та інших – виникали ті ж самі проблеми. Але, врешті-решт, усі залишилися задоволені. Тому що кожне місто в результаті отримало щось корисне для себе. Насамперед – нові стадіони. Так само буде і в Україні. Адже футбольні арени після "Євро" нікуди не зникнуть. Вони служитимуть вічно.
Чи доводиться вам по телефону спілкуватися з Президентом і прем'єром України, аби вирішувати якісь проблеми, пов'язані з "Євро-2012"? Чи вам цілком вистачає спілкування з Григорієм Суркісом?
На щастя, є Григорій Суркіс, з яким ми, зустрічаючись на Виконкомах УЄФА, можемо обговорити будь-яку проблему. Завдяки цьому я економлю на телефонних розмовах. (Сміється).
Ви відвідали стадіон "Олімпійський" у Києві. Як вам темпи його реконструкції?
Почнімо з того, що він зараз більше у процесі деструкції, ніж реконструкції. (Посміхається). Але у мене немає жодних сумнівів, що стадіон буде побудовано вчасно.
Які ваші загальні враження від України і Києва?
Сюди я приїжджаю із величезним задоволенням. Приємно тут бувати. Так уже трапилося, що в часи загальної кризи більшість країн перебувають у доволі скрутній ситуації. І Україна, звичайно, не виняток. Але я побачив тут палке бажання, справжню хоробрість щодо подолання будь-яких труднощів на шляху до "Євро-2012".
Якими критеріями керуватимуться члени Виконкому УЄФА в Бухаресті під час вибору міст, де проходитимуть матчі "Євро"? Як відбуватиметься голосування?
Мені здається, що голосування як такого може й не бути. Виконком ухвалить одноголосне рішення. Що стосується критеріїв... Скажімо, один із найголов- ніших – належні умови в даному місті. Це передусім – інфраструктура. Як ви розумієте, чемпіонат проводиться не просто так, а заради вболівальників, яких мільйони, сотні мільйонів. І надзвичайно важливо, щоб їхнє перебування в місті, де відбуватиметься матч, було комфортним і зручним. Припустимо, як проводити ігри в місці, поряд з яким немає аеропорту? Усі ці нюанси і враховуватимуться під час винесення рішення Виконкому УЄФА.


Григорій СУРКІС президент Федерації футболу України
{2-}
Як ви сьогодні сприймаєте перемогу в Кардіффі?
Сьогодні перемогу в Кардіффі сприймаю як точку опори, як новий стимул для кардинальних якісних змін у всіх сферах життєдіяльності суспільства і країни. А ще – як унікальний шанс у реальному житті, а не в обіцянках політиків, наблизитися до стандартів сучасних європейських держав, причому вже в 2012 році.
Чи думали ви тоді, у квітні 2007-го, що підготовка до "Євро-2012" буде пов’язана з такими труднощами й проблемами? Які з них найбільше дошкуляли?
На цю тему є класний анекдот. У вірменського радіо запитують: чи можна побудувати комунізм в Ізраїлі? Відповідь вірменського радіо: "Можна, але навіщо такій маленькій країні таке велике щастя?".
У нашій великій країні теж не всі були готові до такого несподіваного щастя – "Євро-2012". Більше того, навіть найпалкіші патріоти й оптимісти сумнівалися, що ми взагалі зможемо здобути право на проведення цього турніру. Куди, мовляв, з нашим рилом у європейський бубличний ряд. Але цей комплекс неповноцінності – вже історія. Як і більшість проблем, які спочатку дошкуляли найбільше. За минулі два роки ми навчилися долати об’єктивні труднощі, власні лінощі й недбальство, підступи заздрісників і відвертих недругів. А головне – ми повірили у власні сили й почали осмислено рухатися до мети.
Які, на вашу думку, головні успіхи України в процесі підготовки до "Євро-2012"? Про що ми можемо з гордістю рапортувати УЄФА?
Ще раз хочу підкреслити: головне – нам вдалося зламати кригу невіри у власні сили й утвердитися перед Європейським футбольним союзом як надійний партнер. Що ж до бравурних рапортів – це взагалі не стиль роботи керівництва УЄФА. Там більше цінують чітко спланований процес, без штурмівщини, авралів і фанфарної здачі об’єктів до ювілеїв. Тому всі наші успіхи й проблемні зони з першого дня п’ятирічного марафону відображені в регулярних звітах профільних експертів УЄФА. Вони є для нас найавторитетнішим керівництвом до дії. І ми діємо. А час для святкових тостів ще не настав. І найбільші успіхи чекають на нас попереду.


Ілля ШЕВЛЯК голова Координаційного бюро з підготовки до "Євро-2012"
{3-}
Зараз, мабуть, настає такий момент, коли будь-які рішення органів влади можуть бути сприйняті неоднозначно саме містами, що претендують на проведення "Євро-2012". Адже наближається час, коли буде обрано чотири міста...
Звинувачень у необ’єктивності ми не боїмося. Базовим документом, що визначає підготовку до "Євро", є державна цільова програма, яку було прийнято минулого року. Тому тут немає симпатій чи антипатій з боку тих чи інших урядових структур. А щодо відбору міст – рішення прийматиме УЄФА, зважаючи на об’єктивну картину готовності інфраструктури. У травні очікується рішення Виконкому УЄФА про визначення основних міст, які прийматимуть матчі чемпіонату. Сьогодні, на мою думку, відбувається здорова конкуренція між містами.
На вашу думку, які міста обере УЄФА?
Складно робити будь-які прогнози. Думаю, на сьогодні навіть в УЄФА немає проекту рішення щодо міст-переможців. Ще не закінчилися інспекційні візити, останній відбудеться наприкінці квітня. УЄФА враховуватиме всі складові: ситуацію з аеропортами, туристичну складову, готельну інфраструктуру, комунальні дороги, транспортну інфраструктуру, систему управління транспортом.
За словами Євгена Червоненка, при будівництві об’єктів будуть фактично виключені державні структури, і тепер Федерація футболу України та УЄФА створять так зване ЛТД. Саме дві футбольні організації разом ділитимуть гроші, а значить $5 млрд, які виділяє держава на підготовку до "Євро-2012", не повернуться у державний бюджет. Крім того, держава не отримає жодних прибутків…
Ну, це не зовсім так. Згідно з угодою про проведення чемпіонату між УЄФА та двома приймаючими асоціаціями, тобто Федерацією футболу України та аналогічною федерацією Польщі, було передбачено створення компанії, яка займатиметься питаннями комерційної складової "Євро-2012". Тут немає жодних проблем. Адже, скажімо, прибутки від маркетингової діяльності, від трансляції суто матчів – компетенція безпосередньо УЄФА, а держава отримує свій прибуток, і це насамперед модернізація інфраструктури. Тому я не говорив би тільки про 2012 рік. Цей прибуток не можна оцінювати виключно від тих коштів, які надійдуть у рік проведення чемпіонату. Це прибутки для всієї країни, один із шляхів, так би мовити вікно в Європу. І це той шанс, яким Україна обов’язково, на мою думку, повинна скористатися.
Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять